Розклади аутсайдерів: Рабинович "танцює" блок Кучми, а Хмельницький – Литвина

П'ятниця, 7 вересня 2007, 12:58
...Якось у розпал виборчих буднів на одній із кращих FM-радіостанцій України автор цих рядків слухав випуск новин. Хоча канал був музичний, але повідомлення – політичними. Першою в ефір пішла заява одного з політологів про те, що (вслухайтесь) блок Литвина має в своєму складі кандидатуру майбутнього... прем'єр-міністра.

Наступне повідомлення було не менш кумедне – про те, що соціологічне дослідження досі невідомої структури виявило: окрім Партії регіонів, Блоку Тимошенко і "Нашої України" в парламент можуть пройти лише дві сили – комуністи і... блок Кучми.

Дострокові вибори кинули у бій багатьох політиків вчорашнього дня, які скуповують інформаційні повідомлення про себе, розраховані на необізнану в реаліях публіку.

Хоча шансів з них не має ніхто, вони не покладають надії на десяті долі відсотків покращити свій результат.

Блок Литвина

Серед другого ешелону учасників цих виборів найвищими вважаються шанси у блоку Литвина.

Після фіаско 2006 року екс-спікер змінив попутників. Замість Сергія Льовочкіна та Ігоря Єремєєва тепер тут нові донори. Проект Литвина на дострокових виборах – це продукт щедрості відомого українського політичного спонсора Василя Хмельницького.

Один із найбільших землевласників у Києві, він разом зі своїм партнером Андрієм Івановим мав відношення до "Запоріжсталі", але зараз зосередився на проектах у столиці.

Сказати, що Хмельницький є політиком, буде компліментом для нього – за десять років він не виступав з трибуни, не давав інтерв'ю і не пропагував якісь ідеологічні цінності. Просто постачав гроші різним проектам: починав із Партії зелених, потім підтримував проект "Жінки за майбутнє" і Комуністичну партію (оновлену).

Після революції його взяли на перевиховання до блоку Тимошенко, але він не витримав в опозиції. Спочатку картка для голосування Хмельницького перейшла до рук регіоналів, а потім і він сам опинився у виборчому списку Януковича.

Потенційно прохідна частина списку Литвина на цих виборах заповнена людьми Василя Хмельницького.

"Українській правді" вдалося знайти щонайменше сім людей, пов'язаних з цим бізнесменом.

Усі вони колись уже брали участь у попередніх виборчих проектах Хмельницького.

Так, 13 позицію в блоці Литвина займає Сергій Павленко. У документах Центрвиборчкому він названий співробітником Інституту інвестиційної стратегії регіонального розвитку.

У 1998 році, коли Хмельницький дебютував у політиці, підтримавши Партію зелених, Павленко став депутатом як дев'ятий номер екологів.

Тоді він значився директором ТОВ "Реал-груп", в той час як сам Хмельницький – лише начальником інформаційно-аналітичного відділу "Реал-груп". Хмельницький завжди прагнув залишатися в тіні, не привертаючи до себе увагу.

Цікаво, що тоді у розділі "освіта" в Хмельницького було записано: "технічна з середньою загальною". Зараз він у списках Партії регіонів значиться як людина з "вищою базовою освітою".

На 17 місці в списку Литвина – ще одна людина Хмельницького, Володимир Герасимчук, названий консультантом фірми "Мульти-аудит". Дев'ять років тому за квотою "зелених" депутатом стала директор саме цієї компанії.

18 позиція – у Миколи Шмідта, члена спостережної ради "Запоріжсталі" часів участі Хмельницького в роботі цього металургійного комбінату.

19 номер в списку Литвина – Ігор Головченко, який на виборах 2002 року був другим номером в Компартії оновленій, яку тоді фінансував Хмельницький.

На 20 – Вадим Гривковський. На виборах 2002 року він балотувався за списком "Жінок за майбутнє", а його брат – за списком КПУ(о). Обидва проекти підтримувалися Хмельницьким.

22 місце – також креатура Хмельницького Олег Поліщук, який у 1998 році став депутатом за списком Партії зелених.

На 25 позиції в блоці Литвина – Валерій Ремез, який в 2002 балотувався за списком Компартії (оновленої).

Усі люди Хмельницького зайшли до списку екс-спікера за квотою Трудової партії, яку очолює "батько Конституції" Михайло Сирота.

Друга група впливу в блоці Литвина – це Ігор Шаров. Колишній лідер фракції "Трудової України", але він втратив інтерес до цього проекту синхронно з Віктором Пінчуком і Сергієм Тігіпком.

На цих виборах Шаров є начальником штабу блоку Литвина – він балотується на 12 місці в списку.

Крім того, Шарова пов'язують давні стосунки з Хмельницьким. Колись у 2002 році навіть брат Шарова балотувався за списком, профінансованим Хмельницьким КПУ(о).

