Американські технологи на службі у Януковича
Американські консультанти Віктора Януковича вже давно стали таким собі міражем у загальній картинці, де фігурують Партія регіонів та її лідер.
Публічно "регіонали" стійко асоціюються у виборця з Росією, тому уникають розмов про співпрацю з американцями. У неофіційних же бесідах і опоненти партії, і її прихильники охоче демонізують як особистості іноземців, так і методи їхньої роботи.
Тим часом, у Києві представників американських компаній, які обслуговували на парламентських виборах Партію регіонів, можна знайти за конкретною адресою. Їхній офіс розташований на першому поверсі будинку №4 по вулиці Софіївській, напроти кінцевої зупинки 16 і 18 тролейбусів і офісу "Голден телеком".
 |
| Офіс на Софіївській |
Вікна таємничого офісу весь день зашторені білими жалюзі. На фасаді біля входу замість солідної вивіски висить синя табличка "PAM Ukraine". На кількаразові дзвінки у двері ніхто не реагує. Щоб увійти в офіс, потрібно чекати, поки хто-небудь вийде.
Біля входу вас зустрічає звичайний офісний працівник. Щоб пройти всередину, достатньо заявити серйозним тоном, що на вас чекає Філіп Гріффін. Проте, далі невеликого передпокою вас усе одно не пропустять, а попросять представитися та повідомити мету візиту.
Почувши, що ви журналіст, вас дуже тактовно попросять вийти і більше не турбувати. Приблизно таку ж реакцію викликає прохання розповісти, як знайти Пола Манафорта.
Але після довгих умовлянь офіс-менеджер усе ж таки погоджується піти й покликати кого-небудь, хто уповноважений спілкуватися з пресою. Залишившись на самоті, у вас є можливість озирнутися. У коридорчику – порожня книжкова шафа, стілець і стіл, на якому розкидані якісь папери та папки.
Там стоїть і міні-АТС. На покажчику поруч із четвертою кнопкою – великими червоними літерами від руки написані два слова "Дейвіс-Манафорт".
 |
| Телефон зв'язку з американськими технологами |
Нарешті повертається офіс-менеджер, за ним йде молодий чоловік у строгому костюмі та краватці. Він дуже коректно пояснює, що пана Гріффіна на даний момент у офісі нема, тому що він поїхав на вихідні у США.
Щоб дізнатися про якіcь подробиці, знову доводиться довго вмовляти. З короткої бесіди дізнаєтеся, що всього в офісі працює 6-8 осіб, усі – резиденти України.
– Ми зараз працюємо тільки з Манафортом, але формально наш керівник – Філіп Гріффін, - пояснює молодий чоловік, – З Партією регіонів зараз ми ніяких стосунків не маємо. Після того, як закінчилася виборча компанія, він, очевидно, в особистому порядку чимось їм допомагає, робить якісь послуги. Але ми з партією вже ніяких контактів не маємо.
У бесіді молодий чоловік кілька разів згадує компанію Девіс-Манафорт – очевидно маючи на увазі або "Davis, Manafort " або "Davis, Manafort & Stone". За деякою інформацією така компанія в Україні не зареєстрована, а значить, не має офіційного права наймати співробітників та орендувати приміщення.
Молода людина з офісу на Софіївській попросила зателефонувати за десять днів, пообіцявши передати панові Гріффіну прохання зустрітися і дати коментар. Але коли зазначений час минув, американець досі "перебував за межами України", а на офіційний запит "Української правди" в офісі досі не відповіли.
Такої лінії поведінки Пол Манафорт і його колеги дотримуються вже давно. Вони продовжують ховатися від камер і мікрофонів, при цьому запросто вітаються за руку з найбагатшою людиною України Рінатом Ахметовим, а той, у свою чергу, тепло називає їх своїми "друзями".
Востаннє керівника групи американських консультантів Пола Манафорта, який перетворився за два роки роботи в Україні на легенду, бачили в оточенні лідера Партії регіонів під час ланчу Віктора Пінчука у Давосі.
Після легкої спроби ухилитися від фотокамери, американець заявив, що він "не публічна особа" і інтерв'ю не дає.
У тому, що на важливому міжнародному форумі американець працював очима і вухами Віктора Януковича, а не Ріната Ахметова, сумнівів нема.
"Пан Манафорт не робить ніякої роботи для СКМ, і не робив ніякої роботи для СКМ з тих пір, як почав працювати з Партією регіонів", - зізнався Ахметов у інтерв'ю "Українській правді".
Однак діяльність Пола Манафорта і його колег за останні неповні два роки дозволяють припустити, що власне їхня поява в Партії регіонів є частиною великого бізнес-проекту, прямо або побічно вигідного представникам великого українського бізнесу, у першу чергу – самому Ахметову.
Рукописи не горят. Черная бухгалтерия Партии регионов: фамилии, даты, суммы
Рукописи не горят. Пол Манафорт в теневой бухгалтерии партии Януковича
1
Група американських політтехнологів з'явилася в Україні задовго до початку парламентських перегонів 2006 року. За нашою інформацією, у середині 2005 року, перебуваючи у вигнанні, Рінат Ахметов провів низку зустрічей з кількома американськими консультантами, у тому числі з Полом Манафортом (Paul Manafort).
Мова йшла про надання консультацій SCM Holdings з підготовки до розміщення акцій компанії на західних фондових біржах. Версія про те, що з самого початку американці залучалися для обслуговування СКМ, стала вже практично офіційною. Її дотримується і сам Рінат Ахметов.
- У 2005 році перед СКМ постала задача розробити комунікаційну корпоративну стратегію. З цією метою компанія запросила декількох консультантів, у числі яких був і пан Манафорт. Крім нього, у групу консультантів входила також всесвітньо-відома фірма Burson-Marstellar і європейська компанія MMD, - розповів Ахметов у коментарі "Українській правді".
Але деякі джерела в Партії регіонів стверджують, що вперше Пол Манафорт приїжджав у Донецьк ще у десятих числах грудня 2004 року – між другим та третім турами президентських виборів.
– Розмова про СКМ з’явилася набагато пізніше, вже на початку 2005 року, - розповідає один із керівників президентської виборчої кампанії Віктора Януковича, - а Пола Манафорта з самого початку запрошували для виборів, точніше, для третього туру президентських виборів. Але до виборів залишалося трохи більше двох тижнів, і Пол відкрито заявив, що вплинути на хід кампанії вже неможливо.
За словами Ріната Ахметова, Пола Манафорта йому порадили в "одній з американських юридичних компаній". Однак за однією з версій, американця протежував російський бізнесмен Олег Дерипаска.
Манафорта пов'язують із кількома компаніями, що надають послуги у сфері лобізму та політконсультацій. Він є співзасновником компаній "Davis Manafort & Freeman, Inc.", "Davis, Manafort & Stone" і "Black, Manafort, Stone, & Kelly".
За інформацією джерел, SCM Holdings підписувала контракт із "Black, Manafort, Stone, & Kelly", що спеціалізується в основному на сфері економічного лобізму.
У бізнес-колах вона відома ще і як ексклюзивний консультант компанії "Філіп Морріс". А з Партією регіонів Манафорт виступав від імені іншої фірми – "Davis Manafort & Freeman, Inc.". Однак дотепер не відомо, чи підписувала ця кампанія прямий договір з партією або працювала через посередників.
Найбільшу популярність Манафорту і партнерам принесло їхню активну участь у політичних кампаніях країн третього світу в першій половині 1980-х. Компанії, фахівці яких зараз працюють з Януковичем, консультували уряди Кенії, Сомалі, Анголи (рух Йонаса Савімбі), Нігерії та Конго.
А самому Манафорту, котрий очолив групу консультантів Януковича та Партії регіонів, приписують успішне проведення кампанії філіппінського диктатора Фердінанда Маркоса у 1981 році.
Для проведення кампанії Маркос, стурбований зростаючою міжнародною ізоляцією Філіппін, скасував воєнне положення і оголосив загальні вибори, які пізніше в західній пресі називалися "одними з найбрудніших за всю історію Філіппін". "Вони вирізнялися тотальним шахрайством, залякуванням виборців, підробками в списках і досить сумнівним підрахунком голосів", - писали ЗМІ.
Свою кар'єру Пол Манафорт починав ще у команді 38-го президента США республіканця Джеральда Форда. Форд відомий тим, що був єдиним президентом за всю історію США, що став главою держави не за результатами виборів, а в результаті скандалу. Будучи віце-президентом, у 1974 році він урочисто увійшов у Овальний кабінет після того, як його попередник Річард Ніксон був змушений піти у відставку через знаменитий "уотергейтський скандал".
Після 1974 року його прізвище фігурувало в штабах майже всіх наступних президентів республіканців, у тому числі, Рональда Рейгана (1980, 1984) і Джорджа Буша-старшого (1988).
"Цей хлопець – це візитниця Республіканської партії. Він відкриває двері у Вашингтон і до людей Буша, - пише про нього Чарльз Льюіс, автор книги "Продаж президента 2004", - Сьогодні вперше за півстоліття Республіканська партія контролює весь уряд. Вам потрібна лише GOP-відмичка (від англ. Grand Old Party – неофіційна назва Республіканської партії США). І Манафорт – це саме той хлопець, що вам потрібен!"
Правда, єдиний раз, коли Пол Манафорт виступав не одним із членів штабу, а головним топ-стратегом виборчої кампанії, його клієнт, кандидат у президенти США Боб Доул зазнав невдачі – у 1996 році він поступився Біллу Клінтону. Пізніше Боб Доул зазнав серйозної критики з боку республіканців за відсутність виразної позиції під час виборів.
Сьогодні Ахметов уже не заперечує, що саме він був ініціатором співробітництва Партії регіонів з Полом Манафортом і його колегами.
– У певний момент, у зв'язку з додатковим досвідом пана Манафорта, він був рекомендований Партії регіонів як фахівець, що міг би допомогти партії на парламентських виборах, - розповів Ахметов "Українській правді", - Коли Партія регіонів вирішила скористатися послугами Манафорта, СКМ повністю припинила з ним свої стосунки.
При цьому Ахметов стверджує, що він не покривав витрати, пов'язані з залученням Манафорта у передвиборчий штаб.
– Єдиними послугами, що були оплачені пану Манафорту моєю компанією, були послуги, надані паном Манафортом для СКМ, - стверджує найбагатший українець і додає: "СКМ не сплачувала жодних політичних послуг, наданих паном Манафортом Партії регіонів".
Бізнес-партнер Ріната Ахметова та один із найближчих друзів прем'єра Антон Пригодський стверджує, що послуги американців оплачувалися "винятково з партійної каси".
Проте, повна інформація про вартість послуг американців дотепер залишається закритою – депутати називають суму від 2 до 20 мільйонів доларів за всю кампанію. У США подібна інформація – про вартість надання PR і лобістських послуг політичним структурам – є відкритою.
Прихід американців у виборчу кампанію проходив болісно і супроводжувався конфліктом інтересів між оточенням Віктора Януковича і Ріната Ахметова.
3 липня 2005 року Янукович оголосив про призначення головою виборчого штабу депутата Василя Хари, що є представником старого номенклатурного крила "регіоналів", вірного лідеру партії. Саме в ті дні Ахметов вів активні переговори з "Black, Manafort, Stone and Kelly"...
Наприкінці літа 2005 року в Карлових Варах відбулося перше знайомство Януковича з Полом Манафортом і його колегами. У ті дні в партії активно почали ходити чутки, що Рінат Ахметов і його прихильники виступили проти співробітництва партії з радикальними російськими політтехнологами, такими, як, наприклад, Гліб Павловський.
Можливо, у 2005 році Янукович і сам розумів, що на майбутніх парламентських виборах потрібна якісно нова стратегія, однак прихід американців, запропонованих Ахметовим, був сприйнятий як пряме зазіхання на вплив у партії.
Проте, формально зміна політтехнологів була узгоджена. Залишалося тільки офіційно представити Пола Манафорта та його команду керівництву штабу. Але тут проти нових стратегів раптом виступив Василь Хара.
– Мені не подобаються американці. Я намагався переконати керівництво, що перш ніж приймати рішення, нам треба ознайомитися зі стратегією, яку вони пропонують, - розповів "Українській правді" Хара, – Але, наскільки я знаю, ніхто ніяких документів так і не отримав.
Янукович робив усе, щоб його ставленик продовжував керувати штабом. Остання спроба вмовити його залишитися на чолі штабу була розпочата у перших числах жовтня 2005 року. Для цього Хару запросили в Москву, де в маєтку з сильною охороною більше години з ним вели бесіду сам Віктор Янукович і його найближчий друг і соратник Антон Пригодський.
Умовляючи Василя Хару залишитися керівником штабу, вони розповідали про досягнення американців у європейських країнах, жодного разу не згадавши, наприклад, про Конго або Анголу.
– Туди ж на зустріч повинен був приїхати и Пол з колегами. Передбачалося, що Хара з ними познайомиться, вони знайдуть взаєморозуміння і почнуть спільну роботу, - розповідає джерело в ПР, – Але Хара їх не дочекався. Він принципово навіть не хотів з ними знайомитися і пішов до того, як вони приїхали.
За кілька днів після тієї зустрічі Хара сам написав заяву про відставку з посади голови виборчого штабу Партії регіонів.
– Коли мені дали зрозуміти, що рішення фактично будуть приймати вони, а я буду таким весільним генералом, я вирішив піти зі штабу, - розповідає депутат.
На початку листопаду в ході чергового закритого з'їзду Партії регіонів новим главою штабу став колишній перший заступник губернатора Донецької області Василь Джарти.
У політичних колах, та й у самій партії цей крок називали тактичною помилкою, тому що новий голова штабу, на відміну від номенклатурного Хари, був набагато більш зручною мішенню для опонентів партії.
У той же час, Джарти традиційно прийнято вважати людиною, більш орієнтованою на Ріната Ахметова – хоча джерела з оточенні президента "Шахтаря" заперечують їхню близькість.
Та призначення нового глави штабу означало певну перемогу Ахметова в боротьбі за керівництво виборчою кампанією, у результаті якої в парламент повинні були потрапити мало не півсотні його соратників.
Роботу у штабі американці почали відразу після підписання Меморандуму між владою та опозицією 23 вересня 2005 року.
– Підбором команди в усіх напрямках займався особисто Пол Манафорт, – розповів "Українській правді" Борис Колесников, – На той період у США не було виборів і йому вдалося зібрати досить багато гарних фахівців – і не тільки республіканців, а й демократів.
Постійними членами до групи консультантів під керівництвом Пола Манафорта входили також Філіп Гріффін (Philipp Griffin), Річард Дейвіс (Richard H. Davis), Рік Ахерн (Rick Ahearn - уповноважений представник колишнього президента США Рональда Рейгана) і Алекс Кисельов (керівник PR-компанії Aleksei Kiselev, близький до Едуарда Прутніка).
Також у різний час до роботи залучали керівника петербурзького представництва "Black, Manafort, Stone and Kelly" Леоніда Аврашова, а також американських партнерів Манафорта Брайана Крістіансона і Роберта Дола - колишнього радника голови палати представників Конгресу США Ньюта Гінгріча.
