Ющенко розширив полігон для маневру. Два сценарії розвитку
Останнім часом в українській політиці стали з'являтися свої традиції. Наприклад, Піскун з кумедною регулярністю призначається та звільняється, Центрвиборчком – розганяється та збирається знову, а Ющенко – підписує та скасовує укази про дострокові вибори.
У вівторок сталося те, чого з сарказмом очікували опоненти президента, і з надією – однодумці: Ющенко втретє призначив нові вибори, цього разу – на 30 вересня.
Указ Ющенка базується на нічних домовленостях з Януковичем і Морозом та на рішенні понад 150 депутатів скласти депутатський мандат, що робить Верховну Раду недієздатною.
За інформацією "Української правди", щоб убезпечитися від "наїздів", до підготовки цього указу секретаріат президента долучив чотирьох суддів Конституційного суду у відставці. Серед тих, хто завізував проект документу, виявився навіть Василь Німченко, який є... представником Кабміну в КС.
Але про це навряд знали в самій Партії регіонів. Довідавшись про появу чергового указу, соратники Януковича заявили, що починають збирати підписи під новим поданням до Конституційного суду.
Втім, цього разу ситуація для команди Януковича набагато складніша.
Ще 17 жовтня 2002 року Конституційний суд створив передумови для нинішнього указу президента.
Тоді КС протлумачив 82 статтю Конституції, де написано, що "Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу".
Конституційний суд постановив, що ця "вимога є умовою повноважності Верховної Ради протягом всього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття її першого засідання першої сесії".
За великим рахунком, ще тоді Конституційний суд дав відповіді на питання, які у вівторок схвилювали депутатів від Партії регіонів.
Тим часом спікер Олександр Мороз поставив під сумнів по-перше, наявність 150 підписів про складення повноважень, і, по-друге, відсутність "хвосту" в списку "Нашої України". Як відомо, люди Кінаха не підтримали анулювання списків і тепер начебто мають зайти до парламенту.
Тому Мороз оголосив – поки Центрвиборчком не визнає відставку депутатів-опозиціонерів, то нинішній парламент буде працювати й далі.
Ця ідея Мороза долучити ЦВК як третейського арбітра взагалі-то суперечить Конституції, де записана норма без жодних додаткових підтверджень: "Повноваження народного депутата припиняються достроково в разі: (...) виходу народного депутата України із складу фракції".
Закон про вибори також спеціально виписувався таким чином, щоб останнє слово було за з’їздами партій та блоків.
Крім того, другою умовою Мороза є необхідність підтвердження від Центрвиборчкому, що депутатів, які вибули, замінити ніким.
Додаткові гарантії від ЦВК, які вимагає Мороз, показують його тонкий розрахунок. Лідер соціалістів знає, що робить: передавши це питання в руки Центральної виборчої комісії, спікер гарантовано заблокує просування до дострокових виборів.
Адже жодна сторона не має більшості у Центрвиборчкомі, тож він не зможе винести рішення ні на підтвердження, ні на спростування втрати мандатів.
Сценарій 1
Уявімо, що 151 депутат справді написав і підтвердив свою заяву про вихід з фракції, що має тягнути за собою складення повановажень.
Тоді для коаліції починаються чорні дні. У тому ж таки рішенні Конституційного суду від 17 жовтня 2002 року міститься інша вбивча норма: "У разі зменшення з будь-яких причин складу парламенту до кількості, меншої ніж триста народних депутатів, діяльність Верховної Ради має бути зупинена до складення присяги належним числом відповідно обраних народних депутатів".
Віднині, за логікою секретаріату президента, всі наступні засідання парламенту є просто зборами секцій та кружків за інтересами.
Щоб знову стати повноцінною Верховною Радою, вона має відновити свою чисельність у 300 депутатів. Тобто на заміну нинішнім депутатам від опозиції мають прийти наступні номери їхнього списку.
Але це неможливо зробити через анулювання списків, яке почали "Наша Україна" та блок Тимошенко. І хоча коаліція заявляє, що помаранчеві не встигли завершити цей процес, бо його зупинили судовими позовам, це не має особливого значення.
Тому що приведення до парламенту нових депутатів на заміну 151 опозиціонера відбувається рішенням Центральної виборчої комісії.
А у керівництві ЦВК достатньо пропрезидентських сил, щоб заблокувати такий невигідний розвиток сюжету.
Також, якщо люди Кінаха вимагатимуть завести їх до парламенту, це спричинить зустрічні судові позови, коли "Наша Україна" наполягатиме на скасуванні всього списку.
У такому разі, на час судових суперечок, Центрвиборчком не матиме права ухвалювати жодне рішення по цій темі.
А затягування часу буде на руку Ющенку, бо, не маючи рішення ЦВК, буде неможливо завести нових депутатів до парламенту. А без цього, вважають на Банковій, нинішня коаліція хай і може надалі збиратися під куполом, голосувати та виступати з трибуни – але це, з огляду на рішення Конституційного суду, не вважатиметься пленарним засіданням.
