Тимошенко: "Я не відокремлюю себе від президента"
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко розповіла про своє бачення майбутнього політичного устрою країни і перспектив україно-російських відносин, а також вона повідомила, що може очолити провладний блок на виборах 2006 року замість президента Віктора Ющенка.
– Після ухвали Верховною радою ряду законопроектів в Україні наберуть сили зміни до Конституції, затверджені наприкінці минулого року. Це означає, що значно розширюються повноваження прем'єр-міністра. Ви готові до цього?
– Я взагалі дуже багато у своїх інтерв'ю говорила про те, як я ставлюся до цієї конституційної реформи. Можливо, я підлещу собі трохи, але моя позиція не змінюється в залежності від посади. На якій би посаді я не перебувала, я досить послідовно і чітко оцінюю цю реформу. І навіть якщо вона дає прем'єр-міністру більше повноважень, я хочу сказати, що від цього вона не стає для мене привабливішою.
– Чому?
– Ця реформа остаточно розбалансує владу в країні, поділ влади не зникне. Кілька людей, що будуть керувати фракціями більшості у Верховній раді, будуть призначати всіх і вся в країні, починаючи від прем'єр-міністра і закінчуючи будь-яким мало-мальськи значимим чиновником.
Тобто тепер не прем'єр-міністр буде призначати і знімати міністрів, а більшість у Верховній раді. Усе це зведеться до прийняття рішень трьома-чотирма керівниками або власниками фракцій.
Крім того, цими ж людьми в парламенті буде призначатися і зніматися вся судова вертикаль, усі силові структури, усі контролюючі органи. Власне кажучи, це монопольна влада в руках трьох-чотирьох чоловік у країні. Так бути не повинно. Крім цього, розривається виконавча вертикаль. Відповідно до змін до Конституції, губернатори будуть призначатися президентом.
Тобто дерево з кроною – уряд – буде підпорядковуватися Верховній раді, а корені в особі губернаторів – президентові. Я хочу подивитися, хто в такій системі керування країною зможе взяти які-небудь зобов'язання, чим-небудь керувати і довести який-небудь проект до логічного завершення.
– Ви багато разів заявляли, що маєте намір іти на вибори у Верховну раду навесні 2006 року в блоці із Віктором Ющенком і Володимиром Литвином. Однак деякі політологи сумніваються в тому, що такий союз сьогодні можливий.
– Я можу сказати твердо, що блок партій, який я очолювала на минулих виборах і який зараз успішно працює в парламенті (фракція БЮТ), ми збережемо. Він пройшов важкі випробування, люди вистояли і продемонстрували можливість працювати однією командою. І, звичайно, блок, що я очолювала, абсолютно точно буде об’єднувати зусилля з президентом країни. Я ще раз хочу підтвердити, що я не відокремлюю себе від президента і буду поруч з ним у будь-яких політичних проектах.
– Хто очолить цей передвиборний блок?
– Я вважаю, що президент не стане очолювати виборчий список. Це буде політик, який має найвищий рейтинг у суспільстві після президента. Ризикну припустити, що це буде прем'єр-міністр.
– Ваш візит до Росії планувався вже багато разів, але увесь час відкладався. Коли він усе-таки відбудеться?
– Звичайно ж, усі візити будуть здійснені: думаю, і мій – до Росії, і російського прем'єр-міністра – до України. Зараз МЗС узгоджує терміни і протоколи цих візитів. Як тільки ці візити будуть підготовлені, вони відбудуться.
– Володимир Путін заявив, що Росія буде постачати в Україну газ тільки в тому випадку, якщо "Україна його не буде тирити". Ви згодні з такою оцінкою дій України?
– Я з повагою ставлюся до Володимира Володимировича Путіна, Росії і дуже хочу, щоб це було взаємно. Оскільки всі дружні стосунки можуть будуватися тільки на взаємності. Любов однобічна, як правило, закінчується не дуже гарними речами: розчаруванням, душевним болем. Я б не хотіла, щоб наші народи мали такий душевний біль. Насправді я упевнена, що Україна поводиться більш ніж коректно у всіх питаннях, пов'язаних з газом. Україна акуратно розраховується за свої борги і акуратно платить за газ, що надходить.
Не наша провина, що попередня влада багаторазово продавала інтереси своєї країни, у тому числі й у збереженні балансу природного газу. Я упевнена, що ці "колишні" обов'язково за це будуть відповідати перед законом. Ще я вірю, що нові чиновники будуть гідно представляти інтереси народу і гідно відстоювати свої національні інтереси.
– Минулого тижня ви підписали постанову уряду про формування робочої групи для переговорів щодо газових поставок з Росії в Україну. Наскільки реально швидко врегулювати газові проблеми між країнами?
– Шляхів виходу зі сформованої ситуації більш ніж достатньо. Важливо, щоб наші країни на цих переговорах були представлені високопрофесійними людьми, які розуміють, про що говорять.
Я вважаю, що зараз урядом України сформована компетентна група, яка найближчим часом, як тільки буде отримана згода російської сторони, поїде в Росію і почне предметні переговори. Дуже багато чого залежить від Росії. От, наприклад, чим не вихід з положення? У 2001 році в нас уже була ратифікована угода про те, що за борги минулих років Україна розраховується не газом, а грішми.
Пізніше всупереч цій угоді "Нафтогаз" і "Газпром" уклали договір, відповідно до якого ми повертаємо як оплату боргу 5 млрд куб. м газу щорічно. Я вважаю, що потрібно повернутися до угоди 2001 року і платити грішми. Ми готові до цього. Гроші в України на це є.
– Сьогодні ряд російських банків проявляє інтерес до українського ринку, але при цьому вони скаржаться на адміністративні перешкоди. Чи планується лібералізація цього ринку?
– Насамперед, російські банки і зараз можуть працювати в Україні, але з обмеженими ліцензіями. Законами України забороняється відкриття повноцінних філій банків. Але якщо ви хочете знати мою думку, то Україні варто якомога швидше знімати усілякі обмеження в цій сфері і виходити на світовий ринок капіталів і світові фінансові ринки. Інакше ми ніколи не знизимо відсоток по кредитах для промисловості.
І ніколи не отримаємо надійної конкуренції на фінансовому ринку. Це те, що я хочу зробити, – створити нормальну конкуренцію на банківському ринку. Тому я буду усі свої політичні можливості спрямовувати на те, щоб і банки, і страхові компанії усього світу були гідно представлені в Україні.
– Як ви ставитеся до участі російських інвесторів у приватизації ВАТ "Укртелеком"?
– Для мене національність інвестора не має значення. Важливо, скільки він готовий заплатити за пакет акцій і скільки він готовий вкласти в цю власність, зробити її ефективною. Можу сказати, що сьогодні йде передприватизаційна підготовка "Укртелекому". Ми сподіваємося підвищити капіталізацію підприємства, повернути йому всі можливі ліцензії, у тому числі ліцензію оператора мобільного зв'язку, очистити його від боргів. Одним словом, ми готуємося.
– Якою може бути модель приватизації?
– Думаю, вона може бути дуже простою. За дуже жорстких умов з боку держави з приводу координації роботи "Укртелекому" з усіма державними структурами ми все-таки, напевно, будемо продавати 51% акцій. Держава залишиться власником 49%, за рахунок чого буде отримувати гарантовані дивіденди.
І саме виплата дивідендів у повному обсязі буде однією з умов конкурсу. Крім того, нас будуть цікавити питання, що стосуються держбезпеки в системі зв'язку і комунікацій.
– Під час травневої кризи на ринку нафтопродуктів ви критикували роботу російських нафтових компаній. Ваше ставлення до роботи ТНК-ВР і ЛУКОЙЛу змінилося?
– У момент кризи ми домоглися в парламенті зняття заборонного ввізного мита на нафтопродукти, і тепер ціни на паливо в Україні не вище світових, як було тоді.
Ці підприємства сьогодні глибоко реконструюють свої заводи, сподіваюся, що вони будуть і далі без перебоїв забезпечувати свої АЗС нафтопродуктами і реально конкурувати на нашому ринку. Це головні вимоги до цих компаній. Ну і, звичайно, головна вимога до усіх – чесно сплачувати податки.
– Як ви ставитеся до того, що НАК "Нафтогаз України" намагається відсудити 18% акцій "Укртатнафти"?
– Я не хочу коментувати сам позов, допоки суд не ухвалив рішення. Татарська сторона забезпечує Кременчуцький НПЗ нафтою, і в мене як у прем'єр-міністра ніяких претензій до власників немає. Завод працює без перебоїв, нафтою забезпечений – виходить, зобов'язання виконуються.
– Чому дотепер не вдалося повернути в держвласність Нікопольський завод феросплавів?
– Ми підписали меморандум між президентом, прем'єр-міністром і головою Верховної ради, що приватна власність недоторканна. Але при цьому для нас і рішення судів є абсолютним керівництвом до дії. І якщо суд вважає, що необхідно той чи інший пакет повернути державі, це означає, що держава буде приймати цей пакет і виставляти його на зовсім новий приватизаційний конкурс.
Що стосується Нікопольського феросплавного заводу – грубіші порушення в процесі приватизації! Ну, грубіші, просто безпрецедентні! І тому Апеляційний суд ухвалив єдино правильне рішення – він повернув 51% у державну власність. Я думаю, що всі інші інстанції також займуть правову позицію.
Я розумію, деяким здавалося, що "золотий дощ" влади – це назавжди. Що усе буде тривати нескінченно і безкарно, але все вийшло не так.
– Кабінет міністрів останнім часом неодноразово обговорював можливість уведення спрощеної системи оподатковування. Коли Україна зможе перейти на подібну систему стягування податків?
– Я думаю, у вересні-жовтні такий закон буде ухвалено. Тому що спрощена система оподатковування дає можливість дрібному і середньому бізнесові зняти із шиї зашморг моторошних податкових репресій. Податкова система дуже складна і ретельно контролюється.
Хотілося б, щоб хоча б малому і середньому бізнесові по можливості працювалося легше. Поки в нас немає єдиного законопроекту, який би влаштовував і владу, і бізнес. Але він буде. Потрібно зменшувати податки на фонд заробітної плати і вводити єдиний соціальний податок. І в такий спосіб детінізувати заробітну плату.
