Форум Кравчука: третій не зайвий, або "Заєду"-2

У суботу в Києві матеріалізувалася ідея Леоніда Кравчука – відбувся ініційований ним установчий з'їзд "Громадянського форуму "Об'єднаймо Україну". І хоча поки що його учасники всіляко заперечують передвиборчу складову діяльності організації, не виключено все ж, що партії її учасники створять свій виборчий блок.

Як і більшість опозиційних партій, "об'єднальники" вибрали місцем зустрічі приміщення Центральної Ради, а нині Будинок вчителя. Незважаючи на те, що з'їзд починався опівдні, люди здавалися сонними і інертними. Подекуди зустрічалися особи молодше 16 років. Мовчки осиливши гімн, подекуди з відкопиленою нижньою губою, вони стоїчно взялися за рятування України від розколу.

Місце в президії за домовленістю робочої групи посіли ініціатор форуму Леонід Кравчук, керівник київської організації форуму Лариса Скорик, яка донедавна ще жила в штабі Януковича, та "трудовик" Дмитро Табачник.

З інших відомих осіб на центральному п’ятачку можна було помітити есдеків Михайла Добкіна та Михайла Папієва, тріо "трудовиків", які у п’ятницю успішно здихалися свого партійного лідера Валерія Коновалюка – Олександру Кужель, Володимира Сівковича та Михайла Княжицького, та лідера партії "Вперед, Україно" Віктора Мусіяку.

Крім них, Табачник згадав серед засновників форуму екс-губернатора Одещини Сергія Гриневецького, який входить до НПУ Литвина, екс-губернатора Харківщини Євгена Кушнарьова та ще одного обвинуваченого в сепаратизмі голову Луганської облради Віктора Тихонова. Всі вони були відсутні на зібранні, натомість там гостювали колоритні постаті, наближені до Юлії Тимошенко - Олег Білорус та Степан Гавриш.

Керівник фракції БЮТ сказав, що був присутнім скоріше як приватна особа, але пообіцяв передати колегам думки, озвучені на зібранні. До того ж, за його словами, ідея об'єднання українців закладена в статуті "Батьківщини" ще з 1998 року.

Між тим есдек Добкін стверджує, що бютівці присутні в форумі на рівні регіональних організацій. Тому Тимошенко, не мараючи ручки об меморандуми з ідейними противниками зі старої злочинної влади, може спокійно апелювати до населення, що вона реально працює на те, щоб склеїти помаранчеву та синю стрічечки розколотого народу.

Право першої доповіді отримав Кравчук, який в дусі давно привитої парткомуністичної традиції коротенько, хвилин так на двадцять озвучив картину "кризового" стану в державі.

За його словами, "помаранчева революція була початком глибокої кризи всіх сфер суспільного життя".

"Її наслідком стало те, що сьогодні в Україні зростає взаємна недовіра, нетерпимість, непримиримість, оманливе відчуття несумісності інтересів.... Своїми непродуманими діями, чварами та скандалами влада відкинула Україну в розвитку на кілька кроків назад. Економіка на грані кризи, а на цьому фоні влада вдається до популістських кроків. Ще не було такого, щоб державні діячі публічно поливали один одного брудом. Якщо влада не стане більш прозорою, криза в державі може стати некерованою". Однак, за словами Кравчука, "назрів період переорієнтирів".

Основними завданнями діяльності свого форуму він назвав контроль за діями влади, посилення ролі громадських інституцій, припинення репресій, завершення перерозподілу власності, відмова від волюнтаризму та ручного управління економікою.

А ще - сприяння реалізації політреформи, налагодження партнерських та дружніх відносин із сусідніми державами, вирішення питання про статус російської мови (хоча Кравчук проти статусу державної) тощо.

Озвучене Кравчуком мало чим відрізняється від тих програм, які проголошували партії, які після зими 2004 року перейшли з влади в опозицію. А за відсутності реальних механізмів реалізації красивих ідей – передбачені лише експертна рада та правозахисна група, що працюватимуть в рамках форуму – ймовірно, що вся діяльність форуму зведеться до озвучення лише вигідних опозиції тез.

Закид Кравчука про те, що головною трагедією Майдану було те, що там не відбувся відкритий суспільний діалог, переріс у виступах учасників в звинувачення в "псевдореволюції", "реалізації американського плану", "шизо– і СІЗОдемократії".

Представник Луганщини клявся, що його територія залишиться "нескореною помаранчевим" і не збирається прислухатися до "жодних ля-ля-ля" з їх вуст. Представник Вінниччини радів, що його "не знайде БТР Луценка" і закликав порушити проти нього кримінальну справу за те, що через ліквідацію ДАІ загинуло 5 тисяч дітей.

Не проявляючи особливою дружелюбності до сторони суперників, учасники з'їзду ратували за припинення репресій проти себе.

Михайло Добкін заявляв рішучий протест проти переслідування однопартійців, керівник театру імені Лесі Українки Михайло Резнікович порівнював свій театр з Київською Руссю, яка зупинила на два століття нашестя татаро-монголів (міністра культури Оксани Білозір) на інші країни (творчі заклади).

Олександра Кужель читала склеєну цитату Юрій Луценка з інтерв'ю "Україні молодій" та російським "Известиям" і попереджала, що якщо з нею, "старою подругою Кучми щось трапиться, то міністр платитиме компенсацію її дітям до самої пенсії". Її соратник Княжицький лякав присутніх, що в конторі його адвокатів Хмельницький УБОП шукав списки учасників форуму.

Та ж Кужель закликала не допустити призначення в уряд Оксани Білозір і міністра охорони здоров'я Поліщука, а більш радикальний регіонал закликав піти у відставку самого президента, з чим жваво погоджувалася Лариса Скорик, що весь з'їзд плутала функцію говоріння з функцією дихання – тобто не дозволяла собі замовкнути ні на хвилину.

Гостюючий на з'їзді Степан Гавриш пропонував вивісити списки "небажаних чиновників", а Віктор Мусіяка "хапався за голову" від цієї ідеї і переконував, що треба зупинитися, бо так цей процес не закінчиться ніколи – одні заводитимуть справи на інших, а ті, прийшовши до влади, переслідуватимуть перших.

Третім лейтмотивом зібрання стала офіційна декларація про те, що форум створюється не з передвиборчою ціллю, а заради високої мети, яка не закінчиться навесні 2006 року. Хтось хвалив Кравчука за те, що "політик думає про наступні вибори, а державний діяч про наступні покоління".

Кужель на питання, як вона оцінює можливість створення блоку на базі форуму відповідала, що "ніяк", але зауважувала, що їй цікаво працювати з такими людьми як Кравчук, Мусіяка і видатний теоретик федералізму Тихонов.

Сам Кравчук на прес-конференції можливість створення блоку коментував так: "Я хочу нагадати, що форум "Об'єднаймо Україну" є громадською організацією, а в нас за законом громадські структури участі у виборах не беруть", - сказав він.

І тут же завбачливо додав: "Інша справа, якщо партії, які представляють себе на форумі, ухвалять рішення створити такий блок. Але це буде не на базі форуму".

Яким буде цей блок, можна тільки припускати.

На питання, чи можливий один мега-блок на базі Партії регіонів, Народної партії Литвина та "Трудової України", Кравчук сказав, що в нього з цього приводу "більше сумнівів, ніж позитивних оцінок".

"Я прихильник того, щоб опозиція йшла блоком на вибори. Я не кажу, що це має бути один блок, але й не десятки партій, в яких людям важко буде розібратися", - сказав він.

Не виключено, що на шию Кравчука таки повиснуть ті, хто не зможе здолати встановлений парламентом 3-відсотковий бар’єр. Навряд чи "трудовики", навіть якщо приростуть ще одними "трудовиками" з такими ж 0,1%-0,5% популярності, зможуть самостійно взяти цю ж вершину.

Теж саме стосується "Вперед, Україно" Віктора Мусіяки чи "Нової демократії" Кушнарьова. А останньому депутатська недоторканність поки що дуже необхідна!

Щоправда, кожен з них може спробувати повиснути на інший рятівний круг – Народний блок Литвина, а не дуже заплямовані навіть спробують приєднатися до блоку Тимошенко.

А коли туди не вийде підсісти, то тоді можна спробувати Кравчука з красивою ідеєю. Не дарма ж Мусіяка у своєму виступі припустив, що "Об'єднаймо Україну" може стати "Об'єднаємо Україну"... Тобто простий загальний заклик персоналізується в діяльність групи осіб.