Маніпуляція свідомістю
Нерідко в поняття маніпуляції свідомо чи не свідомо вкладається зміст, який не сприяє розумінню даного феномену і його сутності, тому завданням, яке поставив автор при написанні даної статті, є розгляд елементів маніпуляцій свідомістю виборців на конкретних прикладах під час останніх президентських виборчих перегонів.
В статті навмисне опущені дискусії про етичність чи неетичність маніпуляцій. Зупинюсь лише на їх технології та ефективності.
Що таке "маніпуляція свідомістю під час виборчих кампаній"? Коротко, це - система засобів ідеологічного і духовно-психологічного впливу на свідомість виборців, за умов приховування справжніх цілей і думок, з метою отримання підтримки певної політичної сили, що не лише спонукає особу віддати свій голос за потрібного кандидата чи партію, а й примушує її хотіти це зробити.
Обман, будучи одним із важливих прийомів у всій технології маніпуляції, сам по собі скласти маніпулятивний вплив не може. Неправдива інформація, впливаючи на поведінку людини, анітрохи не зачіпає її дух, її наміри та установки.
Влучне визначення цьому дав Доценко: "Хтось запитує в нас дорогу на Мінськ, а ми його спрямовуємо хибно на Пінськ. Це - лише обман. Маніпуляція матиме місце у тому разі, якщо той, інший, збирався йти в Мінськ, а ми зробили так, щоб він захотів піти в Пінськ".
Маніпуляція свідомістю під час виборчих кампаній набуває все більшої ваги і практичного застосування. Яскравим прикладом можуть служити вибори 2004 року.
Виборча кампанія 2004 року має багато особливостей і, безперечно, є цікавою в контексті розгляду маніпуляцій свідомістю. Хоча б тому, що два основні кандидати мали можливості та достатні ресурси для здійснення маніпуляційних операцій.
Якщо у попередніх виборчих кампаніях в Україні маніпуляції масовою свідомістю здійснювались владою, завдяки засобам масової комунікації, доступ до яких у представників опозиції був обмежений.
На цих виборах можна говорити, що маніпуляційні технології використовувались обома командами кандидатів-лідерів президентської гонки. Тому й зупинимо свою увагу на діях цих команд.
Слід звернути увагу на елементи, які стосувалися створення негативного ставлення до конкурента, що, на думку автора, мало більший вплив на виборців ніж формування позитивного іміджу власного кандидата. Велика кількість виборців, якщо не більшість, голосувала не за, а проти певного кандидата, особливо у другому турі та його переголосуванні.
Розглянемо основні ефективні принципи і методи маніпуляції свідомістю під час виборчої кампанії 2004 року.
Принцип "додати одіозності"
Зовсім не обов'язково шукати або видумувати про конкурента щось негативне. Конкурент під час виборів і сам "підставляється". Вдало цей принцип використовувся штабом Ющенка, зокрема скандал про судимості Януковича, історія в Івано-Франківську із падінням Януковича від удару яйцем, орфографічні помилки владного кандидата, заміна слів після фрази "тому що" на біг-бордах.
Штаб Януковича використовував епізод бійки біля ЦВК за участю Ющенка та його соратників.
Як суміжний прийом політтехнологами розглядається "ведмежа послуга", тобто провокаційна підтримка конкурента соціальними групами, що однозначно викликають відторгнення в більшої частини електорату.
Команда Януковича використовувала, зокрема, рекламний ролик про підтримку Ющенка організацією ОУН Козака, в якому йшлося про те, що націоналісти разом із Ющенком заборонять вживання російської мови та марш по Хрещатику членів організації УНА Коваленка (нібито на підтримку Ющенка) під фашистською символікою та скандування: "Ющенко!".
Принцип "перенесення зневаги"
Конкурент "ловиться" на тому, як у тій або іншій формі виявляє зневагу до виборців (на невідповідальній зустрічі, перед невеликою аудиторією, у випадковому некрасивому епізоді).
Далі ця зневага переноситься або в часі, коли транслюється минулий виступ конкурента, або з меншої аудиторії на більшу (телетрансляція). Дезінформації тут, звичайно, немає, але тенденційність – безумовна.
Класичний приклад використання цього прийому багаторазовий показ на "5 каналі" слів Януковича на з’їзді Партії регіонів про "козлов, которые мешают нам жить".
Фундаментальним механізмом маніпулювання є сугестія, тобто спроба переконати інших у конкретних судженнях без надання на те достатніх підстав, і при цьому неважливо, існують насправді такі підстави чи ні.
Наклеювання ярликів. Завдяки, насамперед, ЗМІ (до загальноукраїнських телеканалів, які підтримували Віктора Ющенка, слід віднести хіба, що "5 канал" та "Еру", інші, в основному, були знаряддям у руках команди Віктора Януковича) вони приживаються надовго, стають звичними, повсякденними словами, часом заміщаючи інші, менш агресивні поняття.
Використовувався обома штабами в певній мірі доволі ефективно.
Повтор інформації. ЗМІ використовували повтори в повідомленнях новин, де в кожному наступному випуску найбільш значуща інформація повторювалася без будь-яких коригувань або змін. Тобто те, що називали "темниками", які впроваджувала Адміністрація президента. Варіантом техніки "повтору" також є часте вживання гасел і ключових слів.
Твердження. Особливість даного прийому полягає в тому, що ЗМІ часто віддають перевагу суперечці голим твердженням на підтримку своєї тези, обмежуючи тим самим плюралізм думок і представляючи тільки одну. Це стосувалося новин та аналітичних програм практично на всіх телеканалах.
Висміювання. Висока ефективність методу висміювання пов'язана з його впливом на сферу слабко усвідомлюваних психічних явищ, що знижує дієвість психологічного захисту особи.
Приклад ефективності висміювання в останній президентській виборчій кампанії в Україні є промовистим. Команда Ющенка, в основному за допомогою Інтернету, вдало використала епізод із падінням Януковича від удару яйцем під час його візиту до Івано-Франківську.
Були також створені й розміщені в мережі Інтернет ціла серія мультфільмів і велика кількість анекдотів на дану тему, а також 15-серійний комедійний серіал "Операция "Проффесор" "на честь" помилки в написанні автобіографії Януковичем.
Даний фільм користувався великим попитом серед інтернет-користувачів і сприяв створенню "несерйозного" іміджу владного кандидата.
Маніпулювання опитуваннями громадської думки. Полягає в тому, щоб за допомогою посилань на сфабриковані опитування громадської думки, переконати громадян у підтримці більшістю суспільства певної політичної позиції.
Приклади використання цього прийому можна знайти у діях обох штабів, особливо, під час так званого екзіт-полу. Їх результати різнилися між собою кардинально, в залежності від "прихильності" соціологічної служби до того чи іншого кандидата.
І ще одним прикладом маніпуляції свідомістю була коротка телепрограма Корчинського та Джангірова на каналі "1+1" – "Про те".
Усі випуски цієї програми були присвячені критиці та висвітленню опозиції виключно у негативному світлі. При чому робилося це таким чином, що протягом програми прізвища Ющенко та Тимошенко вживалися безліч разів із негативним підтекстом, а часом з абсурдними звинуваченнями.
Це робилося навмисно для того, щоб після перегляду даної програми глядачі запам’ятали, що Ющенко "поганий", але навести на "підтвердження" цього дані, що звучали у програмі, глядачеві уже буквально за декілька хвилин після її перегляду було дуже важко.
Вважається, що через 30 хвилин аудиторія пам'ятає тільки 60% змісту. Наприкінці дня, в пам'яті залишається тільки 40%, а наприкінці тижня - 10%. У результаті проблема зникає сама собою протягом 10 днів, якщо, звичайно, вона не буде "підігріватися" новими "фактами" або періодичним повтором.
Якщо повторювати повідомлення з достатньою частотою, воно буде сприйнято аудиторією й зміцниться в масовій свідомості.
Дана програма ставила за мету шляхом багаторазового ствердження вплинути на підсвідомість людини і створити в її уяві негативний образ опозиційного кандидата, а не навести достатні факти.
Цікавою для дослідження є авторська програма Піховшека "Епіцентр" в недільному ефірі на "1+1". Під час аналізу певної події автор програми подавав на свій власний розсуд декілька варіантів коментарів того, що сталося, або подальшого розвитку події з аналізом даних, фактів, документів, висловлювань конкретних політиків з цього приводу.
Але варіанти підбиралися автором телепередачі тенденційно (часто цілком ймовірний, на перший погляд, варіант розвитку подій автором до уваги навіть не брався) для того, щоб ввести у свідомість слухача наперед запланований "правильний" висновок.
Для цього підтверджуюча інформація щодо "непотрібних" варіантів була представлена доволі слабкою, а "потрібний" варіант підживлювався "конкретним" фактажем.
Усе це супроводжувалося відповідними коментарями ведучого і в кінці теми, як правило, ставилося риторичне запитання. Цей приклад впливу можна вважати одним із найпрофесійніших прийомів маніпуляції свідомості на українському телебаченні й потрібно віддати належне "фаховості" В’ячеслава Піховшека.
Але більшій ефективності його програми перешкоджала висока недовіра громадян до самої постаті ведучого та до українського телебачення взагалі.
Використовувався, як і в попередній президентській виборчій кампанії, метод залякування. Зокрема, штаб Януковича створював образ "Ющенка-фашиста" та "американського зятя" за допомогою відомих телевізійних роликів технічних кандидатів Козака та Базилюка, музичного кліпу Кобзона та багатьма іншими способами.
Штабом опозиційного кандидата була задіяна технологія залякування "донецьким безпрєдєлом" і, натяканням, що у разі перемоги Януковича, Україна стане мало не диктаторською державою і опиниться в ізоляції.
Для цього "5 канал" демонстрував програми, які розповідали про бандитизм на Донеччині, про кримінальне минуле Януковича та його зв’язки з кримінальним світом. Змальовувалась постать Януковича як ставленика Росії, чому сприяла доволі неоднозначна реакція на виборчий процес в Україні з боку багатьох російських політиків.
Заслуговує на увагу такий інструмент маніпуляції з боку команди Ющенка, як розповсюдження чуток. Чутки – технологія, що дає можливість спрямовувати інформаційне поле у вигідне русло, оскільки чутки практично неможливо спростувати. Зокрема, розповсюджувались чутки про застосування Януковичем фізичної сили до тих чи інших осіб.
Ефективність таких чуток на останніх виборах підсилювалась штабом Ющенко за допомогою наголошування на вислові кандидата від влади про "козлов, которые мешают нам жить", інциденті з пенсіонером на Житомирщині та кримінальному минулому Януковича. Все це збільшувало правдоподібність тверджень про рукоприкладство владного кандидата.
Наведений в статті перелік випадків маніпуляцій свідомістю, що використовувалися на останніх президентських виборах, далеко не є вичерпним. Можна стверджувати, що такий бій маніпуляційних технологій, що вівся на виборах, багато в чому сприяв різкому поділу громадян згідно їх поглядів на політичні процеси в країні та ледь не призвів до розколу держави.
Ситуація залишається напруженою і до сьогодні, незважаючи на те, що минуло більше року після інавгурації нового президента. А з початком виборчої кампанії-2006 ситуація тільки загострилася.
Нова виборча кампанія вже принесла і ще неодмінно принесе багато цікавого для дослідження такого частовживаного і малознаного поняття, як "маніпуляція свідомістю".
Ярослав Макітра, для УП
