Прем'єра Яценюка для прем'єра Тимошенко
У хол він увірвався перестрибуючи через сходинки – майбутній спікер запізнювався. На ходу скидаючи пальто, він лише на мить зупинився, щоб спритно поправити зачіску і, обережно повісивши пальто на зігнутій руці, відкрив двері у залу засідань фракції...
– Арсенію Петровичу, в мене до вас одне єдине питання, – за хвилину зверталася до нього Юлія Тимошенко, коли мова зайшла про імперативний мандат. – Ви ж розумієте, що налагодити ефективну роботу коаліції при перевазі всього в два голоси – це майже фантастика. Що ж нам тоді робити?
– Панове, я не буду приховувати – коли президент підписав указ про розпуск парламенту, я доводив, що імперативний мандат – це неприйнятна норма у європейській практиці. Але...в нашій Конституції така норма є.... І, можливо, нам потрібний імперативний мандат як тимчасовий захід...
Виконуючий обов’язки міністра закордонних справ говорив повільно, роздумуючи над кожним словом. Можливо, він згадував, як напередодні ввечері запевняв фракцію Партії регіонів майже в протилежному – що не хоче "робити з депутатів стадо", бо "тоді вистачило б лише чотирьох місць у Раді з пультами для голосування – по кожному на лідера фракції".
Яценюк навчився у МЗС знаходити правильні слова для всіх. А коли їх немає, можна просто не давати прямих відповідей. "Регіонали" запитали майбутнього голову Верховної ради, як він планує обиратися – таємним чи відкритим голосуванням.
– Він щось довго пояснював, – згадує Раїса Богатирьова, – говорив, що в європейських країнах таємного голосування взагалі немає, казав що не хоче починати свою роботу з порушення регламенту Ради.... Ми слухали–слухали, а потім кажемо: "Арсенію Петровичу, ви скажіть прямо, таємним буде голосування чи відкритим?!" Він помовчав і каже: "Я ніколи не даю прямих відповідей, не чекайте цього".
Утім, сам БЮТ вирішив відмовитися від власної ж ідеї голосувати за спікера відкрито. За словами Турчинова, Партія регіонів попередила, що заблокує трибуну. Тому на засіданні фракції Тимошенко намагалася знайти відповідь на питання, як забезпечити результативне голосування за спікера.
Один варіант відпадав: Олександр Турчинов відразу визнав, що найпростіше – збирати бюлетені – є порушенням регламенту.
– Але як нам потім довести суспільству, що наша фракція віддала всі голоси? – зверталася Тимошенко до присутніх. – Повірте, якщо не вистачить кількох голосів, то буде неможливо довести, що ми дали всі 156.
Андрій Шкіль запропонував свій рецепт.
– А давайте поставимо відеокамери біля урни, і тоді буде видно, хто як проголосував, – запропонував він.
– Я сам буду стояти біля урни, а всі будуть мені показувати бюлетені, – попередив Турчинов.
– Я розумію, що є таємне голосування. Але депутат сам вирішує, чи робити йому тайну. Таємність – це не обов’язок, а право депутата, – переконувала свою фракцію Тимошенко.
– Так, і у мене прохання не затягувати з голосуванням, коли хтось пішов перекурити, хтось – поїсти, хтось – забувся, і голосування закінчилося, – розпорядився Турчинов.
Депутати блоку Тимошенко почали підніматися зі своїх місць, щоб іти до сесійної зали. Однак сама Тимошенко про закінчення зборів фракції не оголосила, і така поведінка власних депутатів її обурила. Схоже, у Тимошенко накипіло.
– Слухайте, де ваша вихованість? Вчора у нас було урочисте зібрання, і я побачила велику неповагу, коли виступали наші артисти, які допомагали нам перемагати... Сидить вся президія, а ви встали і пішли з зібрання. Я теж чотири години не ходила в туалет, але має ж бути якась вихованість! – обурювалася Тимошенко.
Привівши до тями своїх соратників, Тимошенко ще раз дала їм установку – показати бюлетені перед вкиданням їх в урну.
Прямуючи до сесійної зали, лідерка БЮТ натрапила на "Українську правду".
– Скажіть, які гарантії, що не станеться кидка? Зараз оберуть Яценюка, а потім за ваше прем’єрство не вистачить голосів?
– Від кидка неможливо застрахуватися. Він або є, або його немає, – пояснила Тимошенко, яка взялася воювати за спікерство Яценюка з несподіваним завзяттям.
 |
| Жванія танцює ламбаду навколо Тимошенко |
На той момент Яценюк поки не вважався висунутим на посаду спікера. Для цього мало відбутися голосування за його кандидатуру на зборах коаліції.
У кінозалі парламенту зібралися дві фракції, які мали завершити формальність. Перед відкриттям засідання Яценюк розважався у компанії свого земляка Геннадія Москаля. Мова зайшла про етнічну приналежність кандидата у спікери.
– Хлопці, я вам кажу – Арсеній не єврей! – підкреслено голосно і сміючись заявив Москаль.
– Це дискусійне питання! – почулося у відповідь.
Тут уже, давлячись від сміху, в розмову вбудувався сам Яценюк.
– Якщо по суті, то ми з Москалем – два чернівецьких євреї. А якщо по паспорту – то я українець, – підтримав цю гру Яценюк.
– Хлопці, я на Біблії клянуся – Арсеній не єврей, – наполягав на своєму Москаль.
Однак обмін приколами їм довелося припинити, коли до зали зайшла Тимошенко.
– Є пропозиція висунути Арсенія Яценюка та Юлію Тимошенко на посади спікера та прем’єр–міністра, – запропонував лідер фракції НУНС В’ячеслав Кириленко.
– Давайте висувати їх прямо терміном на п’ять років, – додав Руслан Князевич і засміявся.
Далі Тимошенко оприлюднила сценарій гарантій, який мав би зробити обрання Яценюка невідворотнім.
– За коаліційною угодою нашому блоку відійшла посада першого віце–спікера. Але ми хочемо віддати її опозиції, – оголосила Тимошенко.
Наступним реченням вона виклала всі карти на стіл.
– Але я вважаю, що це крісло має зайняти представник найзатятішої опозиції, – натякнула Тимошенко на комуністів.
– Ні–ні–ні, за Мартинюка я голосувати не буду! – почав протестувати нашоукраїнець Юрій Ключковський, який стояв поруч з Тимошенко і Яценюком. – Арсен, чуєш? Арсен, не погоджуйся на Мартинюка! Він же тебе підставить...
– Та нехай буде! Що вже робити... – відмахнувся Яценюк.
– Ні, Арсене, не треба. Ти ж будеш їздити у відрядження, а Мартинюк... Це ж кошмар буде у залі! А ти чув його образливі коментарі.
– От–от! Комуністів треба залишити в історії, – втрутився в діалог Яворівський.
– Слухайте, коли треба буде, я до вас звернуся, добре? – відрізав Яценюк.
– Друзі, ми маємо віддати цю посаду опозиції, – взявся за справу Турчинов. – Але тільки тій опозиції, яка погодиться голосувати за пакет.
– Тоді давайте віддамо опозиції і першого віце–прем'єра, – почав сперечатися з ним нашоукраїнець Павло Жебрівський. – Це неправильно. Щоб ми могли проводити свою політику в парламенті, першим віце–спікером має бути надійна людина.
– Але не нам визначати, кого опозиція висуватиме на першого віце–спікера! – здивувався Турчинов.
– Я хотів нагадати, що рік тому ми втратили владу через поділ другорядних посад, – втрутився Богдан Губський.
– Якщо ціною підтримки Мартинюка буде створення демократичної коаліції, то ми готові на цей крок, – зізнався Борис Тарасюк.
– О, вже рухівці готові голосувати за комуніста, – не припиняв бурчати Ключковський.
– Якщо Мартинюк буде порушувати регламент, ми його ж і знімемо з посади, – заспокоювала всіх Тимошенко.
Зрештою збори коаліції вирішили пропонувати пакет з обранням усіх трьох місць у президії парламенту. Проти виступив тільки Жебрівський.
 |
| Плющ зранку був у парламенті, але зник у найвідповідальніший момент. Увечері соратники знайшли його в Донецьку на футболі у товаристві Ахметова і Януковича |
Однак усі ці суперечки виявилися пустими – лідер Компартії Петро Симоненко відмовився висувати Мартинюка в пакет.
Тим самим у внутрішній конкуренції всередині комуністичного табору намітився період заходу зірки Адама Івановича.
– Ми вважаємо необґрунтованими звинувачення в непрофесійності нашого товариша, які лунали на зборах коаліції, – заявив Симоненко, єзуїтськи знявши з боротьби Мартинюка, який останні дні проводив активні переговори з БЮТ.
Висунення кандидатур на посаду спікера звелося до того, що запропоновано було лише прізвище Яценюка. Хоча представники блоку Литвина і намагалися пожартувати:
– Дайте нам час, ми заявимо претендента від опозиції. Може, це буде Нестор Шуфрич чи хтось інший, – знущаючись, запропонував Михайло Сирота. Литвин, який сидів з ним поруч, катався по підлозі зі сміху – його з Шуфричем пов'язує багаторічна і взаємна ненависть.
– Найголовніше – голова Верховної Ради є одним із 450 депутатів. Він той, хто здатен зорганізувати роботу парламенту, – пообіцяв Яценюк у своїй промові перед депутатами.
– Якщо я буду обраний, я забезпечу багатосторонню дипломатію у стінах Верховної Ради і забезпечу європейські стандарти парламентаризму.
 |
| Засвідчити свій бюлетень Тимошенко довелося навіть мультимільярдеру Жеваго |
Голосування за Яценюка почалося відповідно до схеми, окресленої Тимошенко зранку – вона разом з Турчиновим стали біля урн, а коаліціанти один за одним заходили в кабінки, відмічали свій вибір, дисципліновано підходили до урн і, демонстративно показавши Турчинову і Тимошенко бюлетені, вкидали їх у прозору скриньку. "Зброєносець" лідерки БЮТ робив відповідні помітки в списку.
"Регіонали" невеликими групками виходили з зали засідань, тривожно переглядалися і знов щезали.
– Ви цю демократію породили, ви її й вб'єте!, – закликала журналістів Раїса Богатирьова. Вона скаржилася, що "помаранчеві" порушують процедуру таємного голосування. – Якщо ви не напишете про це - нашій країні кришка.
Але стримуватися вдавалось не всім. Під час голосування в одній з кабінок почувся шум, і звідти вилетів депутат Партії регіонів Василь Кисельов. За ним з-за шторок вийшов розлючений Терьохін, тримаючи в руках розірваний бюлетень.
Як розповідали пізніше, Терьохін сам спровокував конфлікт, тикнувши в обличчя "регіоналу" бюлетень із своїм "таємним" вибором. У відповідь той, не довго думаючи, розірвав на очах у бютівця його право на голос.
Кожна хвилина таємного голосування, кожний бюлетень у урні стирали усмішки з обличчя "регіоналів". При цьому помаранчеві не соромилися відкрито знущатися з тих, хто вже скоро може зайняти їх місце у опозиції.
– Слухай, Боря, – звертався сам Яценюк до Бориса Колеснікова, на сіре обличчя якого наче причепили ввічливу посмішку, – от чого ти тут ходиш?! Проголосуй, а?
– Не понял? – трохи розгубився друг Ріната Ахметова. – Мы же не берем бюллетени!
– Ну той що?! – веселішав майже спікер. – Тобі що, жалко?!
Посмішка на обличчі "регіонала" трохи потьмяніла. Він взяв Яценюка за руку, а іншою похлопав по плечу.
– Ех, Арсен, Арсен!..., – зітхнув Колесніков, розгублено озираючи кулуари.
Трошки більше року тому в ніч, коли спікером обирали Олександра Мороза, такими ж очима дивився на кулуари Петро Порошенко, стискаючи руку Миколі Азарову, що світився від переможної посмішки.
Але Яценюк не покладав спроб залучити на свою підтримку додаткові голоси.
– Серьожа, я тебе прошу – проголосуй за мене! – звернувся він до Льовочкіна, який в супроводі сестри - також депутатки - уже прямував на вихід з парламенту.
Яценюк заливався від сміху, але нервів тут було набагато більше, ніж веселощів.
– Не можу. Але я вважаю – якщо тебе оберуть, то буде добре. Бо ти – це нова генерація політиків, – відповів молодий помічник Януковича.
Переагітувати Льовочкіна брався і Віктор Тополов, який пропонував регіоналу взяти бюлетень.
– Нема проблем! Ідемо, – ожививсь він. – Якщо ти балотуєшся, я проголосую, щоб там у фракції не казали.
Коли час, відведений на волевиявлення депутатів, сплив, урну з бюлетенями понесли до лічильної комісії. Процесію особисто супроводжувала Тимошенко, а вже її супроводжував близький соратник Бориса Колеснікова Євген Геллер.
 |
| Патронат над Тимошенко взяв екс-президент футбольного клубу "Шахтар" Євген Геллер |
– Послухайте, а чому ідете ви, а не Борис Вікторович? – здивувалася Тимошенко такому ескорт–сервісу.
– А що, покликати Колеснікова? Я можу.., – запропонував Геллер.
– Ні–ні–ні, я це просто запитала, – почала відхрещуватися від такої кампанії Тимошенко. – Мені просто цікаво, чому ви ходите зі мною.
– Ви знаєте, я коли кудись іду з жінкою, то з нею ніколи нічого не трапиться! – заспокоїв її Геллер.
Тимошенко провела урни до точки підрахунку бюлетенів, і, чекаючи результату, взялася ділитися враженнями з журналістами від процесу голосування.
– Слухайте, ну таких як Кисельов треба просто в клітку саджати! – обурилася вона. – Ми ж тільки хотіли, щоб голосування було публічним, щоб нас ніхто не звинувачував, що ми не докинули кілька бюлетенів.
– Обрання Яценюка наближає вас до посади прем’єра, а відтак – і президента України. Це ж так можна вважати? – провокували журналісти Тимошенко.
– Ні, не можна! Якщо все буде добре в демократичній коаліції, і ми будемо нормально працювати, то моя сила підтримає єдиного кандидата на виборах президента – якщо буде довіра...
– Якої немає...
– Поки немає... – підправила Тимошенко.
Однак тут до неї підбігли двоє депутатів – Богдан Губський та Сергій Міщенко – зі словами:
– Юлія Володимирівна, є 227 голосів!
– Ур-ра! – відповіла Тимошенко і почала обійматися з усіма, кого бачила навколо.
Обрання Яценюка відбулося технічно – на грані провалу, але з точністю до голосу. Майже так само навесні 2002 року Медведчук організував обрання Володимира Литвина спікером Верховної Ради четвертого скликання, за що був нагороджений посадою глави адміністрації Кучми. Історія повторюється: Тимошенко за обрання Яценюка розраховує на посаду прем’єр–міністра.
– Ну що, сьогодні ви стали на крок ближче до прем’єрства? – запитали лідерку БЮТ.
– Ще дуже багато треба зробити для цього, – опустила очі Тимошенко. – І я не розумію, чому ви так думаєте, що там цукром посипано?...
Цифра 227 за Яценюка фігурувала і в офіційних результатах лічильної комісії.
– Букет, хлопці! Квіти, не забудьте! – кричала Юлія Тимошенко, сходячи з кімнати лічильної комісії до зали Верховної Ради.
У привітаннях партнери по коаліції не були єдиними. У кадри телебачення потрапили аж три букети, які підготували Арсенію Яценюку окремо НУНС, окремо БЮТ і невеличкий особистий букет від когось із депутатів.
Можливо, ще один букет новому спікеру привіз би президент, штандарт якого з'явився у залі. Але цього подарунку Яценюка позбавила опозиція. На знак протесту проти порушення процедури таємного голосування Партія регіонів, комуністи і блок Литвина залишили сесійний зал.
Секретаріат тут же відреагував – приїзд президента одразу ж скасували.
– Це не проблема, – сміявся Жванія. Головне, що атрибути влади тут були – Віра Ульянченко і штандарт!
 |
| Ознаками планів Ющенка приїхати були поява в залі Віктора Балоги і керівника ДУСі Ігоря Тарасюка (посередині) |
Окрилена Тимошенко вже закінчувала спілкування з журналістами, коли до неї нахилився охоронець зі словами:
– Юлія Володимирівна, Балога чекає на вас у кабінеті голови Верховної Ради.
Однак перспектива побачити керівника секретаріату президента не змусила Тимошенко все кинути. Вона ще хвилин п’ять поспілкувалася з пресою, як раптом охоронець передав їй телефон:
– Так, так, добрий вечір! – Тимошенко розвернулася і побігла, не припиняючи спілкуватися з незнайомцем. – Я вам дуже дякую!
На тому кінці дроту був президент Ющенко...
Тріумфатор цього вечора нарешті розслабився і розговорився в інтерв’ю "Українській правді".
– Скажіть, а ви взагалі Регламент Верховної Ради хоч раз читали?
– О! Слухай, я ж юрист, – здавалося, що новий спікер, який за весь час держслужби займав переважно економічні посади, сам про це щойно згадав. – Я на пам'ять знаю Кримінальний кодекс! А в регламенті лише 325 статей, здається. Так що це не проблема.
Арсеній Яценюк помилився лише на 90 статей – у Регламенті Верховної Ради їх 235.
– Зізнайтеся, ви зробили непоганий кар’єрний стрибок...
– Думаєш, я щасливий? Можеш не вірити, але я готував заяву про складання депутатського мандату. Кар’єра – кар’єрою, але завжди треба думати, що буде далі.
– Боїтеся, що вас спалять? Що потрапите у конфлікт між президентом і фракцією?
– Мене спалять?! – з очей Яценюка посипалися іскри. – Ще подивимось! Хай спробують... Але знаєш, чому я не боюся? Бо мені лише тридцять три роки!
