Нова дача чи персональне Пирогово Ющенка

Вівторок, 30 серпня 2005, 22:07

Президент Віктор Ющенко вирішив не відставати від прем'єрки Юлії Тимошенко у відкритості. У понеділок він теж запросив журналістів подивитися свою дачу.

Як виявилось, за останні два роки у нього на просторах Безрадичів з'явилось ще одне родове обійстя. Його під кінець літа і вирішили продемонструвати, щоб закрити дискусії про те, скільки дач у президента.

А, можливо, щоб не наразитися на ще один скандал. Сказано ж, їздять усякі, фотографують.

Кілька тижнів тому "Українська правда" вирішила подивитися, чи справді до пасіки президента в Капустяному проклали дуже хорошу дорогу, яка за підрахунками журналу "Бізнес" коштує 2,5 мільйонів гривень.

Втім, по дорозі авто з журналістами зупинили працівники держохорони. Не представляючись, вони попросили залишити територію, оскільки це приватна власність. Фотографувати теж заборонили. Однак, під'їхавши з іншого боку, сфотографувати вже вдалося.

Будова виявилася поблизу зі старою дачею Ющенка і багато в чому нагадувала її за стилем. У четвер "Українська правда" направила запити до прес-служби президента з питанням, чи не належить новобудова президенту. У відповідь отримала запрошення відвідати дачу. Разом з групою журналістів.

Дорога до дачі Ющенка нагадує інші пристоличні шосе. Поля і лісосмуги чергуються з новітнім будівництвом. Щоправда, ведеться воно не так розкішно, як в Конча-Заспі, і не так щільно, як по Вишгородській трасі.

Кажуть, напрямок, де живе президент, стає все престижнішим. Бажаючих звести свій маєток не зупиняють навіть болота. В них вправно працює осушувальна техніка. Втім, через цю обставину ціни тут все ж на порядок нижчі, ніж у Конча-Заспі.

Півгодини їзди, поворот під знак "Малі Безрадичі 2 км", дорога через село. Дорога нова. Як з'ясувало видання "Бізнес", дорогу проклав цього року "Укравтодор", що обійшлося бюджету за підрахунком "Київсоюздорпроекту" в 1,7 млн. гривень.

Зліва від дороги вигоріле поле в будяках.

А з іншого боку зовсім інший пейзаж: на фоні піску та груди цегли, гравію й іншого каміння видно недобудований водяний млин, канал і розкішну садибу.

Ще кілька днів тому ця техніка працювала біля нової дачі Ющенка
Ще кілька днів тому ця техніка працювала біля нової дачі Ющенка

- Ти бачиш, млин. Круто. Напевно, якогось підприємця. А чого ми тут зупинилися? – запитують деякі журналісти, які поки не зрозуміли, куди їх привезли.

Здивування посилюється, через кілька хвилин з-за воріт з'являються прес-секретар президента Ірина Геращенко та керівник Державного управління справами Ігор Тарасюк.

- Під кінець літа ми вирішили закрити дискусії про власність президента. Давайте пройдемо всередину, скоро приїде Віктор Андрійович і покаже свою дачу, - пояснює прес-секретар.

Дача президента не обнесена парканом, але її охороняють хлопці з Управління держохорони.

- Відповідно до закону, територія, де проживає або перебуває президент, підпадає під охоронні заходи, - каже Геращенко.

Солодко-романтичне

Дубові ворота до обійстя Ющенка прикрашені дерев'яною скульптуркою якогось лісовика, на якому написано "Боже, бережи цей дім та всіх, хто сюди входить і заходить".

Доріжка, яка веде углиб двору, посипана двома рядочками дрібної гальки, між якими прокладена трава. Обабіч плетений тин, глиняні глечики, пасіка, вітряк, кількаповерховий будинок, дві "альтанки" на український лад, баня і ще кілька дрібних будов. Плюс невеличка дитяча гойдалка і гірка.

Все як в тій пісенці – "куплю тобі хатку, а ще сіножатку, і ставок, і млинок, і вишневенький садок".

Таких будівель на подвір
Таких будівель на подвір'ї Ющенка дві. Фото Михайла Марківа
До прибуття президента журналістів запрошують до однієї з "альтанок". Це відкрита споруда над водою більше 20 м.кв. Дах вкритий очеретом, каркас з дуба, інтер’єр складається зі столу, двох лав та декоративної печі, прикрашеної кадками, глечиками, старими дзиґарями, керосиновими лампами середини століття та каганцями з глини.

