Ядерна зброя Януковича

Віктор Янукович посилив свій силовий блок – у п'ятницю, перед тим як піти на канікули, Верховна Рада призначила Володимира Радченка віце-прем'єром.

За таке рішення проголосував 251 депутат.

Послужний список Радченка більш ніж солідний – двічі голова СБУ, міністр внутрішніх справ, секретар РНБО. Говорячи про нового віце-прем'єра, всі вказують на його професіоналізм та те, що досі Радченко не був помічений у служінні якомусь господарю.

Офіційна біографія Радченка виглядає наступним чином.

Народився 23 жовтня 1948 у Києві, одружений, має сина й доньку.

Закінчив Київський інститут легкої промисловості, інженер-хімік-технолог. Далі – вищі курси КДБ СРСР (Мінськ 1972), курси при Вищій Червонопрапорній школі КДБ СРСР (1986).

У КДБ працює з 1972 року. Політолог Володимир Малинкович згадує, що Радченко в 70-80 роки, працюючи в КДБ і захищаючи "прогнилий псевдокомуністичний режим, активно переслідував дисидентів – тих, хто боровся за права людини, демократію і волю України".

На початку незалежності України очолив управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ, був заступником голови СБУ.

Під час першого президентства Леоніда Кучми у 1994-95 роках очолив Міністерство внутрішніх справ. А влітку 1995 став головою СБУ.

Він втратив цю посаду акурат перед парламентськими виборами 1998 року. Кажуть, через конфронтацію із Олександром Волковим і недостатню самовіддачу захисту президентських інтересів.

На носі були вибори президента, і Леонід Кучма зробив головою СБУ більш надійного й відданого кадра – Леоніда Деркача, а Радченка перевів заступником Володимира Горбуліна у РНБО.

У СБУ Радченко повернувся після касетного скандалу, але протримався там лише 2 роки – через постійний конфлікт із Віктором Медведчуком, який, як відомо, теж особливо цінував особисту відданість.

Зрештою, тодішній голова адміністрації Кучми поставив на чолі СБУ толерантного Ігоря Смєшка, а Радченка знову повернули в РНБО – на місце Євгена Марчука. Тут він працював до кінця каденції Кучми.

Після помаранчевої революції він добровільно пішов з посади, не чекаючи, поки його відправлять у відставку. Потім був позаштатним радником у зв’язках із Службою безпеки міністра внутрішніх справ Юрія Луценка і радника Дріжчаного. А після повернення на прем’єрську посаду Віктора Януковича стає його радником.

І ось останнє призначення – віце-прем'єром.

Під час свого представлення у Верховній Раді Радченко заявив, що на новій посаді буде "створювати умови для забезпечення обороноздатності, національної безпеки України, громадського порядку" та займатиметься координацією дій усіх силових відомств.

Таким чином апарат Януковича виграв у команди президента війну за цінного кадра та контроль над силовиками. Що не кажи, а Радченко має зовсім іншу вагу та вплив у цих органах, ніж представник Ющенка Яценюк, який курує силові відомства в секретаріаті президента.

Саме тому колишній голова МВД Юрій Луценко, констатувавши в інтерв'ю УНІАН професіоналізм Радченка, назвав нове призначення "черговим кроком Кабінету міністрів з узурпації політики глави держави".

"Вочевидь, наступним логічним кроком Кабміну буде створення наступного віце-прем'єра з керівництва обласних та районних адміністрацій. Більше вже узурпувати нема чого. І на цьому, мабуть, завершиться нова диктатура без стримувань та противаг гілок влади, тобто замість "персонального Кучми" ми отримаємо "колективного Кучму", хоча узурпація від цього не змінюється".

"У СБУ це сприйняли схвально", розповіла прес-секретар голови Служби Марина Остапенко. "У СБУ сподіваються, що людина, яка двічі керувала Службою і знає всі наші проблеми та можливості, буде ефективною на цій посаді. Тут сподіваються на добру співпрацю з Кабміном і підтримку на високому рівні важливих для Служби питань. Це і належний бюджет для фінансування СБУ, вирішення соціальних питань, та виконання завдань, поставлених перед Службою".

Як вважає політолог Кость Бондаренко, призначення Радченка віце-прем'єром є посиленням команди Януковича у відповідь на посилення команди президента, зокрема, в РНБО.

За його словами новий віце-прем'єр стане такою собі "ядерною бомбою".

"Мається на увазі те, що коли США та СРСР отримали ядерну зброю, то вона стала принципом певного стримування. Зараз у КМУ такою бомбою для стримування стане Радченко", – зазначив Бондаренко.

На його думку, Радченку доведеться вести "активний діалог" із силовими міністрами, які належать до квоти президента.

Інший політолог Віктор Небоженко вважає призначення наслідком переговорів у середу на Банковій.

"Із його призначенням створюється центр, який не дозволить втягнути силовиків – СБУ, МВС, РНБО – у протистояння на боці різних політичних таборів. Призначення Радченка, сталося воно планово чи випадково, дозволить охолодити гарячі голови", – зазначив політолог.

"Інша справа, як Радченко справиться зі своїми обов’язками – чи не ввійде він у антагоністичне протистояння із РНБО. Якщо в найближчі місяці ми побачимо протистояння Радченка і РНБО, то це погіршить ситуацію. Але я думаю, що Радченко на це не піде. Якщо він витримав у 2004 році, то має витримати і зараз", – відзначив Небоженко.

Політолог нагадав, що саме завдяки Радченку у 2004 році не сталося збройного протистояння за владу під час революції.

Небоженко назвав Радченка професіоналом і компромісною фігурою в нинішній ситуації.

Проте, Радченко працюватиме в уряді, де першу скрипку грають представники Партії регіонів. І як віце-прем'єр у своїй діяльності вимушений буде виконувати волю саме цієї партії.

Ще місяць тому на випадковій зустрічі на вулиці Радченко сказав кореспонденту Української правди, що не збирається "йти в начальники". З його настрою і висловлювання можна було зрозуміти, що будь-які посади у владі його не цікавлять.

Проте, як стверджують люди, які його добре знають, від нього ніколи нічого не дізнаєшся, в нього неможливо будь що випитати. За це його навіть прозвали "темніло".

У СБУ дійсно до останнього сподівалися, що його повернуть на керування Службою. Він є єдиною людиною, яка могла б стримати апетити представників всіх гілок влади в чітких рамках. Він завжди намагався не застосовувати неприйнятні для нього методи впливу на опонентів, серед яких – тиск на родини та дітей опозиційних політиків, на ЗМІ.

Радченка характеризують, як розумну, хитру і жорстку людину та зразкового сім'янина. При цьому він з усіма підтримує добрі стосунки, ніколи не підлабузнюється, і поводить себе абсолютно рівно і однаково – будь то перша особа чи його сусід.

Ще одна його риса – він дуже обережний. За знаком Зодіаку він народився на межі знаків Терезів та Скорпіона й увібрав риси обох знаків – як Терези, він завжди ретельно зважує свої рішення, проте, як Скорпіон, вміє так ужалити, що мало не буде.

Радченко завжди тримає слово. Він може працювати з будь-яким главою держави чи уряду, і не тому, що він їх любить чи поважає, а тому що дав їм слово – на це вони можуть стовідсотково покластися.

Може саме це й стало головною підставою для його нового призначення?