Фальсифікація виборів-2004: як організовувався "підрахуй"
Нещодавно озвучені головою Центральної виборчої комісії Ярославом Давидовичем дані щодо кількості виборців в Україні дали підстави більш точно оцінити масштаби фальсифікації минулорічних президентських виборів.
За цими даними, загальна кількість українських виборців на 31 жовтня 2005 року становить 36 мільйонів 545 тисяч 950 виборців.
Під час третього туру минулорічних президентських виборів кількість виборців становила 37 мільйонів 657 тисяч 704 виборців.
Таким чином, на сьогодні у порівнянні з третім туром виборів кількість виборців зменшилася на 1 мільйон 111 тисяч 754 виборців. Водночас, за даними держкомстату, упродовж січня–вересня 2005 року кількість населення України скоротилася на 268 тисяч 285 осіб.
Таким чином, кількість "зайвих" виборців (по суті – "мертвих душ") станом на третій тур становила більш ніж 800 тисяч.
Але страшніше стає, коли згадаєш – перед другим туром було зареєстровано ще більше виборців – 37 мільйонів 944 тисяч 980 осіб. Після початку революції перелякані чиновники спішно повичищали "помилкових" і неіснуючих людей зі списків, де могли, де хотіли і де встигли.
Таким чином, загальний потенціал влади для фальсифікацій лише за рахунок так званих "мертвих душ" у списках становив понад 800 тисяч під час третього туру і понад 1 мільйон 200 тисяч під час вирішального для влади другого туру президентських виборів.
А ще влада забезпечувала вкидання бюлетенів, організовувала так звані "каруселі" тощо. Усі ці дії взяті до уваги при рішенні Верховного Суду від 3 грудня 2004 року. За деякі з них уже притягнуті до суду сотні виконавців.
А ще влада організовувала додаткові дільниці в Росії, які давали змогу сфальсифікувати ще 2,5 мільйони голосів.
Однак найбільш очевидно влада фальсифікувала явку. Коли сьогодні МВС і Генпрокуратура "не можуть" знайти чільних фальсифікаторів виборів, це відверто дивує.
У день голосування 21 листопада, станом на 15 годину комп‘ютерна система ЦВК показала явку по Донецькій області 56% - приблизно стільки ж, як і в цілому по країні. Я стояв поруч і бачив, як у цей момент Степан Гавриш, тодішній представник Віктора Януковича, інтенсивно крутив очима, вочевидь, висловлюючи здивування такою низькою відвідуваністю на Донеччині.
Однак голова ЦВК Сергій Ківалов, який згодом отримав прізвисько "Підрахуй", не розгубився і заявив, що в Донецькій області станом на 15-00 проголосувало 65% виборців, при тому що монітор над його головою показував зовсім іншу цифру.
Усі ці дані легко перевіряються через аналіз відеоматеріалів. Дивно, що їх досі не взяли до уваги. Адже оголошення неправдивих результатів виборів, навіть щодо явки, є кримінальним злочином.
Хоча, можливо, Ківалов буде говорити, що погано вчився в школі і просто переплутав цифри – 5 і 6. Але чи візьмуть це до уваги слідство і суд?
У Донецькій області в другому турі явка склала 96,5%. У третьому турі на дільниці в Донецьку, де я мав щастя організовувати вибори в якості члена комісії разом з парою кандидатів наук, які приїхали з Києва власним коштом на своїй машині, явка виборців впала майже на 20%!
І це попри масове завезення владою пенсіонерів на вибори комунальними автобусами. А кількість зареєстрованих на цій же дільниці виборців досі невідомим для мене чином зменшилася між другим і третім турами ще на 20%.
Цікаво, що найбільша невідповідність кількості виборців, встановленої ЦВК у 2005 році, та зареєстрованих для участі в президентських виборах 2004 року, має місце в тих регіонах, які голосували переважно за Януковича (для третього туру виборів: Донецька область – 187 тисяч неіснуючих на сьогодні виборців, Харківська область – 160 тисяч, Крим – 100 тисяч, Дніпропетровська область – 80 тисяч).
Саме в цих областях влада розраховувала легко і без контролю вкинути бюлетені. Вона щиро повірила, що Янукович, на якого працювала Банкова і Кремль, будь-що стане президентом.
Голова Центрвиборчкому Ярослав Давидович заявив після оприлюднення статистичних невідповідностей, що у нього немає правових підстав робити висновки, що все це зроблено навмисне, "але те, що недобросовісно – факт наяву". Сказано по-чиновницьки надлояльно.
Але чи має влада моральне право сьогодні так само амністувати фальсифікаторів? Адже на виборах були сотні дільниць, де люди реально ризикували здоров‘ям і життям, опираючись фальсифікаціям.
Можливо, є особлива справедливість у тому, що ті, хто хотів всупереч волі народу посадити йому на шию колишнього ув‘язненого, мають самі на певний час стати ув‘язненими.
