Гроза в Ялті, або свято Пінчука

Понеділок, 17 липня 2006, 14:45

17 липня – останній день існування помаранчевої коаліції.

Пройшло 10 днів з тих пір, як соціалісти заявили про свій вихід із союзу "Нашої України", Блоку Тимошенко і СПУ.

З цього моменту нова "антикризова коаліція" почне своє існування офіційно й одержить формальне право висувати прем'єра.

"Якщо вони знову висунуть Януковича – це шлях у нікуди", ділиться думкою глава секретаріату президента Олег Рибачук і нагадує про 24 липня. Саме в цей день настає момент, коли президент повинен прийняти рішення – розпускати парламент чи ні.

Рибачук і ще близько сотні закордонних та українських експертів намагалися в минулі вихідні знайти вихід з "коаліційного" тупика на черговій конференції "Ялтинська Європейська стратегія" (YES).

На відкритті конференції в київському "Прем'єр-паласі" обіцяв бути Ющенко, однак його замінив прем'ер Єхануров. Мороз був присутнім на одному з перших заходів у новій ролі

Рибачук запевняє Квасьневського, що "все буде чьотко"

Як з'ясувалося, від сьогоднішньої коаліції залежить, у тому числі, коли Україна буде в НАТО і ЄС, і чи буде взагалі.

Гості зібралися в Лівадійському палаці, де у проміжку між серйозними доповідями обмінювалися останніми новинами, чутками та останніми анекдотами з Києва.

Кучма неформально спілкується з Яценюком

Віктор Пінчук, фонд якого от уже третій рік фінансує цей захід, прийшов на конференцію всією родиною – із дружиною Оленою Франчук і в супроводі тестя – екс-президента Леоніда Кучми.

Дружина обидва дні з'являлася в білому одіянні та у босоніжках на платформі - не нижче, ніж у Юлії Тимошенко. Однак, незважаючи на колірний збіг, у її плани не входило бути схожої на лідера БЮТ – просто на вулиці було спекотно.

Екс-президент Кучма помітно здав. Він багато курив, почував себе не у своїй тарілці і не дуже охоче відповідав на питання журналістів. Одягнений був, як простий президент у відставці.

Правда, він і під час свого перебування главою держави любив такі ж невигадливі блакитні рубашечки.

Гості говорили в основному про європейський вектор України у світлі останніх подій у парламенті. Пінчуку пощастило - високому представництву на форумі сприяла політична криза в країні.

На його прохання приїхати в Україну експерти відгукнулися з задоволенням – кому ж не хочеться довідатися про заплутаний процес створення коаліції з перших рук?

"Ситуація настільки складна, що без півлітра не розберешся", вимовив із трибуни чистою російською мовою екс-президент Польщі Олександр Квасьневський.

"Я боюся, що, якщо в Україні залишиться нинішня коаліція в складі Партії регіонів, СПУ і КПУ, шанси України одержати запрошення до НАТО на листопадовому форумі в Ризі практично дорівнюють нулю", вважає старий друг України.

При цьому він як ніхто інший знає, як важко пояснити виборцям необхідність союзу і вести переговори з колишніми суперниками, а може, навіть ворогами.

Вихід може бути один, вважає Квасьневский: не витрачаючи більше часу, вести розмову про майбутнє країни.

Як тільки конференція перейшла до теми НАТО, прогриміла гроза. А коли почалася панель по формуванню коаліції, за високими вікнами Лівадійського палацу разверзлися сльоти небесні. На щастя, на короткий час.

На задньому плані - колишній американський посол Карлос Паскуаль. Вже без бороди

Політолог-депутат від БЮТ Дмитро Видрін відразу взяв бика за роги і "з великою імовірністю" пророчив дострокові вибори.

"Сьогодні парламент неефективний, оскільки не працює, небезпечний, оскільки не виконує свою функцію, і шкідливий, оскільки псує репутацію не тільки цього парламенту, але і всього парламентаризму".

Перевиборам повинно передувати формування Конституційного Суду та підвищення прохідного бар'єру для партій. А в майбутньому – перехід або до чисто президентської республіки, або, знову ж "з великою імовірністю", до парламентської.

Соціаліст Віталій Шпарко, що не дивно, не побачив основ для перевиборів. Соціалістам перевибори зараз ні до чого – вчинок їхнього лідера ставить під сумнів здатність партії перебороти виборчий бар'єр. Навіть до його підвищення.

"Але якщо хтось задумає розпустити парламент, то повинний згадати думку ОБСЄ, що вибори пройшли вільно і демократично", майже пригрозив соціаліст.

Далі в суперечку вступила важка артилерія в особі регіонала Василя Кисельова. "Якщо будуть перевибори, у Партії регіонів буде більше 226 голосів. Я переконаний, що, якщо і далі буде таке нагнітання пристрастей, ми будемо готові до повторних виборів, але тільки разом із президентом".

Кисельов поскаржився іноземцям, що фракцію регіонів "називають бандитами". "Сьогодні у фракції 9 героїв праці й України, 2-і з них двічі. І ці люди - бандити?", обурювався депутат.

