Тимошенко перекувала "бред" на реальність

Юлії Тимошенко не вистачило однієї доби до 100 днів з моменту захоплення електрощитової парламенту, яка стала першою серйозною атакою на коаліцію.

29 травня Тимошенко вперше після серії тих подій зайшла до сесійної зали парламенту, щоб підштовхнути Верховну Раду нинішнього скликання у прірву історії. Депутати почали втілювати домовленості Ющенка, Януковича і Мороза, результатом яких має стати проведення позачергових виборів в останній день вересня.

– Хочу нагадати, що кілька місяців тому дострокові вибори сприймали як бред неповноцінних політиків. А сьогодні дострокові вибори – це реальність! - сказала Тимошенко журналістам, щойно вийшовши з підземного переходу між корпусами парламенту.

Зазвичай, коли Тимошенко нервує, вона ледь помітно тремтить від збудження. Це був саме той випадок.

Однак лідер блоку свого імені пішла не до сесійної зали, а на погоджувальну раду, паралельно зателефонувавши своєму соратнику Олександру Турчинову. Хоча зараз він обіймає крісло першого заступника секретаря Ради нацбезпеки, однак Тимошенко попросила його... провести засідання фракції БЮТ.

– Ти ж розумієш, я не можу бути одночасно на засіданні фракції та на засіданні у Мороза! – трохи знервовано сказала Тимошенко у трубку. Вона попросила переказати своїм соратникам кілька месіджів. Головний з них – лінія БЮТ перемогла, залишився останній крок – скласти мандати.

Збори фракції Тимошенко мали стати індикатором, скільки правда у прогнозах коаліції, що бютівці не захочуть самостійно відмовлятися від депутатства.

Однак на засідання прийшли майже всі, в тому числі й головні бізнесмени – банкіри Буряки та автомобіліст Васадзе. Не було тільки Жевага, який є конкурентом Ахметова за кількістю пропущених сесій парламенту.

Очевидно, що депутати від опозиції не підстрибують від бажання добровільно позбутися звання народних обранців. Адже це автоматично позбавить їх не тільки зарплати чи службового автомобілю, а взагалі статусу члена окремої касти недоторканих, які можуть відкривати будь-які кабінети в цій країні.

Дехто, як Олег Білорус, сказав на фракції, що відмова від депутатства не дозволяє йому повноцінно брати участь у сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка влітку має відбутися в Києві. Але ветерана бютівського руху швидко привели у відповідність з генеральною лінією.

Крім того, залишається фактор ризику з "Нашою Україною".

Так, не завершено переговори про створення блоку з "Правицею", до якої входить Народний Рух Бориса Тарасюка.

Це може дати привід рухівцям у фракції "Наша Україна" поторгуватися перед тим, як погодитися на самоліквідацію мандатів.

Але головна проблема – в іншому. Як відомо, нормально обнулити список блоку Ющенка заважає відсутність згоди на це від одного з учасників – Партії промисловців і підприємців Кінаха, яка зараз підтримує коаліцію.

Якщо частину списку "Нашої України", складену Кінахом, не вдасться скасувати, то до парламенту зайде 44 нових депутата з квоти Партії промисловців і підприємців. Це означатиме фіаско усіх планів про саморозпуск.

Тому теоретично можливо, що БЮТ відмовиться від депутатства, а "Наша Україна" – не зможе.

– Скажіть, які є гарантії? – запитували бютівці на фракції у своїх керівників. – Адже від того, щоб нас не кинули, залежить наше майбутнє!

– Так, на сьогодні підтверджено 65 заяв про складення повноважень від "Нашої України" та 106 заяв від блоку Тимошенко, - взявся заспокоювати Йосип Вінський. – Президент буде видавати указ на підставі цих заяв про те, що Верховна Рада недієздатна.

Наступний пункт на шляху до виборів передбачає переформатування Центральної виборчої комісії.

Як відомо, за домовленостями, сім кандидатів внесе опозиція, ще сім – коаліція, а п’ятнадцятого, який стане головою ЦВК, спільно узгодять Ющенко і Янукович.

Тож на засіданні фракції з квоти БЮТ до Центрвиборчкому було висунуто двоє претендентів. Судячи з того, що за їх спиною проглядається постать безпосередньо Тимошенко, вона приділяє супервелику увагу тому, щоб до складу "виборчих бухгалтерів" не потрапили зрадники.

Так, перший претендент на місце в комісії – це Юлія Швець, яка працює юристом в штабі БЮТ. Як кажуть джерела в БЮТ, вона – дочка депутата Віктора Швеця, персонального адвоката Тимошенко.

Тимошенко влаштує до ЦВК родичку Швеця (у зеленій краватці). Фото Ганни Андрієвської

Другий претендент – це Ігор Жиденко, який став депутатом за персональною квотою Тимошенко. Він – близький до родини лідерки БЮТ.

У виборчих документах Жиденко значився як старший юрисконсульт дніпропетровської фірми "Беютага", яка займається видобутком граніту та власниками якої є найближчі родичі Тимошенко – дочка, мама та тітка Юлії Володимирівни.

Як стало відомо "Українській правді", БЮТ також погоджується з тим, щоб залишити трьох нинішніх членів Центрвиборчкому – Андрія Магеру, Жанну Усенко-Чорну та Валерія Шелудька.

У свою чергу "Наша Україна" запропонувала число незмінних членів ЦВК збільшити до чотирьох, додавши прізвище Анатолія Писаренка, який зараз підтримує тісні стосунки з Петром Порошенком.

Останнім членом ЦВК, який заповнить квоту опозиції, "Наша Україна" пропонує зробити депутата минулого скликання Сергія Слабенка.

Кого внесе до Центрвиборчкому Партія регіонів, залишається важким запитанням для її депутатів. Це рішення ухвалюється нагорі. Можна з великою долею імовірності прогнозувати, що до ЦВК повернуть Валерія Бондика, який був звільнений з комісії під час помаранчевої революції, а зараз працює заступником міністра юстиції.

Комуністи збираються захищати двох своїх нинішніх ставлеників у ЦВК Юрія Донченка і Броніслава Райковського, а соціалісти – Олександра Чупахіна.

Найбільшою інтригою залишається узгодження кандидатури п’ятнадцятого члена комісії, який очолить ЦВК.

Джерела в опозиції називають прізвище, яке багатьох може здивувати у нинішній ситуації – отже, на голову Центрвиборчкому начебто претендує... екс-керівник СБУ Володимир Радченко.

Хоча немає впевненості, що ця ідея зустріне згоду самого героя. Як відомо, минулого тижня Радченко у розпал силового протистояння попросився вийти з гри і відмовився від посади віце-прем'єра, поскаржившись на застарілу хворобу.

Однак те, чого побоювався Радченко, не відбулося – Ющенко, Янукович і Мороз досягли компромісу. І у вівторок парламент взявся за розгляд документів, передбачених їхніми нічними домовленостями.

Зокрема, Верховна Рада скасувала шість своїх постанов, одна з яких стосувалася одночасного проведення виборів президента і Верховної Ради. Щоправда, цей пункт вступить в силу тільки після того, як Ющенко анулює свої укази про розпуск законодавчого зібрання.

Крім того, повторним голосуванням була підтверджена низка законів, ухвалена після чорного для парламенту 2 квітня.

Також було переписано закон про Центрвиборчком, який дає підстави змінити склад цього органу під дострокові вибори.

Загалом же політичні домовленості досі ходять під кількома сокирами.

Перша – це спроби коаліції домогтися рішення Конституційного суду про незаконність указу Ющенка. Тут, схоже, команді президента вдалося переламати ситуацію – робота КС залишається замороженою через відсутність кворуму, який зник тиждень тому.

У неділю на футболі Ющенко демонстрував лояльність не тільки до Януковича, але й до Піскуна. Фото Reuters і Associated Press

Друга проблема – це питання генпрокурора, яке далі стало загострюватися.

У вівторок Банкова домоглася тактичної перемоги. Команді Ющенка вдалося отримати ухвалу, винесену Київським апеляційним адміністративним судом. Він зупинив іншу ухвалу – Солом’янського суду Києва – якою було заблоковано дію указу президента про звільнення Піскуна.

Однак уже під вечір стало відомо, що це – тільки початок чергового етапу юридичної війни. Виявилося, Піскун має не тільки ухвалу, а навіть рішення по суті від того ж судді. Вердикт – звільнення незаконне.

Але тут почали з'ясовуватися дивні подробиці.

Так, постанова по суті була винесена... у той же день, коли і ухвала, якою було зупинено дію антипіскунського акту президента.

Сумніви, чи було взагалі засідання суду, підсилюються від того, що розгляд справи відбувався без виклику представників Банкової.

Однак постанова Солом’янського райсуду має одне слабке місце. Вона не передбачає негайного виконання, а дає десять днів на оскарження. І рішення не вступило в дію, бо секретаріатом президента була подана така скарга. Хоча коаліція уже оформила виконавчий лист, який зобов'язує невідкладно вважати Піскуна повноцінним генпрокурором.

Ще один момент: вердикт, який отримав Піскун, винесений неналежним судом – одним суддею замість колегії в складі трьох суддів.

Хоча тут Банковій уже гріх апелювати. Місяць тому вони визнали законним поновлення Піскуна, хоча це рішення було винесено аналогічним способом, тільки в Шевченківському районі – також не колегією суддів, як вимагалося, а одноосібно суддею Кухалейшвілі.

Вкотре протягом цієї кризи бумеранг, запущений з Банкової, ударив по ним же самим.