Подарунок Омельченка Черновецькому

По-перше, усі – і влада, й опозиція – хочуть розпоряджатися дорогою київською власністю.

По-друге, далеко не всім подобається те, що Леонід Черновецький намагається бути самостійним політиком.

Тож одні його хочуть приструнити, інші – вставляють палиці в колеса. Однак закон на боці Черновецького – завдяки владним амбіціям Омельченка.

Останнім часом у ЗМІ з'являються різноманітні припущення щодо зміни київської міської влади, ба, називаються навіть прізвища ймовірних кандидатів на крісло столичного градоначальника.

Утім, варто уважно переглянути відповідні законодавчі акти про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві, аби зрозуміти марність будь-яких спекуляцій на цю тему.

В одному зі своїх інтерв'ю заступник київського міського голови – секретар Київради Олесь Довгий заявив, що команда Черновецького прийшла до управління містом усерйоз і надовго. І аналіз законодавства доводить, що Довгий таки мав рацію.

Правовий статус і діяльність міського голови в Україні визначається та регулюється Конституцією, законами про місцеве самоврядування, про службу в органах місцевого самоврядування, про вибори до місцевих рад. А київського міського голови – ще й законом "Про столицю України – місто-герой Київ".

Особливості управління у столиці закріплені також рішеннями Конституційного суду від 25 грудня 2003-го та від 13 жовтня 2005 року.

Рішення Конституційного суду – більш відоме як справа Кучми проти Омельченка – закріпило за кріслом градоначальника столиці статус "2 в 1". Ще тоді стало зрозуміло, що Омельченко готував собі довічне царювання у Києві,. А сьогодні він є жертвою власної жадібності.

Рішення КС від 2003 року, що не може бути оскаржене, не дає змоги ображеному колишньому голові навіть спробувати похитати крісло під наступником:

"1.2. Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації.

Як голова Київської міської державної адміністрації Київський міський голова з питань здійснення виконавчої влади є відповідальним перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України. На посадову особу, яка є Київським міським головою і одночасно головою Київської міської державної адміністрації, не поширюються вимоги про граничний вік перебування на державній службі.

2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене".

Навіть один з найзапекліших опонентів мера Черновецького – депутат Київради від фракції Кличка Володимир Бондаренко –нещодавно заявив, що влада у Києві все ж таки мусить триматися в одних руках. Тобто, на сьогоднішній день – у руках Черновецького.

Інші поціновувачі політичних інтриг лякають киян "привидом" мера Юлії Тимошенко. Однак, попри всі закиди на адресу Юлії Володимирівни у владній експансії, лідеру БЮТ слід віддати належне у знанні законів. Про що ясно свідчить заява самої Тимошенко про намір працювати у парламенті і не йти на Київ.

Які ж можуть бути підстави для дострокового припинення повноважень нинішнього мера й голови київської міськдержадміністрації?

Стаття 79 закону "Про місцеве самоврядування в Україні" перелічує:

* звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; припинення громадянства;

* набуття законної сили звинувачувального вироку щодо голови;

* порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим законом;

* визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

* його смерті.

Щодо особистої заяви, то і Черновецький, і члени його команди неодноразово підтверджували намір нещодавно обраного градоначальника плідно працювати на благо киян не менш, як до 2011 року.

Відпадає питання і про громадянство.

Щодо сумісництва, є роз'яснення Конституційного суду, також дякуючи тому ж Омельченку.

Щодо решти, як каже народна мудрість, не варто зарікатися, але це, фактично, форс-мажорні обставини.

Згідно із 79 статтею закону "Про місцеве самоврядування в Україні", повноваження міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Від часу виборів у Києві пройшли два пленарних засідання Київради, мер видав низку розпоряджень, розгорнув кипучу й гласну діяльність. І навіть найзапекліший критик Черновецького не скаже, що мер не активний.

У Київраді за Черновецьким зцементована депутатська більшість, навіть опозиційний спочатку БЮТ зрозумів, що конструктив з Черновецьким краще, ніж авантюри Бродського, і взявся за роботу.

У частині можливостей порушень Конституції і законодавства, то закон "Про місцеве самоврядування в Україні" не кращий і не гірший за інші закони, які мають подібні правові норми. Просто в юридичній практиці не існує механізмів доведення порушень таких правових норм.

Та ж стаття закону про місцеве самоврядування передбачає також, що повноваження міського голови за наявності названих вище підстав та в інших випадках можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму. Що таке "інші випадки", не визначає жоден закон.

Що стосується ідеї проведення референдуму, то абсолютна більшість експертів вважають таку форму виявлення протесту на місцевому рівні неефективною. Та й досвід проведення референдумів в Україні має негативний осад.

Згадується, що вже колись гамірно проводилися плебісцити з результатом ледь не у 101%. Ну й що? Гроші витратили, а результат де?

Можливо, і на жаль, але українське законодавство у цьому питанні вкрай недосконале.

Днями в інформаційному просторі пролетіла ще одна "качка" від депутата Миколи Томенка про можливий імпічмент меру.

Історик КПРС Томенко може й не знати, як зв'язати слова "імпічмент" і "мер". Але політик, директор Інституту політики Томенко зобов'язаний знати: щодо повноважень київського міського голови не існує навіть такого поняття як "імпічмент".

Згідно з нормами закону про місцеве самоврядування, депутати міської ради можуть висловити недовіру, але не мерові, а… голові адміністрації.

Але визначення статусу голови київської міської державної адміністрації та київського міського голови Конституційним судом, яке колись зробило Омельченка невразливим перед зазіханнями депутатів, сьогодні так само захищає Черновецького.

Тобто, депутати Київради не можуть підступитися до голови київської міської державної адміністрації.

Таким чином, усе, що стосується можливої дострокової відставки Черновецького на законодавчому рівні, призводить до однозначного висновку: жодних законних підстав навіть починати розмову на цю тему не існує.

Схоже, ніщо не заважає Леоніду Черновецькому залишатися повновладним градоначальником Києва усерйоз і надовго.

Олена Казанець, правознавець, для УП