Про "зміну орієнтації" партії "Батьківщина"
У відповідь на статтю "Тимошенко змінює орієнтацію".
Хочу подякувати "Українській правді" за привернення уваги до важливої події у партійному житті України – рішення партії "ВО Батьківщина" про приєднання до Європейської народної партії у якості спостерігача.
В той же час, на жаль, автор, можливо за браком часу, не звернув увагу на цілком доступну відкриту інформацію з фактами, які б дозволили ґрунтовніше "розкрити тему".
Рішення про партнерські стосунки з найбільш потужною пан-європейською партією не було імпровізацією. Воно стало етапом у розвитку партії та її лідера.
Очевидно, що "Батьківщина", як і багато інших партій в Україні, з самого початку сформувалась, як партія лідерського типу з достатньо розмитою ідеологією.
Ясно, що такий стан не міг тривати довго, особливо з початком конституційної реформи і переходом на вибори за партійними списками. Зрозуміло, що в умовах поглиблення європейської інтеграції, міжнародні зв’язки ставали одним з інструментів ідеологічного позиціонування партії.
Після парламентських виборів минулого року було прийнято рішення провести дискусію. Ще у 2006 році, в інтерв’ю "Киевскому телеграфу" я говорив, що "для эффективного политического развития сама партия должна измениться. Это касается и идеологии, и внутрипартийной демократии. И это не первый случай, когда ярко выраженный лидер оказывается перед подобной дилеммой. Тимошенко осознает данную проблему".
"Вот уже три месяца идет внутрипартийная дискуссия относительно идеологического наполнения блока. У нас есть люди, которые принадлежат к либеральному крылу, есть левый центр и правоцентристы. Если ... представители Партии регионов все записались в ПАСЕ в социалисты, то члены нашего блока представлены в трех политических группах. На мой взгляд, это отражает реальное состояние блока сегодня. Думаю, это нормально."
22 травня 2007 року я сказав в інтерв’ю "Вечерним вестям": "В БЮТ продолжается дискуссия на тему об участии или членстве в международных политических или межпартийных организациях."
Для того, щоб отримати інформацію з перших рук, під час своїх закордонних візитів Юлія Тимошенко проводила зустрічі з першими особами європейських партій.
У листопаді 2006 року вона зустрілась у Брюсселі в Європарламенті, як з головою фракції Європейською народної партії Гансом Поттерінгом, так і з лідером фракції соціалістів Мартіном Шульцем. Тоді ж відбулась зустріч з президентом ЄНП Мартенсом. Того ж року в Берліні відбулися зустрічі з представниками керівництва парламентських фракцій ХДС/ХСС і Соціал-демократів.
Багато зустрічей і дискусій з іноземними колегами провели мої колеги по фракції і я, як заступник голови блоку з міжнародних питань. Всі депутати БЮТ отримали перекладені української мовою комплекти документів як Соцінтерну і Партії європейських соціалістів, так і Європейської народної партії. Всім було запропоновано висловити свою думку.
Перспектива проведення дострокових парламентських виборів стала потужним стимулом для підведення підсумків більш ніж річної дискусії в партії і блоці.
Виявилось, що переважна більшість підтримувала курс на інтеграцію до Європейської народної партії. Особливо це було явним серед молодіжного крила партії.
Підсумком дискусії в партії, її політраді і консультацій з європейськими партнерами стало рішення запросити на передвиборчий з’їзд президента ЄНП Мартенса.
Голосування, що відбулось у відповідь на запрошення "Батьківщини" до ЄНП, стало підтвердженням думки більшості, що визначилась у ході демократичної внутріпартійної дискусії.
Піднесена атмосфера з’їзду вплинула навіть на колег з ПРП і УСДП. Вільфред Мартенс, який у свій час був більш ніж 12 років прем’єр-міністром Бельгії і очолював шість урядів, потім зауважив, що це йому нагадало два кабінети, які його партія сформувала спочатку з лібералами, а потім – з соціалістами.
Внесу ясність: сьогодні йдеться про інтеграцію партії "Батьківщина" до ЄНП. Наші партнери по блоку мають повну автономію, щодо власного бачення майбутнього їх партій.
Яким чином вплине на їх вибір стратегічне рішення "Батьківщини"? Думаю, як мінімум, воно стане інтелектуальним імпульсом для дискусії.
Черчилль говорив, що у змінах немає нічого поганого, якщо вони відбуваються у правильному напрямку. Як відомо, він сам був у складі консерваторів і в лавах лібералів. Тоні Блер, батько якого був консерватором, став "своїм серед чужих" у лейбористській партії, створивши "Новий лейборизм", багато чого запозичивши від Маргарет Тетчер.
Ентоні Селдон, автор найглибшої, на мою думку, біографії Блера, навіть стверджує, що леді Тетчер мала найбільший вплив на його мислення, поступаючись лише одному іншому політику – Гордону Брауну. Особливо це стосується трьох з п’яти "ідеологічних опор" Блера – соціального моралізму, прямої демократії та прихильності вільному ринку.
Але перед тим, починаючи свою політичну кар’єру у першій половині 80-х, він підтримував ядерне роззброєння, політику націоналізації і вихід Великобританії з ЄЕС.
Розмови про "ліву" або "праву" ідею і погляди самі по собі нічого не варті, якщо вони замінюють знання про сучасний зміст цінностей і принципів на яких будується політика партії. Бажаючі, можуть почитати базову програму ЄНП, затверджену у листопаді 1992 року та Римський маніфест "За Європу громадян" березня 2006 року.
Свобода і відповідальність, Справедливість, Солідарність, Соціальна ринкова економіка, Прозоріша сильна Європа здатна до дій – ось основні цінності сучасної ЄНП.
Для "Батьківщини", зокрема, було дуже важливо, що чи не найбільше в програмних документах ЄНП йдеться про справедливість і солідарність.
"Я побачив політичну силу, що, як і ЄНП, має європейські переконання і поділяє європейські цінності справжньої демократії, соціальної ринкової економіки, людської гідності, солідарності і справедливості", - сказав президент ЄНП після закінчення з’їзду БЮТ і спілкування з моїми колегами.
Мало хто знає, але вже досить довгий час партія "Единая Россия" намагається стати спостерігачем в ЄНП. Поки що без особливого успіху. Очевидно, що мало одного бажання.
Часто-густо наші політичні опоненти виправдовують свою "багатовекторну" зовнішню політику тезою про те, що "в Європі нас не чекають". Можливо їх та їх партії в Європі і не чекають.
Натомість, нашу партію не просто чекають, а й активно сприяють нашій інтеграції. Саме так через інтеграцію партій, неурядових організацій і громадянського суспільства, поглиблену економічну інтеграцію стане можливою інтеграція політична, яку підтримують і на Сході і на Заході України.
Чи сприяє наближенню України до Європейського Союзу інтеграція української партії "Батьківщина" до найбільшої європейської партії? Чи сприяє європеїзації і модернізації самої партії поглиблене партнерство з партіями, на чолі яких стоять одні з найбільш динамічних сучасних європейських лідерів, такі, наприклад, як Ангела Меркель і Ніколя Саркозі?
Чи виграє від цього українських політичний клас, в цілому, і молоде покоління українських політиків, зокрема? Чи сприятиме це зміцненню наших стосунків з партнерами по демократичній коаліції?
Ствердні відповіді на ці запитання були одним з вирішальних мотивів рішення про набуття статусу спостерігача в Європейській народній партії. З чим всі бажаючі можуть нас і привітати.
Автор: депутат Верховної Ради 5 скликання від БЮТ Григорій Немиря
