Спільний іспит на публічність: як Тимошенко і Янукович браталися "крізь зуби"
Перша офіційна зустріч між Юлією Тимошенко і Віктором Януковичем з часу призначення першої на посаду останнього відбулася в атмосфері кричущої демократії та свободи слова.
Адже чи не вперше за всю історію зустрічей високопосадовців журналістам було дозволено фіксувати весь хід розмови, в той час як зазвичай присутність преси обмежувалася п’ятихвилинною протокольною зйомкою на початку і коментарями по завершенні.
Цього ж разу ЗМІ майже годину могли насолоджуватися дружніми репліками і посмішками, якими, зціпивши зуби, обмінювалися між собою запеклі політичні опоненти.
Зала протокольних засідань Верховної Ради переповнена журналістами, телекамери – у три ряди заввишки, аж до стелі, у партері (тобто на підлозі) – фотокори, газетярі та інформагентства. На столі з двома кріслами поряд – безліч мікрофонів.
- Зараз ми влаштуємо невеличкий демарш, - посміхається один з протоколістів Януковича і кладе біля лівого крісла блокнот з символікою Партії регіонів.
- А в чому пафос? - здивовано питає "Українська правда", спостерігаючи за цими діями.
- Ти ж знаєш, що завжди за протоколом нижча за рангом особа сидить по праву руку від головної. Так от, ми покладемо блокнот зліва, щоб Юля не зайняла наше місце…
Довго чекати на розв’язання інтриги не довелося. Цього разу з Януковичем зіграла злий жарт його чоловіча ввічливість. Коли перед лідерами відчинилися двері, він як чемний джентльмен "пропустив даму вперед", дама ввійшла першою і … сіла на ліве крісло, ігноруючи наявність блокноту.
На початку бесіди Тимошенко і Януковича одразу стало зрозуміло, що вони обидва вперто, мабуть, методом автотренінгу, налаштовували себе на позитив та конструктив.
– Мало не цілуються, - шепотілися між собою журналісти.
І справді, спочатку все виглядало так, ніби багаторічної політичної боротьби між Тимошенко і Януковичем ніколи не існувало. Віктор Федорович радіє початку діалогу між владою та опозицією - Юлія Володимирівна вітає такий діалог і готова разом з урядом бути підконтрольною меншості.
Однак взаємні розшаркування тривають недовго - перша "чорна кішка" між лідерами пробігає приблизно на п’ятій хвилині розмови.
- Я, як керівник уряду і, власне, представник демократичної команди, хочу щоб ви знали…, - починає Тимошенко.
- А ви вважаєте, що тільки ви демократичні? Може, ще хтось є? - перепитує обурений несправедливим розподілом термінів Янукович.
- Я вважаю, що у вас була антикризова коаліція, а в нас демократична, - не здається Тимошенко, посилаючи Януковичу найчарівнішу зі своїх усмішок.
- От я хотів би, щоб ми зараз зразу не ділили з вами суспільство, а намагалися об’єднувати, - не менш чарівно посміхається Янукович.
- Добре, я думаю, що антикризова програма у вас добре відбулася, а тепер у нас відбудеться демократична, так? Це нормально, - підбиває підсумки діалогу Тимошенко і переходить до закону про опозицію.
Далі все йде без видимих дисбалансів. Тимошенко пропонує законодавчо затвердити статус опозиції – Янукович відряджає у спільну робочу групу одного зі своїх найкращих юристів - Олену Лукаш.
Лідер ПР пропонує врахувати в програмі діяльності нового уряду напрацювання свого Кабміну щодо економічних реформ – прем’єр погоджується поговорити про це з "економічним ідеологом" Партії регіонів Іриною Акімовою.
Янукович вимагає негайного ухвалення бюджету з урахуванням напрацювань свого уряду (відповідну експертну групу, за його словами, очолить Микола Азаров) – Тимошенко погоджується працювати над головним фінансовим документом спільно з постійним об’єктом своїх жартів та критики з будь-якої теми.
Тимошенко пропонує спільно доопрацьовувати закони про тимчасові слідчі комісії та Рахункову палату – Янукович згоден.
Проте, коли прем’єр пропонує опозиції членство у наглядових радах, посади заступників міністрів та заступників голів обласних адміністрацій – лідер Партії регіонів не відповідає, а потім, під час підходу до преси, в черговий раз відмовляється від цих пропозицій.
Найзапекліші баталії починаються під час обговорення теми перегляду приватизації підприємств.
Як відомо, про важливість цього питання говорять майже всі в Регіонах і, що найголовніше, найбагатший бізнесмен країни, депутат від ПР Рінат Ахметов, який навіть присвятив цьому левову частку свого останнього брифінгу, нагадуючи новообраному прем’єру Тимошенко, "що все відібрати і потім поділити" – погана логіка.
Тепер уже лідер Партії регіонів, вочевидь знаючи про наміри Тимошенко анулювати схему, за якою Ахметов зараз має у своєму розпорядженні 44% акцій Дніпроенерго, взявся напряму відвойовувати добро однопартійця.
- Той процес, який зараз розпочався щодо перегляду приватизації деяких підприємств, може негативно вплинути на притягнення інвестицій. Тому я просив би вас - це наші вимоги будуть - по будь-якому об’єкту, який, як ви вважаєте треба переглядати, створити спільну робочу групу і спочатку розглянути всі аспекти цього проекту, - почав Янукович.
- Я просила б вас навести хоча б один приклад, зараз, в присутності преси, щоб ми не були голослівними, - налаштувалася на суперечку Тимошенко
- Я, наприклад, кажу про Дніпроенерго, - переходить до наболілого Янукович, - я хочу сказати, що в 2006 році вашим урядом була розпочата процедура банкрутства цього підприємства, і це було зрозуміло, бо підприємство хворіло. Нами була запроваджена санація, але ми не встигли його вилікувати…
- А на цей раз вилікували…, - іронізує Тимошенко, маючи на увазі перехід Дніпроенерго під контроль Ахметова під час урядування Януковича.
- А на цей раз ми знайшли…
- Рецепт? - продовжує хитро посміхатися Тимошенко.
- Рецепт, - погоджується Янукович, - економіка підприємства оздоровлена, вартість підприємства піднята. Сьогодні повернуті борги по зарплаті робітникам, держава отримала податки.
- Я хотів би, щоб ми з вами сіли і розглянули цей процес в динаміці з 2001 року, у нас є з вами така можливість. Є ваша точка зору, є наша точка зору. Можливо, істина десь посередині. Але не треба сьогодні лякати інвесторів та власників.
- І ще одне питання – звільнення за політичними мотивами, - Янукович намагається змінити суперечливу тему, - можливо, ви не володієте сьогодні повною інформацією, бо я впевнений, обсяг роботи прем’єр-міністра…
- Дніпроенерго? Я не володію Дніпроенерго? - підсвідомо не переключається на іншу тему Тимошенко.
- Ні, я кажу про звільнення. Я знаю, що по Дніпроенерго ви володієте питанням, і не трошечки…І мені приємно обговорювати цю тему з вами, як з людиною, яка володіє ситуацією, - починає здаватися Янукович.
- Вікторе Федоровичу, я просто хочу вам нагадати, що одне підприємство ви вже лікували – це Криворіжсталь. І вилікували ідеально – потім лікували суди всіх інстанцій. Зараз це підприємство, до речі, працює прекрасно…
- А де гроші ділися, які держава отримала?, - експромтом у голову Януковича приходить його давній козир. - З’їли!…До нас, до речі.
- Ні, до речі, до вас не всі гроші з’їли. Я ретельно розібралася: частиною цих грошей погасили дефіцит бюджету, а 8 мільярдів весь цей час лежать на казначейському рахунку. Якщо ви не знаєте, то я вам хочу сказати, що поки ви були прем’єр-міністром, у вас на казначейському рахунку зберігалося 8 мільярдів, - підколола опонента Тимошенко.
- Ну ми вам непоганий казначейський рахунок залишили, - остаточно здався Янукович.
- Саме такий, як і ми вам, - лагідно відповіла Тимошенко, відчуваючи, що виграла цю маленьку битву.
Потім повернулися до Дніпроенерго, і Янукович знову запропонував Тимошенко спільно розглянути цю тему, після остаточного рішення всіх судових інстанцій по підприємству. Тимошенко погодилася "якщо рішення буде чесним" разом обговорити - "як раз і назавжди припинити тіньову приватизацію".
А потім вони завершили зустріч, знову обмінявшись на останок найніжнішими посмішками та репліками.
І, навіть якщо в цей момент Віктор Федорович дуже хотів сказати Юлії Володимирівні щось негарне, а Юлія Володимирівна, тим часом, вже хотіла вколоти Віктора Федоровича витягнутою з зачіски шпилькою, то все це вони зробили вже за дверима.
Однак черговий іспит на публічність обидва витримали до кінця і на "відмінно".
