Підсумки першого півріччя уряду Тимошенко
Кабінет міністрів України на чолі з Юлією Тимошенко 4 серпня відзначає перше півріччя своєї роботи.
У нинішній четвер прем'єр Тимошенко знову дає прес-конференцію, однак вона не пов'язана з цією датою. Останнім часом зустріч прем'єра з журналістами щодо підсумків засідання Кабміну відбувається наступного дня після обговорення членами уряду гострих питань.
Засідання уряду, які розпочиналися близько 10 ранку, як правило, затягувалися на кілька годин, іноді до десятої, і після липневого звернення журналістів до прем'єра було ухвалено рішення проводити підсумкові прес-конференції наступного дня. Традиційно Кабмін збирається на засідання по середах, раніше була практика суботніх засідань.
Нинішній склад Кабінету міністрів був затверджений 4 лютого, - через 2 тижні після вступу на посаду президента Віктора Ющенка. На засіданні Верховної Ради депутати дали згоду на призначення Тимошенко прем'єром, у сесійній залі президент підписав відповідні кадрові укази.
Більшість міністерських портфелів одержали представники партій, що входять у блок Віктора Ющенка "Наша Україна". У цей же день були призначені голови обласних державних адміністрацій. У цьому випадку представництво "Нашої України" було також домінуючим.
На своєму першому засіданні в цей день уряд прийняв програму своєї діяльності під назвою "Назустріч людям". 60-сторінковий документ складається з 6 розділів: "Віра", "Справедливість", "Життя", "Гармонія", "Безпека", "Світ".
У той же час, у програмі практично не наводилися конкретні цифри, і депутати при її затвердженні доручили уряду допрацювати документ.
Новий уряд також оголосив боротьбу контрабанді на українських кордонах. Була прийнята спеціальна програма "Контрабанді - стоп". Деякі імпортні товари почали дорожчати. Крім того, підвищення соціальних виплат також позначилося на ціновій політиці.
За час своєї роботи Кабінету міністрів довелося зіштовхнутися з рядом серйозних проблем. Першою з них була "м'ясна". Ціни на м'ясопродукти різко почали підніматися вже навесні, уряду довелося домовлятися з учасниками ринку м'яса про зниження мита на імпорт. Через якийсь час ціни знизилися, але не до колишнього рівня.
У травні виник гострий дефіцит бензину високооктанових марок. Тоді президент у своєму наказі, направленому на стабілізацію ринку нафтопродуктів, відзначив, що така проблема виникла через некоректні дії Кабінету міністрів України в сфері ціноутворення, надмірного адміністрування ринку нафти й нафтопродуктів.
У той час в уряді говорили про змову російських нафтотрейдерів, що контролюють значну частку українського ринку нафтопродуктів. Після стабілізації ситуації ціни на бензин у серпні знову почали зростати Бензин може подорожчати до 4 гривень?. Уряд пояснює це динамікою росту світових цін.
Наступний сплеск цін відбувся на ринку цукру. На початку літа міністр економіки Сергій Терьохін (представник партії "Реформи й порядок", зараз - "Наша Україна") обвинуватив 6 найбільших операторів цукрового ринку в штучному підвищенні цін. У липні Антимонопольний комітет відзвітувався про відсутність на ринку цукру погоджених антиконкурентних дій.
Перше півріччя український уряд пропрацював без втрат. Був ряд заяв від членів уряду про готовність піти у відставку у зв'язку з деякими тертями всередині команди, вимоги політичних сил про відставку окремих міністрів. Президент України не підписав жодного указу про відставку в Кабміні.
Перший кадровий конфлікт був з міністром юстиції Романом Зваричем (представник Народного Руху України). Спочатку Зварич не погодився із забороною уряду на реекспорт нафти, потім не було ясності з його вищою освітою. Позицію Зварича по реекспорту пояснювали причетністю його родичів до комерційного контракту, пов'язаного з реекспортом великої партії російської нафти, виконання якого стало неможливим після рішення Кабміну про тимчасове припинення реекспорту.
Ще одна подібна ситуація була пов'язана з міністром аграрної політики Олександром Баранівським (представник Соцпартії). Він виступав проти ввозу цукру-сирцю в Україну, мотивуючи свою думку тим, що це поставить під загрозу існування вітчизняної цукрової галузі.
Раніше міністр економіки Сергій Терьохін вимагав звільнити Баранівського за "неринкові погляди" на ситуацію на сільгоспринку. Аграрний міністр у відповідь відзначив, що Терьохін лобіює ввезення в Україну цукру-сирцю. Цьому конфлікту передувало голосування у Верховній Раді за законопроекти, що дозволять вступ України до СОТ.
Соціалісти не підтримали ряд документів, і Терьохін запропонував прем'єру звільнити представників СПУ в уряді. Баранівський продовжує очолювати аграрне відомство.
У липні взаємними обвинуваченнями обмінялися керівники уряду й парламенту. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко зачитала на засіданні уряду заяву, в якій уряд обвинувачує керівництво Верховної Ради в спланованій провокації.
Останній тиждень чергової сесії Верховної Ради був ознаменований активним протистоянням депутатів. Найбільше проти законів, що визначають вступ України у ВТО, виступали комуністи. Процедура прийняття цих документів кілька разів переглядалася.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що заява Кабінету міністрів з критикою на адресу парламенту є спробою перекласти провину за те, що коїться в державі, на Верховну Раду, застрахувавши себе від можливих неприємностей у соціальній та економічній сферах у майбутньому, і втягти президента України Віктора Ющенка в політичний конфлікт.
Наприкінці минулого місяця Ющенко висловив переконання, що "Народний союз "Наша Україна", почесним президентом якого він є, Народна партія на чолі з Литвином і Блок Юлії Тимошенко зможуть об'єднатися в передвиборну коаліцію на парламентських виборах в 2006 році.
У липні заявив про намір залишити свою посаду віце-прем'єр з адміністративно-територіальної реформи Роман Безсмертний. Він мотивував своє рішення тим, що в цей час країна не готова до таких серйозних проектів як територіально-адміністративна реформа. Президент не прийняв його відставку.
Наприкінці липня написав заяву про відставку перший заступник голови Державної податкової адміністрації Микола Катеринчук. Він критикує нинішню кадрову політику податкової та мотивує своє рішення про відставку принциповими розходженнями в баченні стратегії реформування цієї організації з главою ДПА Олександром Кірєєвим.
Поки ж зростання реального ВВП в Україні в червні 2005 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 1,1%, а за підсумками першого півріччя - до 4%. Найвищий темп росту ВВП був у січні - 6,5%.
Реальний ВВП України в 2004 році виріс на рекордно високі 12,1% при інфляції 12,3%, тоді як в 2003 році ці показники становили відповідно 9,4% й 8,2%.
Уряд України, відправлений у січні 2005 року в відставку, прогнозував зростання ВВП у 2005 році на 6,5% при інфляції 8,7%. Однак нинішній уряд переглянув прогноз у бік збільшення до 8,2% при інфляції 9,8%. Лише в липні міністр економіки Сергій Терьохін заявив про намір зменшити прогноз росту ВВП із 8,2% до 8%.
Уряд прогнозує на 2006 рік прискорення росту ВВП до 9,5% при зниженні інфляції до 9,3%.
