Олександр Турчинов: Ми не виключали, що спецпідрозділам наказали б захопити "Бориспіль" чи секретаріат президента

Четвер, 31 травня 2007, 16:52
"Я – не яструб, але завжди виступав за рішучі дії замість того, щоб варити кисіль". Так Олександр Турчинов пояснює своє призначення першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони.

З його приходом в команду Ющенка почав розгортатися силовий сценарій, який став відповіддю Банкової на сповзання ситуації з достроковими виборами у глухий кут.

Останні події вивели на арену протистояння людей зі зброєю. Їх куратором у Радбезі є безпосередньо Турчинов, який розповів "Українській правді" про перебіг нещодавніх подій, коли тільки нічні домовленості Ющенка, Януковича і Мороза зупинили конфлікт між силовиками.

– Всупереч очікуванням, домовленості Ющенка, Януковича і Мороза реалізовуються з великими складностями. Де гарантії, що опозиція чи коаліція в підсумку не кинуть один одного?

– Єдина гарантія, яка зараз може бути – це люди. Минулого тижня криза сягнула свого апогею. Ситуація в ніч із суботи на неділю була критична, я не перебільшую. І не думаю, що знайдеться багато бажаючих усе повторити знову.

– Що ви маєте на увазі під словами "ситуація була критична"?

– Якби ми не досягнули політичних домовленостей, конфлікт і протистояння могли набути небезпечного рівня. Тому що вперше в історії України були задіяні силові підрозділи для захоплення державної установи. "Беркут" кинули на Генпрокуратуру...

У нас було достатньо сил для звільнення будинку Генпрокуратури, як і для охорони інших державних установ. Це не ми, а коаліція нав'язувала нам силовий сценарій розв'язання проблем.

– Але президент Ющенко заявляв, що внутрішні війська йшли на Київ тільки для того, щоб забезпечити порядок протягом футбольного матчу Шахтар-Динамо.

– Це так, але позиція командування внутрішніх військ була аргументом для наших опонентів, щоб вони не вважали, що всі підрозділи МВС корумповані та готові для використання в злочинних цілях.

Керівництво внутрішніх військ чітко сказало: "Є верховний головнокомандувач, і ми будемо виконувати його наказ".

Ці слова стали головним фактором для того, щоб відбулися переговори Ющенка, Януковича і Мороза.

Я особисто десь о першій ночі з суботи на неділю під’їжджав до Генпрокуратури, вивчав ситуацію. Можу сказати, що там будувалась, фактично, фортеця.

"Беркут", відчуваючи незаконність своїх дій, підтягував туди потужні металеві щити, якими свого часу барикадували ЦВК, ставили вантажні машини, щоб не можна було проїхати іншим, підтягували як живий щит людей.

Їх розташовували по периметру Генпрокуратури. Тобто міліція готувалася до військових дій. І коли Піскун пообіцяв когось із кулемета розстріляти...

– Ну, він так пожартував на прес-конференції, Піскун – відомий балагур...

– Знаєте, коли людина, яка називає себе генпрокурором, починає розповідати жарти щодо розстрілу в прокурорському дворі, то це не смішно. До речі, в.о. генпрокурора Шемчук у цей час поводився гідно та професійно.

– Коли був ключовий момент тієї ночі?

– До 4-ої ранку неділі практично всі підрозділи внутрішніх військ, які вдень ДАІ намагалась не пропустити до Києва, було розблоковано.

– Блокування внутрішніх військ – військ! – силами ДАІ взагалі виглядало анекдотично!

– Внутрішні війська у цьому конфлікті діяли дуже коректно, за що я вдячний їхньому керівництву.

Їм можна закидати все що завгодно, говорити про якісь юридичні нюанси навколо перепідпорядкування президенту... Але не було жодного випадку, щоб хоч один підрозділ внутрішніх військ або захопив би якусь споруду, або когось побив би, або діяв протизаконно.

При тому уявіть, які відбувалися події! У мене на руках були рішення, де МВС вимагає від внутрішніх військ посилити безпеку в Києві, а з іншого боку – вони блокують підтягування підрозділів внутрішніх військ.

Саме безвідповідальність керівництва МВС призвела до масового побиття людей на Республіканському стадіоні підрозділами "Беркуту", який себе скомпрометував у справі Генпрокуратури.

Так само і внутрішні війська намагалися спровокувати. Їх почали блокувати силами ДАІ, якихось цивільних людей, робилося це все у присутності журналістів, з метою показати, що вони налаштовані агресивно. Тому, щоб не створювати такої напруги, було вирішено зупинити на день пересування.

І вже вночі без якихось зайвих проблем внутрішні війська були або в Києві, або на підходах до нього.

Я переконаний, що у випадку недосягнення домовленостей, розблокували би і приміщення Генпрокуратури, й інші державні установи були би взяті під надійний захист. На вечір суботи силовий пакет контролював саме президент.

– Це вдалося зробити після того, як Ющенко, на думку частини юристів, незаконно підпорядкував собі внутрішні війська.

– А я вважаю це рішення конституційним!

До речі, сприяло його ухваленню саме МВС. Коли тільки "Беркут" захопив Генпрокуратуру, зразу надійшов наказ, підписаний Цушком та ініційований відомим усім генералом Попковим, в минулому командувачем внутрішніми військами, терміново відправити спецпідрозділ "Омега" в розпорядження МВС.

– Це той самий спецпідрозділ, який охороняв вхід у секретаріат президента протягом помаранчевої революції!

– "Омега" – це найбільш підготовлений елітний підрозділ внутрішніх військ, офіцерський спецназ.

Тепер уявіть собі ситуацію: "Беркут" незаконно кинули на штурм Генпрокуратури, "Омегу" підпорядкували Цушку. Тобто люди, що вчинили злочин, хотіли незаконно забрати у командувача внутрішніми військами його підрозділ.

І не можна було виключати, що спецпідрозділу "Омега" поставили б завдання захопити, наприклад аеродром "Бориспіль" чи секретаріат президента.

Тому це було додатковим мотивом перепідпорядкування внутрішніх військ президенту.

– Але ж ви добре знаєте, що закон про внутрішні війська передбачає пряму підпорядкованість внутрішніх військ міністру внутрішніх справ!

– Цей закон був ухвалений ще за часів президента Кравчука, коли міністром внутрішніх справ був Василишин. Він переконав, що треба ліквідувати такий підрозділ як "національна гвардія", і підпорядкувати ці військові частини МВС, що формально і було зроблено.

Але Конституція чітко визначає, хто є верховним головнокомандувачем, який приймає рішення відносно збройних сил та інших військових формувань.

А внутрішні війська є саме військовим формуванням. Навіть коли їхні деякі підрозділи носять міліцейську форму, вони, на відміну від міліціонерів, є військовослужбовцями і за офіційним статусом, і за соціальними гарантіями.

До речі, у нас не так багато військових формувань. Крім Збройних сил та внутрішніх військ, це - Служба безпеки України, Державна прикордонна служба, Управління державної охорони і Служба зовнішньої розвідки. Коли я був головою СБУ, то водночас був керівником військової частини номер такий–то.

Так само всі полки, всі структурні підрозділи внутрішніх військ є військовими частинами, які мають свій відповідний номер.

Два роки тому Турчинов керував Службою безпеки України. Тепер він її координує

– Події навколо приходу нового керівника Управління держохорони вказують на те, що Банкова готувалася до силового сценарію. Коли протягом доби на чолі цієї структури побувало три керівника.

– Що стосується керівника Управління держохорони, то ситуація розвивалася наступним чином... Дійсно, було вирішено посилити роботу УДО, на посаду керівника внесли кандидатуру Опанасенка.

– А хто пропонував Опанасенка на цю посаду? Він же до цього працював у структурах "Привату" Ігоря Коломойського.

– Не готовий сказати, хто пропонував Опанасенка. Він виник ще до мого приходу до Радбезу.

...Після рішення про призначення Опанасенка я, відповідно до отриманих обов’язків з координації силових структур, відразу почав із ним спілкуватися. Ми переговорили в коридорах секретаріату президента, у нього був нормальний настрій, без питань...

Але ввечері під час нашої розмови він уже поскаржився на серйозні проблеми, в тому числі зі станом здоров’я. А зранку з'ясувалося, що він перебуває в госпіталі з гіпертонічним кризом.

Тобто фактично склалася ситуація, коли напруга піднялася до високого рівня, були потрібні дуже чіткі дії – а Управління держохорони опинилося фактично без керівника.

Я можу зрозуміти, може, був якийсь тиск... Тому пан Опанасенко просто вийшов на секретаря Радбезу Плюща і поінформував, що за станом здоров’я найближчим часом не зможе виконувати свої обов’язки. Він сам написав заяву. Тому було вирішено призначити на цю посаду Валерія Гелетея. Він, до речі, ще раніше разом з Опанасенком розглядався в числі претендентів.

– Гелетей – фактично односельчанин Віктора Балоги, вони з одного Мукачівського району. Тому вважають, що Гелетей повністю контрольований і є просто продовженням політики Балоги.

– Я з вами не згоден. Я дивився на дії Гелетея, в тому числі у Генпрокуратурі. Він рішуча, принципова, чесна людина. І я вважаю, що він на своєму місці.

Як тільки президент призначив Гелетея, я його представив керівному складу Управління держохорони. Але він фактично відразу попав у вир подій. Тому що буквально через декілька годин почалася атака "Беркута" на Генеральну прокуратуру.

– Але поява "Беркуту" була відповіддю на дії Управління державної охорони!

– Управління держохорони і до цього дня, і за місяць, і за рік, і за два, і за п’ять років до того забезпечувало охорону державних будівель, в тому числі приміщення Генпрокуратури. Тобто всі працівники УДО перебували на своїх постах і несли відповідну службу. І цей наказ ніхто не скасовував.

А тепер уявіть собі, що зараз прапорщиків УДО, які охороняють Верховну Раду, спробують викинути з приміщення люди з автоматами. При цьому будуть супроводжувати це розповідями, що працівники Управління державної охорони захопили Верховну Раду. Це ж абсурд!

Тому вибивати двері, захоплювати будинки, тільки користуючись чисельною перевагою, як зробив "Беркут" – це не просто нонсенс, це злочин!

Коли в день звільнення Піскуна ми з Валентином Наливайченком (в.о. голови СБУ) прибули до Генпрокуратури, то чітко пояснили Цушку його ситуацію і правові наслідки.

– Тобто ви погрожували йому тюрмою?

– Я не з тих людей, які комусь погрожують. Ми чітко зафіксували в розмові з Цушком, що дії МВС із захоплення будівель є незаконними. Цушко з цим погодився, і поки ми були всередині, жодного представника міліції не залишилося в приміщенні Генпрокуратури.

Там перебували тільки представники УДО, які несли охорону, і близько сотні депутатів Партії регіонів, комуністів і соціалістів. Я попросив Цушка переговорити з керівництвом коаліції для того, щоб вивести зсередини депутатів і не створювати напружену ситуацію.

Цушко сказав, що він не впливає на політиків: "Спілкуйтесь самі, я тільки керую міліціонерами".

Ми повірили пану Цушку, що він дійсно відповідає за свої слова і контролює ситуацію в МВС. Після цього ми покинули Генпрокуратуру, переговоривши з депутатами й Піскуном.

– А що вам сказав Піскун на вимогу звільнити кабінет генпрокурора?

– Піскун розповідав якісь казки, що його всі підтримують, що його не можна звільняти і так далі.

Але я і депутатам, і Піскуну, і всім присутнім в кабінеті повідомив чітку правову позицію. Тому що не президент звільнив Піскуна. Акт, яким він був призначений, відповідно до закону втратив чинність. А президент тільки констатував цей факт, і призначив у зв’язку з відсутністю генпрокурора виконуючого обов’язки. На це я не почув жодного заперечення.

Скориставшись тим, що ми поїхали, а в будинку залишились незначні сили Управління держохорони, десь через годину підрозділ "Титан" при зовнішній підтримці "Беркуту" захопив приміщення Генпрокуратури.

І разом з депутатами, які зловживали своєю недоторканістю, представники міліції фактично виштовхали УДО за межі Генпрокуратури. Тобто вдруге відбулося захоплення будівлі.

Розумієте, не можна гратися з людьми, які зобов’язані нести охорону державних установ. Тому що вони мають право використовувати зброю. І це безумство, коли один силовий підрозділ кидають проти іншого силового підрозділу.

Тобто був розрахунок на те, що може пролитися кров.

Навіть якщо Генеральна прокуратура має бажання змінити охорону, це повинно вирішуватися в правовому режимі. Треба з'ясувати, хто ухвалював рішення про охорону, треба було скасувати акт, в тому числі й указ президента, відповідно до якого УДО забезпечує там порядок. І тільки після цього можна було залучати іншу охорону.

