За що б'ють під Жовтневою лікарнею
Замість вступу. 16 березня міліція вчинила бійку біля будівництва на території Жовтневої лікарні. Одного з учасників інциденту, журналіста Андрія Манчука, міліція побила так, що довелося викликати швидку допомогу, хоча той не чинив опір затриманню. А тепер лікарі радять потерпілому негайно госпіталізуватися, бо він отримав черепно-мозкову травму. Це вже не перший випадок кровопролиття на цій забудові. Ця стаття – відповідь, власне, за що і чого там б'ють людей.
Наслідки будівельного буму у Києві можна порівняти з результатами бомбардувань міста під час другої світової війни. Старі будівлі стирають з лиця землі, зелені куточки – гордість столиці – знищують.
Проте у випадок з забудовою на території Жовтневої (Олександрівської) лікарні особливий тим, що будують там, де будувати, здається, неможливо фізично. Нова будівля знаходитиметься в непристойній близькості від корпусів лікарні, при цьому розташована буде на майже 45-градусному схилі.
Будинок між двох вогнів
Конфліктних будівництв у Києві багато, але ділянка за адресою вул. Шовковична, 39/1А, стала відома тим, що тут охорона побила протестуючих - місцевих мешканців. Один із потерпілих, 76-річний академік Вадим Березовський, кілька тижнів лежав у лікарні.
Шовковична – вулиця, яка впирається прямо у будівлю Верховної Ради, що надає певного символізму тому, що на ній відбувається. Більше того, "дах" тих, хто б'є, знаходиться саме у парламенті. Депутат БЮТ Іван Куровський на момент обрання до Верховної Ради за списком БЮТ був генеральним директором ТОВ "Житлобуд".
Будівля, яку ТОВ "Житлобуд" намагається спорудити, є, безсумнівно, свідченням бізнес-генію Куровського та великих інженерних можливостей його компанії. Вона має вирости у фантастично несприятливих геологічних умовах, на дуже крутому схилі, у вузькому й довгому місці. Ширина цієї ділянки не перевищує 30 метрів.
З одного боку знаходиться парк ім. Богомольця – пам’ятка національного значення (всього об’єктів такого значення в Україні лише близько двох десятків). З іншого боку – корпуси лікарні, збудовані на початку 20-го сторіччя.
Звичайній людині і в голову не прийде тут будувати, але ціна квадратного метру у Києві здатна змінити не тільки моральні цінності, але і просторове сприйняття.
За словами противників будівництва, компанія Куровського грубо порушує одночасно дві істотні будівельні норми. Перша – відстань нового будинку до будівель лікарень, де цілодобово перебувають хворі, має бути мінімум 30 метрів.
Як пояснила юрист Марина Соловйова, яка захищає інтереси мешканців, цього вимагають Державні будівельні норми (ДБН) про заклади охорони здоров'я.
"А відстань від запланованого житлового будинку до корпусів Олександрівської лікарні складатиме 10 метрів. Отже ця норма фактично проігнорована і Київрадою, і проектувальною організацією", - підкреслила Соловйова.
"Необхідно взяти до уваги ще те, що фактично з території лікарні вилучаються зелені насадження. А згідно з пунктом 2.14 ДБН, територія лікувальної установи зі стаціонаром повинна бути упорядкованою, а площа її садово-паркової зони повинна склади не менше 25 квадратних метрів на кожне ліжко стаціонару", - зазначила вона.
Друга підстава до заборони будівництва – охоронна зона навколо пам'яток національного значення.
Як розповіла Соловйова, ще в 1965 році могила Богомольця, два будинки, що входять до комплексу садиби, та інститут фізіології імені Богомольця були визначені як пам’ятки історії та культури, що охороняються державою.
У 2001 році комплекс садиби був занесений як пам’ятка історії національного значення до державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Згідно ж з Тимчасовою інструкцією з організації охоронних зон та зон регулювання забудови для пам’ятників культури, охоронна зона повинна становити не менше 50 метрів.
Отже, за словами Соловйової, ділянка будівництва знаходиться на території охоронної зони пам'ятки історії національного значення, який створювався з самого початку як єдиний ансамбль.
З цього випливає, що статус об’єктів праворуч і ліворуч від будівництва фактично двічі забороняє будувати там, де будує Куровський.
Комісія з довгого обмірковування
Враховуючи скандальний характер будівництва, 3 січня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко доручила створити міжвідомчу комісію, яка мала дати висновок – чи законно на території охоронної зони пам'ятки історії будують багатоповерхове житло.
Як можна вже здогадатися, свідомість деяких членів цієї комісії також не уникла згубного впливу астрономічної вартості квадратного метру в центрі столиці. Ухвалити остаточне рішення – чи можна будувати, чи ні – мали протягом місяця. Проте зараз надворі березень – третій місяць роботи цього органу, а віз і нині там.
Тим часом комісія почала "губити" документи, які надавали їм противники будівництва.
