Темні конячки уряду

В Кабінеті Януковича міністри люди здебільшого відомі, а ще частіше - скандально відомо.

Але є і темні конячки, такі як Іван Ткаленко, Олександр Головко, Володимир Макуха. Відомості про них в Інтернеті дуже куці, але депутати отримали про них дещо більше інформації.

"Українська правда" пропонує ознайомитися з даними про міністрів, оприлюдненими перед їх призначенням на посади у Верховній Раді.

Наприклад, міністр у зв'язках із Верховною Радою Іван Ткаленко.

Незважаючи на те, що він вже обіймав цю посаду в Кабміні Януковича, нічим особливим він не запам'ятався. Теоретично він мав налагоджувати співпрацю з проурядовою більшістю, але тоді більшість мала принаймні трьох господарів, а тому діяла не надто злагоджено.

Слюсар механоскладальних робіт встиг побувати і начальником будуправління тресту "Білоцерківхімбуд" і головою правління ВАТ "Міськбуд".

В 1998-2002 роках був депутатом Верховної Ради, входив в об'єднання "Регіони України". В 2002 у парламент не потрапив – балотувався в одномандатному окрузі, і посів там п'яте місце з результатом 5,7%. Але Ткаленко не знітився і пішов працювати в апарат одного з комітетів ВР, звідки й перейшов у 2003 у Кабмін Януковича.

Міністр економіки Володимир Макуха до цього працював послом України в Японії, а 2004-2005 обіймав посаду заступника міністра закордонних справ.

Кажуть, керівник МЗС Борис Тарасюк перебував у глибокому шоку від того, хто став міністром економіки. Але у вівторок він заявив, що позитивно оцінює призначення Макухи на посаду міністра економіки.

За словами Тарасюка, Макуха добре обізнаний в питання взаємин із світовими фінансовими інституціями.

Міністр промполітики Анатолій Головко до призначення першим віце-губернатором був радником із питань зовнішньоекономічних зв'язків представництва АТ "Група "Енергетичний стандарт", ще раніше – гендиректором концерну "Металургія".

Його називають людиною бізнесмена Костянтина Григоришина, хоча в уряд він пройшов за квотою абізнесових комуністів. Отакий парадокс.