Враховуючи близькість Шарова до Пінчука, було би природно побачити в нинішньому списку Литвина і людей від зятя президента. Насправді ключових персон з оточення власника "Інтерпайпу" там немає.

Присутні лише кілька політиків, яких пов'язували з його ім'ям. Так, на третьому місці в списку є Микола Деркач – колишній міністр економіки, призначений Кучмою після звільнення Валерія Хорошковського. Деркач тоді також вважався близьким до Пінчука. Щоправда, зараз він голова Дніпропетровської обласної організації Народної партії.

Ще один соратник Пінчука – Віктор Драчевський – взагалі на 110 місці.

Драчевського, якщо хтось пам'ятає, у 2002 році зробили депутатом для того, щоб Олександр Жир не зміг далі очолювати слідчу комісію Верховної Ради по справі Гонгадзе.

Жира зняли з виборів, і в окрузі по Нікополю і Марганцю без боротьби переміг цей ставленик Пінчука. Зараз "заслуги" Драчевського перед Батьківщиною вже забуті.

Ще один колишній депутат Олександр Бандурка – також на безнадійному 80 місці.

43-тя в списку Литвина – Стела Хлус, більше відома як Стела Захарова – олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики.

Київська влада представлена у Литвина 5 номером, який займає Віктор Пилипишин – голова Шевченківської райадміністрації Києва і нинішній опонент Черновецького.

А 46-ий у списку – Михайло Голиця, заступник мера Києва.

Хоча список Литвина об'єднує переважно людей попередньої політичної епохи, є там чинний в.о. губернатора Миколаївської області Олексій Гаркуша (номер чотири). Він кілька місяців тому був несподівано призначений секретаріатом президента на цю посаду, за чим вгадується намір Банкової послабити позиції партії Януковича принаймні в одному базовому регіоні.

На 49 місці – Іван Атаманенко, директор ТОВ "Ренесанс-Південь". У Криму над санаторієм Верховної Ради "Нижня Ореанда" він будує житловий комплекс, у якому, розповідають джерела, є інтереси і самого Литвина.

Схоже, Литвин серйозно на щось сподівається, оскільки навіть має щось схоже на технічного кандидата, від імені якого можна подавати скарги та вводити спостерігачів.

Під ці критерії підпадає "Селянський блок Аграрна Україна", серед засновників якого є Українська селянська демократична партія. Річ у тім, що лідер цієї структури Валерій Вощевський є уповноваженою особою блоку Литвина в загальнодержавному окрузі.

Блок КУЧМА

Блок імені колишнього президента – проект, де об'єдналися інтереси Олександра Волкова, Олександра Задорожнього, Вадима Рабиновича і партнера Дмитра Табачника по банку "Синтез" Олександра Лойфенфельда.

Нинішній другий номер списку "КУЧМА" Олександр Задорожній на виборах 2006 року ледь не очолив юридичний департамент блоку Тимошенко. Однак зусиллями частини оточення Тимошенко цю ідею заблокували, після чого Задорожній випав з великої політики та не став директором Київського інституту міжнародних відносин.

На 11 місці в списку блоку КУЧМА – київський бізнесмен Олександр Лойфенфельд. Він – співвласник торговельного центру "Глобус" під Майданом Незалежності та компаньйон братів Табачників по банку "Синтез".

Лойфенфельд також забронював за собою наступну сходинку в списку блоку КУЧМА – на 12 позиції Оксана Циганенко, співробітниця фірми "Л Квадрат", засновником якої є Лойфенфельд.

Цікаво також, що Задорожнього, як і Лойфенфельда, також пов'язують близькі стосунки з Дмитром Табачником, який ще на минулих виборах ходив з ідеєю блоку імені екс-президента України.

У списку "КУЧМА" Лойфенфельд фігурує як голова наглядової ради благодійного фонду пам'яті "Бабин Яр". Іншим засновником цієї організації є перший український олігарх Вадим Рабинович.

У списку блоку "КУЧМА" "Українська правда" нарахувала щонайменше десять осіб, пов'язаних з Рабиновичем.

Це, наприклад, Володимир Орлов, директор телерадіокомпанія "АІТІ", за допомогою якої Рабинович намагався повернути собі канал 1+1. Є у списку Володимир Кацман – журналіст, який багато років очолював газету Рабиновича "Столичні новини", а зараз працює редактором відділу видання "Известия" в Украине".

Крім того, в списку "КУЧМА" – Микола Примак, директор футбольного клубу "Арсенал", який придбав Рабинович. Трохи нижче – начальник юрвідділу команди.

Зустрічаються в складі цього проекту і менеджери рекламного агентства Рабиновича, і журналісти "Столичних новин", і директор каналу ОTV, який також належить Рабиновичу (Юрій Чудочкін, 89 місце в списку).

Ще в списку блоку "КУЧМА" – двоє людей з бізнес-холдингу братів Суркісів. Щоправда, їхні посади вказують, що жодної віри в перспективи цього проекту в футбольного бізнесмена немає. На 20 місці – Сергій Павленко, співробітник компанії "Укренергоконсалтинг", яка обслуговує обленерго Суркісів і Коломойського.

А на 75-ій позиції – секретар-референт (!) консорціуму "Металургія", який належить Суркісу.

Зате на 8 місці в списку "КУЧМА" – Микола Петренко, який був заступником у Анатолія Засухи в часи його губернаторства та крутився біля Людмили Кучми.

13 позиція в блоці імені екс-президента – у бізнесмена Дмитра Крючкова, який перебіг з опозиційного БЮТ до коаліції в парламенті минулого скликання, але місця в Партії регіонів не отримав.

Блок "Всеукраїнська громада"

Це утворення на вибори веде Лідія Поречкіна – давня подруга Віктора Ющенка, яка зараз працює його радницею, а до того була заступником міністра внутрішніх справ на грошових потоках.

Поречкіна якийсь час тому очолила Селянську партію, викуплену на минулих виборах "Приватом", однак потім втратила посаду.

Враховуючи, що блок "Всеукраїнська громада" жодної агітації не веде, і з огляду на придворний статус Поречкіної, це є технічний проект "Нашої України", який, наприклад, даватиме додаткових спостерігачів або судитиметься в тих випадках, коли не буде потреби світитися для їхніх старших братів.

Цікаво, що 21 місце в цьому блоці займає Ельбрус Абдуллаєв. Він значиться як керівник компанії "Об'єднаний транспортний холдинг", що обслуговує підприємства "Індустріального союзу Донбасу".

"Виборчий блок Людмили Супрун – Український регіональний актив"

Блок Супрун на цих виборах навряд чи зможе на щось розраховувати, однак колишня голова бюджетного комітету продовжує формувати навколо себе пул політиків та представників олігархічних груп.

Отже, 2-ий номер списку Литвина – Сергій Куніцин, двічі прем’єр Криму в часи Кучми, зараз – голова Севастопольської міської державної адміністрації. До цього очолював спортивний клуб "Таврія", який належить Дмитру Фірташу.

На 6-ій позиції – Валентин Дзонь, людина, близька до "Індустріального союзу Донбасу".

13 місце займає Микола Лавренко, перший віце-президент ТОВ "ВС Енерджі інтернешнл Україна". Під вивіскою цієї компанії в Україні діє так звана лужниковська група Бабакова-Воєводіна, яка також співпрацює з Юрієм Луценком.

Крім того, 11 місце займає Микола Павлюк, теж людина не бідна – начальник Одеського морського торговельного порту.

22-га сходинка в блоці Супрун – в Юрія Демошенка, директора Київського представництва "Запорізького алюмінієвого комбінату" – це підприємство входить до холдингу російської СУАЛ-груп.

Крім наповнення виборчої казни, безперспективна участь у виборах дозволяє поступово розкручуватися, мріючи, що успіх точно спіткає наступного разу.

А навіть незначний процент, отриманий у день голосування, додасть додаткових козирів при вливанні до більш серйозних політичних структур. Або буде слугувати аргументом для призначення на посаду до виконавчої влади – за схемою тієї ж Богословської.

Партія зелених

Очолив список колись сенсаційно успішної партії нинішній лідер цієї структури Володимир Костерін – власник будівельного бізнесу, каналу "Тоніс" і "Трансбанку".

На 13-му місці в зелених – Юрій Крук-молодший, син депутата від блоку Тимошенко Юрія Крука.

Батько відповідає у БЮТ за Одеську область. Родина Круків контролює частину портового бізнесу, а колись Крук-старший разом з Ківаловим утворював Українську морську партію. Тепер вони всі розійшлися по різних політичних квартирах.

На 14-ій позиції в Партії зелених – Ігор Франчук, екс-керівник "Чорноморнафтогазу" та перший чоловік Олени Франчук – доньки Леоніда Кучми. За останні роки Франчук змінив багато фракцій та партій – був у СДПУ(о), в Соцпартії, сподівався пройти до "Нашої України". Коли йому відмовили, то на минулих виборах був змушений балотуватися за списком партії залізничників "Відродження", створеної покійним Кірпою. В документах Франчук значиться як "тимчасово не працює".

"Блок партії пенсіонерів України"

І ще один сюрприз виборчих списків – одіозно-легендарний Роман Козак. Технічний кандидат в президенти на виборах-2004 від Януковича запам'ятався роликами "Пане Ющенко, ваша дружина – американка..."

Козак балотується 11-м номером блоку пенсіонерів. При чому, судячи з виборчих документів, він продовжує свою кар'єру чиновника, бо значиться там як "заступник голови Державної інспекції з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів".

Тимошенко, будучи прем'єром, обіцяла ініціювати його звільнення. Однак закінчилася історія 2005 року тим, що звільнили Тимошенко...

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді