Три завдання для політиків і суспільства

Або міркування з приводу круглого столу "Консолідована демократія: перспективи для України".

Парламентські вибори не засвідчили серйозного дорослішання української демократії. Партії, переважно, не стали відповідальнішими, а їхні кампанії – так і не відбулися як серйозне змагання змістовних програм. Влада не стала ближчою до людей.

Все це вкрай негативно з точки зору стратегічного розвитку країни – невисока ефективність влади нівелює наш потенціал як країни, зумовлює ганебно низьку якість життя пересічного громадянина.

Змінити ситуацію потрібно і можливо. Перший крок до цього - усвідомлення необхідності побудови в Україні консолідованої демократії – політичного режиму, при якому демократія як складна система інститутів, правил, а також зразків стимулів і гальмувань постає "єдино визнаним типом гри".

Шлях до консолідованої демократії залежить від стратегії розвитку структурних і процедурних факторів демократизації країни. До основних типів структурних передумов демократизації відносяться:

· формування національної єдності і відповідної ідентичності;

· досягнення відносно високого рівня економічного розвитку;

· поширення культурних норм і цінностей, які передбачають визнання демократичних принципів, довіру до ключових політичних інститутів, міжособистісну довіру, почуття громадянського обов'язку тощо;

· ефективна державна влада.

З практичної точки зору консолідовану демократію, на мою думку, можна побудувати в Україні, реалізувавши три ключові завдання.

По-перше, необхідно забезпечити соціальний запит на утворення ідеологічних партій. Переконаний, уже в найближчий час орієнтація виборців на політичного лідера і сліпа довіра, до політхолдингу, який цей лідер очолює, зміниться вимогою до політиків запропонувати якісний ідеологічний продукт.

Поява ідеологічних партій дозволить виконати друге завдання: подолати фрагментацію політичної еліти за "горизонтальним" принципом. На жаль, політична квазіеліта сьогодні репрезентує не ідеологічні групи виборців, а, здебільшого, експлуатує соціальні стереотипи, властиві населенню певного регіону (і цим забезпечує собі електоральну підтримку).

Це зумовлює раціоналізацію еліти ("донецькі", "дніпропетровські", "київські" тощо), її "горизонтальну" фрагментацію, замість фрагментації вертикальної – за ідеологічним принципом із неодмінним, звісно, опертям на загальнонаціональні цінності.

Таким чином, партії не виконують свою функцію – докладати інтелектуальні зусилля для винайдення конкретних способів вирішення соціальних проблем. При цьому, залежно від ідеологічного забарвлення, партії повинні пропонувати конкретні моделі вирішення проблем, які більш вигідні тим чи іншим електоральним групам.

Свого часу американський політолог Семюель Гантінгтон сформулював своєрідний "тест двох передач влади для новітніх демократій" - "…Демократія є незворотною та консолідовано, коли партія демократизаторів, поступаючись владою після поразки на виборах, знову повертається до влади у наступному електоральному циклі, тобто в країні існує політична сила, яка здатна брати та віддавати владу за демократичними правилами".

Очевидно, що сучасні українські партії не можуть пройти "тест Гантінгтона", не можуть навчитися жити в режимі влада-опозиція-влада. Залишитися на посаді за будь-яку ціну стає вже своєрідною недоброю політичної традицією.

Це зумовлює необхідність реалізації третього завдання - усвідомити необхідність грати лише за правилами; сформувати ефективне виборче законодавство та неухильно його дотримуватись. Суворість дотримання демократичних процедур повинна стати одним із основних політичних пріоритетів.

Лише неухильне дотримання Конституції та законів України при проведенні виборів гарантуватиме забезпечення циклу влада/опозиція/влада, що зменшить прагнення партії працювати за реваншистським принципом, і, як наслідок, проводити популістську політику.

Переконаний: реалізація трьох означених завдань наблизить Україну до стандартів консолідованої демократії, а отже й збільшить вплив народу як єдиного джерела влади на реальну політику.

* Круглий стіл "Консолідована демократія: перспективи для України" було проведено в Києві 29 жовтня 2007 року під егідою Лабораторії законодавчих ініціатив та Фонду Конрада Аденауера.

Анатолій Матвієнко, голова Української республіканської партії "Собор"