Виступ Тимошенко на Майдані: Так, як я підтримала Ющенка – тепер ми мусимо згуртуватися навколо обрання прем’єра
Доброго вечора, шановні майданівці! Вітаю вас зі святом!
Я тільки що дивилася пряму трансляцію по телебаченню і мені сказали, що у вас якийсь не такий настрій, що у вас не дуже веселі обличчя... Я хочу звернутися до вас: розправте плечі, підніміть очі, бо рік тому ви зробили те, що оцінив цілий світ, вся Україна!
І якщо вам кажуть, що є трошки розчарування, що є якась зневіра, що щось плохо у нас виходить... Шановні друзі, ми з вами хотіли отримати демократію, очищену владу... Але хтось знав, задав питання: а як насправді виглядає очищення влади, як насправді виглядає побудова демократії? Ви що думали? Що це така спокійна, безболісна, ні для кого не значима безболісна процедура?
Та ні! Ми отримали повне злиття влади, криміналу, кримінального бізнесу. Це не можна подолати без конфлікту і протистояння. Коли я подивилася, як люди ставляться до подій у владі, то я побачила: є розчарування, що у нас були протистояння в команді.
Я хочу запитати у вас, мої побратими: а чи можна було без такого протистояння? Ви що думали? Що 18 тисяч чиновників, які прийшли на всі рівні влади – бездоганні? Що, вони прийшли з думками побудувати для вас справедливе життя? Та ні! Це абсолютно не так!
Як, ви думали, буде виглядати очищення влади? Що ви будете сидіти у себе вдома і бачити, що роблять чиновники в своїх кабінетах? Ні!
І влада розділилася на дві частини. Одна прийшла, щоб дійсно почистити те, що вам не подобається, щоб побудувати те, чого ви очікували. Але там (у владі) була ще друга сила, яка зовсім не збиралася цього робити!
Рано чи пізно, справжня демократія почалася з того, що влада змогла самоочищатися. І повірте, іншого процесу бути не могло. Я думаю, історія ще напише про те, як насправді відбувається демократизація суспільства.
Ви думали, як і ми, що у всіх людей, які псували нам життя, зникнуть ЗМІ? Чи зникнуть зв’язки у самих високих кабінетах влади? Чи у них появиться благодушний настрій до тих, хто хоче поставити їх у межі закону? Та ні, шановні друзі! Вони паплюжили новий уряд щодня, щоб довести: все, що ви зробили – це нічого не варте!
Але я хочу, щоб у вас була упевненість: влада здатна стояти перед пресою, дивитися один на одного і називати речі своїми іменами – це і є перший крок очищення.
Ви сьогодні відчуваєте, що після революції відсторонені від влади. Але скажіть, будь ласка, як я себе почувала, коли не могла призначити жодного чиновника? Я теж відчувала теж саме, що і ви!
А скажіть, ви думаєте, я не відчувала розчарування, коли люди, які брали такі самі зобов’язання як я, робили зовсім інші речі?!
Коли паплюжили нашу з вами нову владу – всі сиділи і думали: може, вони справді такі? Та ні, шановні друзі! Ми з вами, можливо, думали, що наша революція – це такий бій, який ми з вами відразу виграли? Але це була тільки перша атака!
Я хочу нагадати вам, скільки років наші батьки боролися за свободу, мир і спокій. П’ять років наші батьки гнили в окопах! Вони захищали нашу батьківщину!
Я хочу нагадати, скільки сотень років наші батьки боролися за незалежність України! Як вони втрачали життя! Як вони по двадцять шість років гнили в тюрмах! Я хочу запитати: вони що, думали, що за один рік їм вдасться це зробити? Та ні, шановні друзі. Це є неможливим.
 |
Але це не поразка! Ми не можемо зупинитися на півшляху, кинути цю справу! Ми не можемо подумати, що у нас така зневіра, безнадія, і ми підемо іти займатися своїми справами.
Якщо ми з вами один раз встали з окопів, то наші теперішні розчарування, розпач, наша спокійність і байдужість – це, може, останній патрон у наше серце.
Тому я хочу сказати вам так, як було у часи нашої прекрасної революції: що далі? Спокій, про який ми всі мріємо – він неможливий, коли країна очищується!
Та тільки маленька крапелька – п’ять мільярдів доларів від Криворіжсталі! Щоб ви зрозуміли, що боротьба з нами йшла не за гривню, а за сотні мільярдів доларів. Вони можуть побудувати нашу країну, але ніхто не збирався це віддавати.
Тепер питання – як ми рухаємося далі? Я хочу спростувати безглузді чутки, що Тимошенко десь там проти Ющенка... Шановні друзі! Якщо ви десь хоч слово від мене почули, повірте мені... Це слово не може бути почутим. Тому що це президент, якого я разом з вами намагалася привести до влади. І ми зробили це з вами!
Хіба я можу зруйнувати хоч крок його поступу? Хоч день його життя, хоч якусь його справу? Ні в якому випадку!
Хочу, що ви знали: все, що зроблено – це абсолютна і досконала боротьба проти нашої з вами перемоги і можливості будувати Україну.
Наші польові командири кажуть: все гаразд, у Ющенка 20%, у Тимошенко 20%, у Олександра Олександровича 10% і десть там відпочиває наш конкурент Янукович... Ні! Я хочу, щоб ми не розслаблялися на жодну хвилину. Хочу, щоб ви відчули: сьогодні реванш як ніколи можливий!
Реванш – це те, що відроджує до життя всіх людей, які збиралися покинути Україну. Він відроджує до життя всі кланові угрупування. Знайте, сьогодні у Януковича не просто шанс! А якщо ми нічого з вами не зробимо – то у нього стовідсотковий шанс!
На фоні дискредитації нової влади, бруду, сказаного членами команди в бік один одного, піднімається потужна постать людини, яка, здавалося, пішла у небуття.
Ми самі дали йому сили і наснагу! І не потрібно на когось скаржитися!
Хочу, щоб ви знали: наступні парламентські вибори є абсолютно не такі самі, як були попередні!
Конституційні зміни, проти яких я досить радикально виступала, однозначно почнуть діяти з першого січня 2006 року. І я хочу, щоб ми згадали: конституційні зміни практично позбавляють повноважень президента України та надають надзвичайні повноваження прем’єр-міністру і людям, які складуть у парламенті більшість.
На парламентський виборах ми обиратимемо практично керівника держави, як канцлера в Німеччині. І вибори зведуться до того, хто насправді формуватиме виконавчу владу.
І перед нами знову стоїть надзвичайне випробування – випробування єдності. Хтось думав, що, воюючи проти прем’єр-міністра, відкривають дорогу до влади. Але насправді вийшла піррова перемога!
У мене до вас є абсолютно нове і дуже важливе завдання. Ми мусимо полишити нашу розслабленість, мовляв, під час революції ми все зробили. Я гарантую, що всі наші політичні сили, які маємо, ми, безумовно, об'єднаємо.
Але сьогодні на цих виборах насаджається тема, що Тимошенко боротиметься з Ющенком. Та це просто пропаганда, яку ви не повинні слухати! Ющенко не буде балотуватися в прем’єр-міністри. Це – президент України, і ми його обрали президентом!
І якщо сьогодні нам було потрібно сотні раз повернутися назад і обрати шлях – я можу сказати за себе – я би сотню раз зробила б теж саме, що ми зробили рік тому.
Так, як я і вся наша команда підтримала Віктора Ющенка – тепер ми мусимо згуртуватися навколо обрання прем’єра, який уособлюватиме те, за що ми з вами боролися.
Безумовно, буде важко! І не ті відсотки й рейтинги, про які ви чуєте, є правдою.
Що робити? По-перше, знайте – ця безглузда критика, що економіка України звалилася в яму... Сказати, що це неправда – це нічого не сказати! Нам колись потрібно було показати справжні економічні показники, сказати правду, скільки у нас було контрабанди, фіктивного експорту, скільки паразитували на державних фінансах.
Не було у нас цього ВВП, шановні друзі! І колись ми повинні були сказати цю непопулярну правду. І повірте – те, що сьогодні дискредитує уряд – ще історія дасть оцінку. Не вірте в пропаганду.
Наше завдання – довести до кожної людини, що реванш є можливим. Багато людей, які не стоять на цьому майдані, задають питання: "А чому ми мусимо знову боротися за вас? Чому ми знову мусимо робити цю роботу? А чим ви відрізняєтеся від того ж Януковича?"
Шановні друзі, я хочу сказати: ми відрізняємося "тому що".
І не потрібно пояснювати "чому?" людям, які голосували за Ющенка, за наші принципи. Тому що сьогодні Україна інша. Ми можемо побачити, як щодня змінюється наша рідна батьківщина. Ми можемо бачити політиків, які знаходяться під рентгеном суспільства.
 |
Всі фото Ганни Андрієвської |
Ви пам’ятаєте, через два місяці після нашої перемоги 70% населення говорили, що вони були на Майдані, що вони носили помаранчеві прапори, пов'язували помаранчеві стрічки. А сьогодні навіть ті, хто дійсно стояв на Майдані, намагаються сховати свою помаранчеву краватку.
Не робіть цього! Бо це не тільки помаранчевий колір, це частина життя України. Це наші цінності, це наші принципи. І якщо хтось з якихось чиновників їх зрадить – це не значить, що ми мусимо їх зрадити разом.
Ми готуємося сьогодні до нових потужних парламентських виборів з усвідомленням, що це другий бій, який ми повинні виграти.
Насправді влада сильно помилилася, що може піти з Майдану в свої кабінети і звернутися до людей тільки через чотири-п'ять років, коли знову буде потрібна допомога. Велика помилка, що ми не вважали себе спільною командою, спільними партнерами.
Тому сьогодні наша політична сила зробить все, щоб бути разом. Те, що ми сьогодні тимчасово не перемогли тих людей, які псували наше життя... Ви знаєте, що наше гасло "Разом нас багато – нас не подолати!" живе в стінах парламенту. Коли зустрічаються один олігарх з іншим олігархом, вони говорять один іншому не "здрастє", а "разом нас багато нас не подолати".
Шановні друзі! Якщо вони звикли до нашого гасла, то навчаться звикати до тих принципів, які є нашим життям.
Вас питатимуть: "Навіщо вам це, навіщо стояти на цих майданах, підтримувати цих політиків?" Я хочу вам сказати словами відомого класика: "Потрібно! Тому що завжди мусять бути герої, які вірять, що є добро і воно обов’язково переможе".
Хочу, щоб ви знали: щоб про мене не сказали засоби масової інформації, знайте – моє серце з вами! Я жодного кроку не відступлю від того, у що вірите ви!
І якщо відразу не вийшло, то вийде вдруге. І так, що ні нам, ні світу не буде соромно за нашу революцію. Я хочу, щоб ніхто не подумав – ні ті працівники міліції, СБУ, які виходили на Майдан, ні ті журналісти, які мокли з нами під дощем і снігом, ні ті дипломати, які їли з нами бутерброди – щоб кожен з нас не подумав, що щось було дарма.
Тому підніміть голови, розправте плечі! Ви робите Україну! А ми будемо намагатися робити все, щоб ваші очікування були реальністю! Слава вам, слава Україні! Нас багато, нас не подолати! До зустрічі!
