Арешт батька російської мафії і чорних газових схем України
"Хрещений батько російської мафії заарештований у Москві". Приблизно такими заголовками майорять в п'ятницю російські видання.
24 січня в столиці Росії був заарештований Семен Могилевич, людина на яку уже кілька років полюють спецслужби десятка країн.
У Москві його взяли... за несплату податків парфумерною фірмою.
Могилевич був заарештований як Сергій Шнайдер, один зі співвласників компанії "Арбат-престиж".
Його і другого власника компанії Володимира Некрасова заарештували в рамках кримінальної справи, порушеної в зв'язку з тим, що "з січня 2005 року по грудень 2006 року шляхом внесення в податкову декларацію свідомо помилкових свідчень комерсанти ухилились від сплати податків від діяльності ТОВ "Арбат енд Ко".
Сума невиплачених податків складає, за словами джерела РІА Новини, 49 мільйонів 511 тисяч 515 карбованців. Стаття, за якою заарештували "арбатівців", передбачає максимальне покарання у вигляді шести років позбавлення волі.
Щоб заарештувати двох власників парфумерної мережі знадобилися 43 бійці СЗШРа, кинутих на штурм будинку в центрі Москви.
Who is Mr. Mogilevich?
У кримінальних колах Шнайдер-Могилевич відомий під кличкою "Сєва", крім того, він має документи ще на низку імен: Моглеритис, Шнайдер, Палагнюк, Телеш, Макелвич.
Також Могилевича іноді називають "Сєва київський", оскільки колись він починав свій бізнес з контролю лотків на київському залізничному вокзалі разом з Вахтангом Убірією.
Відомий українець народився 30 червня 1946 у Києві. Закінчив економічний факультет Львівського університету.
Перший його арешт відбувся в далекому 1973 році. Як розповів сам Могилевич в інтерв'ю "Столичним новинам", його взяли за купівлю золотої монети зі скарбу.
"Я купив золоту монету зі скарбу. Збирався виготовити медальйончик своїй дівчині. Це у ті часи називалося "порушення правил валютних операцій" - придбання золота і дорогоцінних металів в обхід Центробанку СРСР", - розповів він.
"І якби я купив монету, наприклад, у Російській Федерації, то відбувся б тільки конфіскацією цієї золотої монетки. Вона була розміром з двокопієчну монету, коштувала 60 карбованців. Але, оскільки це сталося в Україні, то мене судили. Ну, була ще причина. Я дружив із сином першого секретаря ЦК КПУ України, а Володимир Васильович Щербицький не хотів, щоб його сина оточували особи із сумнівною репутацією", - розкрив таємниці своєї молодості Могилевич.
У 1977 році він був засуджений на 4 роки за шахрайство. Як пише "Україна кримінальна", він "обібрав на пристойну суму якогось м'ясника Юхимовича (кличка "Бик") — п'ятдесят три тисячі карбованців при "купівлі" валюти в "негра-дипломата", з класичною "постановкою" — відходом з грішми через прохідний двір по вулиці Горького".
Правда, через деякий час Могилевич і Юхимович знайшли спільну мову – пізніше вони навіть сиділи у в'язниці разом.
А коли Могилевич поїхав за кордон, його представником в Україні залишився Юхимович. 3-го вересня минулого року Юхимович помер.
Після в'язниці Семен працював головним художником, головним інженером, головним технологом, начальником цеху.
У 1985 Могилевич переїхав у Москву, у 1990 році емігрував в Ізраїль, "де почав займатися торгівлею зброєю і наркотиками. Особливо "прославився" тим, що за $20 млн. продав Ірану кілька ракет класу "земля-повітря" і 12 БТРів", - пишуть РИА Новости.
Потім він переїхав в Угорщину, одружився з громадянкою цієї країни Каталіною Папп і, таким чином, уже до 1992 року мав громадянство чотирьох країн - Росії, України, Ізраїлю й Угорщини.
Як пише автор УК, в Угорщині Могилевич купив декілька нічних клубів, два збройових заводи і один ювелірний.
"Його агенти сповістили музеї України, Угорщини, Польщі, Чехії, що завод професійно займається реставрацією ювелірних раритетів. Багато музеїв цих країн почали співробітництво з заводом. Але, як виявилося пізніше, назад вони одержували замість відреставрованих раритетів, так звані, "чисті" копії цінностей, зроблені кваліфікованими ювелірами", - відзначає УК.
"Наприклад, справжні яйця роботи Фаберже, що надійшли на реставрацію з Росії, незабаром були виставлені через підставних осіб на торги аукціону Сотбі. Офіційно займалися виробництвом жорстких дисків для комп'ютерів, випуском магнітофонів, складових до телефонів тощо", - говориться в матеріалі УК.
Цікаво, що 15 січня 1991 року на Байковому цвинтарі в Києві був вбитий відомий український колекціонер Ян Бєлкін – відомий спец із Фаберже. Кажуть, його колекції заздрив Ермітаж. Справа не розкрита, але в колі українських антикварів ходять плітки, що Бєлкін брав участь у скупівлі і переправлянні за кордон виробів Фаберже і начебто в чомусь провинився перед шахраями...
Потихеньку Могилевич, як пишуть ЗМІ, створив структуру на зразок "Коза ностра". У ЗМІ все частіше почали з'являтися матеріали про криваві вбивства, в яких фігурувало його ім'я.
На цій хвилі США йому заборонили в'їзд, а спецслужби декількох країн почали його розшук.
Кажуть, США вкрай стурбував надмірний вплив Могилевича в Угорщині, яку американські спецслужби обрали своєю базою в Східній Європі. А в цей час Могилевич перетворювався в некоронованого керівника Угорщини.
