Юлія Тимошенко поставила Віктору Ющенку вимогу побудувати "вулицю з двостороннім рухом"

А ще Брюссель – місто великих випробувань для українських політиків. Колись, наприклад, майор Мельниченко ловив тут під рестораном Леоніда Кучму. Або, наприклад, перші симптоми кризи у стосунках між Ющенком і Януковичем вискочили назовні також у Брюсселі.

У вересні 2006 року колишній прем’єр, перебуваючи в столиці Бельгії, кинув виклик Банковій, відмовившись від приєднання до Плану дій для здобуття членства в НАТО. Чим це все зрештою закінчилося, всім добре відомо.

Юлія Тимошенко свій перший візит за кордон після повернення з опозиційного заслання у крісло глави уряду також здійснила до Брюсселю. Може, в цьому місті якийсь небезпечний коктейль повітря свободи, вихлопних газів та ванільних ароматів вафель...

Тож, з короткого спілкування "Української правди" із Тимошенко у Брюсселі стало чітко зрозуміло – її стосунки з Ющенком перебувають на межі холодної війни.

Тимошенко прибула до Брюсселю з дводенним візитом. У її програмі знайшлося кілька годин на інтерв’ю різноманітним західним журналістам, однак там не було згадки про зустріч з генеральним секретарем НАТО. Натомість на переговори з ним мав поїхати віце-прем'єр Григорій Немиря.

Що було причиною такого рішення достеменно не відомо, однак, судячи з розмов у делегації, це точно не вплив президента.

Однак виглядало це щонайменше дивно. Адже зазвичай генсек Альянсу входить у обов’язковий набір людей, побачення з якими організовують українським першим особам, коли ті приїжджають до Брюсселю.

Усе це могло читатися як спроба не дратувати виборців, бо Тимошенко вже доводиться розплачуватися за свій підпис під листом генсеку стосовно Плану дій про членство в НАТО. Парламент заблокований, що паралізувало процес кадрових змін у владі.

Тільки на другий день візиту вранці Григорій Немиря повідомив УП про те, що зустріч Тимошенко із Япом де Хооп Схеффером все ж таки відбудеться, і запланована вона на вечір вівторка.

У столиці Бельгії Тимошенко поселили в королівські апартаменти готелю "Софітель", тариф яких складає зараз 1 250 євро за ніч, хоча зазвичай посольствам дають знижку.

Протягом свого перебування у Брюсселі Тимошенко багаторазово намагалася переконати усіх своїх співрозмовників у згубності сучасної політики "Газпрома", який дав життя компанії "РосУкрЕнерго". А за іронією долі, в цей же день і в тому ж готелі, де поселили Тимошенко, відбувався закритий захід на тему створення скандального газопроводу "North Stream" в обхід України. Про те, що її ідеологічні вороги розташовані буквально на кілька поверхів нижче, Тимошенко навіть не здогадувалася.

Першим переговірником української прем'єрки в Брюсселі став президент Єврокомісії Хосе Баррозу, з яким вона поспілкувалася протягом 45 хвилин. Як випливало зі слів єврочиновника, це не можна було вважати оглядинами.

- Ми знайомі з мадам Тимошенко давно, - зізнався Баррозу на підході до журналістів після закінчення зустрічі. - Тепер я дуже сподіваюсь, що в Україні настане політична стабільність. А ще я сказав мадам Тимошенко, що ЄС підтримує реформи в Україні...

Баррозу і Тимошенко обмінялися протокольно вивіреними реверансами. Європейський керівник зрадів, що Україна за тиждень вступить до Світової організації торгівлі, і тоді можна буде почати переговори про зону вільної торгівлі. Тимошенко пораділа разом з ним.

Вона також запропонувала включити Україну в Шенгенську зону. Баррозу визнав за краще взагалі цього не торкатися. Тимошенко, у свою чергу, оминула в розмові згадку про бажання України стати членом Євросоюзу. Схоже, прем’єр-міністра правильно проконсультували перед вильотом до Брюсселю, бо ця тема не викликає у штаб-квартирах ЄС нічого, окрім роздратування.

Виступи Тимошенко і Баррозу, які зосередилися на взаємних запевненнях у високій повазі, не передбачали ніяких сенсацій, поки черга не дійшла до відповідей на питання журналістів. Вони стосувалися газових стосунків України та Росії.

- Юліє Володимирівно, вже зрозуміло, від чиєї сім'ї на газовому ринку України працює Дмитро Фірташ, - почав кореспондент одного з українських видань, акредитованих у Брюсселі.

