Орбіти "олігархів"-2006. Кого ведуть на вибори Ахметов, Суркіс, Пінчук?..

На парламентських виборах 2006 року "олігархи" кинули великі сили, щоб провести до нової Верховної Ради своїх підлеглих, охоронців, адвокатів, менеджерів, водіїв, прес-секретарів або просто відданих соратників.

Примітка: нумерація є не рейтингом, а лише умовними позначками: 1 - Віктор Медведчук; 2 - Григорій Суркіс; 3 - Богдан Губський; 4 - Петро Порошенко; 5 - Костянтин Жеваго; 6 - Віктор Пінчук; 7 - Ігор Коломойський; 8 - Едуард Шифрін; 9 - Василь Хмельницький; 10 - Ринат Ахметов; 11 - Андрій Клюєв; 12 - Віталій Гайдук; 13 - Олександр Ярославський; 14 - Олексій Кучеренко; 15 - Костянтин Григоришин; 16 - Вадим Новинський; 17 - Дмитро Фірташ (фото відсутнє).

Слово "олігарх" прийшло до нас з Росії, де його в середині 1990-х у широкий вжиток запустив чи то Борис Березовський, чи то Борис Немцов.

В Україні цей термін спочатку "привласнив" Вадим Рабинович, який випустив про себе книгу з такою назвою. Але насправді олігарх в Україні був не один, а ціла дюжина. Більше того, при Кучмі навіть відбулася невелика зміна поколінь в цьому середовищі.

Першими зі статусу олігархів вибули Павло Лазаренко та Юлія Тимошенко. Потім – згаданий Рабинович. Невідворотно втрачав владу Олександр Волков. Позбувся самопроголошеного звання "хрещеник Кучми" Андрій Деркач.

На їхні місця прийшли інші. А поразка Кучми в 2004 році співпала з піком олігархічного правління трьох груп – Віктора Пінчука, Рината Ахметова та Віктора Медведчука.

Порівняно з владою, яку вони мали півтора роки тому, сьогодні слово "олігарх" до них можна вживати тільки в лапках. Не кажучи вже про дрібніших діячів.

Сьогодні, щоб бути віднесеним до умовного титулу "олігарх", треба не так вже й багато: бажано мати гараж п’ятисотих "мерседесів" або один "майбах", банк, телеканал, різнопрофільний бізнес, при цьому бути депутатом парламенту або організувати собі стабільне лоббі в стінах Верховної Ради, на Банковій або в Кабміні. Ще рекомендовано потрапляти в рейтинг мільйонерів польського журналу "Впрост".

Загалом, термін "олігарх" непомітно позбувся свого первісного значення. Тепер це просто великі бізнесмени, які або гордо носили такий титул при Кучмі, або їм його навішували вороги. І "олігархами" їх зараз називають на знак поваги, просто по-приколу або через їхні амбіції повернути собі колишню могутність.

Парламентські вибори-2006 дають їм ще один шанс. "Українська правда" спробувала підрахувати, скільки близьких до себе людей умовні "олігархи" намагаються провести до нової Верховної Ради.

У наведеній схемі зеленими цяточками позначено тих наближених до "олігархів" кандидатів у депутати, які гарантовано отримають мандат народного обранця.

Жовті – це люди, які мають шанс: вони або перебувають на межі прохідної частини списку когось з фаворитів виборів, або їхня політична сила балансує на позначці 3%.

Червоні ж – це пов’язані з "олігархами" кандидати у депутати, які перебувають або в непрохідній частині списку, або у лавах партій та блоків, що мають дуже низькі або, взагалі, жодних шансів.

При подальшому прочитанні слід враховувати, що не всіх соратників наших героїв вдається виловити у багатотомному зібранні списків 45 учасників майбутніх виборів. Аналіз може бути неповним і тому, що розподіл по групам є умовним. Варто також пам’ятати про схематичний характер картини, хоча у нашому випадку вона вимальовується доволі символічна.

Група "Приват"/Ігор Коломойський

Схоже, всупереч очікуванням, група "Приват" відмовилася від масового штурму нового парламенту. Збіг інтересів Юлії Тимошенко та Ігоря Коломойського навколо Нікопольського заводу феросплавів породив плітки про квоту дніпропетровсько-женевського "олігарха" у виборчому списку БЮТ.

Однак, у прохідній частині нами поки виявлена одна особа, яка може виступати представником інтересів "Привату" – Андрій Портнов. Парадокс же ситуації, що багато років тому він начебто допомагав "Привату" закріпитися на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті, коли звідти виганяли структури... Юлії Тимошенко. А Олександр Турчинов особисто приїжджав боронити підприємство своєї соратниці.

Ще одна людина, яку вважають близькою до "Привату" – Микола Швець. Він знаходиться у подвійній зоні ризику – його депутатство залежить від успіху "Нашої України" на виборах. Крім того, він фігурує у кримінальній справі про відчуження туристичного комплексу "Таврія", і виклик до міліції Швецю особисто вручав міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.

У списку непрохідної Селянської партії цікаво було побачити співвласника групи "Приват" Олексія Мартинова. Там же фігурує один із топ-менеджерів "Привату" Ігор Палиця і заступник уже згаданого Швеця Валерій Пасічник.

СелПУ, яка нещодавно позбулася своєї лідерки Тетяни Засухи, схоже, знайшла собі нових спонсорів. Тільки не зовсім зрозуміло, навіщо це їм треба – адже на загальноукраїнській арені у них шанси нульові. Можливо, ставка зроблена на те, щоб переодягнуті в "селян" приватівці потрапили до обласної ради.

Крім того, за списком блоку Костенка-Плюща балотується Михайло Батіг – колишній керівник інформагентства УНІАН, власником якого також є "Приват". Але, схоже, це є даниною національно-демократичним поглядам Батога, який був депутатом ще найпершого скликання Верховної Ради незалежної України.

Зелена фішка: Андрій Портнов, адвокат, Блок Юлії Тимошенко, 66 місце.

Жовта фішка: Святослав Олійник, адвокат, Блок Юлії Тимошенко, 86 місце.

Жовта фішка: Микола Швець, голова Дніпропетровської обласної ради, список "Нашої України", 97 місце.

Червона фішка: Олексій Мартинов, директор ТОВ "Солм", Селянська партія, 5 місце.

Червона фішка: Ігор Палиця, голова правління "Укрнафти", Селянська партія, 6 місце.

Червона фішка: Валерій Пасічник, заступник голови Дніпропетровської обласної ради, Селянська партія, 8 місце.

Червона фішка: Михайло Батіг, радник голови правління "Приватбанку", Український народний блок Костенка і Плюща, 42 місце.

Крім того, в списку "Нашої України" на далекому 262 місці знаходиться радник голови правління "Приватбанк" Віктор Лисицький. Це колишній секретар Кабінету міністрів часів прем’єра Ющенка, який став кандидатом у депутати не як креатура "Привату", а завдяки членству в партії Християнсько-демократичний союз.

Також деякі публікації в пресі до числа креатур "Привату" відносять Інгу Вершиніну, яка балотується 63 номер списку БЮТ. Однак підтверджень цьому знайти не вдалося.

Віктор Пінчук

Віктора Пінчука на цих виборах спіткало жорстоке розчарування: від нього відмовилися усі прохідні партії та блоки. Згадка про "зятя Кучми" в контексті якоїсь політичної сили відразу завдавала удару по її рейтингу. Так, зазнали поразки спроби Пінчука пройти до парламенту за списком Литвина. Але замість себе він делегував туди кількох осіб.

Єдина креатура Пінчука, яка гарантовано буде в новому парламенті – це Юлія Чеботарьова, яка є сусідкою "олігарха" по офісу в київському "Горизонт-тауері".

Мають шанс потрапити до Верховної Ради доволі близький до Пінчука екс-міністр економіки Микола Деркач та депутат від "рідного" Нікополя Микола Драчевський. Останній очолює комісію з розслідування касетного скандалу, яка має вивести з-під удару спікера Литвина.

Крім того, зберігається можливість стати депутатом в улюбленого телеменеджера Пінчука Олександра Богуцького. Він іде в списку "Пора-ПРП" за квотою "Реформ і порядку".

Песимістичні перспективи в партії "Віче", створенійї давньою подругою Пінчука харківським юристом Богословською, яка очолила антитимошенківський путч на НЗФ.

У списку "Віче" можна знайти екс-директора пінчуківського Нікопольського південнотрубного заводу Білокурова та екс-міністра промполітики, Неустроєва. Він досі керує Нікопольським заводом феросплавів, що уже начебто повернули державі.

Зелена фішка: Юлія Чеботарева, народний депутат, Народний блок Литвина, 23 номер.

Жовта фішка: Віктор Драчевський ,народний депутат, Народний блок Литвина, 46 місце.

Жовта фішка: Микола Деркач, голова Дніпропетровської обласної організації Народної Партії, 62 місце.

Жовта фішка: Олександр Богуцький, блок "Пора-ПРП", гендиректор ІСТV, блок "Пора-ПРП", 17 місце.

Червона фішка: Інна Богословська, президент ТОВ "Консалтингова група Пруденс", партія "Віче", 1 місце.

Червона фішка: Олександр Неустроєв, в.о. голови правління "Нікопольського заводу феросплавів", партія "Віче", 7 місце.

Червона фішка: Дмитро Білокуров, гендиректор Української асоціації підприємств чорної металургії "Укрмет", партія Віче, 23 місце.

Крім згаданих, стануть депутатами двоє не чужих Пінчуку діячів. Але вони більшою мірою самодостатні політики, і вважати їх людьми з орбіти зятя Кучми не зовсім коректно. Це Ігор Шаров, який іде 21 у списку Литвина. Ще далі від Пінчука зараз знаходиться Микола Баграєв, який вчасно зробив ставку на Тимошенко й опинився на 45 місці в її списку.

Василь Хмельницький/Едуард Шифрін

Все іде до того, що співвласник "Запоріжсталі" Василь Хмельницький матиме у новому парламенті двох представників. Колишній спонсор Людмили Кучми диверсифікував ризики. За списком БЮТ іде він сам, за списком "Нашої України" – його юрист, за списком Партії регіонів – його колишній помічник.

Зелена фішка: Василь Хмельницький, народний депутат, Блок Юлії Тимошенко, 60 місце.

Зелена фішка: Володимир Ярощук, помічник-консультант народного депутата, Партія регіонів, 73 місце.

Жовта фішка: Ігор Пукшин, керуючий партнер адвокатської фірми "Пукшин і партнери", "Наша Україна", 102 місце.

Інший співвласник "Запоріжсталі" та друг дитинства Євгена Червоненка Едуард Шифрін делегував на вибори принаймні двох людей, пов’язаних з його фірмою "Стіл трек".

Відомий акордеоніст Ян Табачник фігурує у прохідній частині Партії регіонів у несподіваній якості – заступника гендиректора. Крім нього, у "Стіл трека" є людина в блоці Медведчука, куди вона потрапила за квотою партії "Жінки за майбутнє", що тривалий час спонсорувалася "Запоріжсталлю".

Зелена фішка: Ян Табачнік, заступник гендиректора з соціальних питань фірми "Стіл Трек", Партія регіонів, 20 місце.

Жовта фішка: Ірина Іванова, начальник відділу фірми "Стіл-Трек", "Жінки за майбутнє", блок "Не так", 17 місце.

Костянтин Жеваго/Олексій Кучеренко

Костянтин Жеваго зробив ставку на БЮТ та Соцпартію. За списком Тимошенко балотується він сам, а також принаймні двоє людей зі структури банку "Фінанси та кредит": Анжеліка Лабунська, яка керує ТОВ "Юридична компанія "Фінанси та кредит Лекс", а також Руслан Зозуля, що очолює ТОВ "Асканія" – ця фірма є співзасновником жевагівського банку.

Соціалісти взяли до себе керівника гірничозбагачувального комбінату Жеваго. До всього цього старший брат Костянтина пролетів повз "Нашу Україну" – керівник штабу Роман Безсмертний якось зізнався, що власноруч викреслив зі списку Олега Жеваго.

Зелена фішка: Костянтин Жеваго, народний депутат, Блок Юлії Тимошенко, 62 місце.

Зелена фішка: Володимир Бадагов, гендиректор–голова правління ВАТ "Полтавський гірничозбагачувальний комбінат", Соціалістична партія, 45 місце

Жовта фішка: Анжеліка Лабунська, начальник юридичного управління ВАТ "Прогрес", Блок Юлії Тимошенко, 88 місце.

Жовта фішка: Руслан Зозуля, голова спостережної ради ВАТ "Гемопласт", Блок Юлії Тимошенко, 93 місце.

На надійному місці в списку "Нашої України" знаходиться Олексій Кучеренко, який є партнером Жеваго в деяких проектах. Говорять, що останнім часом всередині своєї групи вони розділили спеціалізацію: Кучеренко більше займається кременчуцьким "АвтоКразом", а Жеваго – Полтавським ГЗК.

Зелена фішка: Олексій Кучеренко, тимчасово не працює, "Наша Україна", 47 місце

Зелена фішка: Зоя Шишкіна, заступник гендиректора–директор з персоналу та соціальних питань холдінгової компанії "АвтоКрАЗ", Блок Юлії Тимошенко, 82 місце.

Крім цього, в залі парламенту Кучеренко зустрінеться з Олександром Абдулліним – своїм давнім знайомим з часів, коли вони керували "Інтергазом" Ігоря Бакая.

Богдан Губський

Богдан Губський, який у середині 1990-х став учасником "великої сімки" разом з Григорієм Суркісом та Віктором Медведчуком, зараз пов'язав своє політичне майбутнє з Юлією Тимошенко. Він не припиняє відносин з головними акціонерами СДПУ(о), але до парламенту іде за списком набагато успішнішої сили.

Крім себе, Губський завів у список БЮТ Павла Костенка – співзасновника "Української продовольчої компанії". Її співзасновниками виступили також Ігор Суркіс, Валентин Згурський, Юрій Карпенко та інші структури, близькі до Медведчука.

Зелена фішка: Богдан Губський, народний депутат, Блок Юлії Тимошенко, 27 місце.

Зелена фішка: Павло Костенко, голова наглядової ради Благодійного фонду "Щира турбота", Блок Юлії Тимошенко, 72 місце.

Віктор Медведчук/Григорій Суркіс

Колись всемогутній Віктор Медведчук іде на вибори в складі блоку "Не так", який поки має непевні шанси в подоланні 3-відсоткового бар’єру.

Серед людей Медведчука більшість є партійною номенклатурою СДПУ(о), тому окремо рахувати їх некоректно. До його креатурного резерву більш доречно додати двох діячів зі списку Вітренко: екс-керівників Західної митниці Тараса Козака та Львівської міліції Олега Сала, які є найближчими соратниками брата екс-глави адміністрації президента Сергія Медведчука.

Жовта фішка: Віктор Медведчук, лідер СДПУ(о), блок "Не так", 3 місце.

Жовта фішка: Тарас Козак, тимчасово не працює, Блок Наталії Вітренко, 15 місце.

Жовта фішка: Олег Сало, тимчасово не працює, Блок Наталії Вітренко, 24 місце.

Григорій Суркіс разом з Олегом Блохіним спробують подолати тривідсотковий в складі блоку "Не так!". Тут же, але на непрохідній позиції – віце-президент з питань піару "Динамо" (Київ) Вадим Костюченко.

Водночас керівник суркісівського "Сумиобленерго" балотується за списком Литвина... аж на 347 позиції. На перший погляд, сенсу в цьому немає. Очевидно, розгадку слід шукати в тому, що ця ж сама людина знаходиться в прохідній частині цього ж самого блоку, але на виборах до Сумської обласної ради.

Крім того, аж на 408 місці в блоці Вітренко перебуває представник ще одного обленерго, яке контролює керівництво СДПУ(о). Це Андрій Головатюк, який значиться в документації Центрвиборчкому як "помічником з питань безпеки". Він же був головою "Одесаобленерго" в часи, коли там хазяйнував не чужий Суркісу Максим Курочкін – на той час представник в Україні "лужніковської групи".

Жовта фішка: Григорій Суркіс, народний депутат, блок "Не так", 6 місце.

Жовта фішка: Олег Блохін, народний депутат, блок "Не так", 10 місце.

Червона фішка: Вадим Костюченко, віце-президент з питань зв'язків з громадськістю ЗАТ "Футбольний клуб "Динамо "Київ", блок "Не так", 62 місце.

Червона фішка: Геннадій Зайков, голова правління ВАТ "Сумиобленерго", Народний блок Литвина, 347 місце.

Червона фішка: Андрій Головатюк, помічник голови правління з питань безпеки ВАТ "Полтаваобленерго", Блок Наталії Вітренко, 408 місце.

"Індустріальний союз Донбасу"/Віталій Гайдук

Сліди "Індустріального союзу Донбасу" у виборчих списках відшукати доволі складно. Гарантовано стане депутатом Олег Дубина, який зараз очолює завод імені Дзержинського. Це підприємство належить ІСД, але є питання: наскільки правильно записувати доволі самодостатнього Дубину до чийогось реєстру?

За списком Литвина також балотується Іван Фурсін – керівник "Містобанку", який був партнером ІСД в консорціумі "Індустріальна група". Одночасно Фурсін є близьким до Сергія Льовочкіна.

Схоже, ІСД вирішила долучитися до нового політичного проекту, який, втім, безжалісно плететься серед аутсайдерів – партія "Еко плюс 25%". Серед учасників її списку – близький до Гайдука екс-міністр палива та енергетики Сергій Єрмілов, керівник профспілки на ІСДешному меткомбінаті в Алчевську, а також колишній директор цього підприємства Енвер Цкітішвілі.

Зелена фішка: Олег Дубина, гендиректор ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського", Народний блок Литвина 25 місце.

Зелена фішка: Іван Фурсін, Блок Литвина, голова правління "Місто-Банк", Народний блок Литвина, 33 місце.

Червона фішка: Сергій Єрмілов, директор ТОВ "Інститут проблем екології і енергозбереження", партія "Еко плюс 25%", 2 місце.

Червона фішка: Борис Шевельдін, голова профспілки "Алчевського металургійного комбінату", партія "Еко плюс 25%", 6 місце.

Червона фішка: Енвер Цкітішвілі, народний депутат України, партія "Еко плюс 25%", 12 місце.

Петро Порошенко

Петро Порошенко повноцінним олігархом побувати не встиг (а може, і не хотів) – ні при Ющенку, ні, тим більше, при Кучмі. Але він матиме у новому парламенті друзів. При цьому восьмеро з них гарантовано отримають мандат, а троє знаходяться в зоні ризику, і їхнє депутатство залежить від результатів "Нашої України".

Зелена фішка: Петро Порошенко, голова правління благодійного фонду Петра Порошенка, "Наша Україна", 33 місце.

Зелена фішка: Оксана Білозір, професор кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв, "Наша Україна", 19 місце.

Зелена фішка: Роман Зварич, тимчасово не працює, "Наша Україна", 26 місце.

Зелена фішка: Павло Жебрівський, тимчасово не працює, "Наша Україна", 49 місце.

Зелена фішка: Микола Одайник, народний депутат, "Наша Україна", 53 місце.

Зелена фішка: Віктор Король, народний депутат, "Наша Україна", 54 місце.

Зелена фішка: Микола Сокирко, народний депутат, "Наша Україна", 75 місце.

Зелена фішка: Володимир Фіалковський, народний депутат, "Наша Україна", 89 місце.

Жовта фішка: Владислав Атрощенко, тимчасово не працює, "Наша Україна", 101 місце.

Жовта фішка: Олег Зімін, народний депутат, "Наша Україна", 117 місце.

Жовта фішка: Володимир Скомаровський, тимчасово не працює, "Наша Україна", 126 місце.

Костянтин Григоришин

Близький до Порошенка російський підприємець Костянтин Григоришин перебуває у дружніх відносинах з екс-губернатором Запорізької області Юрієм Артеменком, якого також поєднують з колишнім секретарем Радбезу. Крім того, Григоришин традиційно співпрацює з Компартією, де в прохідній частині перебувають його радник Мармазов і сусід по офісу Бабурін.

Зелена фішка: Юрій Артеменко, тимчасово не працює, "Наша Україна", 55 місце.

Зелена фішка: Євген Мармазов, радник ТОВ "Група "Енергетичний стандарт"Україна", Комуністична партія України, 16 місце.

Зелена фішка: Олексій Бабурин, народний депутат, Комуністична партія України, 21 місце.

Також у списку комуністів Володимир Ковалевський – заступник гендиректора "Дніпроспецсталі", яка контролюється Григоришиним. Але опинився він на безнадійному 131 місці. І, як кажуть, Григоришин не здогадувався про висунення цієї людини в список КПУ.

Вадим Новинський

Інший російський підприємець, компаньйон Віктора Чорномирдіна і власник Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату Вадим Новинський якщо і має свої креатури в передвиборчих списках, то вони добре приховані. Єдина відома людина, на яку він може покластися, це радниця Ющенка Віра Ульянченко. Вона балотується за списком "Нашої України", але може опинитися за межами прохідної частини.

Жовта фішка: Віра Ульянченко, народний депутат, "Наша Україна", 119 місце.

Дмитро Фірташ

Фотографії Дмитра Фірташа – цього сірого кардинала українського газового сектору – ніколи не публікувалися у пресі. Людина, яку пов'язують з компанією "РосУкрЕнерго" і Семеном Могілевичем, може отримати у новому парламенті кількох своїх представників. У першу чергу, це Олександр Волков і Віталій Хоменко, які очолюють баскетбольний клуб "Київ", що перебуває у власності Фірташа.

Ще Фірташ через БК "Київ" володіє спортивним клубом "Таврія", де президентом трудиться екс-прем'єр Криму Сергій Куніцин. Зараз він став кандидатом у депутати за списком безперспективного блоку НДП.

Крім того, Фірташ має надійні контакти серед колишніх високопосадовців, які при цьому є самостійними гравцями. Опоненти навіть звинувачують цих людей у матеріальній зацікавленості від роботи "РосУкрЕнерго": мова іде про екс-керівника "Нафтогазу" Юрія Бойка та екс-перших помічників президентів Сергія Льовочкіна та Олександра Третьякова. Двоє останніх також гарантовано отримають мандати.

Зелена фішка: Олександр Третьяков, слухач Національної академії державного управління при президентові України, "Наша Україна", 41 місце.

Зелена фішка: Олександр Волков, тренер ТОВ "Баскетбольний клуб "Київ", "Наша Україна", 44 місце.

Зелена фішка: Сергій Льовочкін, радник голови Верховної Ради України, Народний блок Литвина, 13 місце.

Жовта фішка: Віталій Хоменко, директор ТОВ "Баскетбольний клуб "Київ", "Наша Україна", 121 місце.

Жовта фішка: Юрій Бойко, голова Республіканської партії України, блок "Не так", 5 місце.

Червона фішка: Сергій Куніцин, президент спортивного клубу "Таврія", НДП, 4 місце.

Крім того, до цієї орбіти умовно можна віднести Євгена Зіміна, що балотується на непоганому 121 місці в Блоці Юлії Тимошенко. Зімін є соратником керівника "Укртелекому" Дзекона, який, у свою чергу, близький до Льовочкіна та Третьякова.

Ще друзями Льовочкіна є Іван Фурсін (33 місце в блоці Литвина) та Артем Єршов (220 місце в блоці Литвина). Вони всі троє поєднані спільним бізнес-минулим, зокрема, участю в складі акціонерів фірми "Іст-Вест Фінанс".

Олександр Ярославський

Протягом останніх років співвласник харківського "УкрСиббанку" Олександр Ярославський почистив свій бізнес, позбувшись проблемних активів: "Росаву" купив Жеваго, Північний гірничозбагачувальний комбінат – Ахметов, а меткомбінат імені Дзержинського – ІСД.

Після успішного продажу контрольного пакету банку французькому BNP Paribas, Ярославський зосередився на бізнесі. Кажуть, що відмова від балотування була ледь не умовою цих західних інвесторів.

Тому винайти людей Ярославського у списках кандидатів в депутати неможливо. Але, щоб взагалі не залишати цього потужного бізнесмена без представника в майбутньому парламенті, лише умовно відведемо цю роль для Бориса Райкова. Він до обрання депутатом в 2002 році очолював наглядову раду черкаського "Азоту", який контролюється Ярославський.

Жовта фішка: Борис Райков, народний депутат, Народний блок Литвина, 61 місце.

Андрій Клюєв

Донецька група братів Клюєвих у новому парламенті матиме принаймні трьох депутатів. Це – Андрій та Сергій плюс керівник запорізького "Укрграфіту", який останнім часом відносять до Клюєвих. Ще трьох людей з "Укрграфіту" можна побачити у непрохідній частині списку Партії регіонів.

Зелена фішка: Андрій Клюєв, народний депутат, Партія регіонів, 14 місце.

Зелена фішка: Борис Петров, голова правління ВАТ "Український графіт", Партія регіонів, 36 місце.

Зелена фішка: Сергій Клюєв, голова ради директорів ВАТ "Укрпідшипник", Партія регіонів, 62 місце.

Червона фішка: Станіслав Лимарчук, заступник гендиректора ВАТ "Укрграфіт", Партія регіонів, 240 місце.

Червона фішка: Володимир Єрмаков, голова профспілки ВАТ "Укрграфіт", Партія регіонів, 247 місце.

Червона фішка: Зоя Лимарчук, начальник адміністративно-господарчого відділу ВАТ "Укрграфіт", 276 місце.

Ринат Ахметов

Масовою присутністю в передвиборчому списку Партії регіонів Ринат Ахметов продемонстрував роль, яку він грає у Донбасі. Про те, скільки ж реально його людей серед кандидатів у депутати, складають легенди. Одні кажуть, що 40 у прохідній частині, інші – що 80 по всьому списку.

Ми нарахували 37 майбутніх депутатів, які орієнтуються на Ахметова, очолюють його структури або яких можна назвати близькими до президента "Шахтаря" та його найближчого соратника Бориса Колесникова. Крім того, двоє керівників підприємств Ахметова опинилися у непрохідній частині списків Партії регіонів та Народного блоку Литвина.

Зелена фішка: Ринат Ахметов, президент ЗАТ "Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк)", Партія регіонів, 7 місце.

Зелена фішка Раїса Богатирьова, народний депутат, Партія регіонів, 6 місце.

Зелена фішка: Борис Колесников, голова Донецької облради, Партія регіонів, 10 місце.

Зелена фішка: Леонід Литвинов, радник гендиректора відкритого "Єнакієвського металургійного заводу", 16 місце.

Зелена фішка: Антон Пригодський, президент корпорації "Міжрегіональний Промисловий Союз", Партія регіонів, 21 місце.

Зелена фішка: Василь Джарти, перший заступник голови політвиконкому Партії регіонів, 22 місце.

Зелена фішка: Олексій Білий, гендиректор "Металургійного комбінату "Азовсталь", Партії регіонів, 31 місце.

Зелена фішка: Олександр Савчук, голова правління ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", Партія регіонів, 32 місце.

Зелена фішка: Тетяна Бахтеєва, народний депутат, Партія регіонів, 33 місце.

Зелена фішка: Равіль Сафіуллін, народний депутат, Партія регіонів, 41 місце.

Зелена фішка: Ігор Прасолов, тимчасово не працює, Партія регіонів, 43 місце.

Зелена фішка: Віктор Прокопенко, спортивний директор ЗАТ "Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк)", Партія регіонів, 45 місце.

Зелена фішка: Ігор Гуменюк, президент акціонерного товариства "АРС", Партія регіонів, 51 місце.

Зелена фішка: Юрій Колоцей, генеральний секретар ЗАТ "Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк)", Партія регіонів, 52 місце.

Зелена фішка: Олександр Лєщинський, народний депутат, Партія регіонів, 53 місце.

Зелена фішка: Сергій Момот, президент акціонерного товариства "ДАНКО", Партія регіонів, 57 місце.

Зелена фішка: Юрій Самойленко, тимчасово не працює, Партія регіонів, 58 місце.

Зелена фішка: Олександр Вілкул, гендиректор ВАТ "Північний гірничозбагачувальний комбінат", Партія регіонів, 59 місце.

Зелена фішка: Валерій Бевзенко, голова наглядової ради ЗАТ "Керамет", Партія регіонів, 60 місце.

Зелена фішка: Павло Корж, гендиректор ВАТ "Павлоградвугілля", Партія регіонів, 61 місце.

Зелена фішка: Володимир Малишев, директор департаменту з безпеки ЗАТ "Систем Кепітал Менеджмент", Партія регіонів, 64 місце.

Зелена фішка: Володимир Мальцев, помічник гендиректора ЗАТ "Люкс", Партія регіонів, Партія регіонів, 66 місце.

Зелена фішка: Сергій Кий, помічник президента ЗАТ "Футбольний клуб "Шахтар" (Донецьк)", Партія регіонів, 70 місце.

Зелена фішка: Анатолій Коржев, адвокат Донецької обласної колегії адвокатів, Партія регіонів, 71 місце.

Зелена фішка: Нуруліслам Аркаллаєв, голова спостережної ради ТОВ "Аквілон", 72 місце.

Зелена фішка: Юрій Воропаєв, директор ТОВ "Юридична фірма "Воропаєв та партнери", Партія регіонів, 74 місце.

Зелена фішка: Володимир Вечерко, гендиректор ТОВ "Союзпромінвест-Донбас", 77 місце.

Зелена фішка: Євгеній Гєллєр, президент футзального клубу "Шахтар", Партія регіонів, 79 місце.

Зелена фішка: Станіслав Мельник, гендиректор ЗАТ "Люкс", Партія регіонів, 84 місце.

Зелена фішка: Юрій Чертков, тимчасово не працює, Партія регіонів, 85 місце.

Зелена фішка: Андрій Орлов, директор з виробництва ТОВ "Вуглепродукт", Партія регіонів, 87 місце.

Зелена фішка: Володимир Козак, гендиректор корпорації "Міжрегіональний промисловий союз", Партія регіонів, 92 місце.

Зелена фішка: Віталій Борт, комерційний директор ТОВ "Торговельно-маркетинговий дім "Ясинуватський машинобудівний завод", Партія регіонів, 105 місце.

Зелена фішка: Павло Бурлаков, начальник управління ідеологічної роботи Центрального апарату Партії регіонів, 109 місце.

Зелена фішка: Олена Бондаренко, керівник прес-служби Донецької обласної ради, Партія регіонів, 125 місце.

Зелена фішка: Артем Пшонка, старший помічник прокурора Кіровського району Донецька, Партія регіонів, 128 місце.

Зелена фішка: Артем Щербань, гендиректор ЗАТ "Гефест", Партія регіонів, 140 місце.

Жовта фішка: Олександр Лещинський, заступник директора філії ВАТ "Павлоградвугілля" підприємства "Павлоградвантажтранс", Партія регіонів, 191 місце.

Червона фішка: Андрій Шишацький, гендиректор ВАТ "Харцизький трубний завод", Партія регіонів, 228 місце.

Червона фішка: Микола Іщенко, голова правління ВАТ ПВП "Кривбас-вибухпром", Народний блок Литвина, 155 місце.

Крім цієї армії, нам вдалося виявити у передвиборчих списках ще одного екс-топ-менеджера Ахметова. Це колишній керівник його компанії DCC Леонід Нетудихата. Але цікаво, що на вибори він іде у складі... ультранаціоналістичного об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока. Нетудихата обіймає там 15 місце. Сам Тягнибок зізнався "Українській правді", що не знав про таке бізнес-минуле свого нового побратима.