Казус Рудьковського

Кар’єра міністра для Миколи Рудьковського може обірватися так само стрімко, як він здобув це крісло після зради Олександром Морозом помаранчевих.

Як відомо, міністром транспорту та зв’язку в складі демократичної коаліції мала стати інша людина – один зі спонсорів Соцпартії, ставленик Йосипа Вінського Ігор Урбанський.

Однак Микола Рудьковський, який не припиняв лобіювати союз соціалістів з Партією регіонів до останнього, отримав гідну нагороду за свою наполегливість – одне з "найжирніших" міністерств перейшло до нього.

Зараз ім'я Рудьковського потрапило в скандал, проти нього почали службове розслідування за дорученням прем’єра, і втриматися в кріслі він зможе хіба що в разі персональних домовленостей між Януковичем і Морозом.

Рудьковського звинуватили в тому, що він допомагав в отриманні візи на в'їзд до України для туркменських опозиціонерів Хойдаберді Оразова та Нурмухаммеда Ханнамова, про що докладно написало минулої суботи "Дзеркало тижня".

Як відомо, візит цих осіб викликав протест у туркменської влади, яка не визнає жодної опозиції. Ашгабад розцінив приїзд гостей як недружній акт з боку України.

У свою чергу Рудьковський пообіцяв подати до суду проти газети, пояснивши, що його компрометують в зв’язку з рішенням призупинити приватизацію 146 об'єктів Мінтрансу людьми, які зараз "повтікали до адміністрації президента". Очевидно, Рудьковський мав на увазі свого попередника, а нині заступника глави секретаріату Ющенка Віктора Бондаря.

Міністр також пред’явив журналістам велику папку, в якій, за словами Рудьковського, зібрано всі публікації, створені "якимось центром чи кількома центрами" для його дискредитації.

При цьому він не заперечував, що телефонував до посольств і допомагав туркменам з тим, щоб вони могли приїхати до України, але робив це "в приватному порядку". Рудьковський заявив, що не спілкувався з ними в офіційній обстановці, хоча і раніше знав цих людей "як порядних професіоналів".

"Я сказав (представникам посольства), що є такі люди, і спитав, чи можна було б прискорити їм видачу віз. Усе інше – це справа відповідних служб", - пояснив міністр.

Рудьковський також заявив, що, за його інформацією, прем’єр не підписував розпорядження про проведення службового розслідування.

Втім, під кінець дня з'ясувалося, що міністр помилявся у сліпій вірі в свого шефа.

Спочатку радниця Януковича Ганна Герман повідомила "Українській правді", що "прем’єр після отримання листа від президента дав доручення Головному управлінню держслужби розслідувати факти, наведені в зверненні Віктора Ющенка".

Пізніше проведення службового розслідування стосовно Рудьковського підтвердив і прес-секретар Януковича Денис Іванеско.

"Українській правді" став відомий і зміст доручення Януковича. Воно складалося з десяти слів "Прошу провести службове розслідування в зв’язку з листом президента України" і було адресоване Тимофію Мотренку – керівнику управління держслужби.

Як відомо, причиною для службового розслідування стосовно Рудьковського став лист від президента. Цей документ, на якому стоїть примітка "В.Ф.Януковичу особисто", потрапив у розпорядження "Української правди" від власних надійних джерел.

Між тим у Мінтрансі заявляють, що не все викладене Ющенком є правдою. Так, представники міністерства клянуться, що чартерний рейс для туркмен від Рудьковського, про який згадував президент – це вигадки.

"Для того, щоб "Бориспіль" міг прийняти чартерний рейс, туди треба направити лист-замовлення. Ми кілька днів поспіль перевіряли – такого листа не було! А, значить, не було і чартеру, про який згадує президент", – розповіли джерела "Української правди" в Мінтрансі

"Так само неправда і те, що туркменські опозиціонери були названі помічниками Миколи Рудьковського. Ющенко пише, що Рудьковський дзвонив послу вночі – хоча це було о 10 вечора. Все набагато простіше... Так, справді, Рудьковський давно дружив з цими людьми, вони його попросили про допомогу в отриманні візи. Але якби СБУ сказала, що ці люди перебувають в розшуку, він би їм не допомагав!", – вважають у Міністерстві транспорту.

Втім, на те, що між Рудьковським і ворогами Туркменбаші є дещо спільне, вказує і така непряма ознака. По приїзду до Києва проблемних гостей політолог Олесь Доній, який вважається близьким до Рудьковського, пропонував ЗМІ виступити посередником для контактів з туркменами.

Доній підтвердив, що опозиціонери виходили на нього: "Вони попросили мене про медійну підтримку, яка їм і була надана. А хто їм дав мій телефон – Рудьковський чи хтось інший – я не питав", – сказав Доній, який підтвердив, що знайомий з нинішнім міністром транспорту ще з часів Української студентської спілки 1989 року.

Рудьковський також називає неправдою ще один факт, наведений в листі Ющенка: що міністр, коли просив послів про отримання віз, начебто стверджував, що рішення про прибуття цих осіб ухвалювалося керівництвом держави.

"Посилатися на когось я не міг, тому що ніхто з людей, які могли дати доручення щодо приїзду цих людей, зі мною не спілкувався", – запевнив Рудьковський.

Втім, за інформацією "Української правди", існують пояснення на ім'я Міністерства закордонних справ представника одного з українських посольств, з якими спілкувався Рудьковський. Там прямо сказано – урядовець стверджував, що це рішення керівництва держави.

Крім МЗС, кроки в проведенні службового розслідування здійснює також Служба безпеки.

В Україні видано циркуляр з грифом "не для друку", згідно з яким "в інтересах національної безпеки та інтересів держави" питання з видачею віз людям на кшталт туркменських опозиціонерів мають погоджуватися з керівництвом МЗС, а в деяких випадках – і з СБУ.

Однак у цьому випадку візи були надані за сприяння Рудьковського і без... таких погоджень.

"Україна потрапила у делікатну ситуацію. З одного боку, туркмени були в розшуку на момент видачі віз. З іншого, у них був статус біженців. І, ухваливши те чи інше рішення, Україна могла порушити зобов’язання з одного чи іншого боку. Тому в такому випадку рішення про дозвіл на в'їзд мав ухвалювати не консул, а відповідні державні органи", – роз'яснила речник СБУ Марина Остапенко.

Однак, крім Рудьковського, ця історія поставила у неоднозначну ситуацію самого Ющенка. Фактично його лист на ім'я Януковича показує, що президент готовий обміняти на газ свій статус демократа.

Справді, у західній країні подібні перевищення повноважень з боку міністра автоматично призвели б до його відставки. Однак там ніколи не почалися б розборки подібні тим, які виникли в Україні ще минулого року навколо самого факту приїзду туркменських опозиціонерів.

Тому, наприклад, Микола Мельниченко був оголошений Україною в розшук, але при цьому безперешкодно пересувався західною Європою під прикриттям статусу біженця. Так само подорожують світом чеченські діячі чи Борис Березовській, розшук яких був ініційований на їх батьківщині.

Однак у короткій перспективі скандал навколо Рудьковського в однаковій мірі корисний як для Ющенка, так і для Януковича. Для президента – це ще одна тема, яка розхитує антикризову коаліцію і переключає увагу з війни за повноваження. Для прем’єра Рудьковський – це заручник, який дозволить вибити поступки з боку Мороза. Бо спікер інколи починає забувати, чиї голоси привели його в це крісло.

При цьому для Януковича буде корисно пожертвувати Рудьковським, щоб показати свою відданість туркменським друзям, а також пропіаритися на темі "у нас всі рівні перед законом".

У разі втрати крісла міністра Рудьковський ризикує випасти з великої політики на кілька років, принаймні до наступних виборів. І, можливо, тоді він пошкодує, що вісім місяців тому відмовився від крісла мера Чернігова...