Микола Корпан: Підмінити аналізи Ющенка, які підтвердили отруєння діоксином, можна було б тільки при втручанні інопланетян
Лікар австрійської клініки "Рудольфінерхаус" Микола Корпан рік тому був одним з головних ньюсмейкерів: від нього українці дізнавалися про стан здоров'я Ющенка та його ж слова ставили під сумнів технологи Януковича. Микола Корпан був серед лікарів, які повертали з того світу нинішнього президента України.
Зараз, схоже, Корпан не проти повернутися до України, щоб балотуватися до Верховної Ради. Принаймні, він регулярно прилітає з Відня на з'їзди "Нашої України". Мандат делегата йому надає київський осередок партії Ющенка.
Спочатку ж це інтерв’ю планувалося як відповідь на публікацію розмови з Миколою Проданчуком – керівником Інституту екогігієни і токсикології Міністерства охорони здоров'я. Він, як відомо, два тижні тому поставив під сумнів, що Ющенка намагалися убити. "Діоксином заподіяти смерть надзвичайно складно. Поки що в історії таких випадків немає", – сказав тоді Проданчук.
– Скажіть, що ви думаєте з приводу такої заяви пана Проданчука?
– Подібні публікації з сумбурними протиріччями можна коментувати тільки "no comments".
– Але, все-таки, давайте говорити по суті. Наприклад, Микола Проданчук сказав, що заподіяти смерть діоксином складно, бо смертельну дозу треба розраховувати для кожної людини окремо?
– Повний абсурд! Доза отрути ніколи не розраховується для "кожної людини окремо". Це – фахова обструкція. В медичній науці та клінічній практиці є відомими летальні дози тієї чи іншої речовини або їх сполук. У тому числі, і багатьох лікарських препаратів! Смертельні дози субстанцій, що входять до отрути чи груп отрут, безперечно, можуть бути відомі і немедикам.
– Однак Микола Проданчук як приклад того, що летальна доза для кожної людини різна, звертає увагу на відому аварію в італійському місті Севезо у 1970-х роках. Тоді у одних людей проявлялись хлоракне, тобто були ознаки отруєння діоксином, в інших – не було зовсім нічого?
– Посилання на аварію в Севезо є некоректним. Це не є яскравим прикладом смертельної дози діоксинів. Адже наслідки для людей залежали від самих різноманітних факторів, в першу чергу від місцеперебування кожного на момент аварії.
Крім того, там був інгаляційний, тобто повітряний шлях надходження в організм отрути. І там було недозоване попадання отруйної речовини!
При цьому треба було би нагадати поважному автору вашого попереднього інтерв'ю: внаслідок аварії на хімічній фабриці в північно–італійському місті в липні 1976 року так звана Севезо–отрута в кількості більше як 2 кг вбила приблизно 50 тисяч звірів в околиці, а понад 7 тисяч людей були в екстреному порядку евакуйовані з місця аварії з наданням ургентної інтенсивної медичної допомоги.
Багато з людей мали важкі пораження з подальшими важкими ускладненнями в стані здоров'я, в тому числі і перінатальною смертністю, народженням мертвих плодів, і таке інше.
Можна легко прогнозувати, що могло б трапитись з декількома тисячами італійців в результаті попадання 2 кг діоксину у вільний повітряний простір, якщо б вони не були терміново евакуйовані з території аварії на цій хімічній фабриці та не отримали повну та адекватну медичну допомогу?..
Тут доречний інший приклад. Всі добре знають про страшну людську трагедію на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році. Лікарям добре відомий той факт, що лиш тим, хто отримав смертельну дозу опромінення, не вдалось зберегти життя. А інші, які отримали не летальні дози опромінення, страждали чи і до тепер продовжують хворіти на хронічне радіаційне захворювання та його наслідки.
Але і даний випадок, як і перший "яскравий", не є абсолютно типовими чи конкретними по аналогії для гострого отруєння діоксином TCDD Віктора Ющенка. Отрута, на відміну від відомих випадків отруєння діоксинами в історії людства, попала в організм Віктора Андрійовича не через дихальні шляхи...
Третє. Не лишнім був би у фахових знаннях директора українського інституту і той науковий факт, що саме "найтоксичніший з них (діоксинів) це 2,3,7,8–тетрахлордибензодіоксін, тобто той, яким отруїли Ющенка" є високоотруйною субстанцією - приблизно в одну тисячу раз отруйнішою за ціанистий калій.