При слові "сім'я" Тимошенко захитала головою з виглядом людини, яка зрозуміла натяк і не потребувала, щоб далі його розшифровували. Однак журналіст не зупинився.

Почувши ж, про яку "сім'ю" йдеться у його запитанні, прем'єрка полегшено зітхнула. Тимошенко явно очікувала, що пролунає щось інше.

- Фірташ є членом сім'ї одного з найбільших гангстерів світу – Семена Могилевича, якого арештували на днях, - упевнено продовжив кореспондент. - Скажіть, чи зможете ви тепер напряму працювати з "Газпромом", обходячи кримінальні структури?

З відповіді Тимошенко випливало, що арешт Могилевича вона розцінює виключно як свідчення переділу, який насувається на газовому ринку. Почала вона здалеку:

- Україні не потрібні для поставок газу з Туркменістану, Узбекистану чи Казахстану жодні тіньові посередники. Все це є ознакою корупційних дій, - сказала Тимошенко і перейшла до Могилевича.

– А те, що відбулися певні арешти... Це доводить, що світова спільнота слідкує за цим процесом і не допускає розвитку будь-яких тіньових моделей, у тому числі в країнах-сусідах ЄС.

Хоча говорила Тимошенко плутано, але головна думка була зрозуміла – пов’язати неприємності, які виникли в Могилевича, з наближенням кінця РосУкрЕнерго.

Коли Тимошенко прямувала з однієї зустрічі на іншу, репортеру "Української правди" вдалося йти за нею слідом і дорогою розпитати, що ж вона мала на увазі.

- В Україні всі досі обговорюють арешт Могилевича. Ви справді думаєте, що це може привести до того, що РосУкрЕнерго приберуть з цього ринку?

- Я не знаю ні Могилевича, ні його діяльності, ні за якими звинуваченнями його арештували..., - почала закриватися Тимошенко.

Однак в наступному реченні вона дала дуже конкретну обіцянку.

- Але я точно знаю: незалежно від жодних обставин, РосУкрЕнерго в Україні не буде. Точно! – заявила Тимошенко. - І якщо всі гілки влади будуть спільні в тому, щоб не допускати таких потужних тіньових корупційних машин, то дуже швидко РосУкрЕнерго зникне в небуття, а його натхненники будуть відповідати за порушення законів.

Така налаштованість Тимошенко явно конфліктувала з намірами Ющенка самостійно займатися газовими переговорами.

- Але хіба президент не сказав вам не втручатися в питання газу?

- Я того не чула! – відповіла Тимошенко.

- Але ж він говорив, що РосУкрЕнерго змінювати не треба, бо воно дає Україні газ за найкращою ціною в Європі!

- Для мене ці питання не кореспондуються, - відрізала Тимошенко. - Як би не розвивалися події, але в підсумку РосУкрЕнерго в Україні не буде. Думаю, друге півріччя 2008 року ми вже зустрічатимемо без нього.

- Той факт, що Олег Дубина був помічений в якості пасажира на борту літака власника компанії "Ітера" Ігоря Макарова – це свідчить про те, що частину функцій РосУкрЕнерго замінить "Ітера"?

- Я не знаю, на яких літаках літає Дубина. Але я наведу довідки, - сказала Тимошенко.

- Якою є роль Ігоря Бакая в переговорах з Росією? Він допомагає їх проводити? Адже зараз до Москви регулярно літає і колишній заступник Бакая Ігор Діденко, якого призначено заступником голови правління "Нафтогазу"?

- Я нікому не давала директив на проведення газових переговорів з Росією. Я їх буду вести сама! – пообіцяла Тимошенко.

Оскільки прем’єр-міністр майже прийшла на нову зустріч, залишався час для останнього питання. Воно стосувалося несподівано різкої критики з боку Ющенка намірів уряду продати пакети обленерго. Президент фактично звинуватив Кабмін, що обленерго продають, аби розрахуватися з олігархами за підтримку її коаліції.

- Мало хто ввів президента в оману? – наче нічого не сталося, відповіла Тимошенко. - Ви знаєте, що всі пакети обленерго були продані ще в 2000 році. Зараз там залишилися тільки міноритарні пакети, які не впливають на жодні обставини.

Наступним співрозмовником Тимошенко в брюссельських коридорах став генсек Європейської народної партії. Спочатку вона переговорила в широкому форматі, а потім залишилася сам-на-сам. З кімнати забрали навіть перекладачів. Цю функцію для Тимошенко виконував її віце-прем'єр Григорій Немиря.

Після цього було оголошено, що минулого тижня було остаточно затверджено статус спостерігача для партії "Батьківщина" у цьому міжнародному об'єднанні європейських консерваторів. Якби Україна була членом ЄС, то дали б навіть повноцінного учасника.

Таким чином, епопея з ідеологічними ваганнями лідерки БЮТ, яка інтегрувалася то до Європейської народної партії, то до Соцінтерну, завершилася. Вибір зроблено на користь правих, до великого задоволення Григорія Немирі та всупереч вмовлянням Йосипа Вінського.

- Для нас це велика честь, бо до Європейської народної партії відносяться 16 керівників урядів на континенті, - заявила Тимошенко. Але відтепер виходить так, що до ЄНП відносяться уже 17 прем'єр-міністрів.

Тут же Тимошенко переказала журналістам, як підкоряла керівництво Європейської народної партії.

- Я їм повідомила, що як керівник уряду оголосила "20 ініціатив прозорості" у всіх сферах влади в Україні. Це і правова реформа, і нова Конституція. Я особисто розпочала дискусію з Віктором Януковичем про максимальні права для опозиції... Це і забезпечення України енергоресурсами, і входження у 2009 рік з новим податковим кодексом. Ми хочемо зняти весь "корупційний бульйон" в Україні...

Європейці дуже люблять подібні програми, які, бажано, мають бути оформлені з красивою назвою. Ці "20 кроків", про існування яких Тимошенко оголосила в Брюсселі, були її домашнім завданням, щоб говорити з єврочиновниками на зрозумілій для них мові символів.

Ще кілька днів тому про "20 кроків" ніхто не знав. У чому вони полягають конкретно, невідомо і досі. Але прем’єр згадувала про них скрізь, де була і з ким зустрічалася. "20 кроків "– це один з нових месиджів Тимошенко, які вона привезла в Брюссель.

Ключовим заходом українського прем’єра в понеділок був виступ на засіданні комітету в закордонних справах Європейського парламенту.

- Я прекрасно пам’ятаю вас на нашому помаранчевому Майдані з помаранчевими краватками, - Тимошенко максимально включилася в те, щоб дати зрозуміти європейським депутатам, яку велику роль вони зіграли в її житті. - Для мене особисто помаранчева революція була не лише помаранчеві стрічки. Це був принцип життя. Якщо хочете, мета мого життя!

- А потім були дострокові вибори, у проведення яких не вірив ніхто, крім мене і вас. Тепер в Україні вперше за 16 років створено демократичну коаліцію. Такого ніколи не було! Бо коли Віктор Ющенко став президентом, ми мали недемократичну більшість у парламенті.

Відчувалося, що Немиря не витрачав час дарма. Тимошенко повідомила, що не більше і не менше, а головна мета її прем’єрства – це підписання підсиленої угоди Україна – ЄС.

- Я свято вірю в європейське майбутнє України. Я іншого шляху для України не бачу. Якщо мені хтось покаже інший шлях, я здивуюся, - сказала Тимошенко.

Розтопивши серця європейців, вона закликала їх бути союзниками в її внутрішній боротьбі. Прем'єр попросила контролювати, чи будуть їй заважати з втіленням "20 ініціатив прозорості".

- Тільки ми зробили перші кроки – і відразу відчули систему протидії і зупинки цих реформ. Бо буквально кожен крок зачіпає сотні інтересів! – Тимошенко закликала європейців у союзники. - Я прошу вас уважно стежити, як будуть впроваджуватися ініціативи прозорості. Якщо вони будуть іти важко... Ваша авторитетна оцінка буде корисною.

Хто може заважати, прем'єрка не сказала. Але здогадатися було нескладно.

Водночас Тимошенко повідомила, що найважливіше для неї – це "єдність демократичної команди".

- Я не хочу приховувати, що усередині демократичної коаліції є конкуренція. Ми - різні політичні сили. Але я хочу, щоб конкуренція була рушійною силою, а не руйнівною, - наголосила прем’єр.

Випробуванням її стосунків з Ющенком стало питання про намір Тимошенко підняти ціну на транзит за російський газ територією України. Європейський депутат виявив непогану поінформованість про рівень політичних інтриг на цій темі.

- Я знаю, що ваш президент проти збільшення тарифу. Що ви будете робити в цих умовах?

- Ми маємо спільні погляди з президентом на те, що вартість транзиту є неринковою, - заявила Тимошенко.

