Енеїда – метрополія шумеру?

Як ви думаєте, чому це мідно-кам'яний вік (VI тис. до н.е.), у тому числі й український, називається енеолітом?

Офіційний римський історик Тит Лівій у своїй "Історії Риму" свідчив про заснування столиці Римської імперії нащадками троянського царя Енея, якийпісля одруження на дочці аборигенного італійського царя Латина - Лавінії,став на додаток ще й царем латинян.

І тут настає час задати собі запитання: "Чому це ісландський історик ХІІ ст. н.е. Сноррі Стурлусон у своїй праці "Сага про Інглінгів" називав Європу - Енеєю?...

На нашу думку, допомогти у вирішенні цієї проблеми може звернення до протошумерських текстів Кам'яної Могили /Шу-Нун (ХІІ- ІІІ тис. до н.е.), в яких розповідається про Бога-творця Енліля.

Російський шумеролог А.Кифішин, якому вдалося розшифрувати чимало надписів з печер цього найдавнішого храму планети, вважав, що цивілізація Кам'яної Могили (Запоріжжя), була "метрополією" і Шумера, і багатьох інших центрів "писемних культур"...

Таким чином, враховуючи надзвичайно важливу роль в прадавньому українському суспільстві Бога-творця Енліля, ми можемо висловити гіпотезу, що мешканці тогочасної України цілком вірогідно могли називати свою країну Енеїдою, так що І.Котляревський, напевно-таки, мав рацію...

Принаймні, випадків, коли плем'я, рід, країну називали іменем свого лідера (бога, жреця, вождя) в історії зафіксовано дуже багато. Додамо до цього лише той факт, що в перекладі з латини ім'я Еней означало - мідний (той, що знав мідні технології?)...

Ім'я цього ж бога Енліля фігурує і в багатьох історико-археологічних джерелах стародавнього Шумеру (V-ІІІ тис. до н.е.), локалізованого в басейні річок Тигр і Євфрат (сучасний Ірак).

Цікаво, що царів в стародавньому Шумері називали енсі, хоча використовувався для іменування титулів правителів шумерських міст-держав ще й титул лугаль (від їхнього походження з Лугані/Луганщини?)

Але для нас, не так вже й важливо, із Запоріжжя чи Луганщини походили шумерські царі. Все це – територія сучасної України, на якій життя не переривалося щонайменше останніх 40 тис. років, на відміну від територій, що лежать на північ від України - льодовики почали розтавати там лише 8-10 тис. років тому. Для нас найважливішим є зовсім інше.

Відомий сходознавець Васильєв стверджував, що загадка шумерів і досі нерозгадана і додавав, що "...шумерська мова значно відрізняється від групи семітських мов, поширених серед більшості древніх мешканців близькосхідної зони".

Свого часу було доведено, що корінні шумери мали негроїдні риси обличчя, а в царських могильниках були поховані особи, що мають ознаки "нордичної" раси.

Більше того, царів Ура (одного з шумерських міст-держав) в останню путь "чомусь" проводжали на санях, як, до речі, і перших єгипетських фараонів. – І чого б це у засушливій Месопотамії з'явився такий дивний звичай поховань своїх вождів?..

Отже, Васильєв пише, що шумери – не є аборигенами Месопотамії. Церен уточнює, що й шумерська еліта була не аборигенного, а "нордичного", читай - "арійського", типу. А їхній співвітчизник Кифішин – переконливо доводить вторинність шумерської культури по відношенню до культури праукраїнської (Енеїди – В.Б.).

Отже, маємо всі підстави на сенсаційний висновок: малою батьківщиною шумерів (принаймні, їхньої арійської верхівки) була, швидше за все, територія сучасної України!

Валерій Бебик, доктор політичних, кандидат психологічних наук, проректор Університету "Україна"