Могилевич довгі роки знаходиться в міжнародному розшуку по лінії Інтерполу.
Він знаходиться в списку людей, розшукуваних ФБР за навмисну участь у махінаціях з акціями YBM Magnex International Inc., що завдали шкоди інвесторам компанії на суму $150 млн. Американська преса обвинувачувала його у відмиванні грошей російської мафії в Bank of New York.
Скотленд-Ярд розшукує Могилевича за відмивання в англійських банках грошей, отриманих від нелегальної торгівлі зброєю, наркотиками і від проституції.
Останнім часом Могилевич жив у Москві. Більше того, декілька років тому ФБР попросило Россію видати Могилевича. Росія відмовила. Її Конституція забороняє видавати росіян.
І ось раптом арешт за не дуже резонансною справою. Це і змусило російські ЗМІ задуматися, що причиною арешту легендарної особистості у визначеній сфері стала аж ніяк не несплата податків за парфум, а куди важливіший – "газовий" привід.
Газовий барон
Свого часу в Угорщини Могилевич створив компанію "Eural Trans Gas", що в обмін на постачання товарів широкого вжитку в Туркменію, стала постачати звідти газ.
З 2002 року по 2006 вона постачала туркменський газ в Україну. Злі язики стверджували, що тодішній президент Кучма через главу "Нафтогазу" Бакая одержував свої відкати від діяльності цієї структури, що зі статутним фондом в 12 тисяч доларів стала оператором газового ринку в масштабах СНД.
До 2004 року саме цією компанією керував не хто інший як Дмитро Фірташ, один з нинішніх власників RosUkrEnergo.
У 2006 році Мін'юст США і ФБР у пошуках матеріалів на Могилевича дуже зацікавились Rosukrenergo и Highrock Holdings, яка нібито і володіла цим транзитером газу.
При цьому Фірташ стверджував, що є головним власником Highrock Holdings.
Він розповідав, що "декілька разів бачив Семена Могилевича, але не був з ним близько знайомий".
Однак згодом з'ясувалося, що одному з трьох акціонерів Highrock Holdings - Могилевичу - належала на 40% кіпрська фірма Agatheas Trading, а одним з її директорів була дружина Могилевича Галина Телеш.
У той же час представники "Газпрому" і "Нафтогазу України" спростовували будь-який зв'язок Rosukrenergo з Могилевичем або його людьми, стверджуючи, що не знають імена бенефіціарів, що ховаються за Raiffeisen Investment.
Але саме коли в США почалося розслідування про можливу причетність Могилевича до RosUkrEnergo, було оголошено, що одним з українських бенефіціарів (з 45-процентною часткою) є Дмитро Фірташ.
Сєва і Юля
Влітку 2005 року екс-глава СБУ Олександр Турчинов заявив, що бізнес газотрейдера RosUkrEnergo може знаходитися під контролем Семена Могилевича.
А вже до весни наступного року сам Турчинов опинився в центрі скандалу через те, що СБУ під його керівництвом знищила розшукну справу Могилевича.
Як повідомив заступник генпрокурора Віктор Шокін, 8 вересня 2005 року за розпорядженням тодішнього заступника глави СБУ Андрія Кожемякіна матеріали ОРС (20 томів) були знищені "за 40 хвилин".
Восени Печерський суд виправдав дії Кожемякіна, але це дало привід ЗМІ, близьким до Партії регіонів, обнародувати статті про зв'язок нібито самої Тимошенко з Могилевичем. Наголос робився на зв'язок Могилевича з компанією "Ітера", у лобіюванні інтересів якої в свою чергу обвинувачували Тимошенко.
Туди ж додали той факт, що соратник Могилевича Фішерман співпрацював з урядом Лазаренка.
До речі, це не перший випадок використання Могилевича в українських політичних іграх. За словами Миколи Мельниченка, свого часу Леонід Кучма через Леоніда Деркача контактував з Могилевичем, щоб забезпечити "потрібні свідчення" свідків у справі Лазаренка на суді і не дати тому вийти на волю.
У 2005 році відбулася ще одна подія, що пов'язала імена Тимошенко і Могилевича. Це витік у ЗМІ, а потім і підтвердження СБУ про те, що Могилевич начебто готує замах на Тимошенко. Два тижні потому адвокати Сєви змусили журналістів спростувати інформацію, і більше до неї ніхто не повертався.
Надалі ЮВТ згадувала Могилевича винятково в контексті зв'язків керівництва "Нафтогазу" з цією одіозною особистістю.
Нинішній арешт, вважають у Росії, може зіграти на руку Тимошенко, що багаторазово заявляла про свій намір позбавити Україну від посередництва RosUkrEnergo в поставках російского газу.
Зокрема російське видання "Газета" відзначає: " Справа в тому, що Могилевич, який вважається однією з великих фігур кримінального світу, володіє, за даними української преси, "Арбат Престижем" у партнерстві з українським підприємцем Дмитром Фірташем, якому, у свою чергу, належать 50% компанії RosUkrEnergo. Тому ці арешти можуть завдати серйозного удару по структурі постачань російського газу на Україну", – говориться в публікації.
Як відомо, Тимошенко поїде в Москву наприкінці лютого. Тоді і стане зрозуміло, наскільки виправдані такі побоювання.
Більше того, інформовані джерела відмовляються вірити в арешт Могилевича. Це людина, яку дуже цінують у Кремлі. Нібито він пропонує такі економічні схеми, що кожного разу справджуються і приводять до великого виграшу росіян, а за схему " Eural Trans Gas - RosUkrЕnergo Могилевичу час вручати героя Росії.
Спостерігачі роблять припущення: Могилевича можуть віддати на розтерзання тільки в одному випадку – якщо Путін почне розчищати шлях своєму наступнику.