- Юліє, це Чарльз, - наступним звернувся до неї доповідач Європейської народної партії з міжнародних питань Чарльз Теннок. – Я переконаний, що помаранчева спадщина буде збережена в ваших руках. Але як зупинити те, що РосУкрЕнерго витягує гроші з економіки України?

- 21 лютого я їду в Москву, щоб прибрати всіх сумнівних посередників, - сказала Тимошенко, наче наближається її останній та вирішальний бій. – Ця структура, яка монополізувала зовнішні і внутрішні ринки України, просто не може існувати!

Але коли мова зайшла про НАТО, могло навіть скластися враження, що Тимошенко шкодує про свій підпис під листом до генсека Альянсу. Очевидно, вона розраховувала, що Ющенко сприйме її автограф як поступку, що вимагатиме відповідних дій у відповідь і від президента. Наприклад, поступок у питанні газу. Але не дочекалася.

- Цей лист ускладнив процес всередині українського парламенту. З того моменту була заблокована трибуна, яка досі не розблокована, - з сумом сказала Тимошенко. - Наше завдання – проводити інформаційну кампанію, роз'яснення, що таке є НАТО. Бо суспільство має спотворене уявлення про це.

Під впливом харизми Тимошенко навіть критично налаштовані європейські депутати перетворювалися на пластилін.

- Я дивлюсь на ваше минуле і хочу сказати, що ви політик, який не здається, вас одну можна вважати як п’ять чоловіків в уряді, - заявив ще один депутат Європарламенту, прізвище якого розгледіти було неможливо.

А далі він поставив питання, яке стало кульмінацією вечора.

– Ви будете балотуватися на виборах президента 2010 року?

Відповідь Тимошенко розставила все на свої місця – вона чітко дала зрозуміти, що піде в президенти, якщо і далі відчуватиме конфлікт з Банковою.

- Якщо наша співпраця з Віктором Андрійовичем Ющенком буде гармонічною, збалансованою, якщо буде демонструватися єдиний спільний підхід до вирішення проблем, то нема сенсу виставляти дві кандидатури від демократичної коаліції", - заявила Тимошенко.

- Тоді я можу, безмірно люблячи Україну, підтримати Віктора Андрійовича Ющенка ще раз. Але я хотіла би, щоб це була вулиця з двостороннім рухом, - наголосила вона на останніх словах у цьому реченні.

Це була єдина відповідь Тимошенко під час дебатів, яка спричинила оплески європейських депутатів.

Тимошенко захопилася так, що у загальному потоці не помітила, як, висловлюючись її ж мовою, "виїхала на зустрічну смугу" в стосунках з Ющенком. По суті вона посягнула на повноваження Міністерства закордонних справ, яке належить до вертикалі президента.

- Я хочу вам представити Григорія Немирю. Він очолить консолідовану роботу уряду в питанні євроінтеграції, - оголосила прем'єрка.

На уточнююче питання, чи вистачить йому влади, Тимошенко не вагалась.

- Я в якості прем’єра особисто буду цим займатися! Ми наверстаємо втрачений час на шляху євроінтеграції. Але Григорій Немиря – це та людина, яка вміє користуватися повноваженнями віце-прем'єрa в українському уряді, - додала Тимошенко.

Тривало все це майже дві години, і до виходу з сесійної зали прем'єрці довелося іти майже як у Києві – пробиваючись крізь натовп, що її оточив.

- Дуже-дуже дякую за підтримку. Дуже дякую! – по черзі цілувалася Тимошенко з європейськими депутатами.

Але, усвідомивши, що говорить українською, яку ніхто не розуміє, Тимошенко наказала Немирі:

- Скажи, що я їм дуже дякую!

- Thank you very much for your support, - переклав український віце-прем'єр.

Уже у коридорі Тимошенко зіштовхнулася з українськими студентками, які навчаються в університеті міста Брюгге і приїхали подивитися на прем’єр-міністра своєї держави.

- Юліє Володимирівно, приїжджайте до нас із лекцією! Вас так всі люблять, ми вас чекаємо! Ви до нас приїдете?

- Обов’язково, - пообіцяла Тимошенко. – Коли наступного разу я буду тут, то зaпланую заїхати до вас.

- Наступного разу – це в статусі лідера опозиції чи президента України? – поцікавився у Тимошенко кореспондент "Української правди", який став свідком цієї сцени.

- Ну, це вже як воно вийде, - не вагаючись жодної секунди з відповіддю, сказала Тимошенко.

***

Переліт журналіста Української правди до Брюсселю здійснено коштом державного бюджету України