Долю виборів-2007 визначать партнерка сина Богатирьової та донька адвоката Тимошенко

В Україні з'явилася нова традиція: перед тим, як провести нестандартні вибори, слід змінити Центральну виборчу комісію. Так було у грудні 2004, так сталося у червні 2007.

В першому випадку ЦВК "нарвався" сам, ухваливши сумнівну постанову про обрання Віктора Януковича президентом. В другому – Центрвиборчком став заручником домовленостей навколо дострокових виборів.

У п’ятницю Верховна Рада визначила тих 15 осіб, які протягом семи років займатимуться оголошенням переможців на наступних виборах парламенту та президента. Якщо, звичайно, ще раз не виникне бажання "перезавантажити" ЦВК.

У новому складі Центрвиборчкому не буде двох найдосвідченіших кадрів минулого – голови комісії зразка 2004-2007 років Ярослава Давидовича та його заступниці Марини Ставнійчук, яка кілька днів навіть ходила у фаворитах в номінації на обрання головою нової ЦВК.

Загалом зі старого складу Центрвиборчкому вціліло лише 8 з 15 комісарів.

Відповідно до домовленостей прем'єра і президента, головою цього органу став Володимир Шаповал, який досі був представником Ющенка в Конституційному суді.

Як компенсація, коаліція отримала на одного члена комісії більше – вісім проти семи.

Обговорювався й інший варіант – вісім людей внесуть помаранчеві, натомість головою ЦВК стане Михайло Охендовський, який дихає синхронно з біло-блакитними.

Але, навчений досвідом Ківалова, для Ющенка важливішим виявилося мати свого керівника Центрвиборчкому навіть за чисельної переваги опонентів.

Коаліцію у Центральній виборчій комісії представлятимуть вісім осіб: Тамара Астахова, Юрій Донченко, Юрій Данилевський, Тетяна Лукаш, Михайло Охендовський, Броніслав Райковський, Олександр Чупахін та Олександр Шелестов.

Донченко, Райковський, Чупахін та Охендовський залишилися в ЦВК з попереднього складу. При цьому троє перших суттєво посприяли непрацездатності цього органу своїми хворобами, які в них проявилися одразу після появи указу президента про дострокові вибори.

Юрій Донченко і Броніслав Райковський потрапили ще до "ківаловського" складу ЦВК у лютому 2004-го за квотою Компартії та ніколи не відхилялись від лінії партії.

Олександр Чупахін прописався в ЦВК перед третім туром президентських виборів. Його провели за квотою соціалістів.

Михайло Охендовський прийшов у ЦВК у лютому 2004 року із юридичної фірми "Проксен", організованої представником президента Кучми в парламенті Олександром Задорожнім.

У ЦВК він відстоював позицію Партії регіонів. У 2004 Охендовський навіть звернувся до Верховного суду з клопотанням відмовити довіреним особам Ющенка в їх скаргах на оголошення Януковича переможцем президентських виборів.

Щоправда, за ці дії Охендовський ледь не поплатився протягом помаранчевої революції, коли депутати відмовились з першого разу обирати його до нового складу ЦВК. І тільки з другої спроби він переміг у рейтинговому голосуванні Сергія Ківалова і Олену Лукаш.

До старих перевірених кадрів можна віднести і Юрія Данилевського, який працював ще у Центрвиборчкомі зразка 1999 року.

До цього Данилевський був заступником начальника Головного управління військових прокуратур – начальником слідчого управління та на інших посадах у "військовій прокуратурі".

Крім того, коаліція завела до ЦВК і трьох новачків.

Тетяні Лукаш поталанило більше, ніж її старшій сестрі у 2004 році. Тоді під час пакетного голосування 8 грудня Олені не вистачило 50 голосів, щоб стати членом ЦВК.

Про Тетяну Лукаш, окрім родинних зв’язків із заступницею міністра Кабміну, відомо небагато. Зокрема, Микола Оніщук з "Нашої України" назвав сестер "ефективними юристами" у розмові з "Українською правдою".

Олена Лукаш у п’ятницю вночі, коли її найближчу родичку обирали до Центрвиборчкому, також прийшла в парламент. Але причини свого візиту вона повідомити відмовилася.

Не набагато більше даних про Тамару Астахову, яка також несе прапор Партії регіонів у ЦВК.

Коли кореспондент "Української правди" кинувся розпитувати провідних депутатів Партії регіонів, ким їм доводиться Астахова, ніхто не зміг відповісти – ні Сергій Клюєв, ні Михайло Чечетов, ні Віктор Тихонов.

Правда виявилася цікавою.

Згідно з даними "Юридичної газети", Астахова працювала у юридичних департаментах великих компаній – "А.Е.С. Київобленерго", підприємств групи Skoda, "Кнауф". А ще вона – управляючий партнер "Юридичної компанії А.В.H".

Показово, що іншим партнером компанії є Олександр Богатирьов – депутат Київради і просто син Раїси Василівни Богатирьової.

Щоправда, коли "Українська правда" запитала саму лідерку фракції регіонів, вона воліла нічого не згадувати про зв’язки з сином і просто охарактеризувала Астахову: "Вона – юридичний консультант нашої партії".

Також до Центрвиборчкому потрапив Олександр Шелестов – один з правників "регіонів", який працює в керівництві юридичного департаменту центрального апарату партії.