На столі "Моршинська" в зелених скляних пляшках, пиво "Славутич" і яблука "білий налив".

Через кілька хвилин з'являється Катерина Ющенко. Пригощаючи журналістів, вона відповідає на сумбурні запитання.

- А ви тут часто буваєте?

- Ні. Можливо, раз на два тижні.

- А живете на державній дачі?

- Так. Але Віктор її не любить. Каже, що то все не наше.

- Там президентів 20 можна прийняти...

- Так.

- Можна й сто. Але там все, як великий готель, - втручається прес-секретар президента.

- Знаєте, там багато золота. Вітя дещо прикрив, так як в кабінеті. Але воно все таке... Тому, коли запрошуємо гостей, то він каже, щоб запрошували сюди.

- А гостей багато буває?

- Та ви знаєте, іноді приїздять друзі, а з ними їх друзі. Їх не запросити не можна, але потім відчуваєш себе незручно, - ніяковіє дружина президента.

Поки що подвір’я садиби Ющенків не обнесене парканом. З тераси відкривається вид на канал і на поле під селом.

Водяний млин стоїть поодаль від основного двору садиби. Зараз він у риштуванні, а поруч ще стоїть техніка

Водяний млин.
Зараз він у риштуванні, а поруч ще стоїть техніка.
Фото УП

- Я б не хотіла, щоб його закривали, але це залежить від охоронних факторів і від питань культури. Часто приїздять, фотографують, - скаржиться Катерина Ющенко.

Президента доводиться чекати на диво недовго. Після тригодинної наради з питань бюджету, він рвучко знімає краватку і цікавиться, якими яблуками їх пригощали.

- Там будемо ходити, я вам покажу антонівку, - мрійливо обіцяє він.

За словами президента, він все життя мріяв, щоб у нього був садок. А на першій дачі в Безрадичах, що на сім соток, місця вистачило лише на 12 кущів смородини. На новій дачі у Ющенка напівкарликові яблуні, груші та кілька вишень.

- Я вже сказала журналістам, що на найзатратнішій частині будівництва – інтер’єрі – ви заощадили, бо проект був Віктора Ющенка, - обережно підводить Геращенко до матеріального питання.

- І на матеріалах теж, - поправляє Ющенко.

І додає, що матеріали взяті зі старих будинків, які руйнували в центрі Києва. Як уточнив його брат Петро, їх віддали, коли руйнували старий будинок на Хрещатику.

- Оце цегла, випалена на соломі, з такої будували у Києві десь у 1880-х роках. Вона там лежить брудна у вапні, але коли зробиш скол, то вона отримує такий декоративний вигляд. А це дуб. Нижні гілки, які засохли. Тут 1,5 см трухляді було, її зняли, а всередині дерево тверде як кістка.

Цегла та матеріали для будівництва, які лежать перд подвір
Цегла та матеріали для будівництва, які лежать перд подвір'ям. фото УП

Хлопці, виходьте!

Далі Ющенко веде показувати свою дачу. По дорозі вказує на камінь, який знайшли під київським льодовиком. Президент його датує 10 тисячоліттям років до нашої ери.

Перший пункт оглядової екскурсії - баня. Як каже Катерина Ющенко, нею президент ще не користувався.

- Я дуже люблю баню, але після отруєння мав уникати 8 місяців високих температур. Хлопці, а ну відчиняйте! Що ви там робите?, - стукає Ющенко у двері, які відчиняє зсередини його брат.

Баня невеличка. Власне сама баня, душ і кімната відпочинку метрів на 6. В ній - стіл, дубовий диван, прикрашений шкурою, сушені трави і багато ікон, виконаних на дереві. Як каже Ющенко, вони першої половини століття і на базарі їх можна купити за 70 гривень.

Фото УП
Далі по плану перша будова за ворітьми. Зовні вона вже завершена, але в середині ще тільки поштукатурені стіни і нема підлоги. Замість неї в канавах протикається очерет.

Перш ніж зайти, Ющенко сентиментально описує шматок верби, яку він забрав з дворища поміщика Енгельгардта, у якого служив Тарас Шевченко.

- Вона Тараса бачила! - замріяно протягує президент.

І далі переходить до іншої своєї мрії. Розповідає, що вирішив створити з товариством бджолярів братство, яке готуватиме мед для дитячих інтернатів та першокласників. Тому ця будівля в майбутньому відійде братству.

Так само як їм дозволять користуватися льохом, де лежить ренамент пасічника Ющенка.

Сама пасіка на подвір’ї нараховує вуликів 20. Серед них є як експонати, яким по 160 років, так і звичайні колгоспні дерев'яні вулики, а ще кілька новеньких пластикових з Росії. Під стіною стоїть ще штук тридцять таких самих. І ще кілька французьких. Один у вигляді торсу голої жінки, інший зображає голову вусатого чоловіка.

Пасіка в дворі. Фото Михайла Марківа
Журналісти оглядають пасіку. Фото Михайла Марківа
Катерина Ющенко, яка йде позаду, розказує про "гусей Івана Степановича" (мається на увазі Плюща), яких він подарував родині. А ще один друг з Тернополя подарував Ющенку чотирьох павичів. Вони поки молоді і розкішних хвостів не мають.

- Смішні вони, як не від світу, - протягує Ющенко.

Крім павичів, у господарстві Ющенка живуть кури, коти і собака. Собака-революціонер, каже президент, жив у лісника, і сюди ходить, вважаючи, що все це його. Котів у Ющенка п’ять. Правда, за час прогулянки одного з помаранчевою стрічкою подарували журналістці.

Окрім цієї живності, в каналах біля садиби живе риба. Але, на відміну від свого попередника на посаді президента, Ющенко рибалку не любить. Тому риба, яка каже Катерина Ющенко, ризикує вмерти своєю смертю.

Після вишукування бджілок у нетрях вуликів погляд натикається на незвичний об’єкт. Хоча насправді він дуже знайомий - символ президентської кампанії 2004 – підкова із помаранчевим знаком оклику.

Він причеплений збоку на вітряку. Можливо, так і має бути – символіка у власника символіки. І для Ющенка це дуже дорогий і сентиментальний знак, але чомусь він вже не викликає тієї радості, як півроку тому.

Щодо млинів. Їх на території садиби аж два. Один - водяний біля каналу ще весь у дощаному риштуванні. Його реставрують. А другий вітряк вже зібраний. Гнилі дошки вже замінили і поставили нові крила. Саме ним навесні милувався російський президент Путін.

Також вітряк бачили Хав'єр Солана, Ніно Бурджанадзе та Михайло Саакашвілі з дружиною. Останній дуже сподобалося, бо такі є на її батьківщині.

Крім вітряків, на дворищі Ющенка можна знайти залізні рала, плуги, декоративно розкидані по саду. Або старовинний чумацький віз, заплетений квітками. А ще старий татів мотоцикл.

Власне під самою горою стоїть двоповерховий будинок. Чи є там вже обжиті приміщення, незрозуміло. Журналістам показують лише одну кімнату, де в Ющенка знову ж лежать експонати народного побуту. Президент ще не знає, що буде в цих стінах, розписаних петриківським розписом. Можливо, музей....

Головний будинок. Фото через паркан.
Головний будинок. Фото через паркан.

Остання в екскурсії садиба – апогей колекціонерського хисту президента.

Хата, яку Ющенко, здається, перевіз з Івано-Франківщини, просто заповнена вщент різноманітними рогачами, лопатами, вівчарськими рогами, глечиками, свищиками, рушниками, сорочками, хоругвами. Єдиний дисонанс в цьому музейному раритеті – сучасний магнітофон, біля якого покинутим лежить диск Софії Ротару з російськими піснями.

В одній з її кімнат рубленої хати на столі лежить велика книга, в якій гості залишають враження. Там розписались Володимир Путін, Володимир Кличко, Руслана, Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв.

Спікер Литвин побажав "добра і довголіття", Кличко написав, що "душа и сердце в этом доме". Зі ще одним записом проблема. Родина Ющенків не може з'ясувати, хто його зробив – чи то Юлія Тимошенко, чи президент Грузії Михайло Саакашвілі.

- А, бог з ним, розберемось якось, - кидає Ющенко сімейну суперечку.

