Прокурор Кузовкін, у якого стріляли: Андрія Ющенка я ніколи раніше не бачив у обличчя
Скандал, спричинений стріляниною в прокурора Борисполя Олександра Кузовкіна, став топ-новиною понеділка. Згадка ж про Андрія Ющенка як про можливого фігуранта гарантує цій темі довге життя.
Як відомо, дотепер немає зрозумілої відповіді на питання – кому належав автомобіль, водій якого випустив кулю в ногу прокурора. За інформацією, що з'явилася в газеті "Сегодня" і на сайті "Обком", це "БМВ" пов'язане із сином президента, тоді як міліція цю версію спростувала. При цьому прес-служба самого президента поводилася вкрай засекречено, не коментуючи ситуацію по суті – де був Андрій Ющенко в той лихий вечір п'ятниці.
Дивно поводився в цій історії і сам Кузовкін. Усю першу половину дня від ховався від журналістів, породжуючи все нові й нові версії замість того, щоб один раз спростувати причетність Андрія Ющенка. Зате після обіду Кузовкін став брати мобільний телефон.
Скориставшись нагодою, "Українська правда" взяла інтерв'ю у фігуранта гучної справи. Кузовкін не вніс ясності, хто ж у нього стріляв – він натякає, що хоче взяти участь в упізнання з Андрієм Ющенком. Зате Кузовкін зумів запам'ятатися нам яскравою лексикою. Текст розмови наводиться в дослівній розшифровці.
Інтерв'ю Бориспільського міжрайонного прокурора Олександра Кузовкіна "Українській правді":
– Розкажіть, що ж з вами сталося в п'ятницю ввечері?
– Ми їхали, за кермом був мій водій. На вулиці Льва Толстого, у районі італійського ресторану "Маріо" нас на високій швидкості по зустрічній смузі обігнав темний "БМВ". Марку, серію, номер я не запам'ятовував – потреби не було...
"БМВ" підрізав нас – перед світлофором різко загальмував, створив нам аварійну ситуацію. Мій водій застосував екстрене гальмування. "БМВ" пригальмував, повністю не зупинився, поїхав далі вниз по Льва Толстого. Ми їхали повільно далі своїм маршрутом...
Напроти ресторану "Велюр" я побачив це ж "БМВ", яке зупинилося біля тротуару. Причому зупинилося не паралельно тротуару, а носом уліво, перегородивши смугу нашого руху. Щоб його об'їхати, нам треба було виїхати на смугу зустрічного руху. Ми цього зробити не могли – йшли машини. З автомобіля вийшли двоє – пасажир і водій. Рухатися було нема куди.
Я вийшов, зробив зауваження пасажируі автомобіля, вважаючи його керівником: "Так і так, так і так, що ж ви дорогий наш улюблений, свого шофера так виховуєте, якщо він нам ледве двічі не зробив ДТП, один раз підрізавши, загальмувавши на мокрій дорозі, другий раз, зупинившись поперек дороги, виставивши ніс...".
Молода людина, років двадцяти-двадцяти п'яти-тридцяти культурно, нормально запитала: "Хто я, що я, чому ставлю подібні питання, яке маю право?..."
Я пояснив, що звичайний водій, а він мені в грубій формі сказав, куди "мені треба котитися"... Тоді я йому офіційно представився на словах – піджак висів у машині…"Я – прокурор Бориспільського району і міста (Бориспіль) Кузовкін Олександр Володимирович, старший радник юстиції, російською – полковник". Тоді він мені став погрожувати всілякими страшними карами…
Там херню різну понаписували (у пресі), що він мене погрожував "у зону посадити", у в'язницю, "опустити", що це буде зроблено руками якогось з моїх керівників, заступником генерального прокурора…Такого не було! Хто це вигадав – я не знаю. Це все херня!
Я кажу: "Це ж ненормальна розмова". У якийсь з моментів розмови я відвернувся, у цей момент він мені завдав кілька ударів в область обличчя, шиї...
І в цей же момент, приблизно відразу ж після удару, я відчув тупий сильний удар у праве стегно. Зрозумівши, що на мене вчинено напад, я зробив 2-3 кроки, сів в автомобіль, щоб узяти телефон і викликати "02". У той момент, коли я взяв телефон, я побачив, що в мене всі руки в крові. Тече кров по сорочці, по штанях, усе розмазав...
І коли я сідав у машину, він уже кричав водієві: "Навіщо ти стріляв, недоумок?". Типу такого... І махає йому рукою, типу їдь звідси вниз праворуч, на Саксаганського або на Жилянську. У цей час "БМВ" їде, я по своєму телефону дзвоню "02", "03". Водій дзвонить. Не проходить з'єднання, виклик... Тоді я зі стаціонарного телефону в ресторані "Велюр" додзвонився до "02". Через якийсь час приїхала карета швидкої допомоги, мене туди помістили, і що там було далі – я не знаю.
– Скажіть, син президента брав участь у цьому інциденті?
– Ти знаєш, я його в обличчя ніколи раніше не бачив. У мене навіть зараз немає ніякої його нормальної фотографії. Ніхто мені не привозив, не показував…Я не знаю…
– Ми можемо вам надіслати його фотографію на упізнання...
– Дякую, дорогий! Ти що, слідчий?
– Але сина президента усі в обличчя знають…
– Займайся своєю справою! Зрозумів?! Цим повинні займатися компетентні органи… Злочин, скоєний у рамках кримінального кодексу, розслідується відповідними органами.
– Скажіть, а ви запам'ятали номер машини, з якої вийшли ці люди?
– Частково запам'ятав, частково – ні.
– Можете сказати, який номер був у цієї машини?
– Я не пам'ятаю, я його взагалі не бачив. Це мій водій запам'ятав.
– За номером машини можна визначити, хто був за кермом!
– Це дурниці! Я можу свою машину передоручити п'ять разів, сім разів можу протягом дня комусь дати покататися, а хтось візьме без дозволу. Це теж за вуха притягнуто. Коли я побачу людину живцем, я скажу: він або не він.
– А правда, що водій був людиною кавказької національності, років 50?
– Та ні, брехня! У нього є щось від південної національності, але йому до 30 років…
– Мова йде про водія, що стріляв…
– Я б не сказав, що він старий. Вони навіть чимось схожі один на одного з пасажиром.
– Як ви вважаєте, Андрій Ющенко причетний до цієї події?
– Я не знаю, побачу в обличчя, тоді… Коли буде проведене упізнання.
– А коли це можливо, як ви думаєте?
– Це залежить не від мене, а від компетентних органів.
– А як ви думаєте, звідки пішла інформація, що з цією справою пов’язаний Андрій Ющенко?
– Ви перші помістили подібну херню у своєму виданні.
– Про це газета "Сегодня" написала...
– Добре, ще питання будуть? Я поспішаю…
– Так. Ви були в лікарні в стані алкогольного сп'яніння?
– Ні, брехня! Пляшку пива я випив після інциденту. Я зазвичай не п'ю на роботі.
– У вас є якісь підстави підозрювати, що син Ющенка пов’язаний з цією справою?
– Ні, я в це не вірю. Я вважаю, що це провокація, інсинуація з метою створення напруги у суспільстві. Просто якась підстава, тобто просто хочуть облити брудом… Я не припускаю, щоб син такої людини поводився таким чином.
– Писали, що ви зустрічалися з головою СБУ Ігорем Дріжчаним після інциденту. Він до вас приїжджав?
– Дріжчаний до мене не приїжджав, це надто велика людина. Ніхто не приїжджав. Приїхали на місце працівники міліції, прокуратури. Я написав заяву, пояснення – у лікарні, після операції.
– Може, приїжджав хтось з СБУ, з більш низьких чинів?
– Ні, СБУ такими справами взагалі не переймається, це брехня. Усі справи щодо працівників правоохоронних органів розслідує прокуратура. Проти ментів – прокуратура, проти податківців – прокуратура, проти сбушників – прокуратура.
– Є версія, що ви змінили свідчення після того, як стало відомо, що до інциденту має відношення Андрій Ющенко...
– Це брехня! Я ж кажу, я навіть не знаю, хто це може бути.
– Ваша версія – чому кажуть, що до цього має відношення Андрій Ющенко?
– Не маю жодних версій. Вважаю, що це западло. Пиши, що це неправда, піндьож і провокація! Хтось спеціально роздуває скандал з вуличного конфлікту!
***
Ви також можете прослухати аудіофайли – уривки інтерв'ю з Кузовкіним:
