Рецидив холодної війни Ющенка і Тимошенко

Кабінет міністрів пішов у обхід, зневірившись у спробах парламенту запрацювати найближчими днями. Разом із заблокованою Верховною Радою зависло в повітрі й питання заміни голови ФДМУ.

Однак уряд більше не міг чекати. У середу Тимошенко оголосила про відсторонення нинішньої шефині Фонду держмайна Валентини Семенюк-Самсоненко від виконання обов’язків у зв’язку з проведенням службового розслідування.

Про це Тимошенко повідомила на прес-конференції з такою інтонацією, наче йшлося про пересічну новину, а Кабмін пачками позбувається чиновників у такий спосіб.

Прем’єр тут же додала, що депутат Андрій Портнов призначений першим заступником голови Фонду – "на період поки не працює парламент". Як відомо, його кандидатура внесена до парламенту для затвердження повноцінним керівником ФДМУ, однак не проголосована.

За допомогою власних джерел "Українській правді" вдалося відтворити події на засіданні уряду, які призвели до рішення про усунення Семенюк.

Розв’язала руки Тимошенко присутня на Кабміні заступник генпрокурора Тетяна Корнякова. Вона оголосила, що Генпрокуратура скасувала свою попередню постанову часів Януковича, де містилася відмова в порушенні кримінальної справи за фактами приватизації "Луганськтепловоз".

За даними "Української правди", нову постанову підписав заступник генпрокурора Микола Голомша.

Тут же на засіданні уряду було утворено комісію з розслідування діяльності Семенюк, яку очолив Олександр Турчинов. На нього також була покладена функція представити Портнова після обіду у Фонді держмайна, що, втім, так і не було зроблено протягом середи.

Крім Портнова, заступниками глави ФДМУ були призначені Сергій Петрашко і Вадим Фесенко. Вони обоє є членами команди Портнова.

Петрашко найчастіше фігурував у пресі як адвокат Віктора Медведчука і Олександра Зінченка. Фесенко же працював одним з директорів групи ТАС, разом з Сергієм Тігіпком він перейшов до Нацбанку.

Також Фесенко очолював наглядову раду компанії "Служба виконання зобов’язань", серед учасників якої був і Петрашко, й інші адвокати з "Корпоративних технологій" – фірми Андрія Портнова.

Політична площина

Після повідомлення Тимошенко про відсторонення Семенюк події почали розгортатися аномально швидко як за канонами бюрократичних структур. Уже через годину на сайті Віктора Ющенка з'явився коментар глави президентської канцелярії Віктора Балоги.

У стилі, нехарактерному для керівників допоміжних органів, Балога запропонував Тимошенко скасувати рішення про усунення Семенюк.

Інакше, попередив Балога, президент Ющенко своїм указом "обов’язково зупинить урядову постанову як неконституційну".

"Сьогоднішні зміни в керівництві Фонду держмайна, треба сказати чесно і відверто, є свавільними", - додав керівник секретаріату президента.

Поява такого коментарю на офіційному ресурсі глави держави могла викликати справжній шок у публіки, непідготовленої до українських реалій.

По-перше, давати такі характеристики рішенням уряду якщо і має право, то сам президент, а не керівник його секретаріату, який по суті є патронатною службою глави держави і неконституційним органом. Абсурд, але в СП досі отримують зарплату за статтею видатків Державного управління справами.

По-друге, звинувачення з вуст Балоги про юридичне "свавілля" є чорним гумором – якщо згадати, в який спосіб і на підставі яких статей Конституції президент Ющенко розпустив Верховну Раду або звільняв суддів КС.

По-третє, визначати, "свавіллям" чи, навпаки, вершиною юриспруденції є постанова про відсторонення Семенюк – це належить до компетенції Конституційного суду. Направити подання до цього органу Балога і пригрозив від імені президента – а його публічна інтерпретація цих подій цілком може сприйматися суддями КС як неприхована вказівка.

Хоча, можливо, глава секретаріату взагалі більше не має сумнівів у правильній орієнтації Конституційного суду – після того, як цей орган поповнився ще одним вихідцем із Закарпаття.

Напередодні Ющенко призначив суддею КС такого собі пана Олександра Йосипчука – і все б нічого, але донедавна новий конституціоналіст опікувався зовсім чужою до КС сферою. Він був заступником глави... господарського суду в рідній для Балоги Закарпатській області. Досі такі речі дозволяв собі лише Янукович, який до КС витягнув суддю з Єнакієвого.

Рішучість за межею фолу, з якою Балога став на захист глави Фонду держмайна, була зайвою. Бо таким чином було зведено нанівець спроби приховати всю глибину домовленостей, які пов'язують главу секретаріату президента та команду Януковича-Ахметова. Для них перебування Семенюк на посаді є гарантією недоторканості бізнесу і майна.

Для Тимошенко ж своя людина на чолі Фонду була потрібна, щоб нарешті почати наповнювати бюджет за рахунок надходжень від приватизації. Ці гроші мають бути спрямовані на розвиток головної піар-кампанії країни – виплату знецінених заощаджень.

Крім того, зміна керівництва ФДМУ дозволила би зрушити з мертвої точки реприватизацію "Луганськтепловозу", яка стоїть номером один у порядку денному прем’єра. Однак і Балога, і його партнери з Партії регіонів знали, що номером два піде "Дніпроенерго", до якого Портнов уже приміряється давно.

Юридична площина

Закон про Кабмін прямо вказує, що роль прем'єр-міністра вища, ніж президента, при визначенні долі глави Фонду держмайна. Стаття 45 повідомляє, що саме Тимошенко "вносить на розгляд Верховної Ради подання про призначення голови Фонду державного майна України".

Однак ніде немає прямої норми, яка би давала право прем’єр-міністру відсторонювати главу Фонду держмайна, і в цьому є сильна позиція Семенюк.

Аргументи і юристів Тимошенко, і секретаріату президента мають свою логіку і свої слабкі місця. Відсутність закону про Фонд держмайна дозволила кожній стороні трактувати неоднозначні місця на свою користь.

За словами джерел "Української правди", відсторонюючи Семенюк, уряд керувався законом "Про державну службу".

Там у статті 22 сказано, що "відсторонення державного службовця від виконання повноважень" відбувається в разі "невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян".

Матеріальною шкодою у Кабміні називають втрачені мільйони, які було недоотримано в результаті непрозорої приватизації "Луганськтепловозу".

Водночас слабким місцем в аргументації юристів Тимошенко є наступне речення у цьому законі: "Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець".

Очевидно, глава Фонду держмайна не є працівником Кабінету міністрів.

У своїй рішучості відсторонити Семенюк урядовці спираються також на інший нормативний акт – "Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців". Він був затверджений прем’єр-міністром... Віктором Ющенком у 2000 році.

Там сказано, що "рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України", і воно обмежене в часі двома місяцями.

З іншого боку, очевидно, що статус глави Фонду держмайна не такий однозначний, як його намагається артикулювати уряд Тимошенко.

Справді, керівник ФДМУ формально є державним службовцем, і на Семенюк має поширюватися закон "Про державну службу". Але вона не є працівником Кабінету міністрів, щоб уряд міг відстороняти її. Хоча виходить так, що водночас Кабмін може призначати відносно неї службове розслідування.

Інший аргумент секретаріату президента полягає в тому, що голова Фонду держмайна – це швидше не держслужбовець, а політичний діяч, бо призначає її політичний орган – Верховна Рада. Для прикладу: керуючись логікою Тимошенко, завтра президент Ющенко може відсторонити від виконання обов’язків голову Національного банку – хоча зрозуміло, що Банкова не має таких повноважень.

Заморозки в розпал політичної зими

Розуміючи, що кожен з них має аргументи для суперечки, і Тимошенко, і Ющенко вперто будуть доводити свою правоту, що неминуче створить ще один осередок конфлікту між двома помаранчевими політиками.

Окрім розборок, які відбуваються на очах всієї країни, стосунки Банкової і Кабміну затьмарені непублічними історіями.

У секретаріаті президента викликало легкий шок рішення Тимошенко призначити своїм радником Олександра Задорожнього – колишнього постпреда Кучми у парламенті. Банкова миттєво прочитала це кадрове рішення як дрейф Медведчука в напрямку команди Тимошенко.

У свою чергу, неприємним сюрпризом для Тимошенко стали вимоги секретаріату зняти з розгляду Кабміну деякі питання.

Наприклад, на засідання уряду в середу мало бути винесено рішення про скасування постанови Януковича, якою 350 гектарів земель Закарпаття виділялися "Центру розвитку туризму "Синяк", долею якого опікується Віктор Балога. Однак з Банкової до будинку Кабміну пролунало кілька телефонних дзвінків – і питання зникло з порядку денного.

Напруга в стосунках прем’єр-міністра з президентом і його командою нарощується з кожним днем, що вже у багатьох викликає передчуття близької розв'язки.

Ситуація ускладнюється кризою, з якої не може вийти Верховна Рада.

Судячи з останніх подій, довіра втрачена в стосунках не лише між помаранчевими та біло-блакитними – вона зникає і всередині демократичної коаліції.

На останньому засіданні фракції БЮТ відбувся розбір польотів у зв’язку з парламентськими подіями у вівторок.

Як відомо, напередодні сесійного дня лідер фракції Тимошенко Іван Кириленко анонсував, що вони спробують "несиловими методами" провести пленарне засідання. Однак намір БЮТ піти на загострення не підтримав спікер Арсеній Яценюк.

– ...Можна було здійснити дії, про які ми домовлялися, - не приховував роздратування Іван Кириленко на фракції. - Але Яценюк пішов на безпрецедентний крок – почав опитувати, хто є з депутатів у залі, а кого немає. Звичайно, наші люди би підтягнулися, але це вже було би потім...

– Справді, ми виконали всі умови Яценюка – відгородили президію від регіоналів, щоб він сидів на своєму місці в кріслі спікера, а не в сесійному залі. Це була його вимога, - підтримав Кириленка заступник керівника фракції Андрій Кожем'якін.

Вихід з ситуації запропонував Микола Томенко:

– Ми повинні поламати формат дискусії про НАТО і Луценка. Ми маємо не розмірковувати над тим, погоджуємося ми чи ні на вимоги Януковича – ми маємо виставляти їм свої вимоги. Наприклад, збільшення прожиткового мінімуму.

– Ми маємо прийти на сесію і блокувати її з нашою, а не їхньою ідеєю "покращення життя вже сьогодні", - додав Томенко. - І я відкрию вам секрет – соціологія показує, що український народ підтримує політику народного прем’єр-міністра.

Іван Кириленко дав доручення в розвиток цієї ідеї:

– Голови комітетів та перші заступники, призначені за квотою БЮТ – особливо з соціальних комітетів – ви маєте подати і наполягати на ухваленні соціально резонансних законопроектів. "Наша Україна" з нами солідарна – вони хочуть продемонструвати рішучість.

– Ми маємо затвердити свій порядок денний парламенту – соціальні ініціативи плюс скасування пільг депутатам. І плюс затвердження програми дій Кабінету міністрів. Подобається це комусь чи ні, але це на рік дасть недоторканість нашому уряду, - резюмував лідер фракції БЮТ.

Водночас вихід з ситуації шукає і Партія регіонів. Слова Януковича "дострокові вибори не за горами" багатьма могли сприйматися як спроби подати бажане за дійсне. Однак у цієї репліки є своя передісторія.

Як розповідають джерела "Української правди", днями спікер Яценюк і екс-прем'єр Янукович провели чергові безрезультатні переговори про розблокування роботи парламенту.

Коли Янукович вкотре не захотів прибрати свої вимоги про НАТО і Луценка, Яценюк сказав приблизно таке: "якщо у вас незмінна позиція, то у нас залишається лише один вихід – дострокові вибори". На що Янукович відповів: "ну, якщо дострокові вибори – то дострокові вибори".

Були це емоції або моральна готовність до такого повороту сюжету, стане зрозумілим протягом найближчого розвитку подій.

Очевидно, що Партії регіонів необхідно щось робити – вони не готові до діяльності в опозиції, а їх електорат не здатен демонструвати стійкість під зливою соціальних виплат Тимошенко. Яка продовжує просуватися на схід, підготувавши законопроект "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Неоднозначні настрої панують і в блоці Тимошенко. З одного боку, влада, до якої вона так довго йшла, знову в руках. З іншого, коаліція в два голоси часто змушує працювати Тимошенко вхолосту. Тоді як зараз її рейтинг на підйомі, і перевибори допомогли б вирішити цю проблему.

Днями вузькому загалу стали відомі результати закритого соціологічного дослідження, проведеного авторитетним інститутом соціології. Цифри перевершили всі сподівання БЮТ – Тимошенко вийшла на перше місце в президентському рейтингу – і, можливо, саме цим пояснюється така поведінка Банкової.

Отже, якби вибори відбулися найближчої неділі, Тимошенко з незначною перевагою посіла би перше місце, другим став би Янукович, третім – Ющенко. Чинна прем'єрка перемогла би і за результатами другого туру.

Що Тимошенко обіцяла Ющенку в розмовах тет-а-тет, так і залишиться їх таємницею. Але це не має жодного значення, бо лідерка БЮТ не завжди пам’ятає і те, що декларувала публічно. Зате вона точно знає формулювання, з яким виголошувала умови не брати участь у виборах президента:

"Якщо наша співпраця з Віктором Андрійовичем Ющенком буде гармонійною, збалансованою, якщо буде демонструватися єдиний спільний підхід до вирішення проблем – тоді я можу, безмірно люблячи Україну, підтримати Віктора Андрійовича Ющенка".

Очевидно, що реакція Віктора Балоги на спроби відсторонення Валентини Семенюк, як й інші рецидиви їх конфлікту, не підходить ні під визначення "гармонійна", ні під визначення "збалансована".