Чорновіл: "Президенту не вигідний розгін парламенту, а його заяви викликані розгубленістю..."
Частина друга. Першу частину читайте тут Тарас Чорновіл: "Не думаю, що в Мороза є якесь поле для маневру, він тут мусить триматися..."
- Пане Тарасе, який політичний розклад може бути в разі розпуску парламенту президентом?
- А на якій основі президент може розпустити парламент? Ми, до речі, заявляли, що в цьому зацікавлені.
Але зараз ми в коаліції з комуністами і соціалістами, і, якщо відбудеться розпуск, це буде удар по них. Дуже серйозний удар. Тому, найімовірніше, ми не будемо підтримувати зараз тезу про розпуск.
Юлія Тимошенко наговорила купу полови, коли розказувала, що президент має підстави розпустити парламент, тому що досі не створена політична коаліція у Верховній Раді.
Я перепрошую, а Юлія Тимошенко забулась, як вона з Верховної Ради з трибуни про це оголосила? Як про це офіційно оголосив головуючий на засіданні Верховної Ради? Як про це надрукувала газета "Голос України"?
З того моменту, як було оголошено у Верховній Раді про створення помаранчевої коаліції, потім вона розпалася, зникла. Відповідно, згідно з Конституцією, після її розпаду ми дістаємо черговий місяць для створення нової коаліції.
Ми її створили рівно через одну годину після розпаду тої коаліції – о шостій годині соціалісти відкликали свої підписи, а о сьомій ми вже утворили нову.
У вівторок про це було оголошено з трибуни Верховної Ради. Тобто формально вже коаліція утворена. І причепитися ні до чого не можна. Тепер ми маємо місяць на формування Кабінету міністрів.
Ми вже внесли кандидатуру прем’єра. Ця кандидатура передана президенту. Тепер він має п’ятнадцять днів на те, щоб думати. І ці п’ятнадцять днів лягають в тридцятиденний термін, який ми отримали на Кабмін.
Тобто, з якої причини може президент зараз розпускати Верховну Раду, ви мене хоч убийте, я не розумію!
А тепер політично. Президент що, не розуміє, що трьохпроцентний рубіж його "Наша Україна" може і не подолати? А йти в прийми до блоку Юлії Тимошенко – то вона на ньому так відіграється, там не відомо хто попаде в той список! І там буде право вето по кандидатурах – вона ж інакше не поступить!
Він на це ніколи не піде, це означає здатися. Так що, ні в якому випадку, я думаю, президент не буде розпускати ВР.
Ці заяви, мені здається, викликані розгубленістю Ющенка. Він дійсно не чекав такого обороту подій. Мені трохи вже соромно за службу, яка в нього працює.
Мені просто елементарно образливо за тих аналітиків, які там сидять.
Я терпіти не міг Медведчука з його демонізмом, але ті хоч голову мали на плечах і хоч щось прорахувати вміли! Хоча теж бачимо, що в 2004 році так розігрували третій термін Кучми, що переграли самі себе...
А тут навіть не зорієнтуватися, що відбувається, навіть не мати якоїсь елементарної інформації з середовища Соцпартії, що робиться! Та це на долоні лежало! Тому в президента настільки була розгубленість в виступах.
Зараз він візьме себе в руки, прорахує, подивиться, що найгірший варіант, який міг бути для нього – це об’єднання Партії регіонів з БЮТ, спрямоване тільки на одну-єдину річ – на імпічмент.
І, я думаю, він все внесе. І виторгує для себе багато що. Можливо, він буде виторговувати для себе право по Міністру внутрішніх справ, щоб ця кандидатура було за його поданням, можливо ще щось.
Можливо, ми на щось поступимося, але не можемо піти на один-єдиний пункт, який він заявив в ультимативному характері через те, що його служба знову ж таки не читала українських законів. Він вимагає, щоби до того, як буде внесена кандидатура прем’єр-міністра, прийняв присягу Конституційний Суд.
Але в законі про Конституційний Суд написано чорним по білому, що суд приймає присягу на урочистому засіданні Верховної Ради у присутності президента, спікера і прем’єр-міністра. Не виконуючого обов’язки, а повноцінного прем’єра. Він що, хоче нелегітимний суд дістати?
От на це ми не підемо! Бо це дійсно неможливо зробити. Хай він подякує ще "лапочці" Головатому, тому що той із своїми там рюшечками договорився до того, що зараз буде створено Конституційний Суд і він змінить своїм рішенням Конституційну реформу!
Він буде переписувати Конституцію? Не відмінить, а змінить - більшого абсурду немає! Хай подякує Головатому! Іноді ліпше жувати ніж говорити!
- Якою, на вашу думку, буде ситуація в разі, якщо Наша Україна вирішить вступити в антикризову коаліцію?
- Мені це зараз важко уявити. Дійсно, ситуація напружена, при чому деякі, навіть неочікувані політичні сили в "Нашій Україні" були зацікавлені в цій коаліції... Є групка людей, в першу чергу, учасники минулорічного корупційного скандалу, які вирішили розіграти амбіції Порошенка. Амбіції зайшли в глухий кут і фактично зашкодили їм всім.
Перша проблема – це амбіційний момент. Їм треба приєднуватися до вже створеної коаліції.
І друге – тепер в цій коаліції вже є комуністи. От як їм тепер це пояснювати це рухівцям та іншим?
Звичайно, що політично така коаліція було б вигідніше. По-перше, більшість буде об'ємнішою, масивною. По-друге, більшість, яка зав’язана на президента, – це значить ніяких вето, нічого. Це означає - відкрита дорога до майбутніх конституційних змін. Та й по вектору Схід-Захід знялися б проблеми.
Але ми теж вже не можемо руйнувати - в нас же підписана коаліція. До неї можна приєднуватися – бути четвертим, але третім вже не дано бути. Тому думаю, що це не відбудеться. Якби це раптом відбулося, нам довелося б терміново розробляти нову концепцію розподілу посад і всього іншого.
Звичайно, в такому випадку досить серйозний вплив і досить серйозні важелі дістала б "Наша Україна", а вони торгуватися вміють. Це означало б, що на дуже серйозний рівень міг би претендувати Єхануров.
Я не думаю про прем’єр-міністра, як про це йшлося в наших попередніх переговорах, але перший віце-прем’єр - це було б однозначно.
- Які у вас стосунки із лідером партії?
- В принципі, нормальні. Але в цей період, коли йдуть усі ці переговори – ця гонитва, я його бачу так, як і всі - в кулуарах до нього підійти, кілька слів перекинутися. У нас стосунки, я б сказав, товариські.
І це не є партійна співпраця – ми разом пройшли, починаючи з 2004 року, коли цього ніхто не міг зрозуміти, і у 2005, коли багато хто розбігалися.
Це стимулює до трішечки кращих відносин. В мене нормальні відносини з його сім’єю, з його дружиною, синами, з ним самим, тому сказати, що це просто ділові робочі стосунки по Верховній Раді, по партії – я б не сказав. Але в останні тижні я можу привітатися – кілька слів і пошвидше пішов.
- Цікаво, а що ви подарували Віктору Федоровичу на його день народження?
- В мене виробилася вже другий рік підряд традиція – вітати постфактум. В понеділок ми всі його привітаємо, він відзначав його в сімейному колі, наскільки я знаю. Якогось партійного збіговиська з такої причини не робилося, і не любить він, по-моєму, цього.
В понеділок йому вручили велетенські квіти від всіх нас, а кожен від себе йому щось подарував.
Зараз щось таке цікаве подарувати йому я не зможу. Я знаю, що я маю купити, але його фізично зараз купити не можу. Минулого року я йому подарував постфактум, аж в серпні, після повернення з відпустки, ікону у візантійському стилі. Сучасну, але написану францисканськими монахами.
А цього року в мене є мрія – втекти туди, де не чути ні української, ні російської мови. Я поїду, напевне, в Італію поблизу Барі, де перепохований святий Миколай. Я б хотів знайти там ікону святого Миколая, написану теперішніми сучасними монахами саме звідти – з Барі, - і подарувати її Януковичу.
- Кого ви найбільше поважаєте і кого не поважаєте в сьогоднішньому парламенті?
- Знаєте, я дуже неконфліктна в принципі людина, хоча навколо мене весь час розгортаються якійсь конфлікти... В мене є, може, кілька людей, яких я дійсно глибоко не поважаю. Але це маргінальні, не визначальні постаті в парламенті. Є там всякі там на зразок Кендзьора, Григорович там, ще когось...
Може, це й особисто, бо ці люди зліквідували, розвалили партію, яку створював батько, і яка свого часу ішла так вгору. Вони так розпорядились його спадщиною і так дебілізували рівень того ж Руху і звели поняття націонал-демократа до лайливого слова. От мене це просто бісить, тому в мене на суб’єктивному рівні до цих людей несприйняття особливо глибоке і вороже.
А поважаю багатьох. Серед своїх – дуже багатьох. Але з інших структур в мене, наприклад, є глибока повага до Єханурова. І навіть коли я його критикував за ті самі газові угоди, які його примусили підтримати, я все одно не міг на нього сказати жорсткішого слова. От в мене є повага.
Я колись сказав, що вважаю його своїм другом. Один раз ми зустрілися, і він сказав, що це ставлення є абсолютно взаємним. Мені це приємно.
Мені дуже шкода, що немає у Верховній Раді тепер Віктора Мусіяки – людини, яку я з усіх поважаю чи не найбільше. Я дуже добре, хоче дещо критично ставлюся до того ж самого Олександра Мороза. Якісь речі мені не подобалися в Литвині, але я так само ставлюся до нього - з повагою, нормально.
В мене взагалі негативного ставлення є до дуже малої кількості людей. До Юлії Тимошенко я ставлюся жорстко негативно, але це не означає, що я не маю певної міри поваги.
Так баламутити людьми, так нав’язувати протилежне до того, що робиш, так говорити, дивлячись чесними очима, що влада відділяється у нас від бізнесу, в своїй же ж фракції... Що в нас немає, мовляв, кучмістів і все інше. Ну, це треба вміти!
- Якось ви заявили, що Тимошенко "обкурена" та "нанюхана". А за якими признаками ви визначили, що вона "обкурена"?
- Давайте розділимо це на два моменти. По-перше, чому я дозволив жорсткі випади? Я взагалі уникаю таких речей. (Я один раз дозволив собі подібні вислови стосовно Луценка, притому, що ми колись були на барикадах разом, були друзями. Але він у висловлюваннях перейшов грань, після якої вже говорити про щось було неможливо).
Щодо Юлі, якщо вона перейшла вже грань, перейшла на персоніфіковані речі, то для мене це стало бар’єром, після якого моменти нормальної людської етики не існують.
Вона розповідала про ті бляшанки з-під пива, вина і недопалки в залі Верховної Ради... Якщо людина дозволяє собі таку ницість, то вибачай, але далі поняття "жінка - не жінка" вже не існує.
І поняття елементарної політичної етики взаємовідносин теж більше не існує. Тоді й була відповідь у такому ж самому стилі. На плювок у відповідь буде такий же самий плювок. Я розумію, що це є неетично, але я це дозволив собі.
А тепер, що стосується тих речей, які за цим стоять.
Чи в моїй фразі написано, що Юлія Тимошенко приймає наркотики і нюхає кокаїн? Там це сказано? Там цього не сказано. Там сказано – що можна сказати в такому стані?
Вибачайте, ви мене під судовий процес з Юлією Тимошенко не витягуйте, я не можу вам представити документу або фотографії, з яких було б чітко видно, що Юлія Тимошенко нюхає кокаїн!
Але, що її поведінка була настільки неадекватна в кількох обставинах, що може бути порівняна з такими речами, то я вважаю, що я маю право сказати. Тим більше, що ця поведінка відбивається на всіх, і може бути, на мій погляд, достатньо небезпечною.
