Ці довгоочікувані вибори
Хочу відразу звернути увагу на те, що є чергові вибори і позачергові – третього немає.
Позачергові вибори відбулися. Обраний 30 вересня 2007 року склад Верховної Ради замінить парламент, який працював усього півтора року.
Громадяни проголосували за тих, кому довіряють, і тому шоста по рахунку, починаючи з 1990 року, Верховна Рада України за Конституцією уповноважена працювати повний п'ятирічний термін – до 2012 року включно.
І не може бути іншого варіанта на зразок того, що обрана на дострокових виборах Верховна Рада "добуде" термін повноважень Верховної Ради 5-го скликання, тобто новообраним народним депутатам залишилося працювати трохи більше трьох років.
Ми маємо прецедент застосування в цій ситуації конституційних норм. Це вже другі дострокові парламентські вибори в Україні за 17 років.
Перші відбулися в 1994 році, рішення про проведення яких прийняли тодішній президент Леонід Кравчук і парламент. Верховна Рада України 2-го скликання, обрана на позачергових виборах у 1994 році, діяла до 1998 року включно, пропрацювавши повноцінні чотири роки.
Якби Конституція пропонувала їй лише "добути" термін повноважень переобраної на позачергових виборах Верховної Ради 1-го скликання, чергові вибори відбулися б на два роки раніше – у 1996 році.
Закон "Про вибори народних депутатів України" говорить, що початок виборчого процесу оголошує своїм рішенням Центральна виборча комісія у випадках і в терміни, встановлені Конституцією і вказані законом.
В Основному Законі також написано, що дата чергових виборів до Верховної Ради – це остання неділя останнього місяця п'ятого року повноважень парламенту. Причому немає розмежування між Верховною Радою, обраною на чергових виборах, і Верховною Радою, обраною на позачергових виборах.
Як тільки не менше трьохсот народних обранців приймають присягу в сесійній залі, Верховна Рада стає повноважною, і починається відлік п'ятирічного терміну перебування народних депутатів на своїй посаді.
Якщо це відбудеться в листопаді, то, відповідно в останню неділю листопада 2012 року відбудуться чергові вибори до Верховної Ради 7-го скликання. Це буде 25 листопада, якщо комусь цікаво.
Навіть прийняття нової редакції Конституції під час функціонування Верховної Ради 6-го скликання з відповідними змінами про терміни повноважень парламенту не повинно призвести до нових виборів раніше зазначеного терміну.
Чи буде так насправді, залежить не від гадання юристів на кавовій гущі, а від того, наскільки політичні сили та вищі посадові особи країни будуть поважати вибір українських громадян і право політичної сили, якій виборці довірили найбільшу кількість голосів, реалізувати свою передвиборчу програму через органи законодавчої та виконавчої влади.
Теоретично проведення позачергових парламентських виборів можна ініціювати в рамках закону або просто при дуже великому бажанні, за чим ми мали можливість спостерігати цього року.
Але в нинішній ситуації, як би не склалася доля новообраної Верховної Ради, ні президент, та й ніхто інший, не може призупинити повноваження парламенту, обраного на позачергових виборах, протягом одного року.
Ну а через рік, не раніше, тобто наприкінці вересня 2008 року, особливо демократичні сили можуть і підштовхнути країну до нових виборів. При цьому те, що проведення кожного виборчого процесу поглинає сотні мільйонів гривень народних грошей, які життєво необхідні державі та суспільству – у розрахунок не береться. Але ж страждають від цього всі.
"Прищеплюючи" людям звичку до дострокових виборів і щорічної зміни урядів, Україна не долучається до позитивного досвіду цивілізованих демократій.
Історія знає багато жалюгідних результатів таких нескінченних виборів. Політична або економічна криза не вирішується тільки механічною зміною парламентської більшості.
Не можна постійно проводити конкурс на кращу обіцянку, та й не потрібно: одного разу в п'ять років цілком достатньо. Наслідки перманентних виборів ми вже відчули повною мірою.
Заглядати занадто далеко вперед – недалекоглядно. Але думаю, якщо нас очікують наступні позачергові вибори, то їх спробують спровокувати і провести або наприкінці 2008 року, або відразу після чергових президентських виборів 2010 року.
Глибоко переконаний, що виборча кампанія будь-якої політичної сили, насправді, починається в той момент, коли ця сила обирається широкими масами електорату і делегується в державні органи для роз'вязання насущних проблем життя держави і суспільства.
Виборча кампанія – це відрізок часу між виборами. І тому в цей період варто плідно працювати та конструктивно співпрацювати всім сторонам процесу, поважати громадян і не доводити ситуацію до нерозв'язних протиріч у парламенті, до кризи, при якій немає іншого виходу, крім дострокових виборів.