І коли мене 30 таких днів, у Ющенка виникне четверта підстава підписати указ про дострокові вибори – тепер Верховна Рада може бути розпущеною за статтею "пленарні засідання не можуть розпочатися протягом тридцяти днів однієї чергової сесії".
Тобто капкан замкнувся.
Цікаво, що суддею-доповідачем у справі, яка визнає Верховну Раду легітимною тільки при наявності 300 депутатів, був Володимир Шаповал – нинішній голова Центрвиборчкому та член команди Ющенка.
А якщо коаліція наважиться оскаржити третій указ у Конституційному суді, то знову потрапить у вакуум невизначеності.
Уже вдруге провалюються спроби коаліції поставити Ющенка на місце за допомогою КС. Оскільки президент скасував свій указ від 26 квітня, то можна викинути на смітник і проект рішення про визнання його нелегітимним, який підготувала член КС від комуністів Марія Маркуш.
Розгляд нового депутатського подання на новий указ Ющенка почнеться з самого початку – знову почнеться епопея з визначенням судді-доповідача. Навіть якщо він буде лояльний до коаліції, залишається інша проблема: кворум у Конституційному суді один день є, а на другий – зникає.
Наприклад, у вівторок його не було – в.о. голови суду Валерій Пшеничний через трагедію в родині був відсутній на роботі, а Сюзанна Станік взагалі начебто взяла відпустку.
Крім того, ще одним яблуком розбрату в Конституційному суді мають стати вибори голови – як відомо, ця вакансія виникла після добровільної відмови Івана Домбровського від крісла керівника. І, за деякою інформацією, він може спробувати... поновитися на цій посаді.
Зараз Домбровський, за відсутності Пшеничного, по-суті знову керує КС – він як найстарший з суддів став в.о. голови Конституційного суду.
Сценарій 2
Не такий райдужний сценарій чекатиме опозицію, якщо виявиться, що вони справді не мають 151 депутата, готового не тільки подати заяву, але і публічно підтвердити свій намір відмовитися від мандату.
Спочатку помаранчеві заявляли, що мають 171 заяву. Станом на вечір п’ятниці вони отримали підтвердження на 97 заяв бютівців та 60 нашоукраїнців – що дорівнює 157.
Але у вівторок депутат від Партії регіонів Василь Хара повідомив "Українській правді", що свої заяви відкликали назад нашоукраїнець Юрій Артеменко плюс ще чотири депутати.
Протягом дня УП намагалася зв’язатися з Артеменком, але, за словами помічників, він лежить у "Феофанії" і не спілкується телефоном.
Відмова Артеменка не виглядає дивною з огляду на його дружні стосунки з російським бізнесменом Костянтином Григоришиним. Той зараз веде бізнес-війну з Ігорем Коломойським, на якого, в свою чергу, зробив ставку Ющенко.
Показово і те, що Артеменко близький до Петра Порошенка, до думки якого мало дослухається нинішній топ-менеджмент "Нашої України". Таким чином Порошенко може показати всю небезпеку намірів списати його з рахунків.
Крім того, коаліція звернула увагу, що депутат Володимир Стретович відмовився підкорятися рішенню "Нашої України" про визнання парламенту нелегітимним. У понеділок він прийшов на засідання погоджувальної ради у Мороза, що суперечить курсу опозиції на смерть Верховної Ради п'ятого скликання, яка, за їхньою логікою, наступила у суботу.
Джерела розповідають, що частина заяв справді написана сумнівним способом – зокрема, замість підписів депутатів там стоять факсіміле або автографи не самого депутата, а його помічника.
Однак це може бути лише тактикою певних опозиціонерів, налаштований не зламати глобальну гру помаранчевим, а вишантажувати собі прохідне місце в майбутньому списку.
Про те, що не все гаразд із заявами, свідчить і крок Юлії Тимошенко. Як з’ясувала "Українська правда", вона не писала свою заяву.
Багато хто вважає цей нюанс несуттєвим. Але, мабуть, ці люди забули, як в 2000 році Тимошенко уже відмовлялася від мандату. І як в 2001 році лідерка БЮТ відновилася в статусі депутата на підставі того, що заява від її імені про складення повноважень... була написана кимсь іншим.
Тимошенко надто тонко відчуває цю гру, щоб зараз безпідставно подавати до секретаріату Верховної Ради такий документ.
Все це має наштовхувати на невтішні прогнози стосовно перевиборів, але...
Але крім публічних подій є приховані фактори, які свідчать, що переголосування складу парламенту не уникнути. На це, зокрема, вказує інформація про передачу до обласних осередків Соцпартії багатотисячного накладу листівок з портретами Ющенка, Тимошенко і Луценка, приправлених надписом: "Хто отруїв Цушка? За те, що Цушко не дав ввести в Київ танки, йому підсипали отруту".
Навіть соціалісти уже змирилися з близьким початком виборчої кампанії.
