Широка коаліція. Висновки для народу
Політика є формою зомбіфікації людей.
Півтора року назад Ющенко, що обіймається з Януковичем, викликав би шок. Зараз – нудьгу.
"Наша Україна" і "Регіони" разом проти БЮТу – колись фантастика, а зараз банальність.
Чому так легко маніпулювати суспільною думкою?
Купка людей, використовуючи чорну магію піару, граючи на потаємних мріях людей про добро, творять зло.
Вони картинно і захоплююче борються одне з одним, а у вільний від "боротьби" час приязно бесідують. Вони з різною мірою талановитості тикають у камеру своїми фальшивими талантами і чеснотами.
Проте інколи правда вилазить назовні. Як не дивно, але скоріше у дрібницях. У розкішних авто, у розгульному стилі життя дітей, нарешті, у хутряній шапці Валентини Семенюк, у якій та фігурує перед телекамерами у приміщенні, у зовсім не в холодну погоду.
Рідше ця правда втілюється у речах великих. Одна з таких значних подій – це "широка коаліція".
Анатомія зради
На що розраховують політики, які раніше вдавали безкомпромісних антагоністів, а тепер готові брататися?
Перш за все, що виборці обох сил не зможуть усвідомити глибину того політичного маразму, який вони творять.
Мабуть, "еліти" сподіваються, що розум "маси" просто відмовиться сприймати те, що відбувається.
Що буде емоційний сплеск (можливо), але він з часом пройде, бо усім емоціям, навіть найсильнішим, властиво проходити. "Серце твоє – не камінь".
Скоріше за все, політики думають, що народ не може робити холодні і безжальні висновки.
Вони звикли, що їхні виборці ладні лише давати політичні блага, любов та пошану. А от ініціатором, суддею та виконавцем покарання народ бути не здатен, думають вони.
Нарешті, нинішня "еліта" впевнена у своїй безальтернативності.
Їм здається, що немає нового покоління політиків (крім декількох рахітичних винятків), яке б дихало у потилицю старим лисам, яке б відслідковувало їх недолугі рухи, чекаючи на фатальну помилку.
В цій ситуації завданням народу є максимально ефективно використати той емоційний імпульс, який несе коаліційний марафон та його вінець – переговори двох вчорашніх найзапекліших супротивників, тобто зрада своїх виборців.
Заперечення інтелекту
Справді, політики зробили все, щоб завадити народу прийняти їх зраду с ясною головою. Шквал аналітики про коаліційні конвульсії здатен перезавантажити будь-чий мозок.
Ні, не потрібно аналізувати, якою буде зовнішня чи внутрішня політика при коаліції "Регіонів" та НУ.
Гарантовано – нічого не зміниться.
НАЙКРАЩІ СТАТТІ "УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВДИ" |
Кінець помаранчевої історії, або кілька риторичних запитань до президента |
А внутрішня політика буде відома. Дерибан посад, боротьба за контроль над найурожайнішими корупційними годівницями держави. Ті, що прийшли на перші посади, будуть тиснути на корупціонерів середньої руки, прагнучи у максимально короткий строк відбити свої затрати.
Середні закрутять гайки для дрібних. Тіньова економіка зросте, держава стане іще важчим тягарем для економіки.
Можливо, для підвищення рентабельності капіталовкладень у політику винайдуть пару "інвестиційних проектів", прямолінійних і відчайдушно крадійських, як автобан Київ-Одеса.
Потрібно замислитися над іншим – як зробити так, щоб те обурення від єднання вчорашніх корупціонерів з сьогоднішніми не пройшло марно для суспільної свідомості.
Потрібно лише одне - щоб народ, який свого часу віддав сто відсотків довіри (майже порівну – Януковичу та Ющенку), назавжди запам'ятав цю зраду. І зробив відповідні висновки.
Що потрібно запам'ятати
Нинішня система парламентського правління – прекрасна, найкраща з того, що було в Україні за її новітню історію. З однієї-єдиної причини – при цій системі значно важче приховати недолугість лідерів.
Чим більше політична система буде показувати егоїзм та брехливість українських політиків – тим краще. Тому нинішня система парламентського правління – прекрасна, оскільки вона показала улюбленців народу негідниками, які заради власної вигоди здатні ввергнути країну в хаос.
1) Максимально розширяти вікно, через яке видно істинну сутність політиків.
Вимога декларувати власність родини, обмеження на таємницю приватного життя. Вони все одно будуть мати мільйонні рахунки за кордоном – проте використати їх на повну не зможуть.
Прекрасна і проста ідея – змусити депутатів кожен день сидіти на засіданнях, а за певну кількість прогулів позбавляти мандата. Мало хто уявляє, наскільки це буде велике катування для олігархів, і наскільки це може охолодити їхній потяг до парламенту!
2) Владу в українських політиків потрібно забирати. Поступово, але неухильно.
Чим менше повноважень у державного апарату – тим менше проблем буде у країні від легкої поведінки політиків. Будь-які праві ідеї, направлені на розширення свобод та повноважень громадянина і применшення влади чиновника та законодавця підуть на користь суспільству.
Тим більш стійкою та надійною буде економіка, тим кращим стане інвестиційний клімат. І тим смішнішими будуть виглядати конфлікти політиків.
Звичайно, традиції, інерція мислення не дадуть радикально зменшити розмір того пирога, за який борються політичні сили. Проте потрібно підтримати тих, хто відверто виступає за істотне зменшення впливу підконтрольної політикам держави на життя країни.
Це стосується, в першу чергу, втручання держави у економіку, а також у питання безпеки.
Приміром, судячи з останніх одкровень щодо бажання контролювати публікації в Інтернет, СБУ – значно більша загроза національній безпеці, ніж Моссад, ФСБ та ЦРУ разом узяті.
Або інший приклад – до тих пір, поки ціна на газ та інші енергоносії будуть встановлюватися у високих владних кабінетах, до тих пір про енергетичну безпеку держави годі й мріяти.
Тому що завжди цю владу над ціною на найважливіші послуги будуть безжально конвертувати у політичні та корупційні дивіденди, і результат буде сумним. (Чи є в нас великі державні монополії, про які би не казали, що вони на межі банкрутства? "Нафтогаз", "Енергоатом"…)
Потрібно усвідомити, що держава – інструмент, яким систематично зловживають в Україні. Це стало невід'ємною частиною політичної культури, навіть її стрижнем. З традиціями боротися важко, для цього потрібен час і висока температура історичного процесу.
І простою заміною фігур нічого не можна добитись. Допоможе лише реформа системи. Треба зробити цей інструмент якомога менш небезпечним для людей.