Тут я відсилаю до книги Pschyrembel. Klinisches Wörterbuch. 259. Auflage. Walter de Gruyter, Berlin–New York, 2002. Сторінка 369...
 |
Четверте. Директору інституту було би доцільним знати, що повна та правильна назва отрути наступна: 2,3,7,8–тетрахлородибензо–п(ара)–діоксин.
І останнє. Існує ціла низка його суперечливих висловлювань, наприклад, "ми вміємо визначати діоксин в крові людини", "однакових методик", "що результати, які зроблені нашою лабораторією або співпадають, або ж не співпадають", "порівняльного аналізу", використання результату "в клінічних цілях, а не для слідства", "заявки (на проведення акредитації) подати не могли тому, що ще не закупили всього, що потрібно для атестації методики і акредитації інституту саме на такі дослідження - там тільки розчинників і реактивів потрібно на 100 тисяч...!".
Все це нагадує народну мудрість про одного чоловіка та скрипаля. Один собі чоловік мав дерев'яний корпус скрипки. Так собі тішився та всім вихвалявся, що він скрипач. Але колись цього чоловіка запросили зіграти на скрипці із знаними в народі скрипалями.
"О, ні–ні!", - став заперечувати чоловік. "Мені не вистачає струн. Та до того ж треба дістати або ще краще купити нову скрипку. А так треба піти до скрипаля та вчитись в нього мистецтву гри на скрипці. І не одну годину. Ось тоді може і щось вийде..."
Принципово в подібній ситуації є лиш одне – або ви володієте фахово тим чи іншим методом згідно з міжнародними стандартами, маючи при цьому відповідне обладнання, або ні!
Також у всьому цивілізованому світі діє одне єдине правило – будь–який аналіз людини чи хворого він є однозначно ідентичним для будь–кого – чи то для лікаря, чи то для судової експертизи, чи, врешті, для самого хворого або його родичів.
Аналіз є об'єктивним фактом для всіх – або його немає зовсім. Ось така загальна фахова інтерпретація любого аналізу в медичній практиці. Один і той же аналіз крові не може мати одну і ту ж параметрову змістову характеристику "в клінічних цілях", а "для слідства" – іншу!..
– Давайте поговоримо про ще один сумнівний момент в цій історії з отруєнням Ющенка. Голова слідчої комісії парламенту Сівкович звертає увагу, що на результатах дослідження, проведеного у Голландії, і де було виявлено діоксин, немає прізвище Ющенка…
– Це пояснюється дуже просто – на основі принципу дискретності. І тому шановний народний депутат Володимир Сівкович, обраний головою парламентської комісії з отруєння Віктора Ющенка, повинен би такі речі знати. Особливо, приймаючи до уваги той факт, що пан Сівкович не з колгоспного лану потрапив у верховний законодавчий орган України.
– Які є докази, що ті зразки, у яких був виявлений діоксин, належали Ющенку?
– А які є докази, що вони не належали Ющенку? Якщо хтось сумнівається, то нехай візьме зразок крові з однієї з лабораторій Голландії чи Німеччини, де проводились лабораторні дослідження на наявність діоксину, та зробить хоч найпростіше – провірить групу крові та резус фактор.
Якщо і цього буде мало, то можуть тоді провести найбільш точний аналіз досліджуваних на діоксин зразків крові – генетичний, а саме, визначення людської ДНК, який дає 100% ідентифікацію та верифікацію належності крові тій чи іншій людини.
– Сівкович також казав, що аналізи Ющенка були направлені на експертизу в Амстердам з Центрального австрійського госпіталю. Але ж відомо, що Ющенко ніколи не перебував у цій установі – він лежав у "Рудольфінерхаус"!
– Хіба є якась суттєва різниця в тому, чи лист або пакет відправляється з Центрального поштамту чи з Печерського поштового відділення столиці України? Тут є лиш одне єдине виключення – організаційні зручності.
– Сівкович заявив, що експертизу, яка підтвердила отруєння Ющенка діоксинами, проводила Амстердамська лабораторія харчових продуктів, яка займається комбікормами. Чому саме ця установа?
– У світі існує цілий ряд високотехнологічних лабораторій для визначення концентрації різних отрут, що входять в групу діоксинів. Серед них є обмежене число й тих, які відповідають світовому стандарту в дослідженні очищених діоксинів. До яких, зокрема, відноситься і 2,3,7,8–тетрахлородибензо–п(ара)–діоксин (2,3,7,8–Tetrachlorodibenzo–p(ara)–dioxine) або скорочено 2,3,7,8–TCDD.
Ці лабораторії атестовані відповідними міжнародними інститутами, зокрема, Всесвітньою організацією здоров'я та мають міжнародну ліцензію на проведення подібних досліджень.
Тому, коли постало питання про дослідження крові при підозрі на гостре отруєння Віктора Андрійовича очищеним діоксином в перший календарний місяць зими минулого року, ми звернулись в декілька різних лабораторій Європи. Ці лабораторії повинні були мати міжнародну акредитацію на дослідження вмісту діоксинів, в тому числі, і очищених, в людському організмі.
Однією з таких була амстердамська лабораторія "BioDetection Systems", директором якої є професор токсикології навколишнього середовища Абрагам Броуер (Abraham Brouwer). Тому я би порадив шановному депутату Верховної Ради Володимиру Леонідовичу (Сівковичу) взяти відрядження та познайомитись з фаховою діяльністю голландської лабораторії в Амстердамі, що, як він каже, "займається комбікормами, окорочками".
– Чи могла по дорозі з Відня до Голландії відбутися якась підміна зразків крові Ющенка на дослідження?
– Тільки в тому разі, якщо би вмішались інопланетяни.
– Розкажіть, загалом скільки разів і ким ви допитувалися у справі про отруєння Віктора Ющенка?
– Офіційно правоохоронними органами України, зокрема, Генпрокураторою України, я тричі запрошувався на допит. Вперше в часи правління Леоніда Даниловича Кучми при генеральному прокуророві Генадію Васильєву – в жовтні 2004.
 |
Ющенко виходить з лікарні "Рудольфінерхаус" |
У Києві я давав покази з приводу отруєння Віктора Ющенка в Головному слідчому управлінні Генпрокуратури в лютому та березні поточного року.
Крім показів в Генпрокуратурі, я разом з моїм колегою професором доктором Михаелем Цимпфером надавав необхідні пояснення, згідно з діючими міжнародними законами права, Святославу Піскуну та групі Головного слідчого управління Генпрокуратури України в місті Відні. В часі це було в лютому та квітні цього року.
– Скажіть, а чому Ющенка після отруєння було вирішено відправити саме до "Рудольфінерхаус"? Чи правда, що з вами був знайомий хтось із соратників Віктора Ющенка – чи то Іван Плющ, чи хтось інший?
– Як відомо, до прибуття Віктора Андрійовича до Відня ми не були знайомі ні один з одним особисто, ні з членами його родини. Тому виникає логічно питання: "А яким же чином тоді Віктор Андрійович Ющенко потрапив до мене, як лікаря?". Відповідь також є логічною: через тих добрих йому знайомих, які перебували в той важкий час поряд з Віктором Андрійовичем. Через тих, які на власному досвіді були добре обізнані з рівнем і моїх лікарських знань...
– Вас доводилося неодноразово бачити на з'їзді партії "Народний Союз Наша Україна". Чи збираєтеся ви балотуватися на наступних виборах навесні 2006 року до Верховної Ради або якоїсь ради місцевого рівня?
– Так, моє серце кличе та душа рветься на родинну українську землю. Для повернення на Батьківщину я та моя сім'я мають всі офіційні та законні підстави. Під час мого службового перебування за кордоном я та члени моєї сім'ї з першого дня і по сьогодні знаходяться на обліку в консульському відділі посольства України в Австрії. Про це свідчать відповідні документи.
Дальше: я та моя сім'я мають постійне місце проживання в Україні – Печерський район Києва, що засвідчують відповідні документи в столичному ЖЕКу. Крім того, кожного року ми буваємо декілька разів на Україні по службових справах – в рамках фахової та наукової діяльності як моєї, так і дружини. Також є відповідні відмітки в наших закордонних паспортах громадянина України. Отже, повний правовий статус існує.
Наступне. Я був готовий та зараз сподіваюсь на той час, коли я зміг би віддати свої лікарські та наукові знання на алтар медичної науки та практичної здоровоохорони української нації. Але це лиш сподівання. А реалії суспільного життя в Україні є іншими...
І ще один штрих. Мої добрі патріотичні наміри вклинитись в бурхливе професійне та політичне життя в ім'я побудови сучасної медицини для України, її інтеграції в структуру сучасної європейської та світової медицини залежать від багатьох людських факторів.
Мною складені концепції сучасної перебудови української медичної науки та практичної медицини. Підготовлені проекти реформування медицини та створення сучасного містечка здоров'я згідно з європейськими стандартами. Важливо, що кошти для такого державного соціального проекту заплановано та домовлено на підставі закордонного фінансування в сотні мільйонів євро без зворотної віддачі, без будь–яких боргів України Європі...
Отож, як стверджує Біблія, "Серце людини розкриває її шлях, але від Бога залежить направити стопи її"...