На виборах 2006 року Шелестов балотувався до цієї Верховної Ради в складі команди Януковича, де він займав 174 сходинку. Це місце виявилося прохідним, але депутатом він так і не став – кажуть, з невідомих причин написав заяву з відмовою від участі у списку.

Протягом останніх трьох років Шелестов мав неабиякий досвід спілкування з ЦВК, де як довірена особа Януковича або просто кандидат в депутати оскаржував ті чи інші дії опонентів з табору Ющенка.

Тепер про опозицію.

Вона представлена в ЦВК сімома особами – Володимиром Шаповалом, Жанною Усенко-Чорною, Андрієм Магерою, Валерієм Шелудьком, Анатолієм Писаренком, Юлією Швець і Ігорем Жиденком.

Як і в коаліції, четверо опозиційних представників працювали в попередньому складі ЦВК.

По-перше, це Андрій Магера, який став відомим після того, як не підтримав протокол про обрання Віктора Януковича президентом та дав свідчення у Верховному суді. До обрання в ківалівську ЦВК Магера був помічником депутата Давида Жванії.

Жанна Усенко-Чорна пройшла до ЦВК перед третім туром президентських виборів за квотою фракції "Єдина Україна" Богдана Губського, який нині, як відомо, є членом БЮТ.

Напередодні формування нового складу Центрвиборчкому представники Януковича розгорнули активну діяльність, щоб завадити Магері та Усенко-Чорній знову стати членами комісії.

Зокрема, Усенко-Чорній закидали те, що вона, "в порушення фінансової дисципліни", протягом перебування у Донецьку неодноразово мешкала в п’ятизірковому готелі.

Недопущенням переобрання Магери займався його опонент з часів ківаловської ЦВК, а нині заступник міністра юстиції Валерій Бондік.

У 2004 році Бондік домігся рішення Верховного суду, де дії Магери, який самостійно давав вказівки виборчій комісії у Львівській області, були визнані незаконними.

Однак ці плани провалилися – у п’ятницю і Магера, і Усенко-Чорна знову стали членами Центрвиборчкому, хоча за них проголосувало менше депутатів, ніж за інших претендентів.

До нового складу Центрвиборчкому також перейшли Анатолій Писаренко (обраний за квотою "Нашої України", підтримує стосунки з Петром Порошенком) та Валерій Шелудько (в старому парламенті його рекомендувала фракція НДП).

Новачків у обоймі опозиції троє.

Володимир Шаповал, як відомо, до останнього часу був представником президента в Конституційному Суді. Втім, у квітні 2007, протягом слухань по першому указу Ющенка він обіцяв скласти повноваження постпреда. Можливо, передчував близьке підвищення...

До того Шаповал був суддею Конституційного суду в часи, коли КС визнав законним третій термін Кучми. Водночас Шаповал був одним з трьох суддів, які висловили свою особливу думку і визнали це рішення КС "помилковим".

Крім того, Шаповал виступав проти змін до Конституції, ухвалених у 2004 році.

Останні два члени ЦВК є креатурами БЮТ. Ігор Жиденко до останнього часу був депутатом Верховної Ради п’ятого скликання, обраний як 130 номер списку Тимошенко.

Раніше він працював юрисконсультантом фірми "Беютага", яка займається видобутком граніту та власниками якої є найближчі родичі Тимошенко – дочка, мама та тітка Юлії Володимирівни.

Юлія Швець – донька персонального адвоката Тимошенко Віктора Швеця, яка останні 4-5 років допомагала батьку в штабі БЮТ.

***

У суботу Володимир Шаповал обраний головою Центральної виборчої комісії України. За нього проголосували 14 з 15 членів комісії – очевидно, всі, крім самого переможця. Його кандидатура була єдиною, що висувалася на цю посаду.

Секретарем Центрвиборчкому стала Тетяна Лукаш, заступниками голови ЦВК – Жанна Усенко-Чорна й Андрій Магера.

Таким чином, помаранчеві отримали більше керівних посад, хоча насправді роль заступника в ЦВК не така вже й велика. Він може хіба що замість голови вести засідання або представляти Центрвиборчком на зустрічах.

Куди суттєвішим є портфель секретаря комісії, який отримала Тетяна Лукаш. Адже ця посадова особа не тільки готує засідання ЦВК чи доводить рішення по вертикалі вниз до територіальних виборчкомів. Без підпису Лукаш-молодшої протокол засідання ЦВК є недійсним.

Тож якщо команда Януковича забажає заблокувати роботу комісії, вона матиме достатньо важелів.

Втім, це під силу не тільки Лукаш, а й решті членів ЦВК. Щоб рішення Центрвиборчкому було ухвалене, потрібна більшість голосів. Їх, зрозуміло, має коаліція. Але, щоб засідання відбулося, потрібен кворум в 11 осіб.

Тому, в разі неприйнятності якихось майбутніх рішень для опозиції, помаранчеві представники також можуть перейняти досвід Донченка, Райковського та Чупахіна. І захворіти....

А у випадку, якщо одна зі сторін захоче до осені загострити конфлікт, то ЦВК взагалі може спіткати доля Конституційного суду.

І хоча кажуть, що гарно починати справу в дощ – а призначали новий склад Центральної виборчої комісії під справжню зливу – але поки що легка доля для неї не проглядається.