З життя державної еліти: маєток Івана Плюща
Цього разу "Українська правда" пише поки тільки про спроби здійснити будівництво одним з найвпливовіших державних діячів України – Іваном Плющем.
Особливість ситуації в тому, що секретар Ради нацбезпеки хоче звести собі приватне житло, але на ділянці державної землі. У становище Плюща солідарно увійшли політичні опоненти – і президент, і прем’єр – які дали відповідні доручення своїм підлеглим.
За два дні до виборів, 28 вересня цього року, Плющ звернувся до президента Ющенка з заявою передати йому у власність будинок номер 4 в комплексі відпочинку "Пуща-Водиця", де він і зараз проживає.
Плющ пояснив, що хоче провести за власні кошти реконструкцію цього будинку, який за ним закріплено в довічне користування як за екс-спікером парламенту.
Тому секретар Радбезу просить президента поклопотати про вирішення його питання перед Віктором Януковичем, аби Кабмін ухвалив необхідні рішення.
1 жовтня, в день, коли вся країна аналізувала результати дострокових виборів, Ющенко направив звернення до прем’єр-міністра та керівника Державного управління справами.
Янукович мовчки, без публічних обурень, взяв до виконання доручення президента, хоча сам же рік тому заявляв, що Ющенко більше не має права давати такі вказівки Кабінету міністрів.
Наказ Януковича Азарову підготувати проект рішення уряду датований 3 жовтня, а вже 5 числа того ж місяця Міністерство юстиції дало свій позитивний висновок.
Люди, ознайомлені з темпами документообігу в українській владі, можуть тільки позаздрити тій швидкості, з якою "питання Плюща" пішло по інстанціях в уряді Януковича.
Опоненти секретаря Радбезу радять шукати пояснення цьому в шансах Плюща стати спікером при широкій коаліції НУНС і Партії регіонів.
Також нагадаємо, що днями Плющ був помічений в товаристві Януковича і Ахметова в Донецьку на футбольному матчі "Шахтаря".
Лавринович у пояснювальній записці послався на Цивільний кодекс, який містить норму, що підпадає під бажання Плюща отримати новий будинок у приватну власність.
"У разі, якщо вартість переробки і створення нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку", - сказано у вердикті Мінюсту.
"Реалізація проекту розпорядження Кабінету міністрів не потребує витрат з державного бюджету", - також навів ще один аргумент Лавринович.
Отримавши такий оптимістичний прогноз від Міністерства юстиції, Азаров доручив готувати проект рішення Кабміну.
До "Української правди" потрапив цей документ, який після свого ухвалення має зробити Івана Плюща щасливим власником невеликої ділянки в тихій "Пущі-Водиці".
Станом на цей момент немає інформації, чи скріпив його своїм підписом сам прем’єр-міністр. На відміну від постанови, розпорядження уряду Янукович може видати не тільки на засіданнях Кабміну, а в будь-який момент.
Документ підписаний міністрами юстиції та економіки Олександром Лавриновичем і Анатолієм Кінахом, а також главою Фонду держмайна Валентиною Семенюк.
Однак, на відміну від Мінюсту, Семенюк завізувала проект із зауваженнями. На її думку, розпорядження уряду – за схемою Плюща – є "скритою приватизацією, яка призведе до відволікання коштів від Державного бюджету України".
Очевидно, вона мала на увазі захмарну вартість землі в одному з найкозирніших місць під Києвом, де проведені всі комунікації та цілодобово здійснюється державна охорона.
Принциповість, яку вирішила продемонструвати Семенюк, справді вказує, що їй немає чого втрачати – після формування нової коаліції вона серед претендентів на звільнення.
"Українська правда" зв’язалася з Державним управлінням справами, де підтвердили, що очікують рішення Кабміну, аби почати відведення під Плюща.
Водночас співрозмовник у ДУСі на умовах анонімності повідомив подробиці, які відрізнялися від версії, викладеної у листі Плюща.
За його словами, Плющ зараз мешкає на дачі в "Пущі-Водиці", зведеній в 1950-60 роках і закріплений за ним довічно ще розпорядженням в.о. прем’єра Юхима Звягільського тринадцять років тому.
Однак Плющ претендує не на цей дім, а на фундамент нового маєтку, який ДУС почало робити кілька років тому, але будівництво зупинилося через відсутність фінансування.
"Ми планували зробити п’ять-шість нових будинків в "Пущі-Водиці", однак не було грошей на продовження робіт. І тоді Плющ запропонував: давайте я добудую один будинок за свої кошти, заберу його в свою приватну власність, а державі компенсую те, що вона вже вклала у будівництво фундаменту", - розповіло "Українській правді" джерело в ДУСі.
За словами співрозмовника, майбутній будинок Плюща мав би бути розташований поблизу до тієї дачі, де він зараз мешкає – оскільки в цей сектор вже проведено спецзв’язок й інші комунікації.
Історія про фундамент виглядає дивно, оскільки в зверненні Плюща на Ющенка однозначно сказано, що він хоче отримати саме будинок номер 4, а не якусь недобудову. Не виключено, що після початку опрацювання заяви секретаря РНБОУ було вирішено поміняти схему.
"Українська правда" спробувала отримати точку зору самого Плюща стосовно його намірів. Однак ці намагання наштовхнулися на нервову реакцію секретаря Радбезу. Після закінчення наради в МВС у понеділок Плющ прямував до виходу, де його наздогнав кореспондент "Української правди".
Коли питання про його дачу пролунало вперше, Плющ не сказав нічого. У відповідь на повторно поставлене питання секретар РНБОУ прореагував: "Я до тебе як себе поводжу? Нормально! Так а чому ти так ведеш себе відносно мене?"
Не отримавши відповіді по суті, "Українська правда" направила запит до прес-секретаря Плюща з готовністю в будь-який час подати його відповідь. Також ми звернулися до ДУС за дозволом подивитися на місце майбутнього будівництва в санаторії "Пуща-Водиця", аби зрозуміти правдиві наміри влади.
Схема, запропонована Плющем, відрізняється від інших, які практикує ДУС. Наприклад, Оксана Білозір з "Нашої України" взяла у довгострокову оренду будинок в державному санаторії "Конча-Заспа", провела його капітальний ремонт, а гроші, витрачені на це, будуть зараховуватися їй в сплату оренди. Однак в цьому випадку не відбувається відчуження майна – будинок і далі залишається державним.
У випадку ж з Плющем передбачається, що державне майно передається не в оренду чи пожиттєве користування, а в приватну власність.
Звертає увагу на себе й готовність Плюща здійснити будівництво за власний рахунок. При тому, що після розвалу Радянського Союзу Плющ працював державним службовцем, будучи то спікером парламенту, то пересічним депутатом, то секретарем РНБОУ, а тому його зарплата апріорі була невисока. І звідки тоді накопичення – не зрозуміло.
Особливо цинічною ситуація виглядає на фоні ідеї скасування пільг для депутатів, що було головним гаслом "Нашої України" впродовж усієї виборчої кампанії. Однак на практиці ця боротьба за справедливість іде тільки в одні ворота.