Тимошенко, як і сина Ющенка, рятують друзі

У житті Юлії Тимошенко трапився період відкритих дверей. Спочатку ця жінка, яка завжди вважалася однією з найбагатших на пострадянському просторі, показала свою скромну декларацію про доходи.

А наприкінці минулого тижня Юлія Тимошенко відвезла кореспондентів "Української правди" і газети "Комерсант" до себе додому. Щоб, як і обіцяла після наполегливих запитань про свої статки, продемонструвати "аскетичний побут".

Щоб побачити, де живе Тимошенко, треба їхати до Конча-Заспи. Спочатку зліва залишається база "Динамо", потім президентська дача. Справа – гастроном на узбіччі. Кажуть, одного разу за часів Кучми тут бачили Пінчука, який купував ковбасу.

Вхід на подвір'я. Фото 2001 року

На одному з поворотів ви під’їжджаєте до огорожі коричневого кольору. Будинок Тимошенко знаходиться за подвійним дерев'яним парканом. Коли відкриваєш першу хвірку, то натикаєшся не на другу, яка мала би бути в таких випадках, а... на дерево, яке росте між двома парканами. Другі ж двері знаходяться трохи збоку.

Ми під'їхали близько дев'ятої вечора, на кілька хвилин пізніше за саму Тимошенко, яка тільки-но повернулася з Кабміну. Охорона просить посидіти в машині, потім запускає.

Фотографувати забороняється будь-що. Пояснюють тим, що прем’єр утомилася. Навіть свого персонального фотографа Тимошенко попросила сховати техніку. Тому в якості ілюстрацій в цій статті використані фото 2001 року та малюнок, зроблений автором за гарячими слідами. Відсутність художніх талантів призвела до того, що намальований будинок виглядає зовсім убого – у житті він краще.

Двір Тимошенко починається з будки охоронця. Далі доріжка, яка веде повз дерева до будинку. Він одноповерховий, але дах під черепицею високий – очевидно, там теж є приміщення. Будинок оббитий дерев'яними панелями того ж таки коричневого кольору.

Самої Тимошенко не видно, бо всередині спілкується з кимось по телефону. Потім вона виходить, вітається і починає екскурсію з невеликої будови збоку.

"Це – баня", - каже вона. Через вікно видно – там є холодильник, на столі – самовар, а на стіні – шкура невідомої тварини. Неподалік бані стоїть мангал для шашликів і джип "Тойота Лендкрузер".

Посеред двору, який встелений фігурною плиткою – острівець трави радіусом у кілька метрів. Очевидно, це призначено для сонячних ванн – бо сосни і ялинки, які ростуть на подвір'ї, у це місце не дають тінь. І неподалік стоїть білий шезлонг.

Тут же поруч – незрозуміла конструкція з каміння. Це наче як шмат стіни, але з нього стирчить кран. Напевно, у ньому є вода. Під деревом – дві миски на підставці. Для собаки.

З живих людей у будинку Тимошенко на момент візиту була жінка, яка займається роботою по господарству – очевидно, готує і прибирає. Другий господар – собака породи алабай. Його звати Карагьос. "Коли виросте, буде 70-80 кілограмів. Це туркменська порода, бійцівська собака... А кажуть, що собака схожий на свого господаря", - розповіла Тимошенко і засміялася.

Собаці дозволено багато. "Сонечко, що ж ти робиш?! Це ж документи міністерства економіки!", - сказала Тимошенко Карагьосу, який заліз на крісло і почав топтатися по папці з матеріалами, прикрашеними гербом України.

Схожий собака живе в Тимошенко

Це тварина – відрада для українського прем’єра у тяжкі політичні моменти. Вона з нею говорить і російською, і українською. Весь час, протягом якого Тимошенко бачили журналісти, вона демонструвала собаці свою любов – пестила по голові та підкликала, як традиційно це роблять – голосно цілуючи повітря.

Будинок Тимошенко починається з веранди. Там стоять шкіряний диван і два крісла, стіл для обідів, комод з лампою і телевізором "Соні Трінітрон" зразка 1998 року, кондиціонер і 17 вазонів з рослинами. Вони розмістилися на підставках і на табуретках. Стеля, стіни і підлога – в світлих дерев'яних панелях. "Тут я приймаю і послів", - повідомила Тимошенко пізніше, уже розливаючи чай.

Дивно, але Тимошенко не звертає уваги на модні інтер’єри: шкіра на дивані в одному місці вже трошки пошкоджена, на журнальному столику видно сліди, як хтось прямо зверху щось записував фломастером... На персональному сайті прем’єра є фото, коли до неї приїхали російські журналісти – датовано це 2001 роком, і ця кімната виглядає так само, як і зараз.

У сусідньому приміщенні – гараж, переоблаштований під тренажерний зал. Видно, що тут займається хтось з чоловіків – штанга кілограм на 60 лежить на стойці. Якщо ж підсумувати всі "млинці", які є в цьому приміщенні – вийде десь 200 кг. Явно не для себе збирала це прем'єрка.

Тимошенко сказала: "Це мій спортзал". Але загалом він виглядає як робоча кімната культуриста – є біговий тренажер, тренажер для м'язів спини, тренажер для м'язів плечей, для передніх і задніх м'язів ніг, навіть є турнік. Не вистачає лише банки з протеїновими добавками і портретів Шварценегера на стіні.

З цього приміщення сходи йдуть на гору – але там, за словами Тимошенко, "технічний поверх". Між верандою і тренажерним залом – невеликий коридор з відкритою шафою, на якій висять три спортивні куртки. Дві з них – фірми "Найк". Веде цей коридор до вітальні. Вона велика, але знову ж таки, виглядає зовсім не розкішно. Темний нешкіряний диван, журнальний стіл, телевізор, комод, камін, під яким лежать з десяток полінець. І жодної фотографії родичів.

Шкіряний диван на веранді. Фото 2001 року

На стіні висить шабля. "Вона уже була, коли я сюди заїхала", - сказала Тимошенко і не змогла порадувати легендою, що цією зброєю, наприклад, прадіди прем’єра проводили реформи у далекі козацькі часи.

"Загалом тут всі меблі уже були, коли я сюди заїхала", - повідомила Тимошенко. "Єдине моє – це ікони, які мені дарують", - показує глава уряду на стіни. Над каміном висить фото лабрадору пісочного кольору. Це попередня собака Тимошенко, яка цього року загинула під колесами машини.

З іншого боку вітальня переходить у коридор, де є двері на кухню, до санвузлу з ванною в кутку та до трьох спалень. "Це моя", - показує Тимошенко кімнату з кованим залізним ліжком, телевізором і шафою.

"Поруч тут ще дві спальні. Вони всі однакові. Але це не мої, тому показати я їх вам не можу", - без розчарування в голосі повідомила прем’єр.

На цьому екскурсія завершується і Тимошенко кличе до столу. Помічниця подає пиріг з яблуками, печиво і цукерки. Ми принесли Тимошенко "Вечірній Київ", з якого вона відкушує тільки горіх, а шоколад залишає на тарілці. Те, що цукерки робить затятий недруг Порошенко, її не хвилює. Хоча, зізнається прем’єр-міністр, улюблені у неї цукерки "Метеорит". А їх, каже вона, якраз "Рошен" і не виробляє.

За словами Тимошенко, вона оселилася у цьому будинку коли стала віце-прем'єром, тобто у 1999 чи 2000 році. Сусідню недобудовану дачу невідомого банкіра, стверджує вона, зайняли кучміни спецслужби, щоб слідкувати за нею. "Там був постійно розташований пульт, світло ніколи не гасло... У них було обладнання з супутниковим пристроєм..." Зараз же потреба слідкувати зникла – як каже Тимошенко, на цій дачі, навпаки, світло більше ніколи не горить.

Будинок, де живе Тимошенко, належить, як вона каже, її "друзям". Прізвище не називає – відомо тільки, що у них в цій місцевості п’ять дач. Але, зробила головне зізнання Юлія Тимошенко, за цей будинок вона... нічого не платить.

Якщо подивитися спеціалізовані сайти – наприклад, Національна ріелторська мережа або Агентство нерухомості Києва – то видно, що такий будинок десь на 250 квадратних метрів у такому місці не може коштувати дешевше 1 200-1 500 доларів на місяць. У рік така оренда тягне більше, ніж неправдоподібно низькі доходи Тимошенко, які у 2004 склали 60 тисяч гривень зарплати і 5 тисяч матеріальної допомоги.

Після Андрія Ющенка це вже другий, і, очевидно, не останній випадок аномальної благочинності для родин української влади. Це велике щастя, що існують безкорисливі "друзі", які готові йти на десятки тисяч доларів збитків заради прем’єр-міністра або сина президента. Інакше їм просто не було б де жити і на чому їздити. Тільки чим далі тим більше ці історії про "друзів" чомусь обростають підозрами у корупції.

Чорний анекдот від Тимошенко, розказаний під чай. Іде червона шапочка по лісу, співає пісню. Її зустрічає лисиця і питає: "Ей, що в тебе з червоною шапочкою на голові?" Дівчина їй відповідає: "Це не червона шапочка, це шкіра вовка!" "Як це?", - дивується лисиця. "А ось так – м’ясом на зовні!", - відповідає червона шапочка.

Фото Олександра Прокопенка, малюнок "Української правди"