Міфи, які породили земельне вето
Президент програв земельне питання – пристрасть Верховної Ради до соціалістичних рішень залишилася незборимою. Парламент з великим запасом подолав вето Ющенка на закон про мораторій на продаж земель сільгосппризначення.
За останні декілька днів чергового протистояння "президент проти всіх" навколо продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель на широкий загал знову направили зливу "аргументів" на користь мораторію. Більшість цих обгрунтувань, які розпадаються навіть після короткого аналізу ситуації на ринку землі, інакше як "міфами" назвати важко.
Міф 1. Земля недооцінена, і за відсутності мораторію її скуплять за безцінь
Цей міф належить до стандартного набору пострадянських хибних уявлень. В його основі лежить уперте невизнання приватної власності на землю і не менш фанатична мантра, що тільки держава (читай, "радянська") може дати лад землі та зберегти її для селян.
Реалії життя суттєво коригують це заклинання. По-перше, що б не хотіли політики, ціни на землю (тобто, ціну її придбання у теперішніх власників) формує саме вільний ринок. Саме ринок сьогодні прирік селян на продаж земель під мораторієм за безцінь.
Адже селяни вже зараз хочуть продати землю (фактично, єдину свою цінність), а ніхто з інвесторів не готовий ризикувати придбанням "заборонених" земель, якщо тільки такий ризик не виправданий суттєвою різницею між ціною "придбання" та ціною майбутнього продажу. Хто ж "платить" за ризик? Той самий селянин, над чиєю долею ллють "крокодилячі" сльози наші політики, які штучно створили відповідні умови для знецінення землі своїми мораторіями.
А що було б, якби мораторію не існувало? Всі землі були б нормальним товаром, який би вільно купувався та продавався на ринку. І ціни на цей товар не доводилося б коригувати через ризики оскарження відповідних угод.
По-друге, ціни на сільськогосподарські землі завжди будуть нижчими за ціни на землі, які можуть бути забудовані житлом або комерційними чи промисловими об'єктами. Історичне зростання ціни на такі землі також значно скромніше. Чому ж їх купують (або можуть купувати)? Головним чином, в надії на зміну їхнього цільового призначення – тобто, на отримання можливості для їх несільськогосподарського використання. Сьогодні популярними (а, отже, і цінними на ринку) є землі, переведені під житлову забудову та логістику.
Таким чином, спекуляція землею зазвичай потребує не лише придбання за безцінь сільськогосподарських земель, а й їхньої успішної "конвертації" під модне використання. Саме на стадії "перепрофілювання" землі інвестори сплачують великі гроші, і подекуди відбуваються значні зловживання.
