Початок нового політичного сезону у ВР: вибори, бюджет, більшість
Ні для кого не стане відкриттям, що початок нового політичного сезону проходить під знаком наступних парламентських виборів та доволі млявих розмов про майбутні виборчі конфігурації. Сьогодні публічний епіцентр передвиборчих процесів переноситься до сесійної зали Верховної Ради, яка має розпочати свою роботу 6 вересня 2005 року.
Закон про вибори...
Ця осіння сесія парламенту - передостання до виборів наступного складу Верховної Ради за новими, пропорційними правилами. До виборів залишається 7 місяців.
Окрім традиційного законотворення, перед парламентом також може постати чергове надзавдання, що його було запропоновано президентом Віктором Ющенком у промові до Дня Незалежності. Власне, йдеться про підвищення прохідного бар'єра до Верховної Ради, що фактично означатиме необхідність внесення змін до закону про вибори до парламенту.
Зокрема, президент заявив, що в нинішньої Ради вистачить патріотизму піднести вгору виборчу планку, адже завдяки цьому "ми отримаємо справжню представницьку владу, а не клуб власників політичних партій". Отже, Ющенко розраховує на парламент, де потенційно може мати більшість.
І вже наступного дня до Верховної Ради у порядку законодавчої ініціативи було внесено поправки до закону про вибори, яким пропонується збільшити прохідний бал для політичних сил на парламентських виборах із трьох до семи відсотків. Ця ініціатива належить члену фракції "Наша Україна" та партійної групи Народного руху України Михайлові Поживанову (законопроект № 8041 від 25.08.2005 року).
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, його метою є законодавче забезпечення ефективності роботи Верховної Ради України наступних скликань та підвищення виборчого бар'єра для політичних сил.
Згодом до парламенту надійшли ще два подібних документи, які належать членам БЮТ – Олегові Білорусу (законопроект № 8041–2 від 29.08.2005 року) та Андрію Шкілю (законопроект № 8041–1 від 29.08.2005 року).
Щоправда, в законопроекті Шкіля виборча планка нижча: 5% – для політичних партій і 7% – для виборчих блоків... У пояснювальній записці до законопроекту Шкіль указує, що тривідсотковий бар'єр для партій (блоків), які беруть участь у виборах до Верховної Ради України, є занадто низьким, а це може спричинити до того, що конституційний склад Верховної Ради України буде сформований із завеликої кількості представників політичних партій (блоків) – як мінімум 24-х.
Таке політичне "різнобарв'я" призведе до некерованості процесу формування депутатських фракцій та груп, що, зрозуміло, негативно позначиться на роботі єдиного органу законодавчої влади в Україні. Білорус, своєю чергою, передбачає ширші можливості для громадських організацій у плані спостереження за виборами.
Ідея підвищення прохідного бар'єра для політичних партій на наступних парламентських виборах одразу ж викликала критику з боку нової опозиції.
Наприклад, лідер "Трудової України" Валерій Коновалюк указує, що ініціатива президента викликана прагненням створити під себе зручну та слухняну парламентську більшість. А представники СДПУ(о) трактують можливі дискусії як окозамилювання та запатякування проблем, важливих для суспільства. Так, Ігор Шурма вважає: "Найосновніше в цій спробі – це відволікти увагу від проблем, яких очікував уряд, – складних переговорів у зв'язку із вступом до СОТ. Це буде форма компромісу – Верховна Рада голосує за СОТівські закони, а потім знайдуть форму зняти 7% бар'єр з порядку денного".
31 серпня на сайті парламенту унаочнилася реакція комуністів у вигляді проекту постанови про неприйнятність змін до закону про вибори народних депутатів, підготовленого членом фракції КПУ Соломатіним.
Більш ніж прохолодно зустріли таку ідею опосередковані соратники в таборі соціалістів. Наприклад, лідер Соцпартії Олександр Мороз того ж дня заявив, що "фракція соціалістів голосуватиме за підвищення, скажімо, до чотиривідсоткового бар'єра за однієї умови: якщо це питання консенсусом буде підтримуватися всіма фракціями парламенту", адже в протилежному випадку соціалісти "порушать свої зобов'язання перед іншими партнерами по парламенту".
Отже, новітні ініціативи щодо внесення змін до виборчого законодавства можуть стати черговим каменем спотикання у Верховній Раді. Про це говорить і керманич парламенту Володимир Литвин, прогнозуючи, що з цього приводу можуть виникнути надзвичайно гострі дискусії.
Підвищення прохідного бар'єра може зачинити двері до майбутнього парламенту перед низкою політичних партій, які вже сьогодні, згідно з різноманітними соціологічними рейтингами, балансують на межі "вікна можливостей". Поки що непогана ситуація в цьому контексті проглядається в партій влади, які все ще мають величезний кредит довіри,
Опосередковано непогані передстартові умови в Партії регіонів України, проте виникають певні питання щодо соціалістів та комуністів, яким підвищення планки є завідомо невигідним.
Отже, така ситуація є набагато комфортнішою для тих, хто матиме більшість голосів виборців, тобто для фаворитів. А відтак одним із варіантів подальшого розвитку подій може стати обмін голосів за законопроекти уряду на статус-кво прохідного бар'єра або пошук компромісів на рівні 4 відсотків. Але аж ніяк не 7%, як це було запропоновано в законопроекті "НУ".
Бюджетний процес...
Традиційною проблемою осінніх сесій вищого законотворчого органу залишається затвердження бюджету на наступний рік. Є підстави говорити про те, що нинішній бюджетний процес 2006 не стане винятком із попередніх традицій.
Уже сьогодні секретар РНБОУ та, можливо, вже екс-голова бюджетного комітету Петро Порошенко попереджає, що "напередодні виборів бюджетний процес буде складним". А крім того, за його словами, потрібно буде втримати баланс між соціальними програмами і кроками, які б сприяли розвитку економіки, адже "якщо в Україні виникне ситуація, коли висока інфляція збіжиться з економічною стагнацією, то процес виходу з такої ситуації займе 4–5 років. Це надзвичайно небезпечна загроза, про яку постійно треба пам'ятати".
Ціна питання зростає також з огляду й на парламентські вибори та прокреслення майбутніх передвиборчих конфігурацій. Як зазначає Володимир Литвин, усі політичні сили вже визначились, у якому форматі йти на вибори: "Я вважаю, що кожному керівнику політичних партій і кожному активу вже давно все зрозуміло. Всі ведуть тактичні переговори, маючи на увазі свої стратегічні плани".
Проте публічно про це відомо мало, принаймні якихось чітких заяв із цього актуального приводу не спостерігалося. Результати перегонів будуть залежати певним чином і від успішності бюджетного процесу, від його соціальності та реалістичності, від можливостей збалансування "соціалки" з розвитком бізнесу.
Президент Ющенко теж висловлює свої вимоги до проекту бюджету. Зокрема, 25 вересня під час зустрічі з міністром фінансів Віктором Пинзеником він зазначив, що проект бюджету–2006 побудований "не на філософії політики росту та змін, а є бюджетом константи", тобто лише фіксує той стан економіки, який існує сьогодні.
На думку Ющенка, галузеві блоки проекту бюджету на наступний рік не пропонують структурних змін, які б сприяли оптимізації економіки України, зокрема у сфері регуляторної політики, освіти та медицини. Більше того, глава держави доручив Пинзенику активніше співпрацювати в питаннях узгодження бюджетної політики з Верховною Радою та її профільним комітетом.
Подібна співпраця є питанням вельми нагальним, якщо пригадати фінальні акорди роботи минулої сесії Верховної Ради, коли парламент не затвердив усіх законів, необхідних для вступу України до СОТ - тоді Верховній Раді вдалось ухвалити лише 7 із 14 поданих урядом законопроектів. Також парламент не спромігся внести зміни до Земельного кодексу, не було ухвалено законів щодо реформування житлово-комунальної сфери.
Більшість...
Ідея створення в наступному політичному передвиборчому сезоні нової парламентської більшості була озвучена президентом ще 13 липня, під час офіційного візиту до Австрії.
Зокрема, тоді Ющенко заявив, що вважає потрібним формування з 1 вересня у Верховній Раді парламентської більшості, яка взяла б на себе частину відповідальності за розвиток України та за співпрацю парламенту з урядом.
"Я проситиму парламент і уряд спільно працювати над цим, а націю – не судити строго щодо того, які сили ввійдуть до більшості, бо ми маємо налагодити роботу з тими силами, які вже є в парламенті", – сказав президент. Він запевнив, що зі, свого боку, зробить усе можливе для формування більшості та її ефективної роботи.
На початку парламентських канікул між спікером і прем'єром відбувся своєрідний обмін звинуваченнями в неефективності роботи та неохоті до співпраці (див. RU№23/415 "Парламентська більшість", взаємини уряду і парламенту: спадковість суперечностей", 20 липня 2005 року), яка, за словами Литвина, фактично наслідувала традиції "взаємодії" уряду і парламенту за часів президентства Кучми, коли Верховну Раду "ламали через коліно".
Отже, з огляду на нещодавню новітню історію "взаємодії", яка виявилася певною мірою провальною для уряду, в інтересах Кабміну, як це не банально звучить, заручитися підтримкою парламенту. Загальновизнано, що якщо процес складно контролювати, його належить організувати та очолити. Тож в останній передсесійний тиждень знову почали лунати вже призабуті словосполучення – заговорили про парламентську більшість. Про це заговорили не в уряді, але у Верховній Раді. Переконання в доконечній потребі створення більшості озвучив лідер фракції БЮТ Олег Білорус.
Він спрогнозував, що фактично в перші тижні роботи восьмої сесії Верховної Ради буде оголошено про створення парламентської більшості, яка вийде з низкою ініціатив, у тому числі щодо підвищення прохідного бар'єра на виборах у парламент до 5%. "Вересень буде вирішальним", – наголосив депутат. Було заявлено про проведення внутрішньої роботи, спрямованої на формування більшості. "Ці розмови, вони почалися не вчора, і йдуть контакти", – повідомив він.
Як передбачає лідер фракції БЮТ, до складу "нових більшовиків" увійдуть понад 250 депутатів, адже "такі можливості є". Він припустив, що серед інших до більшості увійдуть такі утворення як "Наша Україна", БЮТ, фракція Народної партії і "навіть фракція Мороза" (СПУ).
Зі слів Білоруса, першою ж ініціативою новоствореної більшості буде питання про необхідність підвищення прохідного бар'єра з 3% до 5%. Таким чином, новітня ініціатива начебто вкладається в можливий процес імплементації заяв президента про потребу в підвищенні прохідного бар'єра, але, як уже говорилося, це питання лише додасть учергове конфліктної напруги дискусіям у стінах Верховної Ради.
Реакція колег по парламенту на заяви лідера БЮТ була, як і слід було передбачати, далеко не завжди одностайно схвальною.
Наприклад, лідер фракції "Наша Україна" Микола Мартиненко фактично піддав критиці "більшовицькі" ініціативи Білоруса. "Такий досвідчений дипломат, як Білорус, добре знає, що такі важливі політичні питання (створення більшості) можуть вирішуватися лише шляхом переговорів за участю всіх сторін", – йдеться в повідомленні прес-служби НСНУ.
За логікою Мартиненка, "щоб не змарнувати ідеї президента, слова не мають бігти попереду справи. Робити такі відповідальні заяви і вносити до парламенту відповідні законопроекти доцільно лише на фінальній стадії переговорів за умови їх успішності".
Пролунали також заяви від фракції Народної партії. Зокрема, лідер НПУ Ігор Єремеєв вважає, що "сьогодні не може йти мова про створення більшості. Це буде синтетична більшість, організована напередодні виборчої кампанії", зауважуючи, що варто згадати ситуацію, що виникла лише рік назад: "Для чого необхідна була Леонідові Даниловичу більшість? Для того, щоб проводити свою політику у Верховній Раді".
Та все ж того ж дня НРУ та НДП підписали угоду про співпрацю у Верховній Раді. А сам спікер оголосив, що "треба будувати це не на піску, а на основі реальних підходів, на основі здорового глузду. Думаю, у нас все буде штатно. На всі розумні пропозиції, Верховна Рада прийме не менш розумні рішення".
Соціалісти устами Мороза підкреслили, що "більшість взагалі-то треба створювати на підставі виборів, а не на підставі домовленостей щодо якоїсь конкретної ситуації", та й у формалізації більшості сьогодні "немає потреби, бо статус більшості визначений новим текстом Конституції, але він буде діяти тільки після Нового року", а відтак "це питання можна піднімати тільки після Нового року".
За великим рахунком, скоріш за все, питання створення більшості як формального утворення сьогодні не знайде палких прихильників серед депутатського складу. Фракція БЮТ нараховує 39 обранців, "НУ", – 77, 46 членів має НПУ, 24 – Костенко та 25 – СПУ, 20 депутатських "штиків" у "Єдиної України" (її лідер Губський наприкінці липня зазначав, що це утворення підтримує президентську ідею), 15 народних обранців в Кінаха.
Втім, прості арифметичні підрахунки підказують, що, скоріш за все, новостворена більшість буде ситуаційною – відповідно до тих чи інших голосувальних ініціатив. А формалізувати процес, як це було за часів Кучми, виявиться надзвичайно непросто, а надто за сім місяців до виборів. Тут постають питання міжпартійної конкуренції, контролю за перебігом роботи Верховної Ради і впливу на законотворчий процес.
Отже, український політикум у новому політичному сезоні очікують традиційні, добре відомі сюжети та завдання.
Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень http://www.ucipr.kiev.ua
