Юль і Янь Віктора Ющенка

Четвер, 15 червня 2006, 23:54

Четвер, 10 година ранку, кулуари парламенту. Один народний депутат звертається до іншого: "Едік, пішли, поговоримо в урядову ложу". Перший – це лідер фракції "Наша Україна" Роман Безсмертний, другий – це права рука Януковича Едуард Прутнік. Так виглядає переговорний процес у режимі реаліті-шоу.

Прутнік і Безсмертний змушені регулярно усамітнюватися, бо вони ділять владу. Створення широкої коаліції набирає швидкість – у середу після футбольного матчу Україна-Іспанія відбулася зустріч Азаров-Богатирьова-Прутнік-Кушнарьов проти Єханурова-Безсмертного-Зварича-Кінаха.

Сторони розійшлися з розумінням, що коаліція має набагато вищі шанси на перемогу, ніж це сталося зі збірною України в Лейпцигу. Особливо показово, що деякі учасники цих переговорів з боку "Нашої України" раніше так само затято створювали помаранчевий союз.

Має відбутися щось несподіване для того, щоб знову об'єднати блок Тимошенко, "Нашу Україну" та соціалістів. У середу на засіданні фракції БЮТ було обговорено перехід в опозицію, мобілізацію штабів та підготовку до виборчої кампанії президента. Ледь не половина команди Тимошенко прямо каже, що Ющенко не досидить свій термін до кінця.

"На зборах нашої фракції Юля сказала: "Два роки в політиці летять як один день". Загальний настрій такий, що ми починаємо готуватися до виборів 2009 року", - розповів "Українській правді" один з депутатів БЮТ.

Під час зборів БЮТівців відбулося голосування з трьох питань.

За те, щоб проводити переговори з Партією регіонів, не виступив жоден депутат із фракції Тимошенко.

За те, щоб уже прямо зараз перервати консультації та перейти в опозицію, проголосували 36 осіб.

Третя пропозиція, яка набрала найбільше голосів – поки продовжувати переговори в помаранчевому форматі, і піти в опозицію у разі, якщо вони закінчаться провалом.

У вірогідності такого фіналу мало хто сумнівається. "Ми працюємо в режимі підготовки до демократичної, ефективної і толерантної опозиції", - окреслив майбутнє БЮТ Микола Томенко, якому так і не випало стати віце-спікером.

"Я не виключаю, що новим спікером буде Роман Безсмертний". (Олександр Турчинов, в ніч з 26 на 27 березня 2006 року)

Зараз зрозуміло, що уміння Юлії Тимошенко спокусити посадою набагато вище, ніж уміння Ющенка розпоряджатися владою. У ніч після виборів, з 26 на 27 березня, її союзником став Роман Безсмертний – саме він отримав з вуст Тимошенко обіцянку стати головою Верховної Ради в разі її прем’єрства при коаліції трьох.

Але наступного дня Безсмертний був викликаний на Банкову, де почув від Ющенка набір стійких ідіоматичних виразів за змову з Тимошенко.

Тоді Тимошенко, відчуваючи можливість коаліції "Нашої України" з Партією регіонів, почала пошук запобіжників. За її розрахунком, партія Ющенка ніколи б не пішла на чистий союз з донецькими. Його треба було розбавити кров'ю когось із старих опозиціонерів – або БЮТ, або СПУ. У собі Тимошенко не сумнівалася, а щоб бути впевненій у Морозі, віддала йому те, що зовсім нещодавно належало Безсмертному – присмак посади спікера.

Формула Тимошенко-Мороза "прем’єр від БЮТ, спікер від СПУ" була сприйнята Ющенком як ляпас. Ідея майданних соратників просто позбавляла його інструментів влади.

У разі, коли керівні посади в уряді та парламенті переходять до лідерів БЮТ і СПУ, президент є заручником цього тандему при голосуванні за будь-який потрібний закон. При тому, що Ющенко просто не може переносити лідерку БЮТ з часів попереднього прем’єрства. А, закривши парламентські тили Морозом, Тимошенко також назавжди знімає для себе питання відставки з посади глави уряду.

І смішними є слова Тимошенко, що спікер є посадою "процесуальною і процедурною, яка не варта таких суперечок". Бо серед самих депутатів БЮТ відбулося внутрішнє опитування, які портфелі є найбільш важливими для них, щоб потім скласти рейтинг для торгів у форматі трійки. І крісло спікера посіло почесне друге місце – відразу ж за прем’єрським.

Єдиними варіантом, коли Мороз згодився відмовитися від спікерства, була вимога, що стіл коаліційної трапези прикрасять всі можливі посади: і МЗС, і Міноборони, і генпрокурора, і глави СБУ – як сказав Мороз, включно до заступника керівника райадміністрації. Простіше було би відразу призначити Ющенка бібліотекарем на шостий поверх секретаріату президента.

Можливо, колись в підручниках історії напишуть, що переломним днем, який переформатував коаліцію з помаранчевої на біло-блакитну, була середа. Адже, за словами джерел, ще у вівторок відбулася політрада блоку "Наша Україна" разом з Ющенком. "Він розставив пріоритети у несподіваному порядку. На першому місці – все ще помаранчева коаліція на його умовах. На другому – розпуск парламенту. На третьому – коаліція з Партією регіонів", - розповів поінформований член НСНУ.

У тому, що відбулося зараз, не можна применшувати роль, яку зіграв нинішній фаворит Ющенка Юрій Єхануров – головний лобіст коаліції з Партією регіонів. Йому обіцяно крісло прем'єра в пакеті зі спікером Януковичем.

"Зеки ніколи не будуть правити в цій державі". (Ющенко, рефреном під час виборчого туру 2004 року)

Союз Партії регіонів та "Нашої України" відгукнеться землетрусом на всіх трьох помаранчевих материках. Коаліція створюється підписами депутатів, а не заявами фракцій. Тому існує дуже висока ймовірність, що урядову команду Єханурова-Януковича підтримає і дехто з соціалістичного або бютівського таборів, а не підтримають – з нашоукраїнського. При цьому депутати можуть залишатися у рідних фракціях, оскільки механізм імперативного мандату, по суті, не діє.

Фото PHL.com.ua
Азаров - Деркачу: "Андрію, вступай до нашої коаліції!". Фото PHL.com.ua

Серед соціалістів на підтримку коаліції з Партією регіонів може виступити група спонсорів партії з числа червоних директорів. Вони це, не приховуючи, заявляли під час засідання фракції СПУ.

До групи ризику входять Володимир Бойко (Меткомбінат Ілліча), Сергій Матвієнков (соратник Бойка), Анатолій Бугаєць ("Турбоатом"), Олексій Кунченко (сіверодонецький "Азот"). Це мінімум. Також не хочуть витрачати найкращі роки в опозиційному безгрошів'ї Микола Рудьковський та Андрій Деркач.

Зрозуміло, що в коаліції Партії регіонів та "Нашої України" соціалісти уже не зможуть розігрувати золоту акцію (чи шантажувати – кому як подобається). Тому запропонований їм пакет посад не компенсує іміджевих втрат морозівців від участі у союзі НУ+ПР.

З іншого боку, відійшовши до опозиції, СПУ приречена перебувати в тіні Тимошенко. За відсутності яскравих політиків (Луценко, як відомо, не обрався депутатом, а інших немає) соціалісти ризикують повторити шлях політичного вимирання комуністів.

Щоправда, є ще один фактор – участь соціалістів у коаліції потрібна... "Нашій Україні", щоб хоч якось виправдатися в очах помаранчевого електорату.

Але не можна виключати й взагалі оригінальний варіант – офіційно СПУ буде в опозиції, а її бізнесмени – в коаліції. Це дозволить Морозу нагадувати про свою ідейну чистоту, а Вінському чи Рудьковському вирішувати потрібні питання в Кабінеті міністрів.

В блоку Тимошенко ситуація виглядає не так катастрофічно, як її прогнозують – в руслі розпаду БЮТ з першими опозиційними кроками своєї лідерки. Бізнес-ядро фракції Тимошенко розуміє її шанси на наступних виборах президента, тому вони готові терпіти, принаймні до перших маскі-шоу. А монолітність фракції БЮТ залежить від радикалізму Тимошенко – з його підсиленням дискомфорт від білих светрів збільшуватиметься.

Крім того, є ще один блок-пост на шляху до порушення дисципліни. Тимошенко, розуміючи, що імперативний мандат без додаткових законів є фікцією, ще перед виборами взяла з усіх своїх депутатів підписку про вірність БЮТ. Документ дослівно звучить так: "Якщо я порушу фракційну дисципліну, чи мої дії завдадуть шкоди репутації і авторитету БЮТ, або ж я буду виключений зі складу фракції, я зобов'язуюсь добровільно, без примусу скласти повноваження народного депутата України".

Хоча це не дозволяє вигнати з депутатів морально нестійкого, але, принаймні, дозволить почати розборки "пацан сказав – пацан зробив": якщо, наприклад, Буряк-молодший вирішить повторити фінт зразка 2002 року, коли, тільки-но обравшись за списком "Нашої України", він був виключений з фракції за порушення дисципліни, проголосувавши за спікера від "За ЄдУ" і СДПУ(о).

Станіслав Довгий з "Нашої України" (зліва) уже має владу - син став другою особою в Києві, а його блок формує коаліцію у Верховній Раді. Таріел Васадзе (по-центру) та Сергій Буряк (справа) можуть йому тільки позаздрити. Фото Ганни Андрієвської

Але інше питання, в якому психологічному стані блок Тимошенко вийде на президентські вибори. У фракції БЮТ загострюється війна за доступ до тіла. Дехто це називає боротьбою за ідеали. "Юля, тебе пипец!" – це відцензурований текст SMS-ки, яку Бродський, як розповідають в кулуарах, начебто відіслав Тимошенко. (Сам Михайло Юрійович від обіцяного інтерв’ю "Українській правді" ухиляється.)

Конфлікт між Тимошенко та Бродським може бути тільки першою гематомою за підсумками співіснування нових та старих бютівців. Не виключено, що колись Тимошенко доведеться робити вибір не тільки Бродський або Губський, але і між умовними Хмельницьким або Лук’яненком.

"Віктор Федорович, ви ж Кучма-3, ви ж його краща дитина!" (Віктор Ющенко, під час другого раунду дебатів з Януковичем в 2004 році)

Про самознищення власного рейтинга Ющенком уже говорити нецікаво. Велика коаліція несе великі проблеми до "Нашої України".

Попри комерціалізацію блоку Ющенка, яка почалася ще під час виборів 2002 року, більшість нинішньої фракції все-таки є вихідцями з націонал-демократичного табору. Для них підтримка союзу з Януковичем є знищенням власного авторитету на рідному електоральному полі Західної України. І якщо Ющенко є недосяжним для гнилих помідорів та яєць, то його дозу у Львові та Луцьку отримають союзники президента.

Ризики НСНУ зростають і в зв’язку з тим, що Тимошенко радо зустріне появу внутрішніх опозиціонерів всередині "Нашої України" – які, щоб не втрачати мандати, залишаться у цій фракції, але свої дії синхронізуватимуть з БЮТ.

Присутні у четвер в парламенті могли бачити, як Єхануров забрав для переговорів до урядової ложі Руслану Лижичко. Вона – одна з ворогів союзу "Нашої України" та Партії регіонів. Крім того, відкрито проти цього на засіданні фракції виступили Руслан Князевич та Микола Катеринчук.

Фото Ганни Андрієвської

Найпарадоксальніше, що і "любі друзі" не в захваті від створення цього об'єднання. Якщо вистачить сили волі, у опозиції до великої коаліції буде Давид Жванія.

Для Порошенка вигідна помаранчева коаліція хоча б з точки зору чистої прагматики, бо в форматі трійки 10-15 голосів, які він контролює в "Нашій Україні", є кричущо важливими для ухвалення рішень. Тобто його вага як політика є вищою, ніж у форматі "Наша Україна" - Партія регіонів, коли плюс-мінус 20 голосів не впливають на результат.

Але є й інше питання – у форматі трійки Порошенку не пропонують посаду першого віце-спікера, а Єханурову – крісло прем’єра. Тоді як Партія регіонів з радістю готова виконати ці умови. І не тільки.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді