Туфлями зі страуса Янукович прозондував грунт Страсбурга

Віктор Янукович поїхав до Страсбурга у туфлях зі шкіри страуса. Коли у вівторок вранці він збирався у дорогу, то навряд передбачав, що своїм взуттям створить таке милозвучне поєднання цих двох слів, "страус" і "Страсбург".

Подібні випадки дуже люблять політологи, щоб потім придумувати різні каламбури для описання історичних ситуацій.

Ситуацію підсилило те, що європейці, не навчені до дорогого гардеробу, завжди звертають увагу на прояви кричущої дороговизни. Тож Янукович на рівному місці, просто своїм зовнішнім виглядом майстерно створив перший привід запам’ятатися.

За півгодини до приїзду Януковича на ганок Палацу Європи вийшли погрітися Борис Колесников і Юхим Звягильський, які поки тільки звикаються зі статусом делегатів Парламентської асамблеї Ради Європи.

– Ну що, Юхим Леонідович, будемо тут чекати чи підемо всередину? – викуривши третю цигарку, запитав Колесников.

– Боря, як ти скажеш!

– Тоді пішли! І крім нас буде кому його зустрічати, – підсумував завжди трохи холеричний Колесников.

І справді, коли кортеж прем’єра зупинився перед центральним входом, тут уже стояло все керівництво Ради Європи. Президент Парламентської асамблеї Рене ван дер Лінден представив своїм колегам Януковича та покликав усередину.

– Сенк ю вері мач! – несподівано англійською подякував йому прем’єр. Втім, іншої фрази на мові міжнародного спілкування за цей день Янукович не вимовив.

Поява Януковича в європейській установі викликала рідкісний тут в останні часи ажіотаж у акредитованих журналістів. Піднявшись на другий поверх, прем’єр зіштовхнувся з бар’єром націлених на нього камер і мікрофонів, котрі вимагали пояснень, який існує вихід з української кризи.

– Тільки рішення Конституційного суду! Воно буде законним, конституційним... Ми визнаємо будь–яке рішення, – вперше за день Янукович вимовив фразу, яку потім довелося повторювати з регулярністю раз на півгодини.

В цей час хтось збоку почав волати: "Віктор Федорович! Віктор Федорович!" Янукович обернувся – це була група депутатів від Партії регіонів, які в цей тиждень працюють делегатами ПАРЄ.

– Віктор Федорович, ми з вами! – крикнув йому Звягильський, намагаючись пробитися крізь журналістські голоси.

– Так, так, ми всі тут! – підтримав його Стоян. За виразом обличчя цих людей здавалося, що вони побачили не головного однопартійця, а живого Гагаріна.

– Добрий день, ха–ха–ха! – зрадів Янукович зустрічі з соратниками, але, не підходячи до них, відразу пішов за президентом ПАРЄ до його офісу.

Тут на Януковича чекала протокольна процедура – зробити запис у книзі почесних гостей.

Але те, як відбувалася ця формальність, показало, що українського прем’єра старанно оберігають від повторення його колишніх помилок.

Розкривши золоту книгу, Янукович несподівано звідкись дістав вузенький папірчик, розвернув його і поклав зверху на сторінку. Виявилося, що це була маленька шпаргалка, підготовлена добрими людьми. Янукович старанно, слово в слово, переписав до книги почесних гостей все, що йому було надруковано:

"Для мене честь бути гостем Парламентської асамблеї. Переконаний, разом ми розбудуємо єдину Європу, в якій людина та її права і свободи назавжди стануть найвищою цінністю".

У записці була навіть підказка, як йому треба підписатися: "Щиро, прем’єр–міністр України В.Янукович".

Виконавши все, що від нього вимагалося, Янукович з ван дер Лінденом почав переговори без журналістів. Після закінчення зустрічі прем’єр України з президентом Асамблеї вийшли до мас-медіа, і Янукович знову повторив набір своїх обіцянок.

– Ми будемо підкорятися рішенню Конституційного суду і знайдемо рішення, яке влаштує обидві сторони.

Першим поставити питання Януковичу вийшло в Олексія Венедиктова з "Эхо Москвы". Він вирішив нагадати, що тільки вчора в інтерв’ю російському телебаченню Янукович обіцяв Ющенку імпічмент, сьогодні ж в Страсбурзі він говорить про компроміс.

– Віктор Федорович, чи значить це, що тема імпічменту Ющенку знята?

– Ми так не ставили питання, – почав прем'єр здалеку. – Ми вважали, що у президента є можливість спочатку зупинити указ, потім провести переговори, найти компроміс і скасувати указ ще до вердикту Конституційного суду.

Янукович набрав повітря у легені та продовжив:

– Другий варіант – якщо ми чекаємо рішення Конституційного суду, і воно вийде не на користь президента... Це, звичайно, буде мати негативні наслідки для президента Ющенка. І як один з можливих варіантів – це імпічмент...

Янукович змальовував цей сценарій таким тоном, наче йшлося про підготовку закону, спрямованого на державну підтримку бджільництва, а не справжній намір усунення Ющенка від влади.

Очевидно, і сам Янукович розумів, що голосів для теоретичного імпічменту не буде ні у Верховній Раді, ні у Верховному суді.

Тому прем’єр, наче забув свої власні щойно сказані слова, тут же застеріг, що він не є прихильником "політичної чи економічної дестабілізації".

Крім цього моменту, Янукович ніде більше в стінах Ради Європи, принаймні у присутності журналістів, не згадував цього небезпечного слова. Навпаки, він повідомив, що "діалог з президентом Ющенком триває, і ми сподіваємося найближчим часом знайти відповідь".

З кабінету в кабінет прем'єр також повторював набір правильних месиджів про те, що "ми за демократію та плюралізм думок". Виступ же на сесії ПАРЄ став місцем, де він мав виговорити весь запас заготовлених сигналів для Заходу.

Президент Асамблеї ван дер Лінден відразу попередив Януковича, щоб він не бачив неіснуючих знаків підтримки: "Вашу присутність тут не можна трактувати як нашу спробу зайняти чиюсь сторону".

"Народ України зробив однозначний вибір на користь демократії. Україна – це ключова ланка єдності континенту Європа. А примітивна уява, що ваша країна розділена на Схід та Захід, є образою мудрості вашого народу", – заявив ван дер Лінден і запросив Януковича до слова.

Нічим новим прем’єр не здивував, неординарного сценарію не запропонував – так само, як він не сказав і нічого неадекватного. Намагався підкреслити, що це в інтересах самих європейців – схилити Ющенка до перемир'я. Інакше, за словами Януковича, буде "непримиренне громадянське протистояння і економічна криза, нищівна поразка для всіх – і для України, і для Європи".

Янукович, як і під час відвідин Берліну в лютому, намагався показати себе однодумцем… з Ющенком, який все ще, попри скандали і помилки, володіє симпатіями європейців. "З усією відповідальністю хочу вам сказати: я підвів риску під минулими непорозуміннями з президентом. За великим рахунком, у нас спільне стратегічне бачення майбутнього України. Розбіжності – виключно тактичні", - повідомив прем'єр.

Загалом виступ Януковича у Страсбурзі приблизно повторював його промову перед послами на зустрічі в Києві. Єдине – цього разу він цитував... легендарного італійського кінорежисера.

– Складність і драматизм ситуації вимагають, щоб я був чесним та чітким. Інакше розмова взагалі втрачає сенс! Можливо, комусь мої оцінки можуть видатися надто критичними, – зачитував свій виступ Янукович. – Хотів, щоб ми всі згадали геніального Фелліні та шедевр "8 1/2", де прозвучало знамените: "Щастя – це коли можна говорити правду, не причиняючи нікому болю".

У один з моментів Янукович дав зрозуміти присутнім, що він не вірить у переобрання Ющенка на другий термін. Це прослизнуло в його словах про те, що Ющенко разом з ідеєю про дострокові вибори подав поганий приклад наступникам.

"У 2010 році відбудуться вибори і буде обраний новий президент, а через рік після пройдуть парламентські вибори. Я б не хотів, щоб у моїй країні новий президент думав над тим, як розпускати парламент, якщо до нього оберуть не ті сили", - заявив Янукович.

Наприкінці своєї промови він спробував позагравати з аудиторією:

"Не виключаю, що в декого з вас промайнула думка: а чи щирий зараз прем’єр України? Відповім: це – наш принцип, ми завжди все, що говоримо, робимо. Я не можу сказати, що досконало опанував науку про демократію. Я ще вчуся і не приховую цього. Корисне перебування в опозиції допомогло мені зрозуміти багато речей".

Після закінчення спіча делегати ПАРЄ отримали можливість поставити запитання Януковичу. З цього моменту його настрій мав зіпсуватися. Хоча напередодні в чергу на запитання до прем’єра записалися всі присутні на сесії члени Партії регіонів, але вийшло так, що нікому з них слова не дали. А ті, хто апелював до Януковича, не відчували до нього пієтету.

У всіх гострих моментах Янукович відводив удар від себе. Так сталося, коли делегати обурилися його відмовою фінансувати дострокові вибори.

– Мені трохи незрозуміло, як ви можете заявляти, що є захисником верховенства права, але при цьому не виконуєте указ президента про дострокові вибори! – заявив один із західноєвропейських делегатів.

– Це – не моє рішення, а уряду – який у нас колегіальний орган, – немов нічого не бувало, заявив Янукович.

Коли Януковича звинуватили, що в Україні поновили склад Центрвиборчкому, причетний до фальсифікацій, він знову відскочив. "Я не був прихильником ухвалення цього рішення. Воно розглядалося не в уряді, а в парламенті, і, скоріше за все, було ухвалене на емоціях. Безумовно, це негативний приклад".

Янукович пообіцяв "тримати на контролі" розслідування підозр про те, що його підлегла, заступниця міністра Кабміну Олена Лукаш домовлялася про хабар з суддею Конституційного суду Сюзанною Станік.

"Ми вважаємо, що ця подія із суддею Станік є одним із засобів тиску".

Нагадали Януковичу про ще одну неприємну історію.

– Мені важко було слухати ваш виступ, – почала представниця Грузії. – Ви оголосили, що свобода слова для вас є пріоритетом. Але рік тому ваш депутат Калашников скоїв рукоприкладство до журналіста. Ви обіцяли його відкликати з парламенту, але так цього і не зробили!

– Я першим вніс пропозицію про виключення Калашникова, – знову застосував улюблену тактику захисту Янукович. – Але це питання не вирішено, бо з'їзд Партії регіонів ще не відбувся. Я засуджую будь–яке втручання в роботу журналістів!

Загалом грузини надто непогано орієнтувалися у нюансах внутрішньої ситуації в Україні, чим викликали підозри, що з ними плідно попрацювали представники опозиції.

Без особливих оплесків Янукович залишив сесійне засідання Парламентської асамблеї. До кінця дня він взяв участь у ланчі від імені ван дер Ліндена, а також зустрівся з генсеком Ради Європи Тері Девісом та доповідачками по Україні Ханне Северінсен і Ренатою Вольвенд.

Однак розмова з Януковичем не вплинула на зміст проекту резолюції, підготовлений цими жінками.

Як і очікувалося, документ відрізняється від тих текстів, які Северінсен і Вольвенд готували за часів Кучми. Тоді переважна більшість пунктів перегукувалася з гаслами опозиції. Зараз же в проекті аргументи для себе знайдуть і Ющенко, і Янукович.

Зокрема, президента порадує пункт 10, що "дострокові вибори є нормальною практикою в демократичних країнах, а також легітимним і демократичним інструментом для контролю за владою з боку народу". Тому нові вибори пропонується визнати такими, які "можуть бути прийнятною основою для політичного компромісу".

Але якщо цей абзац явно буде зустрітий з натхненням на Банковій, то Грушевського має порадуватися словам у проекті резолюції про Конституційний суд:

"Існує гостра потреба в рішенні щодо конституційності указу президента. Після прийняття це рішення має бути визнане як обов’язкове усіма сторонами".

Остаточне обговорення і голосування за резолюцію має відбутися в четвер, коли призначені термінові дебати про Україну. Очікується, що в цей день до Страсбургу все–таки приїде спікер Олександр Мороз.

А Віктор Янукович відбув на батьківщину у вівторок. Однак протягом його одноденного візиту залишилася загадка, яку так і не вдалося розгадати: чому в складі делегації прем’єра до Ради Європи опинився міністр палива та енергетики Юрій Бойко?

Опозиція відразу висунула версію, що він був присутній як очі Москви, аби мати з перших уст інформацію про те, що обіцяв Янукович у Страсбурзі. Втім, сам Бойко пояснив це зовсім цікаво:

– На всіх зустрічах, коли кудись їздить прем'єр, рано чи пізно постає питання газу, - розповів він.

– Але ж Рада Європи займається питаннями демократії, правами людини…

– Так от, права людини – це і є газ! – впевнено заявив Бойко.