"Економічне чудо" Януковича – 2 Або покращення нашого життя було вчора

Рік тому УП опублікувала мою статтю під назвою "Економічне чудо" за Януковичем або зростання без добробуту". Написати її мене змусила реклама Партії регіонів, котра напередодні парламентських виборів обіцяла "покращення вашого життя вже сьогодні".

Сьогодні можна з сумом констатувати: обіцяного "покращення" не сталося. Подорожчання комунальних послуг більш ніж вдвічі, зростання заборгованості по заробітній платі, збільшення державного боргу та дефіциту державного бюджету – основні "здобутки" антикризової коаліції та уряду Януковича.

Незважаючи на це, "регіонали" продовжують рекламувати себе та свою діяльність. Так само, як і рік тому, намагаються запевнити про реальне підвищення рівня суспільного добробуту.

Нещодавно міністр фінансів Микола Азаров публічно вимагав оплесків на свою честь за небачене у світі зростання вітчизняної економіки у січні 2007 року. Та його мало обходить те, що на підставі даних за два місяці рапортувати про "економічне чудо" є абсолютно некоректним. Це підтвердить будь-який студент другокурсник, що навчається за економічним профілем.

Дискусії з "проффессором" та його асистентами на тему небаченого економічного зростання – справа невдячна. Однак, вона потрібна. Адже з’явились тривожні сигнали, що свідчать про непрофесійність нинішніх урядовців.

Сигнал 1. Залежність від металу або чому зростає ВВП?

Чимало експертів відзначають залежність темпів зростання української економіки від цінової кон’юнктури на метал на світових ринках. Це справді так.

Згідно звіту Держкомстату про зовнішньоторговельний баланс України за 2006 рік, частка недорогоцінних металів у вітчизняному експорті становить 42,8%.

Отже, металургія становить майже половину національного експорту і, до того ж, формує третю частину ВВП країни.

Зростання українського ВВП за 2006 рік становило 7%. Саме цю цифру Віктор Янукович та його міністри рекламують закордонним інвесторам як знак бурхливого економічного росту. Звісно, такий високий показник для країн ЄС вони видають за результат "професіоналізму уряду".

Однак, зваживши на вагу експорту металів у вітчизняному ВВП та світову кон’юнктуру цін на метал, заслуг урядовців зовсім не видно. Це яскраво підтверджує зіставлення динаміки середніх світових цін на метал із темпами зростання українського ВВП, подані у таблиці.

Динаміка світових цін на метал та вітчизняного ВВП у 2006 році

Неважко підрахувати, що третина із згаданих 7% минулорічного приросту ВВП зумовлена ростом світових цін на метал. А не потужними зусиллями та інноваційними підходами Януковича, Азарова і Ко.

Сигнал 2. Зменшення темпів зростання реальних доходів населення

Проте, і саме зростання ВВП на хліб замість масла не намастиш. Так само, як і за часів першого прем’єрства Віктора Януковича, зростання економіки не відобразилось суттєво на зростанні доходів бюджету.

Зрозуміло, виграли від цього не прості люди, а власники металургійних корпорацій, чиї інтереси обслуговують регіонали та їхні союзники по парламентській коаліції.

Ця спрямованість стає ще більш наочною, якщо порівняти динаміку зростання реальних доходів населення під час першого і другого прем’єрства Януковича та помаранчевих урядів Тимошенко і Єханурова.

Приріст реальних доходів населення у 2004-2006 рр.

Із поданої таблиці зрозуміло, хто насправді "покращував життя вже сьогодні". І абсолютно зрозумілою стає ситуація дежа-вю – ВВП зростає, а реальні доходи громадян зростають значно меншими темпами, ніж у попередні роки.

Сигнал 3. Збільшення заборгованості із заробітної плати

Станом на початок року вона становила 806,4 мільйонів гривень, а вже 1 лютого – 895. Всього за один місяць борги по зарплатам виросли на 11%! І це у той час коли, за словами Азарова, економіка зростала шаленими темпами.

Третина від загальної заборгованості по виплаті заробітної плати – борги державних підприємств. І їх частка невпинно зростає. За останні два місяці на підприємствах безпосередньо підпорядкованих Мінпаливенерго заборгованість зросла на 26%, а Мінпромполітики – більш як у півтора рази.

Кількість працівників, які своєчасно не отримують заробітну плату за декілька місяців зросла у півтора рази і становить 253 тис. осіб.

Звісно, дехто з табору регіоналів може пояснити цей ганебний факт, зваливши всю вину на попередній уряд. Тому заради справедливості слід відзначити, що за часів уряду Юрія Єханурова борги по заробітній платі постійно зменшувались. Загалом йому вдалося скоротити їх на третину.

На жаль, діючий уряд виявився нездатними втримати позитивні тенденції у даній сфері, закладені помаранчевими урядами.

Більше того, Віктор Федорович чомусь не звертає уваги на вимоги навіть тих, хто щиро віддавав за нього та його партію свої голоси.

Нещодавно понад 20 шахтарів держпідприємства "Донбасантрацит" оголосили страйк. Справа в тому, що їм відмовили у підвищенні заробітної платні відповідно до законодавчо встановленого зростання мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2007 року до 400 грн.). У результаті підвищену зарплату отримав лише кожен сьомий працівник даного підприємства.

На жаль, такі кричущі випадки є непоодинокими. Вони яскраво свідчать про антисоціальну спрямованість політики так званої "антикризової коаліції" та діючого уряду.

Сигнал 4. Збільшення державного боргу

Державний зовнішній борг станом на 1 січня 2005 року складав $8,7 мільярда. Помаранчеві уряди у 2005 році та січні-липні 2006 року скоротили цей борг до $8,2 млрд. Нинішній уряд лише за листопад-грудень 2006 року збільшив цей борг до $9,8 млрд.

Завдяки таким "старанням" регіоналів, темпи зовнішніх запозичень досягли історичного максимуму з часів кризового 1999 року.

Динаміка державного прямого зовнішнього боргу у 2005-2007 рр.

Сигнал 5. Збільшення дефіциту Державного бюджету

Іншим яскравим прикладом втілення такої політики є нещодавнє прийняття антикризовиками змін до держбюджету, які передбачають поетапне підвищення розміру мінімальної заробітної платні (в середньому 10-20 гривень протягом року) та інших соціальних виплат.

За словами урядовців видатки на заробітну плату та інші соціальні виплати загалом збільшаться на 2,3 мільярди гривень.

Це рішення антикризовики ухвалили під тиском вимог президента та опозиції. Однак, вони заблокували розгляд альтернативних законодавчих пропозицій від глави держави та фракцій "Нашої України" і БЮТ. І зрештою провели свій законопроект.

Здавалося б, допомагати соціально незахищеним верствам – справа благородна. Вчителі, лікарі, вихователі отримають підвищення заробітної плати. Проте, "антикризовики" не зраджують своїм "принципам": соціальні видатки вони збільшують за рахунок підвищення дефіциту бюджету на 3 мільярди гривень (з 15,7 до 18,7 мільярдів без належного обґрунтування такої необхідності).

Президентський та опозиційний законопроекти пропонували збільшення доходів та видатків держбюджету, однак без збільшення дефіциту. Урядовцям пропонувалися реальні, а не віртуальні джерела доходів. Однак, антикризовики проігнорували цю пропозицію.

Отже регіонали практично втілюють ідею "покращення життя", однак за рахунок суспільства.

***

Вище наведених прикладів більш ніж достатньо, щоб довести непрофесіоналізм нинішнього складу уряду. Своїми недолугими кроками регіонали та антикризовики зводять нанівець позитивні досягнення помаранчевих урядів та сприяють поширенню кризових явищ в українській економіці.

Ігор Жданов, член Ради партії "Наша Україна", для УП