Особливості швейцарського бізнесу
7 грудня били газовиків. Вранці на ВАТ "Закарпатгаз" приїхали УБОЗівці, зігнали працівників підприємства в актову залу та заходилися лупцювати директора підприємства та його заступника по фінансам.
Ніяких економічних, політичних чи загальнолюдських вимог до керівників не висувалося. Просто били. Коли людина непритомніла, то її "оживляли" і знову били.
За що?
Втім, газовики знали, за що.
Раніше, за їх словами, поважна швейцарська компанія "РосУкрЕнерго" зверталася до акціонерів "Закарпатгазу", а також інших подібних підприємств у інших областях, з пропозицією недорого продати акції цих компаній.
Акціонери продавати відмовилися. Як розказують їхні представники, після цього їм заявили, що тепер акції облгазів доведеться віддати задарма.
Переговори з приводу відчуження акцій відбувалися кілька місяців тому. А після того, як стала зрозуміла їх безперспективність, низкою "впертих" облгазів – "Закарапатгаз", "Львівгаз", "Волиньгаз", "Чернівцігаз", "Чернігівгаз", "Івано-Франківськгаз" – зацікавилися правоохоронні органи.
Всі ці компанії, до речі, асоціюють із екс-депутатом ВР Ігорем Єремеєвим.
Від місцевих прокуратур, податкових інспекцій, органів СБУ і МВС посипалися численні запити та перевірки. Проти "Закарпатгазу", "Львівгазу", "Чернівцігазу" та "Волиньгазу" було відкрито кримінальні справи.
Звинувачення правоохоронних органів були всюди однакові – щодо порушень у роботі цих підприємств при виконанні робіт із будівництва газопроводів на замовлення "Укртрансгазу".
Навіщо?
"РосУкрЕнерго" – компанія, яка прагне збільшувати вартість свого бізнесу. Зокрема, для цього їй потрібна вертикальна інтеграція, тобто контроль над системами розподілу газу, його доставки безпосереднім споживачам.
Отже, з кожним ударом по ниркам директорів облгазів очікувана капіталізація РУЕ підвищується.
Адже акціонери, яким за допомогою непідкупних правоохоронців створено такі умови, в яких нормальна робота підприємства неможлива, скоро віддадуть свої акції облгазів за безцінь кому завгодно – наприклад, РУЕ.
РУЕ отримає нову, важливу ланку в своєму бізнесі. А контроль за споживачми – неслабенький інструмент. Згадаймо, як дочірня компанія РУЕ – "УкрГаз-Енерго" – змогла покласти на лопатки промислові підприємства Ігоря Коломойського. "Привату" було відмовлено у продажі обсягів газу, і промислова група вимушена зараз закупати газ у незалежних трейдерів.
Таким чином, облгаз – це, в тому числі, і можливість створювати тиск на споживачів, за допомогою якого можна дешевше купляти той чи інший бізнес.
Мертва хватка
Крім всього, можна знайти дивну гармонію між кулачною роботою закарпатських убозівців, та діями НАК "Нафтогаз України" і міністра палива і енергетики Юрія Бойка.
Останній нещодавно висловився про те, що "УкрГаз-Енерго" (підконтрольна РУЕ) має контролювати розподільчі мережі. Виходить, Бойко хоче бачити Фірташа хазяїном облгазів.
Справа в тому, що наразі облгази де-факто є штучними монополістами з постачання блакитного палива на певній території. Вони мають ліцензії, які дозволяють їм діяти на певній території без конкуренції.
Крім того, за історичною традицією, вони здійснюють технічне обслуговування газорозподільних мереж, будують їх.
Ну і звичайно, укладають договори зі споживачами, в т.ч. населенням, збирають платню з них.
В той же час газорозподільні мережі знаходяться у власності держави, в особі ДК "Газ України". Їх включено в число об'єктів, які не підлягають приватизації.
З іншого боку, без облгазів, які одноосібно обслуговують мережі, ті функціонувати не можуть. Створити альтернативу облгазам можливо лише за довгий термін, до того ж, це потребує коштів і зусиль.
В той же час НАК тисне на облгази, говорячи, що має намір позбавити їх права користуватися розподільчими мережами (див. лист).
Продовження статті з документами читайте на сайті "Економічної правди"
