Маніпуляція свідомістю та політична телереклама – 2006. Частина 2
Читайте також першу частину статті " Маніпуляція свідомістю та політична телереклама – 2006"
"Наша Україна"
Основною тезою телевізійної реклами провладного блоку є недопущення до влади "реваншистів" шляхом перенесення виборця у період минулих президентських виборів.
У даному випадку актуальними є методи впливу на пам'ять і почуття за допомогою слогану "Не зрадь себе. Не зрадь Майдан!".
Найголовніше почуття, до якого апелюють автори при здійсненні маніпуляцій, є страх. Саме страх є фундаментальним фактором, що визначає поведінку людини.
Страх може бути справжнім, якщо він виникає як відповідь на реальну небезпеку. Страх може бути й ілюзорним, який створюється в уяві (світі образів та символів).
Дуже часто суб’єкт впливу свідомо перебільшує величину страху могутнього "ворога" і подає його мало не абсолютним, на відміну від реальності.
Серед видів пам’яті найголовнішою для маніпуляцій свідомістю є емоційна пам'ять. Найкраще людина запам’ятовує те, що вразило. Коли інформація не підкріплена пам’яттю почуттів, вона дуже скоро стирається.
В даній телерекламі створюється образ "могутніх ворогів – бандитів", які прагнуть реваншу. Для досягнення цієї мети демонструються телевізійні кадри часів попередньої виборчої кампанії, які повинні викликати в пам’яті виборця страх перед їхнім поверненням.
Слід відзначити, що даний страх в значній мірі ілюзорний, перебільшений, тому що для повернення попереднього стану не достатньо перемоги на парламентських виборах.
"Не зрадь себе. Не зрадь Майдан". Зрада – це вчинок, який завжди засуджується суспільством і подається як один із найпідступніших серед можливих вчинків людини.
Цьому вчить школа, батьки та релігія. Але для того, щоб зрадити потрібно взяти на себе певні зобов’язання. Вони пропонуються в рекламі: "Ми сказали: влада злочинна. Ти знав, що потрібні зміни. Ющенко пішов у президенти, бо Ти вірив у перемогу".
Голос відданий за іншу силу подається як "зрада" собі та оточуючим. Автори ролику використовують звертання "Ти". Ця ментальна ознака більш притаманна населенню західної частини України.
Відбувається перенесення "боротьби" у часі або "віртуальна боротьба" шляхом впливу на емоційну пам"ять. Для багатьох учасників Майдану ці події стали найяскравішими в житті, тому у них є бажання повернути це відчуття піднесення, а телереклама дає їм змогу знову втрутитись у боротьбу добра і зла.
Багато хто з тих чи інших причин не мав змоги чи не виявив бажання взяти участь у доленосних подіях кінця 2004 року, і їм наче надається шанс долучитися до них і відчути себе "справжнім учасником помаранчевої революції", отже спрацьовує певним чином ефект "зарахування".
На перший погляд гасло "Не зрадь Майдан!" викликає негативні враження, що зрозуміло, оскільки частину виборців відразу називають зрадниками.
Але певний позитивний результат для "Нашої України" (за умови вдалої кампанії в цілому) ролик може принести. Виборець, який не знатиме за кого голосувати (таких не менше 15%) в останній момент може віддати свій голос за НУ, керуючись емоціями та почуттями, не бажаючи бути осудженим будь-ким як "зрадник".
"Ти знаєш, в якій країні хочеш жити. Ми знаємо, як її збудувати!".
Дуже цікавий слоган, тому що він адресований до індивідуума, бо кожен по-своєму уявляє країну в якій хоче жити. А "Наша Україна" подається як сила, яка знає, як її зробити такою для кожного.
В результаті багато виборців із різними, інколи абсолютно протилежними уявленнями про майбутню Україну, проголосують за НУ. Коли б подавались певні ідеологічні засади та засоби їх реалізації – це б відразу відкинуло значну частину виборців, а так виходить – "голосуй за себе!".
Велика частина тих, хто проголосує за "Нашу Україну", думатиме, що віддає свій голос за себе та проти "зла". Хоча реально виборець голосує за певну політичну силу.
"Ми"
В рекламі блоку "Ми" використовується метод "якорів". Якір – це стимул, що пов'язаний з конкретним фізіологічним станом людини.
Цей принцип доволі схожий на створення умовного рефлексу, а саме внутрішня реакція пов’язується з якимсь зовнішнім стимулом, щоб потім можна було цю реакцію швидко відтворювати.
В даному випадку використовуються візуальні, аудіальні, та кінестетичні якорі: фотографія "щастя" із зеленим кольором, який є символом життя, заспокійлива музика, дотики, тобто транслювання телереклами.
Дані сюжети за допомогою впливу на пам'ять відтворюють в уяві людей "щасливе минуле" у порівняні з теперішніми негараздами. Якщо ж описати, з чого складається це "щасливе минуле", то можна прийти до висновку, що в ньому дуже багато факторів, які абсолютно не пов’язані з політичним устроєм, тим більше з блоком "Ми".
Ролик покликаний створити фізіологічну реакцію "щастя", умовою якого є голосування за блок Литвина.
Пора-ПРП
Автори телевізійного ролика "Так Кличко" зробили ставку на підсвідоме запам’ятовування інформації адресатом. Для цього подається потік сумбурних тез.
Сумбурні повідомлення відкладаються в латентних шарах пам’яті і діють на підсвідомість. Щоб сприйняти думку, яка не вміщається у 8-10 секунд, ренципієнт повинен зробити свідомі зусилля.
Насправді мало хто це робитиме. Ті ж, що обдумають повідомлення можуть цілком аргументовано його відкинути, не впустивши в підсвідомість. Тому месиджі у зазначеній рекламі є такими швидкоплинними, що не дають змоги зосередитись.
Сумбурні повідомлення оживляються асоціаціями, новими образами і повідомленнями, які їх пробуджують, а саме за допомогою оновленої версії телереклами, в якій демонструються кадри Майдану.
При цьому неважливо, як людина ставиться до повідомлення, яке запам’ятала мимоволі. Закладена в латентних шарах пам’яті точка зору, яка була відкинута свідомістю в момент мимовільного запам’ятовування, відлежавшись, перетворюється спершу на мутне уявлення, а потім на згоду з нею.
Примітно, що в ролі сумбуру використовуються гасла минулої виборчої кампанії: "Тому що", "Так", "Бандитам тюрми" тощо, які відклалися у пам’яті виборців.
Велика частина виборців із ними погоджувалась, оскільки вони подавалися різними виборчими штабами. Використання гасел президентської виборчої кампанії значно полегшує завдання авторам реклами.
"Не ТАК"
"Україна має жити не так". В даному ролику лідери опозиційного блоку намагаються встановити з виборцями взаєморозуміння шляхом приєднання.
Під приєднанням слід розуміти власну поведінку шляхом повторювання основних елементів поведінки іншої людини: прийняття таких самих поз тіла та виразів обличчя для з ціллю налагодити підсвідомий контакт із виборцем.
Це можна помітити у сюжетах, де представники блоку озвучують свої гасла у присутності людей, уявних виборців. Крім фізіологічних особливостей, у них схожий одяг, що повинно посилити ефект приєднання.
Метою приєднання є налагодження підсвідомого контакту із реципієнтом.
Пройшовши візуальне приєднання, виборцям устами начебто авторитетних у своїх галузях політиків виголошуються гасла про "законність", "тепло в домівках", "вміння перемагати", "незламність" тощо.
А заразом нав’язується думка про неспроможність помаранчевих управляти країною. Тут спрацьовує довіра до авторитету джерела впливу. Невпевнена в собі людина, так би мовити, приєднує до себе авторитетність іншої, впливової для неї людини, і таким чином стає сміливішою, рішучішою.
В завершенні телевізійного ролика проголошується установка-твердження "Україна має жити не так". Установка-твердження – це подання твердження, з яким виборець погоджується навіть без аргументації.
Практично всі громадяни переконані, що наша країна повинна жити краще, і з уст першого президента звучать слова "Ми знаємо як!".
Доволі цікавою і несподіваною є назва опозиційного блоку "Не Так" із використанням заперечення, що практично виключає голосування за нього оптимістів, незалежно від їніх політичних поглядів.
Рекламна кампанія блоку повністю орієнтована на незадоволених помаранчевою владою виборців і активно використовує прорахунки керівництва країни.
Стрижнем кампанії є радикальне заперечення дій влади. Саме цьому і присвячена наступна телевізійна реклама блоку, де молода людина на роликах їздить містом і переводить у протилежні гасла влади.
"НДП"
Характерним у телерекламах цієї політичної сили є маніпуляція за допомогою чисел. Про силу дії числа на свідомість людини зазначалось вище.
"Кількість злочинів". У цій рекламі подається кількість вчинених протягом кожного дня зґвалтувань (9), вбивств (11), а також смертей від вживання наркотиків (329) і пропонується як спосіб боротьби з цим "найвища міра покарання", тобто смертна кара.
Але безпосередній взаємозв’язок міри покарання та рівня злочинності не наводиться. Наприклад не подана статистика цих злочинів до відміни смертної кари і після; рівень злочинності в державах, де застосовується смертна кара, і де її немає і так далі.
Тобто звужуються поняття причин рівня злочинності і створюється ілюзія її подолання за допомогою єдиної дії – введення вищої міри покарання, яку відстоює НДП.
"Не дамо вкрасти ваші грош". В цій рекламі названа сума 3 156 гривень, які "передбачені бюджетом на кожну людину", але не сказано з чого складається ця сума і те, що вона є середньостатистичною. Метою цього є ствердження, що у громадянина хочуть вкрасти ці гроші (Хто?), а ми (НДП!) не дамо цього зробити (Яким чином?). Ніхто ж не хоче, щоб в нього вкрали "реальних 3 156 гривень, які йому належать".
Блок Костенка – Плюща
Гасло "Здобули волю – здобудемо долю", яке використовується у рекламі складено таким чином, що воно є, одночасно, і закликом до активних дій, і запевнянням невідворотності даного процесу.
Влучність застосування терміну "здобути" щодо поняття "воля" у свідомості електорату цього блоку не піддається сумнівам, оскільки заклик Коновальця: "Здобудемо волю або загинемо у боротьбі за неї" був, а то й залишається, заповітом для національно-патріотичних сил протягом багатьох років.
Тобто слоган блоку Костенка-Плюща є наче продовженням цього процесу "боротьби". Перший етап виконано – воля, на черзі наступний – доля.
Рушійною силою виконання першого етапу був Рух, частиною якого і є партія Костенка. Безпосередню активну участь у цьому процесі брали лідери однойменного виборчого блоку та багато з його членів, що підтверджується відповідними історичними кадрами у рекламі.
Отже, висновок до якого повинен дійти виборець, за задумом авторів ролика, що ті, хто "здобували волю", найкраще знають як "здобути долю".
"Родзинка" ідеї полягає в тому, щоб до поняття "доля" неодмінно прив’язати "здобудемо" і не важливо, в яких відтінках. Головне, щоб воно стало аксіомою.
Так само важливо, не "допустити" зосередження глядачів на дієвих особах подій "здобуття волі", які фігурують в блоці Костенка – Плюща. Не дотримання цих двох умов може призвести до руйнації конструкції.
Основний вплив даної реклами направлений на структуру мислення, і при вдалому обігруванні слогану це матимиме надзвичайно великий вплив на національно свідому частину виборців.
(Дослідження елементів маніпуляції саме в рекламних роликах нижченаведених виборчих суб’єктів не означає, що інші політичні сили не використовують таких елементів.
Приведені приклади є лише найбільш характерні, на думку автора. Найвдаліші маніпуляції, як правило, це ті, які непомітні (ні на кого не натякаю).
Підсумовуючи дослідження маніпуляцій свідомістю у політичних телерекламах зразка 2006 року, слід відзначити, переоцінка можливостей впливу на вибір людини політико-психологічних технологій так само небезпечна, як і їх недооцінка.
Важливим є визначення частки виборців, політичний вибір яких зумовлений саме цими психологічними механізмами впливу. За різними оцінками за допомогою впливу на підсвідомість виборців можна навернути від 2 до 15% голосів від числа тих, що проголосував.
Цифра досить значна, і це змушує звернути увагу на даний спосіб ведення відання передвиборної боротьби.
Питання маніпуляції свідомостю у виборчій кампанії-2006 не може обмежитись дослідженням лише телереклами.
Дуже цікавою, з точки зору аналізу маніпуляцій, є виборча кампанія БЮТ (стратегії "любі друзі", "зрада національних інтересів", "вибори прем’єра"…) та інших політичних сил, які застосовують ці прийоми поза рекламою.
(Далі буде …)
Ярослав Макітра, для УП.
