Тихий обвал. Частина друга
Абсолютно достовірні джерела в Кабміні свідчать, що уряд планує "обвалити" долар до позначки 4.80 – 4.70 за гривню. Міністр економіки Терьохін по-дружньому радить своїм колегам-міністрам "скидати" американську валюту.
Таким чином, уряд намагається протистояти інфляції, яка, за версією держкомстату, складає 6.7 відсотків за останні 7 місяців. За альтернативними підрахунками, озвученими, зокрема, спікером Литвином, інфляція вдвічі більша – 15%.
Голова правління "Ощадбанку" Олександр Морозов погоджується, що реальний її рівень перевищує офіційно задекларований урядом, але не дотягує до озвученого головою Верховної Ради і коливається посередині – в межах 12-13 відсотків.
Обвалом долара уряд збирається ще й збити зростання цін на енергоносії. Логіка проста: при вартості долара в 4 гривні 80 копійок (в перспективі – 4.50), й ціні літру 95 бензину в 4 гривні, Україна поступово наближається до європейських цін. Нафтотрейдери будуть задоволені.
Опосередкованим свідченням запланованої атаки на долар стала не лише відставка заступника голови НБУ Сергія Яременка, а й накопичення доларової маси, підтягнутої на український ринок з-за кордону для купівлі гривні, щоб після обвалу викупати вже дешевшу американську валюту. З існуванням надлишкової доларової маси погоджується й головний банкір Володимир Стельмах, щоправда офіційно це пояснюють сезоном відпусток, коли населення масово здає "зелені".
Насправді, подібні операції дозволяють заробити, зважаючи на закон великих чисел, на такій доволі простій валютній операції кілька сот мільйонів доларів. Крім того, відбувається процес тихої "експропріації" зайвих грошей у населення (яке, незважаючи на травневий "кидок", все ще тримає частину своїх заощаджень в іноземних валютах) на користь держави і тих комерційних банків, які володіють останньою інформацією з будинку уряду і реагують на неї адекватно, активно скуповуючи гривні і скидаючи долари.
Звісно, подібні маніпуляції в усьому світі кваліфікують як кримінальну змову, хоча простежити її доволі важко. Принаймні, чутки про заробітки кількох фінансових установ під час травневих подій не перетворились на кримінальні справи.
За наявною інформацією, голова НБУ та президент говорили про курс гривні під час зустрічі на Сорочинському ярмарку.
На цей момент немає інформації, що Ющенко "благословив" спецоперацію головного банку країни. Швидше за все, президент дав зрозуміти, що не збирається порушувати статус Нацбанку як незалежної установи і втручатись в його роботу, але очевидно натякнув, що відповідальність за можливі наслідки також лежить на головній фінансовій установі. Опосередковано – й на уряді, під впливом якого відбуваються такі речі.
До негативів різкого зростання курсу гривні можна віднести й реакцію багатостраждальних інвесторів, які знову можуть відчути себе ошуканими владою, адже їм (і українцям теж) був обіцяний курс в 5.00-5.05. Навряд чи це поліпшить інвестиційний клімат в країні.
В середині ж країни це може призвести до зростання цін, наприклад, знову ж таки на житло. Лише в травні, після подібної фінансової операції ціни на квартири підскочили на величину, яку ріелтори визначили так: "сума кидка плюс іще трошки". Це "іще трошки" подекуди сягнуло 10%.
Але, як не дивно, непопулярні й доволі скандальні кроки такої консервативної установи як НБУ мають й свої позитиви: стимулюється процес отримання заробітних плат та накопичення в національній валюті. І головне – це певний крок до економічної незалежності від Росії. Оскільки з процесом підростання до європейських цін, пропорційно буде зменшуватись залежність України від російських монополістів.
Висновок дуже простий – в найближчій перспективі буде боляче. Значна частина людей прокинеться одного ранку із стійким відчуттям, що в їхній гаманець хтось запустив руку.
І цей хтось – рідна влада, яка на Майдані обіцяла підвищувати рівень життя. В тому числі й так званої "соціально активної частини населення", здатної жити без сумнівних подачок уряду, які також впливають на рівень інфляції в країні.
Але в довгостроковій перспективі, не виключено, такий крок посилить позиції України й наблизить її до Об'єднаної Європи. Та, зважаючи на українські реалії, немає жодних гарантій, що больовий прийом з чесної експропріації трудових заощаджень не буде використано для збагачення цілком конкретних фінансових установ та дійових осіб. Це моральний, і, можливо, найбільш неприємний аспект цієї проблеми.
Дмитро Тузов, шеф-редактор телеканалу "Тоніс" для "Української правди"
