Боротьба з корупцією чи паперова заметіль?
У контекст президентської виборної кампанії, яка, за словами Володимира Литвина, одразу "вступила в активну фазу", органічно вписується останній указ Віктора Ющенка про формування й реалізацію державної антикорупційної політики.
2008-й рік оголошено вирішальним в організації протидії цьому негативному явищу, котре буквально пронизує всі пори суспільства.
Власне, про необхідність такої боротьби у нас, як правило, згадують, коли з'являється необхідність завоювати довіру мас, "накачати" власний політичний рейтинг. Хто тільки не піарився на ній, починаючи з раннього Кравчука!
Колись координаційний комітет по боротьбі з корупцією, створений з ініціативи Кучми, очолював Олександр Ткаченко. Щоправда, лаврів не здобув, бо саме потрапив у епіцентр скандалу, відомого в новітній історії України як "кукурудзяна справа".
Недавно про нові концептуальні підходи боротьби з корупцією розповів генерал Геннадій Москаль, котрий віддав їй не один десяток років. Нині генерал, окрім того, що є першим заступником голови парламентського комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, до того ж обіймає посаду радника міністра МВС Луценка. Їхня концепція полягає у ліквідації УБОЗу і створенні на його базі такого собі Антикорупційного бюро.
Та поки півні проспівали, трапився відомий інцидент між Луценком та Черновецьким, що істотно послабив позиції його учасників. А відтак - шанси провести через парламент власну версію міністрові та його раднику навряд чи вдасться, тут би з крісла не катапультуватися.
Жартівники з політкулуарів, киваючи на учасників інциденту, називають їх "збитими льотчиками", і цим усе сказано.
І чого б президентові віддавати на поталу таку виграшну, з точки зору виборної риторики, тему? Тим більше, що мінюст підготував текст відповідного указу. Відтак, концепцію реформування боротьби з корупцією розгляне РНБО - орієнтовно у другій половині лютого, у разі схвалення документ одразу ж буде направлено на затвердження Верховної Ради як невідкладний.
Концепція ґрунтується як на запобіганні, так і на забезпеченні протидії корупції. Перший чинник покладено на мінюст, другий – на правоохоронні органи. Зокрема, передбачається, що на базі управління "К" при СБУ діятиме новий самостійний орган. У цілому ж, масштабною реорганізацією буде охоплено всю правоохоронну систему.
Так, досудове слідство проводитимуть п'ять відомств: національна поліція в структурі МВС, фінансова поліція - замість податкової міліції, підпорядкована міністерству фінансів, військова поліція (діятиме в структурі Міноборони), слідчий підрозділ СБУ, а також – спеціально створений орган досудового розслідування корупційних правопорушень - може, Антикорупційне бюро, про яке мріяв генерал Москаль?
Процесуальне керівництво досудовим слідством автори документа покладають на прокуратуру, яка покликана стати і організатором, і головним координатором усього процесу розслідування.
Навіть побіжний аналіз свідчить, що підготовчий період такого "глобального" реформування і створення досить розгалуженої системи розтягнеться в часі не на місяці – роки. Як пожартував один з співробітників генпрокуратури, "від двох – до п'яти". Можна уявити, які міцні й розлогі пагони виплекає за цей час її величність корупція.
На думку багатьох експертів, вкрай негативним є факт розпорошення компетенцій на відомчій основі - за видами злочинів, а не реальними їх виконавцями. У цілому позитивно оцінюючи документ, фахівці, тим не менше, сходяться на думці, що реалізувати його буде вкрай важко, і він може залишитися на папері.
Головний розробник концепції, міністр юстиції Микола Оніщук, вважає, що Україна повинна посилити співробітництво у цій галузі з країнами Європи. У минулій статті ми побіжно посилалися на досвід Польщі. З чого там починали реформування системи протидії корупційним явищам?
Ще 2005-го року Агентство внутрішньої безпеки (АВБ) Польщі за дорученням уряду підготувало спеціальний рапорт "Корупція в Польщі – спроба аналізу явища". Цей документ містив 12 розділів: масштаб і обсяги корупції; джерела та її причини; головні галузі проявів корупції; юридичні аспекти; державні інститути і протидія корупції; завдання спецслужб у боротьбі з нею; заходи АВБ по обмеженню корупції; виявлені тенденції; прогнозований ефект; антикорупційна профілактика.
Проаналізувавши ситуацію, автори документа дійшли висновку, що корупція в Польщі на той час реально загрожувала функціонуванню багатьох галузей економічного та політичного життя країни. А серед 10 країн, які ввійшли до ЄС, Польща якраз і була найбільш корумпованою державою.
Опитування різних верств населення засвідчило: люди оцінюють корупцію як найбільшу реальну небезпеку для країни, вона буквально "прописалася" в середовищі високопоставлених чиновників.
Поширенню цього негативного явища сприяли також часті зміни урядових команд, що кожного разу призводило до значних кадрових змін. Багато чиновників оцінювали перебування на державних посадах як можливість швидко й повною мірою забезпечити своє фінансове майбутнє.
До найважливіших галузей, де найбільш поширені корупційні діяння, було віднесено приватизаційні процедури, можливість розпоряджатись державним та громадським майном, різноманітні фонди та державні агентства, державні замовлення, розподіл постачань та надання концесій, а також робота безпосередньо в державних та фінансових адміністраціях та органах самоуправління, діяльність митних служб, фінансування медичних закладів, політичних партій тощо.
З метою підвищення результативності та виявлення корупційних злочинів було змінено окремі положення карного та кримінально-процесуального кодексу. Значно розширено діапазон діяльності участі польських спецслужб по протидії корупції. У роботі Антикорупційного бюро по запобіганню корупції серед вищих посадових осіб беруть участь близько 60 тисяч співробітників.
У складі АВБ виокремлено Департамент протидії корупції, тероризму і організованій злочинності. АВБ також систематично інформує вищі державні органи про тенденції розвитку оперативної обстановки та ознаки корупційних дій у поведінці окремих високопосадових осіб.
Це дозволило за порівняно короткий час усунути, відкликати або ж відмовити великій кількості претендентів на високі посади – як в масштабах держави, так і на місцевому рівні.
Якщо, скажімо, кандидат у мери помічений у схильності до корупційних дій, громадськість про це одразу дізнається, а сам кандидат або відмовляється добровільно, або ж його відводять шляхом громадянського осуду.
Вчасно були розпізнані й нейтралізовані такі тенденції, як поширення комплексних корупційних діянь, коли злочини здійснюються кількома особами з різних сфер за попередньою домовленістю. Або – зміна форми отримання хабарів з готівкової на безготівкову - оплата відпочинку, участь у прибутку фірми, придбання автомобіля за зниженою ціною, реалізація кількох квартир через дилера за зниженою ціною особам, яких завчасно визначає високорангований чиновник та ін.
Аналіз засвідчив, що кількісно найбільша група справ, пов'язаних з корупцією, - це чиновники-держслужбовці та органи самоуправління, які використовують службове становище.
На другому місці - функціонери митних органів, які порушують норми митного права. І нарешті, - співробітники фінансових органів, які з метою отримання особистої користі приймають рішення "на замовлення" тих, кого вони перевіряють.
Головний акцент робиться на необхідності пристосування антикорупційних положень до актуальних викликів часу та сучасних тенденцій та якомога ефективнішого застосовування діючих правових норм, підвищенні громадської свідомості, мобілізації на рішучу боротьбу і категоричне неприйняття будь-яких спроб корупційних дій.
Коли автор цих рядків, спілкуючись з експертом з протидії корупції в Польщі, розповів про такого собі мера, який котрий рік підряд "забезпечує" безкоштовними продуктовими наборами виборців (нехай навіть за власні кошти), той пережив щось подібне до шоку. "У нас такого пана близько до виборів не допустили б! Це ж – стовідсотковий клієнт Антикорупційного бюро…"
Звичайно, віриться, що і в Україні колись так буде. Міністр юстиції Оніщук повідомив, що в новоствореній концепції передбачені зміни до "закону про державну службу". І, справді, в обнародуваному 1 лютого указі президента Кабінету міністрів доручено вжити додаткових заходів щодо завершення підготовки законопроектів про запровадження декларації доходів та видатків осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також членів їх сімей.
Передбачається також створення кодексу доброчесної поведінки держслужбовців, а також складання єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, притягнутих до адміністративної чи кримінальної відповідальності за корупційні дії.
Заходи не назрілі - давно вже перезрілі. І якщо колись класик попереджав про "легион сорванцов, у которых на языке "государство", а в мыслях – пирог с казенной начинкой", для нашого буття це – зло в квадраті.
Інша справа – чи вдасться здолати шлях від задуму до виконання. Цитуючи ще одного класика, цього разу – політичних баталій, головне, щоб виголошення обіцянок і обнародування указів не перетворилось у своєрідне змагання: "хто швидше продекларує". А там хоч – не розсвітай...
 |
Автор Володимир Кулеба