Тепер що стосується легітимності Піскуна. Ви можете взяти кадри з його прес–конференції після того, як він отримав рішення Солом’янського райсуду. Вийшов Піскун на сходи Генпрокуратури і повідомляє: "Все, я знову генеральний прокурор, у мене є рішення". То у мене питання: "А ким ти був протягом цього періоду, цих двох днів?".

– Піскун сказав, що в цей час тільки прогулювався подвір'ям Генпрокуратури і жодних рішень не ухвалював.

– По–перше, від нього ми почули, що саме він викликав "Беркут". Саме він, спілкуючись з нами, вимагав, щоб продовжувалася блокада Генпрокуратури силами коаліції.

Більше того, Піскун роздавав погрози і в бік Гелетея, і до інших людей: "Я всіх посаджу..." Він це робив, перебуваючи в кабінеті генерального прокурора, який відмовився звільняти.

– Кажуть, що спецпідрозділ СБУ "Альфа" викликався для того, щоб звільнити приміщення Генпрокуратури.

– Ми не використовували "Альфу" для роботи в Генпрокуратурі.

– Якби в ніч з суботи на неділю не вдалося досягти домовленості, тоді б внутрішні війська пішли б на штурм Генпрокуратури?

– Я не готовий вам доповідати можливий сценарій.

– Чим були озброєні внутрішні війська протягом їхнього марш–кидка на Київ? У них була вогнепальна зброя?

– Ніякої вогнепальної зброї у внутрішніх військ не було. Це було наше принципове рішення. І преса могла це бачити, вони спокійно показали наявне у них спорядження. Тому ці вимушені зупинки, коли їх блокувало ДАІ, працювали на авторитет внутрішніх військ.

На минулих виборах Турчинов був керівником штабу БЮТ. Зараз йому доведеться вибирати між цією посадою і кріслом в апараті Радбезу

– Зараз багато кажуть, що ці нічні домовленості нічого не варті, тому що знайдеться ще мільйон приводів не проводити дострокові вибори 30 вересня.

– Якщо якась із політичних сил знову спробує зірвати цей мирний процес і втягнути країну в громадянський конфлікт, то ця політична сила просто перестане існувати. Її підтримка стане дорівнювати нулю.

А події справді рухалися до того, що могли вийти з–під контролю. Це стало зрозуміло після того, як Радченко написав заяву про відставку. Тобто такі досвідчені професіонали не захотіли брати участь у запланованому коаліцією. Це був сигнал для багатьох.

– Протягом останніх днів з'явилася інформація, що у опозиції немає 151 депутата, які готові скласти мандат. Скільки у вас є гарантованих відказників?

– 106 депутатів БЮТ написали заяви про складення депутатських повноважень. Лідери "Нашої України" сказали, що у них – здається, 67 таких заяв. Тобто виходить понад 170 відповідальних депутатів.

– Коли датовані ці заяви?

– Місяць тому.

– Чому ж ви не склали повноваження ще тоді?

– Проблеми чисто юридичні. Група Кінаха оскаржила рішення "Нашої України" про анулювання списку. Це технологічне питання підвісило ситуацію.

– Протягом останніх місяців було знищено авторитет Конституційного суду, донищено авторитет Генпрокуратури. Відбувається руйнування стовпів держави. До цього були причетні й секретаріат президента, і коаліція. Як зараз може відбутися це перезавантаження, про яке всі говорять?

– Повинні відбутися прозорі чесні вибори, щоб вони закінчилися не черговим конфліктом, а формуванням стабільної більшості та відповідального уряду.

– Тобто ви гарантуєте, що БЮТ не буде ініціювати якісь чергові ухвали Шевченківського райсуду, якщо результати голосування будуть не на вашу користь?

– Переконаний, що цього не буде, і ми підкоримося будь–якій волі виборців.

– Коли Ющенко призначав вас на посаду заступника секретаря РНБОУ, він з вами проводив співбесіду? Ваші попередні стосунки з президентом, коли ви подали у відставку з посади глави СБУ, закінчилися з ним конфліктом. Він звинувачував вас, що ви слідкували за ним і за його друзями...

– У нас відбулася робоча розмова. У цій критичній ситуації, яка склалася, було би грішно починати зі з'ясування стосунків.

– Він вас називав Сашко чи Олександр Валентинович?

– У нас – офіційні стосунки. Тобто він звертається до мене за ім'ям по–батькові.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді