Таємниця ордену Колесникова

Як стрімко змінюється політична ситуація в країні. Не встигло просохнути чорнило на почесній грамоті, яку Центральна виборча комісія рішуче вручила Сергію Ківалову, як іще один герой нашого часу – Борис Колесніков отримав цілого ордена "За заслуги", та ще й Другого ступеня.

"За значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення у трудовій діяльності, багаторічну сумлінну працю", - сказано в указі президента від 28 листопада.

Ну, гадаю, "за соціально-економічний розвиток" – це більш-менш зрозуміло. Вже й діти малі знають, що економічний розвиток для найближчого оточення Віктора Януковича за останній сезон його прем'єрства сягнув просто небачених висот.

"Науково-технічний внесок" – це щось таке туманне і не зовсім ясне. Принаймні мені не доводилося чути про жоден патент, зареєстрований на ім'я Колесникова, якщо не брати до уваги винахід з організації виборчої каруселі під час президентських виборів 2004 року.

Про "культуру" теж кілька слів можна сказати. Поїдьте до Донецька і запитайте в першого пересічного підприємця, яку саме "культурну революцію" провадив свого часу у місті Борис Колесніков, і у відповідь почуєте таке, що й Мао Цзедуну не снилося.

Але оскільки мені прекрасно відомо, що за сухою бюрократичною мовою вітчизняної фалеристики криються таємні для широкого загалу істинні причини віншування, то, відклавши вбік текст коаліційної угоди, дозволила собі трохи поміркувати.

То ж, за що насправді Борису Колеснікову дали ордена, і які такі заслуги ІІ ступеня маються на увазі?

Мабуть, нагородили його за скликання сепаратистського з'їзду у Сєвєродонецьку, заклики відділення регіонів від України та гасла федералізації. Це перше, що спало на думку.

Тим більше саме того дня, рівно-прерівно три роки тому, 28 листопада 2004 року Борис Колесніков запропонував створити "Федеративну Південно-Східну республіку зі столицею в Харкові". Але ж тоді мали нагородити ще й Жириновського, і Лужкова з Затуліним. Ні, щось не клеїться з цієї версією.

Ну тоді, мабуть, за активну участь у масштабних фальсифікаціях на президентських виборах. Але де, у такому випадку, історична справедливість? Я проти подібної дискримінації. Ківалову якусь нещасну грамоту, а Колеснікову, виходить, цілий орден.

Та, якщо бути справедливим, то колишньому главі ЦВК треба було відразу героя давати. Бо одна справа, десь тихцем нагнути окремого начальника виборчої дільниці, і зовсім інша – проголосити про перемогу проФФесора на всю країну.

Так мимоволі перебрала всі можливі причини, через які на лацкані пана Бориса височайшим указом з'явилася нова орденська планка.

Ані рекет, ані одкровення Бориса Пенчука, через які було порушено кримінальну справу за здирництво, ані інші подвиги Партії регіонів загалом і самого Бориса Колеснікова зокрема, аж ніяк не годилися для заслуг ІІ ступеня. Ну ІІІ-го, думаю, ще абияк, але для II-го – зовсім не підходить.

Аж раптом усе відразу стало зрозуміло і ясно. І я вже вкотре віддала належне глибоченній іронії нашого президента, з якою він може глузувати над власними політичними опонентами.

Це вам не яке-небудь заяложене і банальне "Бандитам - тюрми!". Ні, це справді високе мистецтво тонкого політичного гумору і вишуканого елітного глузування.

Треба тільки навчитися читати поміж рядків.

Отож, якби в орденському департаменті секретаріату президента не сиділи винятково прихильники творчості Езопа, то вони б написали всю правду просто і без алегорій. І тоді у мотивувальній частині нагородного листа ми б побачили приблизно таке:

"Нагороджується Борис Колесніков орденом "За заслуги ІІ ступеня":

По-перше, за те, що особисто привів на дострокові вибори Партію регіонів і вмовив на це Януковича і Ахметова. Ці вибори Партія регіонів разом з сателітами бездарно програла.

По-друге, за те, що у такий спосіб прибрав з парламенту Мороза, який догідливо служив Партії регіонів і зовсім не чекав "підстави".

По-третє, за геніальне керування Центральним виборчим штабом під час виборчої кампанії, внаслідок чого Партія регіонів втратила півтори сотні тисяч голосів виборців.

По-четверте, за непересічну і контраверсійну телевізійну рекламну кампанію партії, через яку телевізори в цей момент вимикали навіть в Єнакієвому.

По-п'яте, за повний і безумовний провал кампанії з перекуповування депутатів демократичних фракцій та остаточний крах ілюзій щодо нестворення демократичної коаліції.

По-шосте, за те що переконав Партію регіонів прийти в парламент і скласти присягу.

По-сьоме, за творче сприяння розколу в Партії регіонів по лінії Ахметов-Янукович.

Ось це і є справжні причини нагородження Бориса Колесникова. Бо прямо ж про це не скажеш - товариші по партії можуть, м'яко кажучи, образитися.

А так, прикриваючись бюрократизмами та сухими формулюваннями президентського указу – і комар носа не підточить. На думку чомусь спали "Сімнадцять миттєвостей весни" з Штірліцем. Його теж нагороджували в Москві, але так щоб німці не взнали, бо дуже б лаялись.

У нас, до речі, сьогодні з'їзд Блоку. І у нас також є партійний орден. Чесне слово, буду просити делегатів, щоб і ми вручили одну нагороду Борису Колеснікову.

Він таки її заслужив. У офіційному представленні напишемо – за те, що хороший хлопець. А вручимо десь на конспіративній квартирі, щоб Борис далі міг продовжити свою "славну справу".

Словом, вітаємо з високою державною нагородою!

Юлія Тимошенко