Дволика Наша Україна
Події навколо громадських слухань щодо адміністративно-територіальної реформи у Макарівському районі Київської області та заява про відставку віце-прем'єра з питань адмінреформи Романа Безсмертного мають викликати занепокоєння команди Віктора Ющенка напередодні виборів-2006.
Уже нова опозиція робить закиди про некомпетентність нової влади. Однак, ніхто не буде заперечувати, що особисто Роман Петрович – непоганий менеджер. Це він довів, працюючи у керівництві передвиборчого штабу Віктора Ющенка.
По закінченні виборчих перегонів він же очолив процес партбудівництва президентського "Народного Союзу Наша Україна", одночасно зайнявши посаду віце-прем'єра.
Тут і почалися всі негаразди: партія будується погано і втрачає рейтингові відсотки, а адміністративно-територіальна реформа поки що не знайшла підтримки ані у політичних колах, ані у суспільстві загалом.
При цьому Безсмертний ставить надзавдання: здобути на виборах конституційну більшість в парламенті, а саму адмінреформу закінчити вже наступного року.
Почнемо з того, що адміністративно-територіальна реформа – справа до кінця не зрозуміла в Україні нікому, включаючи, як свідчать події, навіть профільного віце-прем'єра.
Представивши в березні нову модель адміністративно-територіального устрою країни, Безсмертний й досі не представив чітких проектів урегулювання комплексу проблем, що реформу супроводжуватимуть.
Адже разом з територіальним перерозподілом країни потрібно буде розв'язати низку питань, які стосуються місцевого самоврядування, бюджетної політики, комунальної власності, ухвалити водний, лісовий, житловий кодекси. Усе це віце-прем'єр планує зробити до кінця поточного року!
Не треба й казати, що шанси на це – примарні. Враховуючи загальне ставлення опозиційних сил у парламенті до адмінреформи та урядової політики загалом, про що засвідчило нещодавнє голосування пакету по СОТ, можна із впевненістю констатувати, що законодавча база під реформу прийнята найближчим часом не буде.
Це підтверджує і спікер Литвин: "Я переконаний, що до виборів жодних рішень (з приводу адмінреформи) не буде прийматися".
Немає єдності у поглядах на адміністративно-територіальну реформу і в провладному блоці – її не підтримують фракції СПУ Мороза та УНП Костенка. Микола Мартиненко, голова фракції "Наша Україна", після обговорення реформи з Безсмертним теж не дістав чіткого уявлення про плани уряду.
Питання стоїть не стільки у тому, чи потрібна Україні адміністративно-територіальна реформа взагалі. Однозначно потрібна. Адже адміністративно-територіальний устрій української держави на мінявся з часів Хрущова і був розрахований на потреби того часу. З такою думкою погоджується і більшість політиків.
Проте занепокоєння викликають методи, якими віце-прем'єр Безсмертний її проводить.
Справа не тільки у непродуманості концепції. Досі не відома вартість проведення реформи, фінансовий тягар якої має лягти на плечі рядових платників податків та місцеві бюджети та й ще напередодні виборів 2006 року.
Більш ніж суперечливими виглядають заплановані темпи реформування – півтора року. Сусідній Польщі для цього знадобилося дев'ять років і два етапи.
Певні ускладнення на процес накладає і одночасне проведення з адміністративною політичної реформи – це має обов'язково негативно відбитися на регіональному рівні.
Непрозорість і незрозумілість адмінреформи для широкого загалу – окреме болюче питання. Незважаючи на те, що віце-прем'єром вже ініційовані громадські слухання, позитивного суспільного відгуку досі отримати не вдалося. Про це свідчать результати громадських обговорень в Дніпропетровській, Київській областях, акції протесту на Одеській трасі.
Апарат віце-прем'єра з питань адмінреформи не встигає з роз'ясненнями суті реформи для громадян, хоча встановлені для її проведення строки мали б підштовхувати до ініціювання широкомасштабної PR-кампанії.
Досі проведені заходи дуже нагадують громадські слухання з питання політичної реформи часів Кучми, з тією лише різницею, що демократизоване суспільство більше не схильне до одностайного одобрямсу, а відверто протестує і критикує політику уряду.
Як приклад - резолюція за результатами громадських слухань у Макарівському районі Київської області, в якій місцеві жителі звертаються до президента і прем'єра з вимогою звільнити Безсмертного й главу Київської обладміністрації Євгена Жовтяка, якщо їхні вимоги не будуть враховані.
Не дивно, що в даній ситуації виникають сумніви щодо справжніх цілей поспішного проведення адмінреформи. Адже Безсмертний, перебуваючи на посаді голови "Народного Союзу "Наша Україна", і готуючи партію до виборів 2006 року, може скористатися реформою для підготовки адмінресурсу для виборів у парламент і місцеві представницькі органи.
До цього питання адмінресурсу в контексті нової влади вже підіймалося у зв'язку зі створенням партійної групи НСНУ в Кабінеті Міністрів ніби-то для узгодження дій урядовців-членів партії.
Сам Ющенко обіцяв найближчим часом зустрітися з віце-прем'єром з приводу його заяви, але наразі відбув з візитом до Японії. Президент так і не знайшов час зустрітися із керівником вистражданої партії та з віце-прем'єром.
Очевидно, чому президент не затвердив відставку Безсмертного і дозволив йому працювати далі. В іншому випадку це поставило б під загрозу один з найважливіших напрямків політики нової влади.
Однак, чи не варто було б полегшити навантаження на віце-прем'єра і дозволити йому сконцентруватися лише на урядових повноваженнях, замінивши його на посаді голови НСНУ?
Перед самим відбуттям до Японії президенту зробили ще одну пропозицію щодо "Нашої України".
І прибічники, і опоненти Безсмертного бачать у ньому технічного голову партії. Вочевидь, очолити партію на виборах президенту не вдасться. Цьому завадить або народ України, або Конституція, або її реформа, або.... Політики поки що потроху почали подавати свої кандидатури на лідера відомої партії.
Та всі обличчя вже відомі завдяки помаранчевій революції. Рейтинг Безсмертного після спроб реформувати адміністрації буде падати. І тут – або рятувати рейтинг партії, або рятувати Безсмертного. Так що доведеться чекати або нового керівника реформи, або нового лідера владної партії.
В ньому бачать не стільки людину, яка може за собою повести та очолити список, але людину, яка може технічно бездоганно організувати процес.
