Як Тимошенко зробила Ющенка ніким, або І поки смерть не розлучить нас
Українцям краще не знати як робиться українська
ковбаса і українська політика.
В. Литвин
12 січня увійде в історію українського парламентаризму, як день, коли кулуарні домовленості вилізли з кулуарів і з-під килимів. У цей день українці дізналися як в Україні робиться політика і за яким принципом ухвалюються закони.
Цієї п'ятниці блок Юлії Тимошенко та антикризова коаліція пішли на взаємовигідний бартер – подолали вето президента на закон про Кабмін та на зміни до закону про банки і банківську діяльність в обмін на голосування закону про імперативний мандат для депутатів місцевих рад та перше читання закону про опозицію.
Депутати коаліції і БЮТ спочатку тихцем, а потім і вголос хвалилися змовою, а "Наша Україна" від шоку навіть залишила зал, коли домовлене стало реальністю.
Після голосування спікер Олександр Мороз заявив, що це і є "неприховані політичні домовленості".
За його словами, така домовленість абсолютно прийнятна і допустима, тим більше, що була дотримана вся процедура.
Прем'єр Янукович назвав голосування за закон про Кабмін "здоровою реакцією" парламенту на ситуацію в країні, а Юлія Тимошенко вважає, що врятувала країну від постійної кризи і чвар президента і уряду.
Насправді ж, 12 січня Янукович урвав суттєвий шмат влади, Тимошенко – підмочила репутацію, а Віктор Ющенко залишився з носом. Україна перетворилася з новим законом про Кабмін на парламентську республіку, де президенту надані права весільного генерала.
Що отримав Янукович?
Внаслідок голосування у п'ятницю прем'єр отримав закон про Кабінет міністрів. І, навіть якщо Ющенко його не підпише, це може зробити Мороз. Цей закон відкриє перед коаліцією ту широту повноважень, яку не передбачала навіть змінена конституція.
По-перше - відтепер призначення прем'єра фактично не залежить від президента.
Так, відповідно до пункту 1 статті 8 прем'єр-міністр призначається на посаду Верховною Радою України за поданням президента.
Але пункт третій цієї ж статті говорить, що в разі невнесення президентом кандидатури прем'єра України у строк, визначений Конституцією, подання про призначення на зазначену посаду вносить до Верховної Ради коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді.
Так що Ющенко, чи будь-який інший президент, може бути скільки завгодно проти прем'єра з кримінальним минулим, але заблокувати його прихід до влади він зможе лише в разі, якщо матиме свою коаліцію.
По-друге – президент фактично втрачає контроль над міністрами закордонних справ та оборони.
Гарантоване конституцією право президента нівелюється законом, в якому прописано, що в разі невнесення президентом до Верховної Ради кандидатур на посади міністра оборони чи міністра закордонних справ у 15-ти денний строк, подання про призначення на відповідні посади вносить до Верховної Ради коаліція.
Прощавайте Тарасюк і Гриценко! Скоро вас змінять угодні пану Януковичу кадри.
По-третє - Кабінет міністрів не пізніше, ніж у тридцятиденний строк після набуття повноважень подає на розгляд Верховної Ради програму діяльності уряду.
Пункт п'ятий статті 11 регламентує, що рішення про схвалення програми діяльності Кабінету міністрів приймається у вигляді постанови Верховної Ради.
Це означає, що президент не зможе ніяк вплинути на "дорожню карту" уряду, який рулитиме країну, куди схоче.
Не дарма ж Ющенко до останнього домагався, щоб програма уряду затверджувалася законом, а отже президент міг накласти на неї вето.
По-четверте. У президента немає жодних важелів для відставки Кабміну. Хоча він може її ініціювати у Верховній Раді, дострокове припинення повноважень уряду можливе лише за умови:
1) відставки Кабінету міністрів України у зв'язку з прийняттям Верховною Радою резолюції недовіри;
2) відставки прем'єр-міністра за поданою ним заявою;
3) припинення повноважень прем'єр-міністра у зв'язку з неможливістю виконання ним повноважень за станом здоров'я;
4) смерті прем'єр-міністра.
По-п'яте. Янукович цим законом чітко відмежувався від будь-яких намагань президента втручатися у кадрові призначення на рівні нижче міністра.
Для цього є пункт сьомий статті 23.
Кабінет міністрів призначає на посаду та звільняє з посади:
1) за поданням прем'єр-міністра - керівників центральних органів виконавчої влади, а також членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу уряду;
2) за поданням прем'єра відповідно до пропозицій міністрів - перших заступників та заступників міністрів;
3) за поданням прем'єра відповідно до пропозицій членів Кабінету міністрів, до сфери спрямування і координації яких належать центральні органи виконавчої влади - перших заступників та заступників керівників цих органів;
4) за поданням членів Кабінету міністрів, до сфери спрямування і координації яких належать центральні органи виконавчої влади, - перших заступників та заступників керівників цих органів.
Так що "Юра прощай, Вітя прості", хай живуть Плеханови, Попкови і іже з ними.
Шосте. Голови місцевих державних адміністрацій під час здійснення своїх повноважень відповідальні перед Кабінетом міністрів.
Місцеві державні адміністрації та їх голови підзвітні та підконтрольні Кабінету міністрів у межах його повноважень.
У разі неналежного виконання головою місцевої держадміністрації його повноважень, уряд має право притягнути його до дисциплінарної відповідальності або звернутися до президента з поданням про звільнення його з посади.
А ще Кабінет міністрів бере місцеві адміністрації на фінансовий гачок – він затверджує типовий регламент місцевих державних адміністрацій, рекомендаційний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій і типові положення про них, визначає граничну чисельність та фонд оплати праці працівників місцевих державних адміністрацій, в тому числі їх апаратів і витрати на їх утримання.
Сьоме і не останнє. Закон визначає, що акти президента скріплюються підписами прем'єр-міністра і міністра, відповідального за їхнє виконання і можуть бути повернуті президенту зі вказівкою причин їхнього непідписання.
Фактично, після прийняття закону, відзначають експерти, президент втрачає вплив на механізм виконавчої влади.
Разом з тим, відповідно до Конституції, він як і раніше має право призупиняти дію актів уряду з одночасним спрямуванням їх до Конституційного Суду, а також право вето на закони.
Майже останнє. Прем'єр відтепер має писати в біографії лише найсуттєвіші факти біографії. Це вже мабуть, персональний подарунок Януковичу. Він точно не вважає дві свої судимості суттєвими фактами свого життя…
І ще. Кабмін зрівняв свій вплив на ради банків із впливом президента, коли Рада подолала вето президента на зміни до закону "Про банки і банківську діяльність".
Що отримала лідер БЮТ?
Фактично за день 12 січня Тимошенко отримала найбільший бонус із часів виборів, коли набрала на виборах 22% голосів виборів.
Перше. Вона добилася застосування імперативного мандату до депутатів місцевих рад. Таким чином лідер БЮТ зможе утримувати в своїх руках більшість у місцевих радах шляхом викидання з лав блоку зрадників.
Друге. Тимошенко закріпила в першому читанні свої права як опозиції. Справа інша, які це права і скільки з них переживе друге читання, не кажучи вже про те, наскільки це друге читання може затягнутись.
Менше з тим, на сьогодні спецпайок для лідера БЮТ виглядає наступним чином.
Опозиції віддається керівництво 12 комітетів, зокрема: свободи слова; законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності; прав людини; бюджету; регламенту; функціонування судочинства; контролю за захистом прав промисловців, підприємців та інвесторів; контролю за дотриманням соціальних стандартів та забезпечення належного рівня життя громадян; контролю за діяльністю державних монополій; енергетичної безпеки; аграрної політики; охорони здоров'я, науки та освіти.
Слід зауважити, що на сьогодні не існує половини перерахованих комітетів.
Крім того, опозиція отримує перших заступників всіх комітетів Верховної Ради, крім тих, які вони очолюють.
Парламентська опозиція бере участь у формуванні персонального складу Рахункової палати, Ради Національного банку України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Вищої ради юстиції України шляхом висування кандидатур на посади у цих органах, призначення на які здійснюється Верховною Радою.
Кількість кандидатур від парламентської опозиції при формуванні персонального складу державних органів визначається з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій.
Опозиція має право утворити опозиційний уряд та інші власні допоміжні органи. Голові опозиційного уряду дозволяється брати участь у засіданнях Кабінету міністрів.
У разі участі голови опозиційного уряду на засіданні Кабінету міністрів, він (вона?) має право на виступ тривалістю не менше п'ятнадцяти хвилин.
Опозиція має право на подання пропозицій до проекту бюджету та формування порядку денного Верховної Ради, співдоповідь при розгляді засад внутрішньої і зовнішньої політики, держбюджету, затвердженні програми уряду та його звіті.
Контролювати діяльність коаліції опозиції пропонують через представництво в комітетах, створення тимчасових слідчих комісій, внесення пропозиції про розгляд парламентом питання про відповідальність уряду, звернень до Конституційного Суду.
Для здійснення парламентського контролю парламентська опозиція має право отримувати інформацію про діяльність органів державної влади, їх посадових осіб.
У разі порушення посадовими особами органів державної влади законодавства, вчинення корупційного діяння такі посадові особи за поданням парламентської опозиції звільняються з посади в судовому порядку.
3. За всі ці здобутки Юлії Володимирівні доведеться платити – і не голосуванням за якісь нові закони Януковича, а частиною народної любові.
Про це свідчить хоча б шквал гніву виборців Тимошенко на форумі "Української правди"! Юлії Володимирівні навряд чи сподобалось би те, що про неї зараз кажуть…
Тимошенко у п'ятницю стала на ту слизьку стежку, на якій вже розбила лоба "Наша Україна". Тепер вже соратники Ющенка отримали змогу розповідати про те, як Тимошенко пішла на альянс з Януковичем, а не навпаки.
І виправдовування Юлії Володимирівни на зразок "ми вирішили кризу в державі, а "Наша Україна" бореться за владу", не пройдуть.
Оскільки, долаючи вето на закон про Кабмін, БЮТ дав право Януковичу писати яку завгодно програму і як завгодно урізати пенсії та піднімати тарифи, проти чого так боровся.
Між іншим, Юрій Луценко вже скористався із сьогоднішнього бартеру Тимошенко і вже почав заробляти на ньому свої електоральні очки.
І останнє. У разі, якщо, скажімо, однієї весни ситуація в Україні кардинально зміниться в плані електоральних вподобань, силам, які обмінялися у п'ятницю законним бартером, навряд чи сподобаються документи, які вони ухвалили.
Тоді вони самі опиняться у мишоловці, яку збудували власними руками – Кабмін із необмеженою владою і опозиція з бутафорними правами.