Кисельов знайшов крайніх – секретаріат президента, що "так провалив це питання, що сьогодні вже нічого не виправиш", але зберіг віру в Ющенка. "Президентові треба швидше прийняти мудре рішення – щоб НУ йшла в широку коаліцію, і всі працювали на благо України".

Олії у вогонь додала не заявлена раніше в програмі Інна Богословська. Вона традиційно намагається не пропускати жодного заходу, фінансованого Пінчуком.

Богословська вирішила потрапити в новини, розкривши секретний план Блоку Тимошенко, про який, за її зізнанням, "непристойно говорити".

Секрет полягає в тому, що Тимошенко – необільшовик, а її блок – "чисті екстремісти".

"Усі бояться про це говорити вголос, але багато політичних сил об'єднаються, побачивши реальну небезпеку здобуття влади по-екстремістському налаштованими політиками. План Тимошенко не буде реалізований. Мені не звикати говорити раніше за всіх, так що постарайтеся зараз терпимо поставитися до цього – це дійсно план", - цими словами Богословська явно заінтригувала зал.

"План такий – домогтися дострокових виборів, у яких - і в цьому в Україні немає ні в кого сумніву - переможе Партія регіонів. Після перемоги не визнати вибори, ввести у клінч суспільство, і навесні наступного року домогтися дострокових виборів президента і парламенту".

Фінал виступу лідера "Віче" продемонстрував, що вона вміє маніпулювати інформацією не гірше, ніж безжалісно критикована нею Тимошенко.

Пославшись на слова керівника одного з інформаційних агентств, Богословська заявила, що, за останніми соцопитуваннями, вчинок Олександра Мороза засуджує не більше 3% українського суспільства (дані соцопитувань істотно відрізняються від приведеної тут цифри). "Те, що істеблішмент називає зрадництвом, не знаходить відображення в суспільстві. Суспільство більш толерантне, ніж політики", заявила вона.

Богословська не приховувала, що підтримує коаліцію в складі Партії регіонів, "Нашої України" і СПУ, відзначивши, що подібний склад союзників її партія Віче передбачала давно.

А тим часом у кулуарах конференції активно обговорювали можливу причину такої прихильності – затверджують, що Богословська при такому розкладі одержить міністерський портфель. Можливо, ці слухи поширювали неприхильники...

Про Ющенка експерти говорили неохоче. Уголос критикували, але не різко. Але як тільки диктофон виключався... Коротше, Ющенку ці слова дуже не сподобалися б.

І мова йшла не стільки про оцінку моральності або неморальності союзництва з тими, кого недавно обіцяли посадити до в'язниць. І навіть не про катастрофічно низький рейтинг президента, а про неможливість у таких умовах контролювати ситуацію в країні.

І спільні перевибори президента і парламенту вже не звучали як фантастичний сценарій.

"Є визначена логіка в питанні - навіщо розпускати парламент. Парламент, що усе-таки як-не-як, можливо, якимись внутрішніми маніпуляціями, але все одно в рамках Конституції і закону створив, можливо, дивну, але коаліцію. Обрав спікера і має більшість у парламенті. Тим більше, що ці вибори – і аргумент антикризових коаліціантів правильний - у міжнародному співтоваристві були визнані чесними і вільними. А запитання, чому не вийшла помаранчева коаліція – скоріше, запитання до помаранчевих коаліціантів, що не змогли домовитися", безжалісно підвів риску німецький політолог Олександр Рар.

"Інша справа, що антикризова коаліція не зможе керувати країною, вона занадто різна, не гомогенна. І головне питання – як президент, що повинний бути гарантом стабільності в країні та розвитку економіки і політики, як він буде керувати країною, якщо його люди не сидять в уряді, а, навпаки, в опозиції? Це нонсенс", - каже політолог.

Можна було б шукати вихід, як це роблять у Франції, де президент - з однієї партії, а прем'єр-міністр – з іншої.

"Але у Франції система усталена та випробувана, хоча і там з цієї причини бувають кризи, а в Україні через це може відбутися просто політична блокада. Цю блокаду можна буде розв'язати шляхом перевиборів. Але один парламент переобирати буде не зовсім логічно".

Рар нагадав вчинок Шредера, що мав у парламенті більшість, але, оскільки опозиція блокувала його рішення, був не в змозі проводити свої рішення.

"Він зробив мудрий крок - штучно розпустив парламент, при голосуванні за недовіру канцлеру його люди утрималися, і була створена ситуація, коли можна було проводити нові вибори. Тільки так може стати питання в Україні – неможливо обирати тільки одну частину – парламент, що буде створювати уряд. Президент також повинен нести відповідальність за ситуацію, що сталася", завершив Олександр Рар.

Судячи з думки експертів, у нової влади є не багато варіантів для виходу із ситуації.

Приєднатися до вже існуючої коаліції (без комуністів) з мінімальною кількістю портфелів, змиритися з існуванням непомаранчевої коаліції, а отже, отримати опозиційний Кабмін, розпустити парламент або дочекатися ситуації, коли доведеться йти на перевибори разом із законодавцями.

Це ж треба було так усе профукати за такий короткий час...

Фото Сергія Даценка

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді