Медведчук не зміг прорвати юридичний фронт

Влітку Медведчук подав у відставку з посади лідера СДПУ(о), а нещодавно закрився його персональний веб-сайт. Можливим продовженням його кар’єри називали Вищу раду юстиції.

Однак зараз і ці спроби Медведчука штурмувати керівне крісло у ВРЮ закінчилися поразкою. Колись всесильний глава адміністрації президента втрачає рештки свого впливу.

Після програшу парламентських виборів-2006 було кілька можливих варіантів політичної реінкарнації Медведчука.

Спроби стати суддею Конституційного суду для Медведчука закінчилися на початковому етапі – його кандидатуру ніхто не захотів вносити.

У розпал політичної кризи, після указів Ющенка про розпуск Верховної Ради, народилася ідея зробити Медведчука головою Вищої ради юстиції – органу, який тоді тримав під контролем судову гілку влади.

Саме ВРЮ вирішує долі суддів, вносячи подання про їх звільнення. Свого часу, в зеніті слави та влади, Медведчук через Сергія Ківалова і Валерія Євдокімова, які очолювали Вищу раду юстиції, здійснював безпрецедентний вплив на суди.

Першим етапом плану, розробленого навесні 2007 року, мало бути повернення Медведчука до складу Вищої ради юстиції. Другим – обрання на керівну посаду. Тим більше, що голова ВРЮ Лідія Ізовітова за кілька місяців повинна була досягнути пенсійного віку, й, відповідно, звільнити місце.

І ось 31 травня 2007 року Медведчука поновили членом ВРЮ. Зробили це простим голосуванням на засіданні цього органу – скасувавши своє попереднє рішення трирічної давнини.

Тоді, у 2004 році, в Медведчука сплили повноваження члена Вищої ради юстиції за квотою з'їзду адвокатів, а на новий термін – цього разу за квотою юридичних вузів – він не перейшов, оскільки не з'явився складати присягу до парламенту.

Медведчук тоді був главою адміністрації президента і його поява у Верховній Раді обернулася б істерикою. Саме в ті дні, у квітні 2004 року, відбувалися провальне голосування за політреформу і скандальні вибори у Мукачевому.

Після відмови Медведчука від присяги Вища рада юстиції припинила його повноваження, а на місце лідера СДПУ(о) з'їзд представників юридичних вузів висунув до Вищої ради юстиції Андрія Бойка – декана юрфаку Львівського університету.

І коли навесні 2007 Медведчука поновили у ВРЮ, до суду подав уже Бойко. Спочатку, у червні, Личаківський райсуд Львова зупинив рішення про поновлення Медведчука.

А тепер, 27 вересня, цей суд виніс рішення по суті: позов Бойка задовольнити, вердикт Вищої ради юстиції про реанімацію Медведчука на посаді – скасувати.

Як випливає з постанови суду, яка є в розпорядженні "Української правди", представники Медведчука, як третьої сторони у справі "Бойко проти Вищої ради юстиції", на засідання не прийшли.

За інформацією "Української правди", Медведчук змирився з рішенням суду, оскільки не подав апеляцію. Сам колишній лідер СДПУ(о) останні місяці недоступний для спілкування з пресою – у прес-службі партії обіцяли лише посприяти в отриманні його коментарів.

Цікаво, що в цій судовій справі було видано "окрему ухвалу". Там повідомляється, що на боці Медведчука тиск на суд здійснював... екс-депутат Андрій Портнов, який був обраний до парламенту від блоку Тимошенко.

"За день до початку розгляду даного позову по мобільному телефону головуючому по справі судді Гиричу С.В. передано інформацію від народного депутата Верховної Ради п’ятого скликання Портнова А.В. про те, що якщо рішення по справі буде не на користь Медведчука В.В., за його зверненням буде ініційоване питання окремими членами Вищої ради юстиції про звільнення судді із займаної посади", - сказано в ухвалі суду, підписаній тим же суддею Гиричем.

"На судове засідання 31 серпня 2007 року представник Вищої ради юстиції представила довідку, що дійсно 30 серпня до Вищої ради юстиції поступила пропозиція члена ВРЮ Рената Кузьміна про прийняття подання про звільнення судді Гирича за порушення присяги судді по справах, які розглядалися в 2005-2006 роках", - пише сам про себе суддя.

Крім того, стверджує суддя, соратник Портнова по юридичному бізнесу Сергій Петрашко, який раніше виступав адвокатом Медведчука, оприлюднив у львівській пресі оголошення про те, що він "здійснює захист інтересів підприємств і громадян, які постраждали від рейдерських дій суддів", до переліку яких входив і доповідач по справі Гирич.

За день до судового засідання, яке було призначене на 27 вересня, на факс суду від Вищої ради юстиції поступило чергове звернення Портнова – він вимагав пояснень за фактами порушень присяги суддею при розгляді цивільної справи... двохрічної давнини.

У своїй ухвалі Гирич назвав це "фактами відвертого тиску на суд" і відправив документ на реагування до Ради суддів.

Андрій Портнов, який раніше вів проекти "Приватбанку", зараз є одним з головних юристів БЮТ.

Разом з двома колегами із фірми "Корпоративні технології" (яку очолює згаданий Петрашко) Портнов на цих виборах був представником блоку Тимошенко у загальнодержавному виборчому окрузі.

У коментарі "Українській правді" Портнов заявив, що не знайомий із суддею: "В ухвалі жодного доказу мого впливу не наведено, навіть сам Гирич пише, що йому телефонував не я, а начебто від мого імені. І, виходячи з таких сумнівних аргументів, суддя пішов на безпрецедентний крок – написав окрему ухвалу".

"Я дійсно зробив п’ять депутатських звернень на тему зловживань цим суддею, а також головою Личаківського суду Горецьким. Три звернення перевірено, зловживання підтверджено, і внесено подання на звільнення суддів", - повідомив Портнов.

"Факти кричущі! Наприклад, суддя Гирич був здатен винести 21 ухвалу за день. А син голови суду Горецького виступав адвокатом на процесі, де головував його батько! Простіше кажучи, у Львові діє організована злочинна група на чолі з Гиричем і Горецьким! Після того, як ми складемо присягу депутатів, то порушимо питання про їх звільнення і притягнення до кримінальної відповідальності", - пообіцяв Портнов.

Однак, за словами Портнова, Рада суддів, підконтрольна Василю Онопенку, після всього цього вирішила продемонструвати лояльність до Гирича – призначила його заступником голови Личаківського суду.

Втім, у Верховному суді повідомили "Українській правді", що Гирич був призначений заступником голови суду в часи Леоніда Кучми.

***

Тим часом робота самої Вищої ради юстиції залишається заблокованою. Третього жовтня керівниці цього органу Лідії Ізовітовій виповнилося 60 років – граничний термін перебування на держслужбі для жінок, який більше неможливо продовжити на рік.

Сама Ізовітова перебуває у відпустці, а засідання ВРЮ ігнорують члени з президентської квоти та призначені з'їздом суддів, а також голова Верховного суду Василь Онопенко.

Більше того, секретаріат президента також не визнає рішення Вищої ради юстиції. В розпорядженні "Української правди" є лист за підписом заступника глави секретаріату Ігоря Пукшина, де він повертає назад матеріали до ВРЮ.

Причиною Банкова називає те, що в голосуванні брали участь двоє членів Вищої ради юстиції Задорожній та Палій, повноваження яких були зупинені президентом і з’їздом суддів. У свою чергу, ВРЮ визнала підстави для їх звільнення недостатніми і проігнорувала ці кадрові рішення.

Але, за логікою секретаріату президента, у Вищій раді юстиції голоси Задорожнього і Палій враховуватися не можуть – а відтак на засіданнях немає кворуму.

Задорожній у політичній кризі-2007 відзначився тим, що вів перевірку суддів Печерського суду, які ухвалювали рішення на користь Ющенка. Палій же брала участь у подіях в Феодосії, коли було зупинено указ президента про розпуск парламенту, а щоб унеможливити оскарження ухвали – справу вилучили до Києва.

Більше того, у Вищій раді юстиції відбулася виїмка документів в рамках розслідування зловживань службовим становищем членами ВРЮ.

Станом на нинішній момент Вища рада юстиції – конституційний орган! – стала третьою, після Верховної Ради і Конституційного суду, жертвою дискредитації з боку секретаріату президента. Діяльність цієї установи паралізована, хоча самі члени ВРЮ як ніхто інші дали для цього підстави.

Очевидно, що виходом із нинішньої кризи, в якій опинилася Вища рада юстиції, буде значне оновлення її складу після початку роботи нового парламенту. Але також очевидно, що прізвище Медведчука серед членів цього органу більше не фігуруватиме.