Порцеляновий "Арсенал" Катерини ІІ і Віктора Ющенка

У Віктора Ющенка особливе ставлення до столичного заводу "Арсенал". "Президент вже сім разів був тут з початку року. Думаю, ні про жоден інший об’єкт в Україні не можна сказати, що він має такі переваги", - ділиться думками з "Українською правдою" президент "Укрреставрації" Микола Орленко.

До речі, президент особисто очолює Наглядову раду з перетворення цього заводу на український Лувр чи Ермітаж і активно цікавиться станом розробок концепцій розвитку, проведення археологічних розкопок.

"Президент дуже цікавиться розкопками, в кожну яму заглядає", - розповів УП керівник археологічної експедиції на "Арсеналі" Гліб Івакін.

"Але з’являється на об’єкті він дуже неочікувано. Сам за кермом і без охорони", - кажуть реставратори заводу.

Тому не дивно, чому мер Києва Олександр Омельченко кожний суботній ранок починає з відвідин "Арсеналу".

Працівники кажуть, мер кожного разу дуже прискіпливо аналізує зроблене і дає детальні поради на майбутнє.

Напевно аби Ющенко залишився задоволеним роботами, що ведуться.

Український Лувр чи Ермітаж

"Сьогодні ведуться попередні першочергові аварійні роботи по підготовці цієї площадки і самого "Арсеналу" до створення музейно-мистецького комплексу, культурного комплексу "Мистецький Арсенал".

Фото Анни Андрієвської

Цей комплекс буде одним з найкращих у світі і ввійде у вісімку кращих музейних комплексів світу. Ми хочемо виконати завдання, яке поставив перед нами президент - створити центр духовності, і центр історії нашої держави, нашої землі", - розповів УП Орленко.

"Яке побажання висловив президент? Існує і українська ікона, і писанка, і вишиванка, і козацький мотив, і скіфське золото... Наприклад, в Тауері стоять корони англійських королів.

Все це оформлено на найвищому рівні, а у нас все знаходиться в музейних запасниках, і ми навіть не знаємо, що такі цінності у нас є", - каже головний архітектор проекту Сергій Штуков.

За задумом архітекторів, окремими виставковими залами буде продемонстровано і трипільську культуру, і княжу, і козацьку.

"У "Мистецькому Арсеналі" ми пропонуємо повний набір - і обслуговування, і культурного проведення часу. Щоб сюди людина могла приходити відпочивати і отримувати інформацію". – каже архітектор Штуков.

Фото Анни Андрієвської

За його словами, в районі "Арсеналу" "буде пішохідна зона, не буде напруги транспорту. Буде все для того, щоб людина, яка сюди потрапить, могла, не виходячи з приміщень, провести тут хоч цілий день, хоч два".

Територія, відведена під створення "Мистецького Арсеналу" складає 9,5 га.

Це вулиці Цитадельна, Січневого Повстання і резервуари води, які знаходяться поруч. Третину цієї території займає "Арсенал", ще третину – вали, які теж вважаються пам’яткою історії.

Фото Анни Андрієвської

"Сам будинок "Арсеналу" сьогодні має 23 тисячі 700 квадратних метрів. 30% цих площ ідуть на комунікаційні мережі, на інжиніринг, на туалети тощо. Тому ми вже зараз думаємо, як це розмістити у підвалах, у заглиблюючих спорудах, щоб звільнити побільше площ для експонатів музею", - розповів УП президент "Укрреставрації".

Втім, концепція майбутнього українського Ермітажу буде затверджена лише 15 листопада.

Штуков розповів, що в ескізному вигляді є 6 варіантів розробки цієї території. Вони різні.

Мінкульт пропонував сильно забудувати територію "Арсеналу", надбудувати новобудов тощо.

Були пропозиції і від відомого "реставратора" Хрещатика Сергія Бабушкіна. Але остаточно все вирішиться на спільній нараді з президентом.

Історія в кістках та черепках

"Военной продукции – высокое качество ремонта!" Такий заклик, написаний великими білими літерами на червоному тлі, і досі висить над входом одного з залів "Арсеналу".

Все перекопано, знято і викинуто, а ця вивіска (ностальгія за щасливим минулим?) на своєму місці.

Сама споруда "Арсеналу" була збудована у 1801 році. Раніше на його території був жіночий монастир, ігуменею якого наприкінці ХVII на початку XVIIІ століття була мати гетьмана Івана Мазепи.

Її коштами у 1705 році була зведена кам’яна Вознесенська церква, яка була розібрана під час будівництва "Арсеналу" у 1798 році, і залишки фундаменту якої розкопали археологи.

У будівництві "Арсеналу" вперше в Києві було використано київську жовту цеглу. Саме тому Катерина ІІ називала споруду "мій порцеляновий Арсенал".

Сьогодні ж археологи на території заводу знаходять чимало кераміки (за приблизними підрахунками близько двох тонн).

Фото Анни Андрієвської

"Зараз же цей вал кераміки навіть повністю не перемитий. Але вона надзвичайно цікава і з художньої точки зору (бо поліхромна і різнобарвна), і за формою.

Є і кахлі, і орнаментальні формові приклади", - розповів УП керівник археологічної експедиції. Вік цієї кераміки – майже 400 років.

А поки що археологи з щітками в руках і банками Gala перемивають кістки з древніх поховань (а таких на Арсеналі більше 150) і уламки глечиків, чаш, кахелів.

"Роботи розпочалися в липні, бо до цього нас не пускали. І зараз ми вже виконали трирічну норму – для того, щоб встигнути. Працюємо і по суботах, залучаємо помічників.

Приміром, з нами працюють луганські студенти, які нам допомагають", - каже Гліб Івакін.

А по слідах розкопок одразу ж суне кран.

Нагадаємо, за розпорядженням Київської держадміністрації від 4 березня 2005 року, реставраційні та відновлювальні роботи мають бути виконані протягом двох років, до 2007.

Втім, чіткіші терміни будуть визначені після затвердження концепції.

Бюджетні пріоритети

"При нинішньому фінансовому забезпеченні ми жалітись не будемо. Поки що нас фінансує виключно місто", - каже Микола Орленко.

За його словами, наразі на "Арсенал" вже витрачено 7 мільйонів гривень. Та попереду ще більша частина роботи.

УП вдалось дізнатись, що створення "українського Лувру" вартуватиме джербюджету близько 400 мільйонів гривень.

Голова президентського секретаріату Олег Рибачук переконував журналістів, що "це дуже цікавий для інвесторів проект. Тут велика територія, унікальне місце – поруч із Лаврою, тому питання залучення грошей тут не стоїть зовсім".

Вид на Лавру з Арсеналу

А поки, окрім грошей з місцевого бюджету, з наступного року "Арсенал" напевно фінансуватиме держбюджет.

У проекті закону про держбюджет на 2006 рік, ухваленому у першому читанні, зазначено, що на субвенцію "з державного бюджету місцевим на створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" та для виконання робіт з проведення археологічних досліджень, консервації і тимчасової музеєфікації залишків фундаменту Десятинної церкви" мають бути виділені 45 мільйонів гривень.

Тож проект набуде статусу загальноукраїнського.

До речі, у згаданому проекті закону, на часткову "компенсацію відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла" виділено 30 мільйонів гривень.

Утримаємося від коментарів. Утім, зазначимо, це невеличке порівняння дає відповідь на запитання, якими є пріоритети керівництва держави.