Імідж України віддали не в ті руки?

Тендер на проведення піару держави за кордоном, оголошений в грудні 2005 року, виграла досі не відома харківська компанія "Конгломерат", якій вже в кінці того ж місяця було перераховано майже 14 мільйонів бюджетних гривень.

Проте одразу після цього на МЗС посипались звинувачення у корупції та проведенні непрозорого конкурсу.

Як кажуть в самому зовнішньополітичному відомстві, спочатку ніщо не передрікало бурю: "Конгломерат" відгукнувся на оголошення МЗС, надіслав заявку та провів презентацію, яка справді виглядала найкращою. А далі почалися звинувачення на адресу переможця, що нібито компанія не має досвіду у піар-діяльності на такому рівні.

Намагання самих МЗСівців дізнатися більше про цю кампанію були марними. Міністерство, яке опинилося під градом критики, почало вимагати від "Конгломерату" провести публічну презентацію, яка відбулася тільки зараз.

За інформацією "Української правди", в міністерстві навіть готові до серйозних кроків щодо цієї компанії. Так, міністр закордонних справ Борис Тарасюк вже допустив можливість перегляду результатів тендера.

"Конгломерату" довелося постати перед журналістами. На перший погляд, подія відбулася бездоганно. П’ятеро учасників, серед яких лише один був представником компанії (її прес-секретар Григорій Куніцин), яскраво розповіли про проведені ними дослідження іміджу держави.

Проте після їх виступів часу не залишилося ні на якісь запитання, ні на відповіді. Журналістам довелося ловити учасників конференції у коридорах, щоб отримати хоч якісь відповіді на питання.

"Конгломерат" пропонує кроки, завдяки яким Україна краще сприйматиметься на Заході. Так, фірма планує інформаційно-рекламну підтримку України, яка включає позитивні публікації у західних виданнях. Але, як це робитиметься, іміджмейкери не розповіли.

"Ми генеруємо інформаційні приводи для журналістів іноземних ЗМІ, які або вважають за потрібне це висвітлювати, або ні. Сьогодні наші райтери працюють над цими речами. Але розміщення за гроші – це нонсенс", - заявив Куніцин.

Показати публікації, які б засвідчили результати їх піар-діяльности, вони не змогли.

"Конгломерат" хоче проводити міжнародні форуми та круглі столи, але поки не визначилися, де - в Брюсселі, Варшаві, Давосі, Лондоні або в Тбілісі чи Баку. Так само незрозуміло, як харківська фірма забезпечуватиме присутність європейських чиновників.

Ще серед проектів "Конгломерату" є супровід в закордонній пресі самміту ГУАМ в Україні та "поширення серед світової спільноти презентаційних видань про Україну". Як і де це робитиметься, також залишилося загадкою.

Фірма робить ставку на англомовний журнал "Україна у фактах", мережа поширення якого також невідома, і планує змінити дизайн та наповнення сайту www.ukraineinfo.org, зокрема сторінками всіх українських посольств та консульств. При тому, що вся ця інформація уже зараз доступна на інтернет-сторінці Міністерства закордонних справ.

Родзинкою кампанії є проведення "Днів українського кіно" за кордоном. "Під час програми фестивалів протягом трьох днів будуть показані українські фільми. Місцем презентації обрано три найпрестижніші кінофоруми в світі: Канни, Венеція та Берлін. На нещодавньому Берлінському фестивалі була показана програма українських фільмів", - зазначила кінокритик та координатор цього проекту Аксинія Куріна.

За її словами, було продемонстровано відомі українські фільми "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова та "Мамай" Олеся Саніна.

"Якщо програма в Берліні супроводжувалась фуршетом зі стравами української кухні, то в Каннах або Венеції ми збираємось запропонувати нашим гостям щось цікавіше. Ми розглядаємо декілька варіантів: фотовиставка, концерт та аудіовізуальна інсталяція", - додала вона.

Але ця частина прес-конференції вилилася у маленький окремий скандал. Під час слів Куріної про "Берлінале" зі свого місця підвівся член правління асоціації UA-PR Мартін Нанн та продемонстрував листа від організаторів цього кінофестивалю.

Там йшлося про те, що "у рамках "Берлінале–2006" не відбувались жодні "Дні українського кіно".

"Наскільки нам відомо, ніхто в нашому офісі не чув про цей захід і, відповідно, не був на нього запрошений. Ми не висловлюватимемо офіційну позицію "Берлінале", оскільки не було жодних повідомлень про цей захід через відкриті джерела інформації, наприклад, в мережі інтернет", - також зазначалось в листі.

"Українська правда" звернулась до режисера стрічки "Мамай" Олеся Саніна, який повідомив, що перед так званими днями кіно до нього "звернувся хлопець з приємним голосом і повідомив, що вони хочуть показати фільм в Берліні", а тому попросив надати копію стрічки. Жодної інформації щодо показу режисеру не надали. "Я не знаю цих людей", - додав він.

Санін, як приклад, також розповів, що США, Росія або Франція на проведення подібних днів витрачають "серйозні бюджети" і не під час кінофестивалів, коли всі критики зайняті конкурсною програмою.

Проблемний "Конгломерат"

Витоки піар-скандалу знаходяться у судовому позові, який подали компанія "CFC Consulting" разом із PBN і продакшн-студія "Марко&Петро" після проведення тендеру Міністерства закордонних справ. Засідання за справою має відбутися 13 березня.

Паралельно "Українська асоціація зі зв’язків з громадськістю UA-PR" звернулася з листами до прем’єра Юрія Єханурова та шефа МЗС Бориса Тарасюка з проханням скасувати проведений конкурс. "CFC Consulting" також повідомила, що Мінекономіки назвало тендер непрозорим.

Опоненти "Конгломерату" звертали увагу на порушення у проведенні тендеру, де "не було дотримано термінів та принципів відкритості, прозорості, професійності та економічної діяльності". І, крім того, проігноровано вимогу закону: "якщо вартість тендерних послуг перевищує 300 тисяч євро, інформація щодо нього має розміщуватися в міжнародних ЗМІ".

Фірма "Конгломерат" про себе стверджує, що працює на українському ринку понад сім років, є членом базованої в Києві Європейської бізнес-асоціації та "має досвід надання піар-послуг державним структурам України, Німеччини, Франції, Латвії, Польщі, Ірану, Грузії та інших країн".

Невідомо тільки, що заважало "Конгломерату" за ці роки організувати роботу свого власного сайту. Прес-секретар пояснив це тим, що, мовляв, їм немає сенсу рекламувати свою діяльність через інтернет.

На самій веб-сторінці зазначається, що компанія займається оцінкою майна, цінних паперів та іншого. Проте жодного слова немає про піар-акції та формування іміджу. Сам Куніцин зазначив, що у компанії є такий досвід, проте відмовився назвати конкретні приклади діяльності.

"В Україні, як і за кордоном, є одиниці компаній, які здійснювали іміджеві програми для держави. У нас є досвід в індивідуальних проектах... Але у нас єдина велика проблема – ми не саморекламуємось. І, чесно кажучи, наші комерційні клієнти навідріз відмовились, щоб ми їх називали".

Куніцин також не зміг відповісти на питання, чому він був єдиним представником "Конгломерату" на прес-конференції.

На закиди журналістів щодо корупційних схем та можливої причетності до них заступника міністра закордонних справ Володимира Макухи, прес-секретар компанії зазначив, що ніколи його не бачив.

"Нас курує Веселовський (заступник міністра, відповідальний за проведення конкурсу). І якби були корупційні схеми, можливо, вони б були пов'язані з іншим ім'ям... Хоча обидва заступники міністра були присутні при тендері", - зазначив він.

Раніше "Конгломерат" уже фігурував у одній неприємній історії. У 2005 році прокуратура Києва порушила кримінальну справу проти голови тендерного комітету держкомпанії "Енергоатом". Він без проведення конкурсу затвердив рішення тендерного комітету "в інтересах третіх осіб".

Тоді Нацкомісія регулювання електроенергетики оштрафувала атомного монополіста на 85 тисяч гривень за укладання договору з "Конгломератом" на оцінку основних активів "Енергоатому" з порушенням заборони на підписання договору.

Втім, чи була це провина "Конгломерату" чи "Енергоатому", невідомо.