Наприклад, є важливе питання: що ж саме знаходиться у 4-му та 5-му корпусах Жовтневої лікарні, що межують з будівництвом? Бо навіть якщо там розташований господарський блок, то тут діють зовсім інші норми щодо допустимої близькості будівництва – а саме, 15 метрів, до речі, навіть така мінімальна норма там не дотримується точно.
Відповідь має дати не хто інший, як Жовтнева лікарня – власне, це вона і зробила листом, наведеним нижче.
Але у справу втрутився "Житлобуд". Ця фірма показала, що може не тільки будувати в несподіваних місцях, але й працювати поштовою компанією. Як повідомив Вадиму Березовському (тому самому, якого побили охоронці будівництва) голова комісії, начальник управління архітектурно-будівельного контролю міністерства регіонального розвитку та будівництва Сергій Старовойтов, представники "Житлобуду" привезли (!) йому листа головного інженера лікарні (?!), в якому той стверджує, що хворих там не лікують у стаціонарі.
УП вирішила перевірити, чи є справді у вказаних корпусах стаціонар. Виявилось, що у 5-му корпусі 3 поверхи зайнято урологічним відділенням, у якому цілодобово перебувають хворі.
В 4-му корпусі, який також знаходиться безпосередньо поряд із будівництвом, теж розташований стаціонар. На першому поверсі будівлі тісниться поліклініка лікарні. А ось на другому - одне з найпотужніших міських відділень з травми ока. Тут цілодобово роблять операції. В цьому ж корпусі розташовані палати для стаціонарного лікування.
На відміну від УП, комісія протягом трьохмісячного строку своєї діяльності не спромоглася безпосередньо дослідити, що ж знаходиться у корпусах лікарні.
Більше того, наведений вище лист, комісія, мабуть, втратила – тому що повторно звернулася до лікарні з питанням, що ж там, у тих 4-му і 5-му корпусах?
Власне, комісії відповіли вдруге (див. відсканований лист нижче).
Бактеріологічна небезпека
Але найбільшу тривогу викликає те, що знаходиться знизу, в землі.
У XVIII сторіччі поряд із місцем, де розташувалась лікарня, знаходився Кловський палац, який під час епідемії сибірської виразки було переобладнано на шпиталь. Померлих зі шпиталю мали десь ховати у братських могилах – і є істотні підстави вважати, що це місце було розташоване саме там, де депутат Куровський зараз будує житло.
Академік Вадим Березовський наводить декілька аргументів на користь цієї версії.
1. Географічна близькість до "чумного" шпиталю. Кловський палац – місце, де у XVIII сторіччі сотнями помирали хворі на сибірську виразку. Навряд чи їх возили через усе місто на інші кладовища.
2. Територія навколо вулиці Богомольця, що поруч з будівництвом – це землі кладовища, і це є доведеним історичним фактом. На самому пагорбі, де, зокрема, проходить ця вулиця, хоронили знатних осіб, тому цілком правильно припустити, що на сотню метрів нижче по схилу хоронили менш родовитих людей, а також жертв епідемії.
3. Місце нинішнього будівництва – ідеальне для небезпечних поховань, оскільки знаходиться на пагорбі, далеко від ґрунтових вод.
4. Дочка покійного академіка Олександра Богомольця стверджує, що у її батька була карта, на якій було позначено місця захоронень померлих від небезпечних хвороб, а саме від чуми, сибірської виразки, туберкульозу. Цей документ свідчив про наявність небезпечних захоронень на місці майбутньої "висотки".
Непрямим свідченням того, що Богомолець вважав дану територію епідеміологічно небезпечною, є те, що він у свій час, при спорудженні медичного комплексу, розпорядився насипати на будівництві кількаметровий шар глини – природного ізолятора, що й робили протягом кількох місяців. Зараз же фірма Куровського навпаки, розриває землю, і здійснює бурові роботи.
5. Є свідчення місцевих жителів та навіть співробітників лікарні, які знаходили на місці будівництва людські рештки.
Для того, щоб отримати більш чітку інформацію про можливу наявність епідеміологічної загрози, як розповів пан Березовський, було зроблено декілька запитів в різні організації.
А поки, незважаючи на жорстку настанову головного державного санітарного лікаря Києва Ірини Козлової проводити дезінфекцію взуття всіх, хто виходить з ділянки, обробка черевиків хлорним вапном відбувається лише показово і тільки для журналістів.
Дослідження, проведені головною санепідемслужбою, не могли підтвердити наявність небезпечних інфекцій. Адже за свідченнями археологів, кожні 100 років рівень ґрунту зростає на 1 метр.
Таким чином з середини XVIII століття дотепер рівень збільшився на 2,5 метри, а проби були взяті з глибини двох метрів.
Втім, навіть якщо епідеміологічної загрози немає, то грубих порушень будівельних норм більше ніж достатньо, щоб зупинити будову. Проте будівельні роботи, попри протести громадян, тривають – хоча і продовжуються і самі протести. На фото нижче – академік міжнародної академії пульмонології, професор інституту фізіології ім. Олександра Богомольця Вадим Акімович Березовський сидить верхи на вантажівці будівельників, перешкоджаючи руху техніки в зоні будівництва.