Він по секрету розповідає, як привів сюди Путіна. Як він спочатку здивувався і не міг нічого сказати, а потім побачив піч, і довго біля неї стояв. "Напевно, йому щось таке згадалось", - думає Ющенко.

Софійка Ющенко. Фото Михайла Марківа

Тут він переключається на дітей. "У нас сімейна трагедія – ця людина через три дні йде в школу", - гладить президент свою середню доньку Софійку.

"А це Тарас Шевченко", - піднімає Ющенко молодшого сина. – Покажи, скільки тобі рочків. А покажи, як робить Тарас Шевченко.

Правда, малий замість суворого виразу обличчя засовує пальця в рота зі здивованим виразом.

Тарас Ющенко. фото Михайла Марківа
Тарас Ющенко. фото Михайла Марківа
На цьому екскурсія завершена – Ющенко всіх запрошує до столу. В меню - картопля, оселедці, солоні огірки й помідори, домашня ковбаса, зрази.

За вечерею Ющенко "не для запису" розповідає про засідання уряду, і як вони "з Сєрьожою" (міністром економіки Терьохіним) вирішили питання соціальних виплат в бюджеті, про саміт СНД, і що Україна хоче купити в Казахстані.

А ще ображається, що його критикують за резиденції.

- Ніхто не розуміє, що резиденції – це щоб приймати гостей, а не щоб жити, - втручається Катерина Ющенко.

А президент розказує, як Кучма зробив на Городецького музей, поставивши на кожному поверсі кухню. Потім президент скаржиться на Маріїнський палац, де нічого не функціонує, крім туалетів.

- Таке відчуття, що білі вже вийшли, а червоні ще не зайшли, - живопише Ющенко занепад своєї резиденції.

Далі Ющенко заглиблюється в плани, як відбудувати Батурин та створити новий Ермітаж з Арсеналу.

Розмова закінчується десь о пів на десяту, коли президентському прес-секретарю вдається забрати журналістів з хати.

Ющенко залишається ж у своїй ідилічній садибі. Можливо, вчитиме Софійку про "Садок вишневий коло хати".

Банально матеріальне

Фото Михайла Марківа
Фото Михайла Марківа
За словами президента, ділянку він придбав кілька років тому. "Купив у чоловіка, який почав будуватися тут років 10 тому, а потім закинув це" - 13 соток землі і за 1/3 ціни фундамент 20Х20, блоки і перекриття. Президент не називає точної цифри, каже, що "недорого" і навіть обіцяє знайти папірця купчої.

Але далі президент знову круто повернув тему на розфасовку дитячого меду, і вже ні в кого не повернувся язик гнати його за купчою.

Тож спробуємо порахувати самі. Як каже президентський прес-секретар, кілька років тому їй вдалося напитати землю в Безрадичах по 200 доларів за сотку. Дуже вигідна, слід відзначити, ціна. Бо станом на листопад 2004 земля в Безрадичах коштувала від 3 до 5,5 тисяч доларів за сотку. Якщо взяти мінімальну ціну, то 13 соток мало б обійтися в 39 тисяч доларів, максимум – у 71.

Це, якщо її 13 соток, тому що, на око, там усі сорок.

Можливо, її купили раніше і дешевше. Але тоді вона повинна була значитися в декларації за 2003 рік і входити в ті 60 соток у Безрадичах, які там задекларував Ющенко.

Територія "старої" дачі Ющенко не виглядає на 60 соток. Може туди і ввійшла площа двох дач? Але цьому рахункові заважає пасіка. Вона теж не маленька.

Як переконалися журналісти, в садибі Ющенка справді нема золотих клямок, чи будинків-палаців у стилі рококо, або меблів вікторіанської епохи. Хоча, можливо, його колекція оціниться дорожче, ніж золоті і мармурові сходи. Адже ж цінується своєрідність і стилістика.

Родина Ющенка показала, що знову може бути відкритою. Втім, формат зустрічі мав скоріше характер демонстративного акту "на випередження". Наші питання щодо кількості та вартості президентських маєтків так і залишилися без конкретних відповідей.

Просто відкритість повинна бути не за запитом журналістів, а апріорі. Бо навіть попередивши один раз скандал, можна непомітно потрапити в інший.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді